Представники БФ “Право на захист” взяли участь у круглому столі в Брюсселі

08.09.22

У Брюсселі пройшов круглий стіл «Підсумки відповіді ЄС на переміщення українців», що організували Європейська рада у справах біженців та вигнанців і Агентство ООН у справах біженців.

Учасниками стали представники організацій, що допомагають біженцям та шукачам захисту в Європі, представники Ради ЄС, Європарламенту та Єврокомісії.

БФ “Право на захист” на заході представляли Тетяна Лузан, координаторка з адвокаційних питань та Світлана Бутенко, менеджерка проєкту допомоги біженцям. Вони підняли теми, над якими наш фонд працює вже тривалий час: діти без супроводу з України за кордоном, доступ до документів українців у ЄС, документи біженців та осіб, яким надано додатковий захист, видані в Україні та ін.

“Щодо українських дітей без супроводу за кордоном, потрібно пам’ятати, що їм майже автоматично має надаватися тимчасовий захист на підставі Директиви про тимчасовий захист. Вони не є біженцями, а знаходяться в ЄС тимчасово. Таким дітям також має бути забезпечене право на добровільне повернення”, – наголосила у своєму виступі Тетяна Лузан.

Також вона зазначила, що неузгодженість між підходами до визначення “діти без супроводу” має бути подолана лише законодавчим шляхом на рівні ЄС та внесенням змін, зокрема, до Директиви про тимчасовий захист. Неузгодженості в законодавстві між Україною та ЄС слід подолати шляхом об’єднання зусиль ЄС та українських центральних органів влади. А возз’єднання родини та добровільне повернення, передбачені Директивою, є першочерговими пріоритетами, які слід поважати.

Світлана Бутенко розповіла про труднощі, з якими стикаються біженці за кордоном і зазначила про необхідність вирішення ситуації.

“Проїзний документ особи, якій надано додатковий захист та проїзний документ біженця, видані в Україні, мають бути визнані дійсними не тільки для отримання тимчасового захисту, але і для повноцінної реалізації права цих людей на свободу пересування у всіх європейських державах”, – зазначила Світлана Бутенко у своєму виступі.

Також вона наголосила, що особи без громадянства, які евакуювалися з України, маючи лише дозвіл на тимчасове проживання, повинні отримати тимчасовий захист або інший належний захист у країнах ЄС. А недокументовані особи, особи під ризиком безгромадянства, які виїхали з України через повномасштабне вторгнення, повинні мати доступ до процедури визначення безгромадянства та процедури надання міжнародного захисту.

06.09.22

Презентуємо посібник “Діалоги через лінію розмежування: обмін досвідом, вирішення проблем, налагодження стосунків”. У цьому посібнику мова буде йти про діалог, як підхід та інструмент для практиків миробудування, які вестимуть або організовуватимуть діалогові зустрічі для потреб вирішення та трансформації конфліктів у суспільстві, або з метою підвищення соціальної згуртованості та для впровадження соціальних змін.

Матеріали посібника базуються на аналізі діалогових проєктів, реалізованих БФ «Право на захист», та на практичному досвіді авторів, містять узагальнення набутого досвіду в Україні.

Цю публікацію розроблено та видано за підтримки БФ «Право на захист» в рамках реалізації проєкту «Розбудова миру та налагодження діалогу в Україні».

Ви можете завантажити посібник українською та англійською мовами:

posibnyk_dialog Завантажити

dialog_eng Завантажити

05.09.22

10 січня 2002 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про приєднання України до Конвенції про статус біженців та Протоколу щодо статусу біженців».

8 липня 2011 року Верховна Рада України прийняла Закон України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», який визначає порядок регулювання суспільних відносин у сфері визнання особи біженцем, особою, яка потребує додаткового або тимчасового захисту.

З того часу Україна сумлінно виконує взяті на себе міжнародні обов’язки щодо прийняття на своїй території біженців і забезпечення їм можливості користуватися своїми основними правами та свободами.

З 24 лютого 2022 року Україна зазнає повномасштабного вторгнення Російської Федерації. Державні органи влади, попри складні умови, намагаються виконувати покладені на них обов’язки.

Разом з цим, шукачі захисту в Україні стикаються зі складнощами при зверненні за міжнародним захистом.

Не всі територіальні органи ДМС України, які знаходяться у відносно безпечних регіонах і уповноважені приймати заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, відновили свою роботу.

Шукачі захисту обмежені в можливості бути документованим довідкою про звернення за захистом в Україні в день звернення.

Не всі шукачі захисту у разі відмови в прийнятті заяви про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, отримують відповідне рішення для можливості реалізувати своє право на його оскарження.

Важливо зауважити, що Конвенція про статус біженців не є денонсованою відповідно до положень її статті 44. Також, не внесені зміни до Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», які б унеможливлювали відмови у прийнятті, в оформленні документів для розгляду питання про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, та розгляду по суті заяв про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового стану. Жодних обмежень права на звернення за міжнародним захистом не міститься ані в Указах Президента України про введення та продовження воєнного стану в Україні, ані у Законах України, якими ці Укази затверджені.

БФ «Право на Захист», БФ «Рокада», ГО «Десяте квітня», МФОЗНС «Регіон Карпат» – як виконавчі партнери Представництва УВКБ ООН в Україні – наголошують на необхідності суворого дотримання державними органами влади України основних принципів Конвенції про статус біженців: неприпустимості дискримінації, заборони вислання, відсутності стягнень за незаконний в’їзд чи перебування шукачів захисту.

Організації підкреслюють особливу вразливість ситуації, в якій опинилися шукачі захисту, що прибули в Україну в пошуках безпеки, і продовжують перебувати в Україні на час дії воєнного стану.

Організації звертають увагу на неприпустимість створення додаткових, не передбачених законом, що діє, вимог до осіб, які звертаються за захистом в України.

БФ «Право на Захист», БФ «Рокада», ГО «Десяте квітня», МФОЗНС «Регіон Карпат» наголошують на необхідності навіть під час дії воєнного стану дотримуватися чинного законодавства з метою досягти Цілі 11 Стратегії державної міграційної політики України на період до 2025 року: забезпечити іноземцям та особам без громадянства, які звернулися до відповідного органу міграційної служби із заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, можливість розгляду їх заяв за допомогою ефективної й справедливої процедури.

05.09.22

Запрошуємо благодійні та громадські організації у Вінницькій, Львівській та Чернівецькій областях взяти участь у конкурсі проєктів, спрямованих на покращення умов перебування в закладах, які опікуються вимушено переміщеними особами, людьми похилого віку, з особливими потребами, а також дітьми у зазначених областях. 14 переможців отримають мінігранти на суму 2000 доларів від Благодійного фонду «Право на захист» за фінансової підтримки Гуманітарного фонду для України та ACTED.

Назва проєкту: “Негайна багатогалузева гуманітарна допомога ВПО та постраждалому від конфлікту населенню в Україні”

Детальний опис Програми грантування Завантажити

Фінансується спільно з Гуманітарним фондом для України та ACTED

Заявки прийматимуться з 5 по 18 вересня 2022 року на електронну адресу адміністратора проєкту: [email protected]

Оголошення переможців конкурсу відбудеться 21 вересня на офіційній сторінці БФ «Право на захист» у соцмережі Facebook.

Період реалізації проєкту: по 23 жовтня 2022 року включно (може бути продовжено, про що буде додатково повідомлено).

Територія: Львівська, Вінницька, Чернівецька області.

Хто може подаватись: благодійні організації/громадські організації (офіційно зареєстровані).

Кількість переможців: до 14 організацій (4-5 організацій в кожній області).

Вигодонабувачі: проєкти повинні бути спрямовані на покращення умов проживання та забезпечення у закладах соціального захисту/догляду за дітьми.

До числа закладів, які мають право отримати допомогу від Грантоотримувачів згідно з цією програмою, належать установи соціального захисту та догляду за дітьми, в котрих перебувають внутрішньо переміщені особи (ВПО), що отримали офіційний статус або можуть підтвердити вимушене переміщення місцем реєстрації й належать до однієї з наступних вразливих груп:

матері з дітьми;
матері, що мають двох і більше дітей до 18 років;

люди з інвалідністю 1 та 2 групи, які не здатні самостійно пересуватися або потребують додатково догляду;
одинокі пенсіонери;
діти сироти/позбавлені батьківського піклування.

Види робіт та послуг, які можуть закуповуватись/ надаватись за кошти гранту:

велика побутова техніка (холодильники, пральні машини, електричні кухонні плити, кухонні витяжки тощо);
дрібна побутова техніка (електрочайники, блендери, мультиварки тощо);
матраци, ламелі, каркаси для забезпечення ліжкомісць;
медичні меблі;
техніка по догляду (електробритви, фени тощо);
реабілітаційне обладнання;
ортопедична продукція;
засоби по догляду за дітьми та людьми похилого віку;
капітальний ремонт приміщення;
косметичний ремонт приміщення;
технічне облаштування кімнат для вільного проведення часу;
інші в разі погодження БФ “Право на захист”.

Допустимі витрати:

закупівля обладнання,
виконання робіт,
транспортні послуги.

Документи, які необхідно подати як заявку на грант:

Додаток 1. Мотиваційний лист;

Додаток 2. Бюджет міні – гранту;

Бюджет міні – гранту. Зразок Завантажити

Пояснення до бюджету Завантажити

Додаток 3. Пропозиція Грантоотримувача (з усіма додатками, що він передбачає);

Пропозиція Грантоотримувача. Зразок Завантажити

Інші додатки, котрі організація-заявник вважає доречними додати.

Сума гранту – 2 000 $ максимум.

Звітність по реалізації проєкту передбачає наступні терміни: з 24 жовтня по 31 жовтня включно.

Надається звіт згідно з встановленою формою:

Фінансовий звіт. Зразок Завантажити

А також надаються всі підтверджувальні документи (угоди, рахунки, накладні, акти виконаних робіт, платіжки, установчі документи підрядників, списки бенефіціарів)

05.09.22

Свобода пересування:

1. Указом Президента України від 12 серпня 2022 року № 573/2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні строком на 90 діб.

2. Постановою Кабінету Міністрів України від 23 серпня 2022 року № 940, внесено зміни до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо удосконалення механізму евакуації.

Внесеними змінами передбачено, що сім’ї, патронатні вихователі та дитячі будинки які виховують прийомних дітей-сиріт чи позбавлених батьківського піклування, можуть втратити право опікувати їх, якщо наражають своїх вихованців на великий ризик та відмовляються від обов’язкової евакуації. У разі втрати права опіки, діти можуть бути передані іншим опікунам які знаходяться у безпечних регіонах. Заклади чи вихователів визначатиме Національна соціальна сервісна служба України на підставі інформації місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування про наявність у згаданих районах прийомних сімей, дитячих будинків сімейного типу, сімей патронатних вихователів, закладів, в яких передбачається цілодобове перебування дітей.

3. Кабінет Міністрів України 02 серпня 2022 року виніс розпорядження № 679-р про проведення обов’язкової евакуації населення з Донецької області інші безпечні райони Вінницької, Волинської, Житомирської, Закарпатської, Івано-Франківської, Кіровоградської, Львівської, Полтавської, Рівненської, Тернопільської, Хмельницької, Черкаської та Чернівецької областей.

4. Прем’єр-міністр України 27 серпня 2022 року анонсував можливість перетину державного кордону моряками у період дії правового режиму воєнного стану. Однак, ця можливість може бути надана виключно за погодженням з територіальним центром комплектування та соціальної підтримки.

5. 19 серпня 2022 року Кабінет Міністрів України анонсував рішення, щодо можливості виїзду за кордон в період дії правового режиму воєнного стану з 1 вересня 2022 року деяким категоріям юридичних осіб приватної форми власності і фізичним особам-підприємцям в короткострокові робочі відрядження у разі відповідності певним вимогам:

поданої податкової звітності;
відсутність заборгованостей з єдиного внеску на державне соціальне страхування;
середня заробітна плата в компанії становить не менше 20 тисяч гривень;
внесено гарантований платіж у розмірі 200 тисяч гривень на рахунок в одному з державних банків;
кількість застрахованих осіб за останній місяць звітного кварталу становитиме не менше 10 осіб

Виїхати в робочу поїздку за кордон можна терміном до 7 днів. Отримати дозвіл на виїзд одночасно зможуть не більше 10% від кількості застрахованих осіб, але при цьому не більше 10 людей суб’єкта господарювання одночасно.

6. 8 серпня 2022 року Державна прикордонна служба України оновила на своєму офіційному сайті інформацію з описом категорії громадян віком від 18 до 60 років, яким дозволено виїзд за кордон в умовах дії правового режиму воєнного стану.

Passed away without any documents: why the Stateless Determination Procedure (SDP) applicants have no access to the medical services Пішли з життя без документів: чому заявники за визнанням ОБГ не мають доступу до медичних послуг

Доступ до медичних послуг:

1. Кабінетом Міністрів України 19 серпня 2022 року прийнято постанову № 928, якою внесено зміни до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25 березня 2020 року № 338, та постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2020 року № 1236.

Внесеними змінами:

продовжено карантин по всій території України до 31 грудня 2022 року;
виключено норму щодо строку самоізоляції в 14 днів для осіб, які мали контакт із хворим на COVID-19 . Тепер строк самоізоляції хворого на COVID-19, особи з підозрою на інфікування COVID-19 та особи, яка мала контакт із хворим на COVID-19, визначається на підставі галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я.

2. 1 серпня 2022 року набув чинності наказ Міністерства охорони здоров’я України від 21 липня 2022 року № 1284, відповідно до якого купити антибіотики в аптеках можна лише за рецептом лікаря. Електронний рецепт можна буде отримати в будь-якого лікаря, незалежно від наявності декларації з сімейним лікарем. Проте необхідною умовою є реєстрація в електронній системі охорони здоров’я.

3. Міністерством охорони здоров’я України прийнято наказ від 29 серпня 2022 року № 1552. Зазначеним наказом відтерміновано до 20 жовтня 2022 року введення в дію Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації в межах Програми медичних гарантій.

30.08.22

Арт може ставати вдалим інструментом не тільки рефлексії, але і певною ретрансляцією, резонуванням отриманого досвіду. Чи може він спрацювати як засіб донесення меседжу дуже багатьох людей, перетворившись на своєрідну естафету висловлювання? На наш досвід і переконання – так. Адже, маючи людей, що відіграють ролі своєрідних мостів, кураторське орієнтоване мислення знаходить лаконічні вислови для доволі складних тем.

З 2019 року ми з колегами фасилітуємо тривалий і складний діалоговий процес між жителями підконтрольної і непідконтрольної уряду території України. Для деяких з них це були перші зустрічі / виїзд з часів початку збройного конфлікту на сході України. Під час чергової зустрічі учасник з Луганська з запалом розповідав про художника, який продовжує творити, попри умови, в які він потрапив. Це доволі незвичний для сучасного мистецтва випадок, коли навколо однієї роботи класичного різьбяра була побудована виставка. І не просто виставка, а цілий простір складних та глибоких діалогів, які відбулись на її базі в різних регіонах України.

Сама виставка, попри бажання продемонструвати майстерність художника, є прямим результатом доволі складних та емоційно важких зустрічей. Зустрічей людей, які в силу різних обставин та подій фізично опинились по різні сторони від лінії контакту на сході України. Досвід цих людей, їх бачення, оцінка ситуації та психологічний стан сформовані прямим чи опосередкованим перебуванням у війні. Під час зустрічей ці люди пробували прояснити один одному (а доволі часто й тільки собі), що відбувається з ними, з нами, з тою реальністю, в яку всі ми потрапили. Де я на цій лінії подій, де хотів/ла б знаходитись? Чи є простір спільного, чи він поляризований?

Це були складні розмови, коли взаємодія з іншим ставала персональним викликом і шаленим особистим зусиллям. Тим паче в умовах конфлікту. Коли здається, що інша сторона просто неспроможна осягнути наші відчуття та думки. Замість порозуміння ми замикаємось в ізоляції. Природу якої вже на певному етапі війни складно визначити – це продукт обставин чи вже добровільного вибору? Ми знаходимось у капсулах нашого оточення, досвіду, культури, форми чи стилю життя. Так комфортніше, приємніше і безпечніше. Напруга, конфлікт, війна лише посилюють наше внутрішнє капсулювання, звужуючи коло особистої відповідальності, включеності до радіуса кількох метрів навколо нас самих та наших близьких.

Учасники діалогів спробували розширити власне бачення, доповнити його візією інших, об’єктивізувати свої капсули, зрозуміти їх наповнення та межі, побачити подібне. Перетинання з іншим – один з результатів взаємодії, що призвів до відкриття творчості різьбяра з Луганська В’ячеслава Козака і цієї виставки. Майстер, який до війни досліджував і відтворював дерев’яне оздоблення галеонів Франції, з початком конфлікту занурився у традиційні українські дерев’яні ікони. Це історія людини, яка попри реальні фізичні обмеження та блоки, продовжує зв’язувати наші усамітнені та поляризовані капсули.

Навколо лише палкого бажання та активності однієї людини, напрацьованого поля думок і осмислень, завдяки одному артефакту було побудовано концепт виставки. З доволі простим і лаконічним висловлюванням – «Чи не живемо ми в капсулі? Чи насправді наша реальність заслуговує на п’єдестал, чи навпаки на зняття стружки під впливом рук майстра?»

В результаті показів досвід невеликої групи людей масштабувався, поширювався, залучав інших, якщо не у напрацювання відповідей, то хоча б до пошуків запитань. Вже не тільки у межах виставки, але і завдяки коміксу, який продовжив ідею капсул. Тільки тепер не через меседж майстра, а через реальні історії учасників діалогу. Тим самим демонструючи ще одну з арт-форм роботи, яка може ставати засобом залучення і запуску своєрідного регуманізуючого ефекту доміно у суспільстві.

Читайте статтю українською

art_yak_instrument_ukr Завантажити

та англійською мовами

art_yak_instrument_eng Завантажити

29.08.22

Наші колеги з Вінницького офісу БФ «Право на захист» зустрілися з партнерами – представниками Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ). Разом вони відвідали один з найбільших гуртожитків у Вінниці, що з початку повномасштабного російського вторгнення прийняв понад 4000 людей.

Під час візиту колеги поспілкувалися з родинами переселенців, які вже тривалий час живуть в гуртожитку та намагаються адаптуватись до нових умов існування.

Родина пані Ольги евакуювалися з Харкова під час обстрілів у березні. Жінка згадує, як вибігали з дому вночі з невеликим пакунком речей та улюбленою собачкою. Важка дорога тривала чотири дні. Все через нестачу палива, затори та психологічний шок. Ольга була приватним нотаріусом, але наразі відновити професійну діяльність не має змоги через бюрократичні перепони:

«Завдяки грошовій допомозі, на яку мене зареєструвала мобільна бригада фонду, ми мали можливість придбати необхідні на перший час речі: їжу, одяг, медикаменти. Я дуже вдячна УВКБ ООН за цю першу необхідну грошову підтримку та швидкий відгук на проблеми переселенців» – Ольга, бенефіціар.

Інша родина харків’ян: мати, донька та 2 коти, також евакуювалися в час найзапекліших боїв. Вивозили з собою документи та двох котів, які пережили стрес, не менший людського. Зараз вже родина почувається в безпеці, турботі, постійній допомозі, завдяки турботі наших колег.

«Жінка звернулась до нас за роз’ясненням щодо процедури оформлення довідки ВПО, адресної допомоги, – розповідає старша юристка Ірина Ніколенко та пам’ятає важкий психологічний стан жінки під час першого звернення. – Продовжували супроводжувати родину й надалі, бо адресну допомогу вчасно родина не отримувала, а реєстрація на грошову допомогу від УВКБ ООН допомогла вижити. Зараз сім’я вже трохи адаптувалась, а коти насолоджуються сонячними промінцями в безпечному місці. Люди самі почали збирати гуманітарну допомогу для вразливих мешканців Харкова».

Раді зустрічі з партнерами та можливості спільно допомагати переселенцям вирішувати їх проблеми!

26.08.22

Наші колеги з Дніпровського офісу відвідали Зайцівську територіальну громаду, що на Дніпропетровщині. Фахівець з координаційної діяльності Євгенія Подобєдова та юрист Ілля Федін запропонували свої послуги з соціальної та юридичної допомоги місцю компактного поселення, де проживає значна кількість ВПО, здебільшого з Донецької та Луганської областей.

По допомогу до юриста звернулася Яна, двічі переселенка. Жінка у 2014 році евакуювалася з рідної Горлівки в Краматорськ, а на початку квітня 2022 знову вимушена була виїхати з донькою Альбіною.

“Жінка дуже переймалася тим, що не встигла оформити документи та прописку дочці, а скоро навчальний рік і потрібно переводитись до місцевої школи. Ми повідомили, що наразі реєстри закриті й навчальні заклади не можуть вимагати реєстрацію до їх відкриття, також в довідці ВПО прописані дані про місце проживання, що і є основним документом переселенця на даний час”, – розказав Ілля Федін.

Наші колеги допомогли розробити документацію для МКП, а також організували зустріч ініціативної групи з-поміж найактивніших мешканців та старости громади.

“Усі внутрішньо переміщені особи в селищі дуже згуртовані та допомагають один одному. Мешканці ознайомились з типовим договором оренди житлового приміщення та інструкціями щодо проживання в гуртожитку, внесли свої побажання та правки”, – повідомила Євгенія Подобєдова.

Протягом цього візиту наші колеги почули багато зворушливих розповідей від внутрішньо переміщених осіб. Будинки більшості людей зруйновані, тож юрист фонду повідомив, як правильно оформити заявку на компенсацію за зруйноване житло.

26.08.22

Нещодавно регіональні монітори Львівського офісу Наталія Зигула та Мирослава Курджило, а також регіональний юрист Євген Забродний відвідали місце компактного поселення (МКП) переселенців у Жовківській громаді. На базі табору “Росинка” там проживає 141 людина, серед них 50 дітей, а також є пенсіонери, діти з інвалідністю…

На жаль, дерев’яні будиночки не готові до осінньо-зимового періоду, але й альтернативного житла в громаді немає. Тож ВПО, які мешкають в таборі, опинилися на межі виселення. Директор табору шукає можливості, щоб поселити їх сім’ями хоча б в приватних будинках.

“Доступу до медичної допомоги практично немає, бо амбулаторія знаходиться в м.Жовква, а щоб туди доїхати, треба тільки до зупинки йти 2 км. Що є проблемою для людей похилого віку та жінок з дітьми. Аптеки поруч також немає, потрібно їхати в Жовкву. Доступу до освіти у дітей також немає, бо інтернет відсутній та є проблеми з транспортним сполученням. Є проблема навіть, щоб доїхати і купити продукти. Раніше, на першій хвилі, місцевий автобус заїжджав до табору, але зараз такого немає..” – розказала Наталія Зигула.

“Ми одразу поїхали до представників органів місцевого самоврядування. В установі повідомили, що житлового фонду немає, можливо, вони переселять людей в сільську школу…але місць на всіх не вистачить”, – повідомив Євген Забродний.

Ми сподіваємося, що в громаді знайдуть можливості для того, аби розселити всіх людей. Ми також будемо в курсі розвитку подій та за необхідності допоможемо юридично. Впевнені, що спільними зусиллями зможемо знайти вихід з цієї ситуації!