Категорія: Новини

БФ «Право на захист» провів у Львові семінар «Цивільні та адміністративні процесуальні кодекси України: судова практика. Встановлення фактів народження та смерті в судовій практиці. Стратегії у судових справах щодо пенсій ВПО».

Семінар був проведений для представників Регіонального та місцевих центрів із надання БВПД Львівщини, а також адвокатів, що співпрацюють із Центрами, і мав на меті аналіз та обговорення застосування змін до законодавства щодо реєстрації народження та смерті; порядку дій у випадку припинення виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам (ВПО) та судовий захист осіб, які мають право на отримання пенсій на пільгових умовах.

Захід відбувся за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Під час відкриття заходу директор Регіонального центру з надання БВПД у Львівській області Ігор Микитин вказав на важливість співпраці між організаціями  та необхідність подібних навчальних заходів для системи безоплатної правової допомоги.

Про судову практику встановлення фактів народження та смерті осіб, що перебувають чи перебували на неконтрольованій Урядом України території присутнім розповіли молодший стратегічний юрист БФ «Право на захист» Ганна Букрєєва та адвокат БФ «Право на захист» Сергій Щеголь.

Так,  Ганна Букрєєва докладно розповіла про види пенсійних кейсів, які знаходяться в провадженні юристів фонду, а саме: призупинення виплат пенсій на підставі 365-ї Постанови КМУ, призупинення пенсійних виплат громадянам, які отримали реєстрацію на підконтрольній Уряду території, пенсії особам, які мають право на їхнє отримання на пільгових умовах, а також пенсії особам, які знаходяться на непідконтрольних територіях.

Також вона  наголосила на важливості використання практики ЄСПЛ, навела приклади рішень, які можна використовувати під час підготовки позовів.

У свою чергу Сергій Щеголь вказав на те, що після змін у законодавстві від 15.12.2017 р. розгляд пенсійних справ здійснюється виключно окружними адміністративними судами. Він навів судову практику, алгоритм дій у разі порушення права на отримання пенсії, звернув увагу на період, за який стягується заборгованість по виплаті пенсій, та строки звернення до суду.

Наприкінці заходу учасники дискутували щодо новел Цивільного та Адміністративного процесуальних кодексів України, обмінювалися практичним досвідом роботи у зазначеній сфері, а також отримали сертифікати про участь у семінарі, які їм вручила Наталя Білик, молодший радник із питань захисту Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Нагадаємо, БФ «Право на захист» підписав Меморандум про співпрацю з Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Львівській області.[boc_img_gallery image_ids=”6296,6311,6312″]

19 червня, працівниками Сватівського бюро правової допомоги Старобільського місцевого центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, спільно з представниками БФ «Право на захист» було проведено виїзне спільне консультування громадян з правових питань, які мешкають на території Верхньодуванської та Оборотнівської сільських рад Сватівського району Луганської області.
Консультування відбувалось в приміщеннях сільських рад.

Під час виїзду до пунктів мобільного консультування звернулося 10 осіб з питань спадкового права, житлового права, трудового права, земельних правовідносин, питань отримання субсидій, перерахунку та призначення соціальних виплат. Всі особи отримали кваліфіковані юридичні консультації з проблемних питань.

Крім того, під час консультування всім особам, які відвідали мобільний консультаційний пункт був доведений порядок надання правової допомоги, інформація стосовно розширення кола осіб, які із внесенням змін до Закону України «Про безоплатну правову допомогу» мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, та розповсюджено буклети «Бюро правової допомоги» з відомостями про місцезнаходження Сватівського бюро правової допомоги.

Двоє братів 10 та 12 років живуть в одній кімнаті, раніше вони навіть спали на одному ліжку.

До конфлікту вони з мамою жили у Єнакієвому, а у 2015 році були вимушені переїхати до Маріуполя. За новим місцем проживання жінка отримала паспорт та відновила свідоцтва про народження дітей.

Родина проживає у покинутому будинку, який відновлюють своїми зусиллями. Сусіди також допомогли цій сім’ї – принесли трохи меблів та предметів побуту.

Співробітники Маріупольського офісу БФ «Право на захист» навідалися до переселенців та передали їм двоярусне ліжко та матраци. Тепер у дітей будуть окремі спільні місця, де можна буде комфортно відпочити.

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається найбільш вразливим ВПО та особам, постраждалим від конфлікту, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.

Ольга Іванівна* разом із сином живе у власному будиночку в одному із селищ Волноваського району. Через ревматичний артрит жінці дуже важко пересуватися самостійно. Крім того, Ольга Іванівна через цукровий діабет частково втратила зір. Син доглядає за нею і намагається робити для мами все можливе, але з цієї ж причини він не може влаштуватися на роботу.

В будинку пічне опалення, зручності на вулиці, централізованого водопостачання у селі не має, тому воду син набирає із колодязя.

Співробітники Маріупольського офісу БФ «Право на захист» навідалися до Ольги Іванівни та передали ходунки, які дозволять жінці пересуватись по кімнаті, щоб запобігти появі пролежнів. Крім того, тепер Ольга Іванівна зможе потроху виходити на вулицю дихати свіжим повітрям. Також жінці передали біотуалет.

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається найбільш вразливим ВПО та особам, постраждалим від конфлікту, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.

*І’мя змінено.

УСЗН припинило виплати адресної допомоги переселенці та вимагало повернути вже виплачені гроші. Юристи Слов’янського офісу БФ «Право на захист» довели неправомірність таких дій у суді

У зв’язку з конфліктом Ольга* була вимушена переселитися разом з двома дітьми з Донецька до Костянтинівки. Їй та її дітям як внутрішньо переміщеним особам з жовтня 2014 до середини лютого 2017 року виплачувалась адресна допомога. Однак у лютому 2017 року УСЗН повідомило її про відмову у призначенні адресної допомоги на наступний період, посилаючись на наявність у власності чоловіка Ольги квартири у м. Костянтинівка. Також УСЗН вимагав повернення вже виплаченої адресної допомоги в розмірі більше 50 тисяч гривень.

Ольга звернулася за допомогою до юристів Слов’янського офісу БФ «Право на захист». Юрист Слов’янського офісу БФ «Право на захист» Маргарита Оксаніченко пояснила, що переселенка та її діти мали право на призначення адресної допомоги, оскільки наявність житла у зоні проведення АТО за діючим на той час законодавством України не могло бути підставою для відмови у призначенні такої допомоги та для вимог повернути вже виплачену сім’ї переселенців адресну допомогу. Після направлення до УСЗН адвокатських запитів, підготовки позовної заяви до суду щодо неправомірності рішень УСЗН та в результаті представництва інтересів у суді, 13 червня позов Ольги було задоволено: було скасовано рішення УСЗН про відмову у призначенні адресної допомоги  та про розрахунок надміру виплачених сум адресної допомоги, а також зобов’язано УСЗН призначити та виплатити Ользі та її дітям адресну допомогу як внутрішньо переміщеним особам з дати її звернення, тобто з лютого 2017 року.

Під час розгляду справи захисник відповідача адвокат Слов’янського офісу БФ «Право на захист» Герман Петров вказав, що Костянтинівка входить до переліку населених пунктів, на території яких проводилася антитерористична операція, тому наявність у власності житла у м. Костянтинівка не могло бути підставою для відмови у призначенні або припиненні виплати адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, тим паче для вимог повернути виплачену адресну допомогу. Посилання УСЗН в своїх запереченнях в суді на наявність листа Мінсоцполітики про не призначення адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам за наявності житла на підконтрольній владі України території, було спростовано, оскільки даний лист суперечить нормам законодавства України.

* Ім’я переселенки було змінено із міркувань безпеки.

12 червня у приміщенні Українського інституту майбутнього відбулася дискусія «Визначення правового статусу окремих районів Донецької, Луганської областей та АР Крим», під час якої народні депутати – автори трьох різних законопроектів про тимчасово окуповані території – презентували свої законодавчі ініціативи. Також були обговорені міжнародно-правові аспекти окупації АР Крим і Донбасу.

Захід ініціювала коаліція неурядових правозахисних організацій, які допомагають внутрішньо переміщеним особам і населенню, що постраждало внаслідок збройного конфлікту на Сході України та окупації Криму (благодійний фонд «Право на захист», громадська організація «КримСОС», благодійний фонд «Восток-СОС»).

Під час дискусії було презентовано Проект Закону про тимчасово окуповану Російською Федерацією територію України (реєстр. №6400, автор – Сироїд О.І.), Проект Закону про тимчасово окуповані Російською Федерацією та тимчасово непідконтрольні території України внаслідок збройного конфлікту з використанням терористичних угрупувань, які отримують підтримку ззовні (реєстр. №6400-1, автор – Веселова Н.В.) та Проект Закону про тимчасово окуповану Російською Федерацією територію України (реєстр. №6400-2, автор – Найєм М.).

Народний депутат України Єгор Соболєв від імені колективу авторів законопроекту № 6400 представив основні його положення.

«Ми виходимо з думки, що насправді на території Донбасу ми маємо війну за незалежність, – зауважив народний депутат, – В умовах такого масштабу агресії, ми вважаємо, що збереження незалежності України є найголовнішим завданням, яке ніколи в останні роки не піддавалося такій загрозі, як зараз, і всі дії держави по захисту, в тому числі прав її громадян, мають виходити з необхідності втілити це завдання – відстояти незалежність України. Ми, відповідно, в цих умовах вважаємо, що обмеження окремого роду прав, особливо людей, які проживають на окупованих територіях, воно є правовим, крім того, необхідним, в тому числі для збереження найважливішого права з прав першої категорії – права на життя.»

Народні депутати Наталія Веселова і Мустафа Найєм представили два альтернативних законопроекти

«Є різні за статусом і є різні за геополітичним становищем окуповані території, тобто де-факто і Крим, і окремі частини Донбасу окуповані, але ми не можемо їх прирівнювати і вносити в один закон, – зазначила Н. Веселова, – Тут існує два різні види окупації. У Криму це –пряма окупація: Росія не заперечує того, що там є її війська, є її адміністрації, вона під тиском заставляє людей приймати громадянство Росії для того, щоб вони могли користатися всіма правами і законодавством Російської Федерації. На Донбасі ситуація дещо інша. В окремих районах Донецької і Луганської областей, які зараз непідконтрольні українській владі, Росія заперечує присутність своїх військ, заперечує присутність контрольованих адміністрацій, до того ж підкреслюється, що там проживають громадяни, які відокремилися і будують свої окремі держави. Це таж окупація, але вона непряма, а здійснюється через третіх осіб».

В свою чергу, народний депутат Мустафа Найєм, презентуючи свій законопроект № 6400-2 підкреслив, що «Головна відмінність нашого законопроекту, хоча 90% у нас збігається з тим, що є у законопроекті Оксани Сироїд, полягає у тому, що ми у нашому законі прописуємо  наші зобов’язання перед нашими громадянами на тій території згідно з міжнародним законодавством».

Презентуючи власні законопроекти, народні депутати обговорили можливі шляхи врегулювання питання перетину лінії зіткнення, пенсійного забезпечення жителів непідконтрольних і окупованих територій, доставки гуманітарних вантажів для допомоги цивільному населенню в зоні АТО, документування громадян України з непідконтрольних і окупованих територій тощо.

Окрім цього, були обговорені можливі наслідки прийняття законопроектів Верховною Радою України. Наприклад, коментуючи законопроекти, Микола Гнатовський, доцент кафедри міжнародного права ІМВ КНУ ім. Тараса Шевченка, зазначив: «Самодіяльність Верховної Ради тут без Президента, без Уряду, без Міністерства закордонних справ, Міністерства юстиції, зокрема, як міністерств, які несуть особливу відповідальність, ні до чого позитивного не призведе. Тому я все ж таки б закликав до консолідації всіх зусиль».

На завершення дискусії юрист правозахисної групи Global Rights Compliance Анна Микитенко презентувала довідку «Чи окупований Донбас?», приділивши увагу міжнародно-правовій позиці щодо status quo непідконтрольних територій Донбасу.

Вчора стало відомо, що судове засідання відкладено на півтора місяці через хворобу судді

У серпні 2016 року БФ «Право на захист» подав позов до суду проти Кабінету Міністрів України із вимогою визнати незаконною і нечинною ​постанову Уряду від 8 червня 2016 року № 365 «​Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». Правозахисники очікують, що позитивне рішення по цій справі покладе край систематичним масовим призупиненням пенсійних та соціальних виплат ВПО на підставах, що не передбачені законами України. Проте, незважаючи на соціальну значущість питання, судовий процес затягується.

16 лютого суд призначив колегіальний розгляд справи і перше засідання по суті мало відбутися сьогодні, 13 червня.

Проте вчора, наприкінці робочого дня, юристу БФ «Право на захист» повідомили, що судове засідання відкладається на півтора місяці у зв’язку із хворобою головуючої судді Добрянської Я.І. і тепер призначене на 25 липня.

Сьогодні, 8 червня, відбулася прес-конференція «Рік Постанови №365: у Дніпрі розказали про практику відстоювання прав переселенців».

Рівно рік тому Уряд затвердив постанову № 365, якою передбачив механізм здійснення контролю за соціальними і пенсійними виплатами переселенцям. Прийняття цієї Постанови викликало цілу низку негативних наслідків для громадян, які були вимушені покинути свої домівки через конфлікт на Сході України.

У серпні 2016 року БФ «Право на захист» подав позов до суду проти Кабінету Міністрів України із вимогою скасувати Постанову № 365, проте, незважаючи на соціальну значущість питання, судовий процес затягується. Чергове судове засідання, на якому тільки почнеться розгляд справи по суті,  відбудеться 13 червня о 17:40 (за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 81-А, зал судового засідання № 133).

Невідповідність Постанови КМУ №365 Конституції України та чинному законодавству спонукала громадян подавати позови проти територіальних управлінь праці та соціального захисту населення і управлінь Пенсійного фонду України. Станом на середину травня 2017 року вже існує понад 60 судових рішень на користь внутрішньо переміщених осіб проти дискримінаційних положень Постанови КМУ №365.

Мамо Мулусеу, Голова саб-офісу Агентства ООН у справах біженців у Дніпрі розповів: «Ми співпрацюємо з БФ «Право на захист» з 2014 року з усіх питань, які стосуються внутрішньо переміщених осіб. Ми вважаємо, що держава, відповідно до Конституції, повинна гарантувати права громадян на отримання і призначення пенсій незалежно від того, де проживає особа. Ми вважаємо, що пенсія – це не привілей, це право. Підтримуємо ініціативу фонду «Право на захист» щодо позову до суду проти Кабінету Міністрів України з вимогою скасувати постанову №365. Невдовзі починається розгляд справи по суті і сподіваємося на позитивний його результат. Вважаємо, що постанова Кабінету Міністрів №365 порушує Конституцію і Закони України, а також міжнародні стандарти прав людини. Робота, яку проводить фонд «Право на захист», – дуже необхідна справа. Уряд повинен розробити і затвердити чіткі прозорі механізми соціального пенсійного забезпечення внутрішньо переміщених осіб і населення, яке постраждало внаслідок війни, яка почалася у 2014 році.

«Протягом останнього року переселенці постійно звертаються до нас із проблемою невиплат різного роду соціальної допомоги і пенсій, – зазначила Марія Алєксєєнко, керівник проекту «Адвокація та правова допомога ВПО». – Так, за останні п’ять місяців із цього питання до БФ «Право на захист» надійшло майже 10 тисяч звернень. Половина з них –від пенсіонерів, людей похилого віку, які не отримували зароблені пенсії від кількох місяців до півтора року».

Правозахисники наголошують: Постанова Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» повинна бути визнана незаконною і нечинною, а Уряд, у свою чергу,  повинен розробити і затвердити чіткі та прозорі механізми соціального і пенсійного забезпечення ВПО та населення, яке постраждало внаслідок конфлікту, забезпечивши водночас рівність усіх громадян України перед законом.

«Нажаль, через те, що проблема не вирішується на державному рівні,  допомогти людям можливо лише шляхом представлення їхніх інтересів у суді, – підкреслила Мирослава Сущенко, керівник Дніпровського офісу БФ «Право на захист». – З початку року за юридичною допомогою у Дніпровський офіс БФ «Право на захист» звернулося 24 переселенця, чиї пенсійні виплати були припинені на підставі Постанови КМУ №365. Зауважу, що наразі справи 4 ВПО про компенсацію пенсійних виплат вже розглянуті судом позитивно».

Правозахисники акцентують: саме невідповідність Постанови КМУ №365 Конституції України та чинному законодавству спонукала громадян подавати позови проти територіальних управлінь праці та соціального захисту населення і управлінь Пенсійного фонду України.

Адвокат Дніпровського офісу БФ «Право на захист Вячеслав Стасюк  відзначив, що за таких обставин все більше переселенців звертаються по допомогу. Так, за період січень-травень цього року юристами Дніпровського офісу БФ «Право на захист» надано допомогу 854 ВПО шляхом надання консультацій (718 випадків) та підготовки документів для звернення до місцевих органів влади ( 136 випадків). Крім того, юристи надали допомогу ВПО, ініціювавши 112 судових справ.

За словами Вячеслава Стасюка, на сьогоднішній день хоч і тривалим, але поки одним із найбільш перспективних способів захистити себе, залишаються суди, тому так важливо, щоб ВПО оскаржили неправомірні дії і рішення органів державної влади.

«У середині липня 2014 року я переїхала до Дніпра у зв’язку з початком АТО на Луганщині, – розповідає переселенка Наталя Білобровська. – Я спочатку знімала квартиру, а потім з листопада я зареєструвалась у квартирі, де мешкали мої рідні. Ця квартира була придбана рідними на моє ім’я. Я там мешкала та була зареєстрована як тимчасово переміщена особа. Коли з 2016 року почала підвищуватись ціна на комунальні послуги, моя пенсія була майже 1,5 тис. грн, а сплачували лише за опалення потрібно було 1450 грн. Я звернулась до відділення соціального захисту за субсидією. Спочатку звернулась 1 липня. Комісія відмовила і запропонувала виписатися з квартири, що залишилась в Луганську, і прописатись у Дніпрі. Я написала листа до міністерства. Але розпочалося ходіння по колу аж до 1 жовтня.  Коли я подала другу заяву на субсидію, мені також відмовили, бо я не мала договору на оренду приміщення. Це абсурд,  адже я не можу сама з собою заключити договір оренди. Я звернулась до фонду «Право на захист», де юристи мені почали надавати правові консультації. Після засідання суду, було створено нову комісію та призначено мені з 1 жовтня субсидію».

Учасники заходу розповіли, що Агентство ООН у справах біженців продовжує допомагати внутрішньо переміщеним особам, зокрема, у Дніпрі функціонує гаряча лінія, куди ВПО можуть звертатися з усіх проблемних питань, пов’язаних із вимушеним переміщенням. Крім того, оскільки потреба ВПО у юридичній допомозі залишається стабільно високою, другий рік поспіль на базі проекту «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам», який за підтримки Агентства реалізує БФ «Право на захист», успішно працює власна юридична служба, яка охоплює 5 східних областей і значно розширює доступ переселенців до якісних безоплатних юридичних послуг.

Переселенці можуть отримати безоплатну юридичну допомогу з таких питань: реєстрація ВПО, адресна допомога ВПО, соціальні/пенсійні виплати, одержання документів, що посвідчують особу, одержання інших видів документів, в тому числі актів громадянського стану, свобода пересування, працевлаштування/економічна активність, доступ до житла/землі/власності, громадянські права та свободи, доступ до послуг (освіта, медицина тощо), кримінальне право та адміністративні правопорушення, гендерно-обумовлене насильство.

Адреса офісу у м. Дніпро: вул. Полігонна, 10-Б, офіс 40, тел.: (098) 597 6472; (099) 507 5090; (063) 496 8088 офіс працює із понеділка по п’ятницю з 9:00 до 18:00. Крім того, юристи Проекту проводять регулярні виїзні групові правові сесії та індивідуальне консультування у населених пунктах на підконтрольній Уряду України території.

8 червня відбулася прес-конференція «Рік постанови № 365: коли закінчаться знущання над переселенцями?».

Рівно рік тому Уряд затвердив постанову № 365, якою передбачив механізм здійснення контролю за соціальними і пенсійними виплатами переселенцям. Прийняття цієї постанови викликало цілу низку негативних наслідків для громадян, які були вимушені покинути свої домівки через конфлікт на Сході України.

У серпні 2016 року громадські організації, в тому числі БФ «Право на захист» та ГО «Донбас СОС» подали позови до суду проти Кабінету Міністрів України із вимогою скасувати постанову № 365. Проте, незважаючи на соціальну значущість питання, судовий процес затягується. Чергове судове засідання, на якому тільки почнеться розгляд справи по суті,  відбудеться 13 червня о 17:40 (за адресою: м. Київ, вул. Велика Васильківська, 81-А, зал судового засідання № 133).

«Постанова Уряду № 365 – це класичний приклад того, як не має бути в демократичній правовій державі, що обрала курс в напрямку європейських цінностей в сучасному їхньому розумінні. Ми не можемо мовчки погоджуватись із формуванням будь-якої державної політики, а надто соціальної, без врахування думки самих отримувачів державної допомоги. Ми не можемо мовчки погоджуватись із тим, що хтось в односторонньому порядку вирішує, чи маємо ми право отримати нашу законно зароблену пенсію, чи ні», – підкреслила Олена Виноградова, правовий аналітик БФ «Право на захист».

Процедури відновлення, призначення соціальних виплат і пенсій переселенцям і контролю за ними, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 8 червня 2016 року, за словами правозахисників, порушують Конституцію та закони України, міжнародні стандарти прав людини та є відверто дискримінаційними.

«Сьогодні, відстоюючи права ВПО, ми насправді формуємо підходи до формування державної політики щодо будь-якої категорії громадян України: нуль терпимості до дискримінації за будь-якою ознакою, неприпустимість мовчазної згоди з будь-яким порушенням наших прав, обов`язковість однакового ставлення до всіх без винятку жителів України, – наголосила Олена Виноградова. – Вже рік ми вимагаємо від Уряду скасувати постанову № 365 і якщо Уряд не дослухається до нас, то з урахуванням тієї судової практики, яку ми маємо на сьогодні, ми домагатимемося справедливості в національних і міжнародних судових інстанціях».

Правозахисники акцентують: невідповідність постанови Кабінету Міністрів України № 365 Конституції та законодавству України спонукала громадян подавати позови проти територіальних управлінь праці та соціального захисту населення і управлінь Пенсійного фонду України. Так, станом на середину травня 2017 року вже існує понад 60 судових рішень на користь внутрішньо переміщених осіб проти дискримінаційних положень постанови Уряду № 365.

«Припинення соціальних та пенсійних виплат, які гарантовані Конституцією та законами України, на підставі підзаконних нормативних актів чи навіть рекомендаційних листів, власне і є порушенням Конституції та цих законів. Аналіз судової практики, в тому числі юристів БФ «Право на Захист», свідчить про те, що доведення неправомірності дій посадовців в судовому порядку – є абсолютно реальним, – зазначила Юлія Трало, координатор з питань надання правової допомоги БФ «Право на захист». – Безумовно, це займає достатньо багато часу та зусиль. Але наразі ми вже маємо приклади позитивних судових рішень на користь ВПО: вони вступили в силу, а пенсіонери-переселенці отримали виплати за 6-8 місяців. Хочу зауважити, що ми маємо можливість допомогти у судах десяткам, можливо сотням людей, однак тисячі залишаються без такої допомоги. У зв’язку з цим є нагальна потреба вирішувати питання виплат переселенцям та особам, що постраждали внаслідок конфлікту, комплексно та на законодавчому рівні».

Ольга Гвоздьова, координатор з адвокації ГО «Донбас СОС», наголосила на тому, що механізми, запроваджені постановою № 365, є не тільки дискримінаційними та суперечать законодавству, а й такими, що не можна втілити на практиці. А, відтак, породжують непотрібне навантаження на соціальних працівників та містять корупційні ризики. Така постанова має бути скасована, а підходи до соціального забезпечення громадян мають бути рівними.

Тож правозахисники наголошують: постанова Кабінету Міністрів України від 8 червня 2016 року № 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» повинна бути визнана незаконною і нечинною. А Уряд у свою чергу повинен розробити і затвердити чіткі та прозорі механізми соціального і пенсійного забезпечення ВПО, та населення, яке постраждало внаслідок конфлікту, забезпечивши водночас рівність усіх громадян України перед законом.[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”4946,4941,4942″]