Зробити пожертву
Укр / Eng
15.09.17

У березні 2017 року Ганна Петрівна* звернулась за правовою допомогою до юристів БФ «Право на захист» через те,  що з вересня 2016 року їй припинили виплачувати пенсію у зв’язку із втратою годувальника.

У день свого 60-річчя жінка залишила Макіївку Донецької області та перемістилась до Кривого Рогу. Тоді ж встала на облік ВПО та звернулась до місцевого управління Пенсійного Фонду щодо поновлення виплат пенсії. Але у вересні 2016 року чергові виплати не надійшли.

В УСЗН пенсіонерці повідомили, що її довідку ВПО скасовано, а всі виплати – припинено. У лютому 2017 року Ганна Петрівна звернулася за отриманням нової довідки, пройшла процедуру перевірки фактичного місця проживання, але пенсію так і не отримала.

Жовтневий районний суд Кривого Рогу не захистив право переселенки, але Дніпропетровський апеляційний суд скасував рішення суду першої інстанції, визнав припинення виплат переселенці протиправним та зобов’язав управління Пенсійного фонду України відновити виплату пенсії з 1 вересня 2016 року.

У своєму рішенні суд виходив із міркувань, що припинення виплати пенсії позивачу у зв’язку із скасуванням довідки про взяття на облік ВПО, суперечить принципам, які закріплені в Конституції України та підставам, наведеним в Законі України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», оскільки конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості.

Після цього УПФУ звернувся із касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України. 15 серпня 2017 року Вищий адміністративний суд ухвалив рішення відмовити у відкритті касаційного провадження, тим самим поставивши крапку у цій історії. В серпні багатомісячні поневіряння Ганни Петрівни закінчено – жінка отримала пенсію за 7 місяців.

Наразі серед осіб, які звернулися до юристів БФ «Право на захист» із питань, пов’язаних із відновленням пенсії, 20 ВПО відновили виплати у досудовому порядку; у 35 справах судами першої інстанції винесено рішення на користь пенсіонерів, по 9 справах винесені позитивні рішення апеляційних судів; 4 справи знаходяться на розгляді у Вищому адміністративному суді; ще понад 70 справ знаходяться на розгляді у судах першої інстанції, у понад 60 справах проводяться підготовчі дії.

*ім’я переселенки змінене

14.09.17

Особи, чиї паспорти були видані у населених пунктах, що зараз є непідконтрольними, у разі необхідності вклеювання фотокартки по досягненню 25 чи 45 років, стикаються із новими перепонами у вигляді додаткових перевірок. У групу ризику потрапляють більшість ВПО та мешканців непідконтрольних територій, які отримали вперше свої паспорти у нині непідконтрольних населених пунктах.

Дорученням від 15.06.2017 Державна міграційна служба (ДМС) для проведення вклеювання фото почала вимагати від осіб, чиї паспорти були видані в зазначених населених пунктах, будь-які раніше видані документи (оригінали або копії), в тому числі із фотокартками. Зазначені документи необхідні підрозділам ДМС для перевірки інформації про особу та документів, виданих на її ім’я. І лише після проведення такої перевірки та у разі позитивної відповіді особа отримує можливість вклеїти фотокартку. Відповідно до доручення перевірка може тривати до 2-х місяців.

Наразі моніторингові команди БФ «Право на захист» фіксують такий перебіг вклеювання фотокарток у паспорти громадян України зразка 1994 року:

– у більшості східних областей у разі надання особою разом із паспортом та фотокарткою низки додаткових документів (або їхніх копій) вклеювання фото відбувається протягом 1 робочого дня. Проте у Запорізький області заявники мають чекати 5-7 робочих днів;

– у разі ненадання додаткових документів термін вклеювання значно довший, оскільки залежить від швидкості надання відповідей усіма інстанціями, до яких підрозділи ДМС звертаються із запитами щодо перевірки відомостей про особу. Така ситуація особливо критична у разі, коли співробітники ДМС вилучають паспорт на час проведення ідентифікації та вклеювання фотокартки (зокрема, у Дніпропетровській, Запорізькій, Луганській та Харківській областях), оскільки заявник залишається без паспорту на невідомий строк.

БФ «Право на захист» звертає увагу на майже повну відсутність інформації на стендах всередині підрозділів ДМС інформації про те, що для вклеювання фотокарток треба надавати додаткові документи. Через це багатьом доводиться повертатися додому за додатковими документами. Для мешканців віддалених населених пунктів, а також для осіб, що проживають на непідконтрольній території, це означає необхідність витрачати додатковий час і кошти.

13.09.17

Ірина*, разом з родиною та 4-річним сином вимушена була переміститись в межах м. Авдіївка з однієї частини міста в іншу, більш безпечну. У травні 2017 року вона отримала довідку ВПО та 5 травня 2017 року звернулась в УСЗН із заявою про призначення щомісячної адресної допомоги як уповноваженому члену родини.

Листом від 2 червня 2017 року  УСЗН повідомив про відмову у  призначенні такої допомоги, посилаючись на те, що діючим порядком нібито не передбачено надання допомоги особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення АТО. У тексті відмови було зазначено: «…не набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014р. № 505 і від 22 вересня 2016 р. № 646».

Опинившись у такій ситуації, Ірина звернулась за допомогою до Курахівського офісу БФ «Право на захист». Проаналізувавши ситуацію, юрист Любов Лисенко порадила Ірині звернутися до суду та допомогла із підготовкою позовної заяви. У серпні 2017 р. було пред’явлено позов до Селидівського міського суду. В суді інтереси Ірини представляв адвокат Курахівського офісу БФ «Право на захист» Леонід Серафимович.

31 серпня 2017 в Селидівському міському суді відбулося судове засідання в якому адвокат підтримав позовні вимоги позивача, звернувши увагу серед іншого, на порушення відповідачем процедури прийняття рішення про відмову в призначенні адресної допомоги. Того ж дня суд виніс рішення, яким повністю задовольнив усі позовні вимоги: визнав протиправними дії Управління соціального захисту, зобов’язав призначити та виплатити щомісячну адресну допомогу та стягнув на користь Ірини сплачений нею при зверненні до суду судовий збір в розмірі 640,0 грн.

Суд погодився із посиланням позивача на те, що мета такої соціальної допомоги полягає в тому, щоб надати грошову допомогу внутрішньо переміщеним особам, які не мають житла для компенсації витрат по його найму та витрат на житлово-комунальні послуги.За таких обставин суд прийшов до висновку, що відмова відповідача  призначити позивачу  як представнику сім’ї щомісячної адресної допомоги як внутрішньо переміщеній особі не ґрунтуються на вимогах закону, а тому   вимога позивача про зобов’язання УСЗН ВЦА м. Авдіївки  призначити та виплатити їй  щомісячну адресну грошову допомогу підлягає задоволенню.

*ім’я переселенки змінено

13.09.17

На сьогоднішньому засіданні Уряду прийнято постанову Кабінету Міністрів України „Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України”.

Кабмін дозволив переселенцям отримувати пенсійні та соціальні виплати в будь-якому банку на підконтрольній території, а не тільки в Ощадбанку. Доставка пенсій та соціальних виплат особам з інвалідністю I групи за місцем проживання Кабмін передав «Укрпошті».

Відзначається, що постановою передбачена можливість проведення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам не тільки через мережу установ і пристроїв ПАТ „Ощадбанк”, але й через мережі будь-яких банків (отримання готівкових коштів і проведення безготівкових операцій) тільки на підконтрольній українській владі території.

Раніше правозахисники неодноразово вказували на те, що обмеження переселенців у виборі обслуговуючого банку є дискримінаційним. Крім того, моніторингові команди БФ «Право на захист» постійно фіксують великі черги переселенців, переважно – пенсіонерів, у відділеннях Ощадбанку. Надання переселенцям можливості отримувати виплати в інших банках ймовірно зменшить навантаження на Ощадбанк та дозволить ВПО отримувати належні кошти, не вистоюючи довгий час у виснажливих чергах.

Вважаємо за потрібне додати, що наразі поки немає офіційного доступного документа щодо цього рішення Кабміну. Як тільки він з’явиться, БФ “Право на захист” проаналізує цю зміну.

11.09.17

11 вересня співробітниці БФ «Право на захист» –  юрист Любов Лисенко та монітор Катерина Давидова – разом з юристами Курахівського бюро безоплатної правової допомоги Наливайком Андрієм та Мірошніченко Інною провели групову правову лекцію для ВПО в управлінні Пенсійного фонду Мар’їнського району,  яке знаходиться у м. Курахове Донецької області.

Правозахисники розповіли про порядок поновлення пенсійних виплат, строки проходження фізичної ідентифікації, порядок отримання електронного пенсійного посвідчення.

Крім того, переселенці отримали індивідуальні консультації щодо отримання довідки внутрішньо переміщеної особи, наслідків підвищення пенсійного віку, встановлення факту смерті та народження на непідконтрольній території тощо.

Правозахисники надали усім присутнім тематичні інформаційні буклети.

08.09.17

7 вересня співробітниці БФ «Право на захист» –  юрист Віра Туру та монітор Світлана Ізмаілова – а також кризовий психолог гештальт-психотерапевт Катерина Шутальова (НУО “Українські рубежі”) провели зустріч із переселенцями у м. Ізюм.

До місцевого будинку культури прийшли 28 ВПО. Усі вони отримали правові консультації, і поспілкувалися із психологом. Часто спілкування з переселенцями для юристів БФ «Право на захист» виявляється досить складним з емоційної точки зору – ВПО багато розказують про емоційні переживання, страхи та суїцидальні настрої, а тому юристу іноді важко відразу виявити проблему правового  характеру. Правова сесія з залученням психолога виявилась дуже ефективною, бо дозволила розділити емоції та правові питання.

Учасники зустрічі домовилися про регулярне проведення таких правових сесій.

08.09.17

Юлія С. переселилися із Донецька до Курахового у 2016-му році. Тоді ж стала на облік ВПО. Проблеми виникли у квітні 2017 року, коли жінка звернулась до УСЗН із заявою про призначення адресної допомоги на наступний 6-ти місячний термін. Управління соцзахисту відмовило їй у призначенні виплат, посилаючись на те, що Юлія має у власності частину квартири на підконтрольній території.

Переселенка звернулася за допомогою до Курахівського офісу БФ «Право на захист». Юрист Руслан Беретелі вивчив справу переселенки та склав судовий позов.

Юлія дійсно має у власності 1/5 квартири у Кураховому. В той же час, згідно з Розпорядженням КМУ № 1275-р від 02.12.2015 року Курахове входить до переліку населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція.

За результатами розгляду справи суд погодився з тим, що оскільки м. Курахове є територією проведення АТО, жодних підстав для відмови в призначенні щомісячної адресної допомоги ВПО фактично не існувало, тому відмова УСЗН в призначенні такої допомоги була незаконною.

Суд зобов’язав УСЗН призначити та виплатити Юлії адресну допомогу з квітня 2017 року, а також постановив стягнути з УСЗН судові витрати у сумі 640 гривень на користь переселенки.

УСЗН скористалося своїм правом подати апеляційну скаргу. За результатами її розгляду Донецький апеляційний адміністративний суд залишив у силі рішення суду першої інстанції. Рішення набрало чинності, тож переселенка зможе отримати належні виплати.

05.09.17

У квітні цього року до Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист» звернулася Олена* з проханням допомогти їй у вирішенні спору  щодо адресної допомоги переселенцям. Ще восени 2014 року жінка перемістилася з Луганська до Білокуракиного, стала на облік як ВПО та звернулася за адресною допомогою. Кожні півроку вона продовжувала отримувати виплати, що стали дуже в нагоді, адже оренда житла у колись досить провінційному містечку зростала у вартості чи не кожного місяця.

Але у вересні 2016 року після чергового звернення за продовженням виплати адресної допомоги Олена отримала відмову. В  Управлінні соціального захисту населення Білокуракинської районної державної адміністрації їй повідомили, що після проведеної верифікації було виявлено факт подання Оленою начеб то недостовірної інформації. У результаті чого УСЗН вимагало від переселенки повернення  надміру сплачених коштів, загальна сума яких склала 40 459,75 гривень. Оскільки Олена не погодилася виконувати такі вимоги, УСЗН у березні 2017 року звернулося до суду з вимогою стягнути з жінки  вказану грошову суму.

УСЗН наполягало на тому, що Олена, маючи у власності житлове приміщення у Білокуракиному, не повідомила про те, що має житло в регіонах, інших, ніж тимчасово окупована територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення.

У червні поточного року юрист БФ «Право на захист» Ярослав Авраменко довів у суді право переселенки, яка має у власності житло, що міститься у зоні АТО, на отримання адресної допомоги.

«У травні 2017 року були внесені зміни до постанови № 505, згідно з якими ВПО, що мають житло, розташоване у зоні АТО, втратили право на отримання адресної допомоги, – розповідає адвокат БФ «Право на захист» Сергій Шкрамада. – Однак це не означає, що УСЗН можуть вимагати повернення раніше сплачених коштів, адже нормативні акти не мають зворотної сили».

Адвокат підкреслює, що всі рішення судів першої інстанції з такої категорії справ оскаржуються в апеляційному порядку. Так, лише протягом серпня 2017 року в  судах першої інстанції було розглянуто 9 подібних справ переселенців, що звернулися за допомогою до БФ «Право на захист», а в апеляційному суді – 15 справ. По усіх справах винесено рішення на користь переселенців. Кількість позитивних рішень у судах першої інстанції у таких справах сягає приблизно 80%, а в апеляційній – за практикою юристів БФ «Право на захист» ще не було жодного негативного рішення.

*Ім’я жінки змінене із міркувань безпеки

05.09.17

Марина*, молода і тендітна мати двох дітей, щиро радіє приїзду  співробітників Харківського офісу БФ «Право на захист». Разом з Максимом* та Олегом* вона з цікавістю роздивляється передані речі. Здавалося б, всі ці речі кожен з нас має у себе вдома і вони такі звичні, а іноді навіть не помітні, але, для цієї родини – важливі та вкрай необхідні.

Марина – сирота, тож звикла розраховувати тільки на власні сили. У липні 2016 року вона з чоловіком та двома синами залишила місто Торез та перемістилася до невеличкого села у Харківській області. Нажаль, переїхавши до іншої місцевості, її чоловік не зміг впоратися з емоціональним навантаженням та вчинив самогубство. Молода жінка залишилася з двома малими дітьми.

Невелика родина переселенців орендує старий двокімнатний будинок, який перебуває у жахливому стані: старі вікна забиті цвяхами та поліетиленом, зі стелі відпадає глина, утворюючи величезні дірки, туалет знаходиться на вулиці.

Нажаль, жінка не може влаштуватися на роботу, бо не має з ким залишити дітей, які ще не ходять до школи, а дитячий садок знаходиться у сусідньому селі.

Співробітники Харківського офісу БФ «Право на захист» щиро сподіваються, що переданий кухонний посуд, ковдри та постільна білизна дозволять родині почувати себе більш комфортно на новому місці.

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається найбільш вразливим ВПО та особам, постраждалим від конфлікту, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.

*Імена змінено із міркувань безпеки[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5103,5116,5117″]