Огляд чинного законодавства та пропозицій по змінах щодо встановлення правових механізмів захисту майнових прав та інтересів постраждалих від збройної агресії проти України (житловий фонд)

10.11.22

Станом на вересень 2022 внаслідок збройної агресії проти України з 24 лютого 2022 було зруйновано та пошкоджено щонайменше 135,8 тис житлових будівель, з яких 119,9 тис — приватних будинків та 15,6 тис — багатоквартирних, 0,2 тис – гуртожитків. Щоденно кількість зруйнованих та пошкоджених житлових будівель збільшується. На дев’ятий рік збройної агресії проти України відсутній ефективний правовий механізм для захисту майнових прав постраждалого населення. В даному огляді наводяться норми чинних нормативно-правових актів, які станом на жовтень 2022 року регулюють питання компенсації втрат (відшкодування матеріальної шкоди), спричинених збройною агресією проти України та короткий аналіз законопроєктів з даного питання, що внесені до Верховної Ради України. Зазначене дає розуміння поточного стану законодавства у сфері встановлення правових механізмів захисту майнових прав та інтересів власників житлового фонду для напрацювання алгоритму прийняття зважених рішень.

Правове регулювання до 24 лютого 2022 року

В квітні 2014 року в Законі України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” було визначено, що відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок тимчасової окупації громадянам України, іноземцям та особам без громадянства, у повному обсязі покладається на Російську Федерацію як на державу, що здійснює окупацію. Аналогічна норма в подальшому була визначена в Законі України “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях”, який втратив чинність в травні 2022 року.

В грудні 2019 року та у вересні 2020 року до Постанови Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2013 року №947 “Про затвердження Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації” (далі – Постанова №947) було внесено зміни, які дозволили розпочати процес визначення розміру та прийняття рішень про надання грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією проти України. Постановою №947 було запроваджено адміністративний механізм компенсації. Відповідно до зазначеного підзаконного акту, одноразова грошова компенсація в розмірі, що не перевищує 300 000,00 грн. надається власникам житла, яке перебуває на контрольованій Україною території та було зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією РФ, після дати набрання чинності Указом Президента України від 14 квітня 2014 №405 “Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 “Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України”, тобто після 14 квітня 2014 року. Грошова компенсація виплачується за рахунок бюджетних коштів. Постановою передбачається створення двох типів комісій:

– комісій з обстеження житла, зруйнованого внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією проти України (далі – Комісії з обстеження), що утворюються органами місцевого самоврядування, а у разі їх відсутності – військово-цивільними адміністраціями населених пунктів;

– комісій з розгляду питань, пов’язаних з наданням грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією проти України (далі – Комісії), що утворюються в Донецькій та Луганській областях Донецькою та Луганською облдержадміністраціями.

Саме Комісіями з обстеження проводились обстеження житла та складались спеціальні акти обстеження, що містять висновок про технічний стан житла на момент його обстеження. Комісії, в свою чергу, приймають рішення щодо надання або відмови в наданні грошової компенсації, визначають розмір грошової компенсації.

Загалом у 2021 році відповідними комісіями в Донецькій та Луганській областях було прийнято рішення про надання компенсації 509 постраждалим, які є власниками 409 об’єктів житлового фонду, на загальну суму 113 мільйонів 819 тисяч 230 гривень.

На даний момент Постанова №947 є чинною, але її положення неможливо реалізувати внаслідок широкомасштабної збройної агресії і припинення діяльності комісій. Запропонований нею механізм не відповідає умовам, які спричинені повномасштабною збройною агресією, руйнуванням та пошкодженням житла поза межами виключно Донецької та Луганської областей. Більше того, так і не було створено дієвий механізм надання грошової допомоги тим, чиє житло було тільки пошкоджено (але не зруйновано) внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією РФ, хоча і могло внаслідок цього стати непридатним для проживання.

Правове регулювання після 24 лютого 2022 року

Повномасштабне вторгнення призвело до швидкого збільшення кількості зруйнованих та пошкоджених житлових будівель, розширення масштабу та географії їх місцезнаходження. Для врегулювання ситуації, що склалася, Урядом прийнято ряд нормативно-правових актів з цих питань. Зокрема:

Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2022 №326 встановлено процедуру визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії РФ проти України, починаючи з 19 лютого 2014 року. Методика визначення шкоди і збитків за таким напрямком, як втрати житлового фонду та об’єктів благоустрою, має бути затверджена наказом Міністерства розвитку громад та територій України за погодженням з Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України. Постановою визначені основні показники, які оцінюються за даним напрямком, закріплені загальні засади та підходи до проведення оцінки збитків.

Постановою Кабінету Міністрів України від 26 березня 2022 № 380 запроваджені механізм та процедура подання інформаційного повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ. Після внесення ряду змін таке повідомлення може подаватись щодо низки об’єктів починаючи з 19 лютого 2014. Для забезпечення збору, накопичення, обліку, обробки, зберігання та захисту інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно передбачено створення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації. Наповнення здійснюється за заявним принципом: без перевірки відповідних фактів, через Портал Дія, з використанням мобільного додатка Порталу Дія, через адміністратора центру надання адміністративних послуг або нотаріуса.

Постановою Кабінету Міністрів України від 05 квітня 2022 №423, положення якої вносять зміни до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2017 №257, передбачено обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, пошкоджених внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів, з метою їх оцінки визначеним законодавством вимогам та вжиття заходів для забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації. Результатом обстеження повинен стати звіт, який має містити висновок про технічний стан, рекомендації щодо подальшої експлуатації (у тому числі щодо можливості виконання робіт із відновлення) або демонтажу (ліквідації), а також в разі потреби відомості про пошкоджені (зруйновані) несучі та огороджувальні конструкції, інженерні системи (із зазначенням ступеня та обсягів пошкоджень), принципові рішення (рекомендації) щодо їх відновлення (підсилення). Зазначений звіт є підставою для прийняття рішення про виконання робіт із відновлення пошкоджених об’єктів або їх демонтаж (ліквідацію).

Постановою Кабінету Міністрів від 19 квітня 2022 №473 затверджений порядок, що застосовується для фіксації пошкоджень, зумовлених збройною агресією проти України, будівель та споруд приватної та комунальної форми власності, та може застосовуватися для фіксації пошкоджень будівель і споруд державної форми власності. Роботи з проведення обстеження таких об’єктів виконуються на територіях, на яких відсутні або завершено активну фазу бойових дій, після здійснення комплексу заходів, таких як розмінування та виконання піротехнічних робіт, виконання робіт з первинного демонтажу та пошуку постраждалих та загиблих, здійснення оперативно-слідчих дій правоохоронними органами у рамках кримінальних проваджень. За результатами комісійного обстеження передбачається складення акту обстеження об’єкта, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією проти України, який передається держателю Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ. Відновлення пошкоджених об’єктів шляхом будівництва (капітального ремонту, реконструкції) здійснюється власником (управителем), уповноваженим органом чи іншим замовником будівництва на підставі звіту технічного обстеження та відповідної проектної документації.

Постановою Кабінету Міністрів від 19 квітня 2022 № 474 затверджено Порядок виконання робіт з демонтажу об’єктів, пошкоджених або зруйнованих внаслідок надзвичайних ситуацій, воєнних дій або терористичних актів. Після закінчення демонтажу виключно в електронній формі з використанням Реєстру будівельної діяльності Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва складається акт про демонтаж. У разі повного демонтажу об’єкта акт про демонтаж є підставою для анулювання технічного паспорта та виключення об’єкта з реєстру об’єктів нерухомого майна.

Зазначеними вище нормативними актами також було визначено низку термінів, що використовуються при регулюванні означених питань, наприклад: “пошкоджений об’єкт”, “зруйнований об’єкт”, “знищене нерухоме майно” тощо. В Постанові №380 також ґрунтовно описано складові частини об’єктів знищеного/пошкодженого нерухомого майна та достатньо детально визначено перелік фізичних та юридичних осіб, які можуть подавати інформаційне повідомлення згідно з її умовами. Також, в нормативних актах передбачено оформлення щонайменше трьох документів, які впливатимуть на показники для визначення шкоди та збитків:

Звіт, який має містити висновок про технічний стан (Постанови №423, №473);
Акт про обстеження об’єкта, пошкодженого внаслідок військових дій, спричинених збройною агресією РФ (Постанова №473);
Акт про демонтаж (Постанова №474).

Таким чином Уряд значно просунувся у напрацюванні механізму фіксації пошкоджень та оцінки збитків як складової частини компенсаційного механізму відновлення майнових прав та інтересів постраждалих від збройної агресії проти України, зокрема у питаннях визначення шкоди та збитків; збору, обробки та зберігання інформації про пошкоджене та знищене нерухоме майно. Всі зазначені напрацювання мають знайти своє відображення у положеннях проєкту закону, який буде прийнятий з метою визначення правових та організаційних засад здійснення компенсації за пошкодження та знищення житлового фонду внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ.

Законопроєктні ініціативи

Станом на жовтень 2022 до Верховної Ради України внесено чотири проєкти законів із зазначеного питання.

Проєкт Закону про державну реєстрацію збитків, завданих внаслідок збройної агресії Російської Федерації проти України (реєстраційний номер 7193), яким передбачено створення механізму для державної реєстрації розміру збитків, завданих внаслідок збройної агресії РФ проти України, після проведення їх оцінки. Також пропонується створення Державного реєстру збитків,тобто державної інформаційно-комунікаційної системи збирання, зберігання, накопичення, обробки та захисту інформації, що міститься в ній, яка забезпечує реєстрацію звітів про оцінку або актів оцінки збитків, завданих внаслідок збройної агресії РФ проти України.

Проєкт Закону про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації (реєстраційний номер 7198), яким визначено правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ проти України з дня набрання чинності Указом Президента України від 24 лютого 2022 №64 “Про введення воєнного стану в Україні”, тобто з 24 лютого 2022 року. Також передбачається збір інформації для майбутніх позовів держави Україна до Російської Федерації та створення Державного реєстра майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації. Проєкт Закону 7198 був підтриманий Верховною Радою України за основу 1 квітня 2022 року, наразі він готується на друге читання.

Проєкт Закону про компенсацію за майно, втрачене, пошкоджене та знищене внаслідок збройної агресії Російської Федерації та справедливий розподіл репарацій (реєстраційний номер 7237), яким пропонують визначити механізм надання первинної та повної компенсації за втрачене, пошкоджене та знищене майно постраждалим фізичним особам, їх спадкоємцям, та постраждалим юридичним особам України в результаті збройної агресії РФ проти України з 20 лютого 2014 року. Проєктом передбачається створення Державного реєстру майна, знищеного, пошкодженого або втраченого внаслідок збройної агресії Російської Федерації для збору та обліку інформації про відповідне майно постраждалих осіб. Також, пропонується визначити механізм компенсації завданої шкоди майну на тимчасово окупованій території за принципом “ефективного контролю” та механізм забезпечення стягнення репарацій з РФ та їх адресного розподілу.

Проєкт Закону про відшкодування шкоди завданої потерпілому внаслідок збройної агресії Російської Федерації (реєстраційний номер 7385), яким пропонується визначити особливості державної політики щодо відшкодування у повному обсязі шкоди, заподіяної збройною агресією РФ проти України, в тому числі завдану здоров’ю потерпілого або у разі його смерті, шкоду, заподіяну майну фізичної особи, шкоду, заподіяну фізичній особі, яка була вимушена залишити або покинути своє місце проживання (ВПО), моральну шкоду, заподіяну фізичній особі, шкоду, заподіяну майну юридичної особи, фізичної особи – підприємця. Пропонується створити Фонд відшкодування шкоди завданої потерпілому внаслідок збройної проти України як окрему юридичну особу, яка здійснює керівництво та управління системою відшкодування шкоди, у тому числі, провадить акумуляцію та облік коштів, наданих державі Україна на підставі міжнародних договорів (за рахунок заарештованих активів), здійснює виплати (відшкодування), готує документи та здійснює розрахунки для виплати, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Фонду тощо. Також, передбачається створення Реєстру потерпілих внаслідок збройної агресії.

Із внесених законопроєктів, Проєкт Закону про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, зареєстрований за № 7198 (далі – Проєкт № 7198) найбільш чітко регламентує правові та організаційні засади надання компенсації за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією РФ проти України. Разом з тим, в ньому також не враховані деякі важливі аспекти. Зокрема, при розгляді законопроєкту важливо врахувати:

необхідність узгодженості та взаємодоповнення норм Проєкту №7198 та положень чинних рішень Уряду, згідно з якими вже здійснюються певні дії, направлені на збір та облік інформації про пошкоджене та знищене/зруйноване нерухоме майно громадян України, та створюються складові частини механізму для поновлення порушених майнових прав осіб для створення єдиної працюючої законодавчої процедури захисту прав осіб, які постраждали внаслідок військової агресії проти України;

розширення норм Проєкту №7198 щодо надання компенсації на майно, знищене або пошкоджене до 24 лютого 2022 року, оскільки Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, наповнюється інформацією через подачу інформаційних повідомлень про знищене/пошкоджене нерухоме майно з 19 лютого 2014 року;

судову практику. Так, 14 квітня 2022 Верховний Суд висловив правову позицію у справі №308/9708/19: у разі застосування «деліктного винятку» (підстави для обмеження судового імунітету іноземної держави внаслідок завдання фізичної шкоди особі або збитків майну) будь-який спір, що виник на території України у громадянина України, навіть з іноземною країною, зокрема й РФ, може бути розглянутий та вирішений судом України як належним та повноважним судом. Зазначене має бути відображене в законодавстві. Наприклад, це може бути закон про зняття імунітету з держав-агресорів по певних категоріях справ, щоб забезпечити можливість постраждалих звертатися до судів в Україні з позовами до держав-агресорів про відшкодування шкоди, заподіяної їх збройною агресією та/або порушенням законів та звичаїв війни підконтрольними їм збройними формуваннями, якщо на території України знаходиться місце заподіяння шкоди або знаходиться майно держави-агресора, за рахунок якого можуть бути задоволені позовні вимоги. Також може бути доцільно передбачити спеціальну процедуру виконання таких рішень під контролем держави, в тому числі за рахунок виплати компенсації.

можливість розширення джерел фінансування – внески юридичних та фізичних осіб; цільові гранти, надані іншими державами, міжнародними організаціями, фондами, що здійснюють розподіл та надання таких грантів; кошти та майно у формі благодійної, гуманітарної та технічної допомоги, у тому числі переданих від іноземних держав, міждержавних, міжурядових та міжнародних організацій. Із врахуванням механізму здійснення видатків та використання коштів з рахунка Фонду відновлення зруйнованого майна та інфраструктури доцільніше передбачити і окреме зарахуванням коштів саме на виплату компенсацій або здійснення будівництва саме житлового фонду, якщо кошти відповідного Фонду планується використовувати саме таким чином.

взаємозв’язок механізмів надання компенсації, передбачених Проєктом №7198, та інших механізмів захисту прав постраждалих від військової агресії: наприклад, Проєкт закону про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо підтримки позичальників, майно яких було знищено або зазнало пошкоджень внаслідок збройної агресії російської федерації проти України (№7441-1) передбачає, серед іншого, що кредитор, після прощення (анулювання) заборгованості за договором про споживчий кредит, набуває право на отримання компенсації від держави відповідно до закону. Тож, якщо в цьому випадку йдеться про компенсацію, яка без прощення (анулювання) відповідної заборгованості мала би бути одержана фізичною особою-боржником згідно з механізмом компенсації, передбаченим Проєктом №7198, то механізми і процедури, передбачені цими законопроєктами мають бути узгоджені між собою, аби забезпечити їх належне функціонування.

можливість створення механізму надання компенсації за знищення/пошкодження не тільки нерухомого, але й іншого майна постраждалих.

Детальний аналіз основних положень Проєкту №7198, підготовлений експертами неурядових організацій, доступний за посиланням. Законопроєкт потребує доопрацювання до другого читання – як в суто технічних питаннях, так і в концептуальних. Зважаючи на важливість регульованих ним питань, необхідно приділити достатню увагу його положенням, аби забезпечити дієвий та справедливий механізм захисту прав осіб, які постраждали від збройної агресії РФ. Неурядові організації висловлюють свою готовність експертного долучення з метою доопрацювання.

ГО “Громадський холдинг “ГРУПА ВПЛИВУ”
Центр прав людини “ZMINA”
БО БФ “Стабілізейшен Суппорт Сервісез”
БО “БФ Восток-СОС”
БФ «Право на захист»
Кримська правозахисна група

Таблиця законопроєктів Завантажити

09.11.22

Свобода пересування:

Верховною Радою України 07 жовтня 2022 року внесено зміни до Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу».

Відповідно до внесених змін, жінки, які придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком і закінчили заклади професійної (професійно-технічної), фахової передвищої або вищої освіти та здобули медичну або фармацевтичну спеціальність, підлягають взяттю на військовий облік військовозобов’язаних.

Жінки, які мають спеціальність та/або професію, споріднену з відповідною військово-обліковою спеціальністю, визначеною в переліку, затвердженому Міністерством оборони України, та придатні до проходження військової служби за станом здоров’я та віком, крім зазначених в абзаці першому цієї частини, беруться на військовий облік військовозобов’язаних за їх бажанням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 04 жовтня 2022 року № 1148, розширено перелік осіб, які мають право на виїзд за кордон під час воєнного стану. Так, відповідно до внесених змін, з 13 жовтня 2022 року дозволено виїжджати за межі України громадянам України чоловічої статті у віці 18-60 років, які:

належать до авіаційного персоналу;
є державними інспекторами з авіаційного нагляду
є особами, уповноваженими на проведення перевірок Державіаслужби;
є працівниками Державного авіаційного підприємства «Україна»

та, якщо вони прямують для роботи (виконання службових обов’язків) за кордоном або тренажерної підготовки, за умови виконання правил перетинання державного кордону України та наявності підтвердних документів.

Підтвердними документами для авіаційного персоналу, який працює у суб’єкта авіаційної діяльності (резидента), є:

засвідчена суб’єктом авіаційної діяльності (резидентом) копія укладеного трудового договору (контракту) або укладений договір на проходження тренажерної підготовки між суб’єктом авіаційної діяльності чи особою авіаційного персоналу та організацією, яка розміщується за межами України;
підтвердження, надане Державіаслужбою, що особа належить до авіаційного персоналу та має відповідне свідоцтво (посвідчення);
наказ суб’єкта авіаційної діяльності про відрядження особи за кордон.

Підтвердними документами для авіаційного персоналу, який працює або має намір працевлаштуватися у суб’єкта авіаційної діяльності (нерезидента), є:

копія укладеного трудового договору (контракту) із суб’єктом авіаційної діяльності (нерезидентом) або лист від нього про намір укласти трудовий договір (контракт), або копія укладеного договору на проходження тренажерної підготовки між особою авіаційного персоналу та організацією, яка розміщується за межами України;
підтвердження, надане Державіаслужбою, що особа належить до авіаційного персоналу та має відповідне свідоцтво (посвідчення);
військово-облікові документи з відповідними відмітками районного (об’єднаного районного), міського (районного у містах, об’єднаного міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки.

Підтвердним документом для державних інспекторів з авіаційного нагляду та осіб, уповноважених на проведення перевірок, є:

наказ Державіаслужби про відрядження за кордон державного інспектора з авіаційного нагляду або особи, уповноваженої на проведення перевірок.

Підтвердним документом для працівників Державного авіаційного підприємства “Українаˮ є:

наказ підприємства про відрядження працівника за кордон.

Слід звернути увагу, що строк перебування за кордоном обмежується:

Авіаційний персонал, який працює у суб’єкта авіаційної діяльності (резидента), а також державні інспектори з авіаційного нагляду та особи, уповноважені на проведення перевірок, можуть безперервно перебувати за кордоном протягом строку відрядження.
Авіаційний персонал, який працює або має намір працевлаштуватися у суб’єкта авіаційної діяльності (нерезидента), може безперервно перебувати за кордоном не більше строку дії трудового договору або договору про проходження тренажерної підготовки.”

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2022 року № 1212, внесено зміни до Правил перетину державного кордону громадянами України.

Відповідно до внесених змін з переліку документів, необхідних для перетинання державного кордону громадянами України, виключено довідку до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (форма первинної облікової документації № 157-1/о).

Таким чином у разі введення на території України надзвичайного або воєнного стану перетинати державний кордон мають право особи з інвалідністю за наявності:

посвідчення, яке підтверджує відповідний статус,

або

пенсійного посвідчення чи посвідчення, що підтверджує призначення соціальної допомоги відповідно до Законів України «Про державну соціальну допомогу особам з інвалідністю з дитинства та дітям з інвалідністю», «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю», в яких зазначено групу та причину інвалідності,

або

довідки для отримання пільг особами з інвалідністю, які не мають права на пенсію чи соціальну допомогу, за формою, затвердженою Мінсоцполітики.

Доступ до медичних послуг:

1. Верховна Рада України 18 жовтня 2022 року ухвалила Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення контролю за відпуском лікарських засобів» (реєстраційний № 7444).

Змінами встановлюється:

заборона медичним працівникам призначати лікарські засоби, що мають відпускатися з аптечних закладів за рецептом, без оформлення відповідного рецепта;
заборона відпуску з аптечних закладів рецептурних лікарських засобів без рецепта, за недійсним рецептом або з порушенням встановленого МОЗ порядку відпуску лікарських засобів.

Слід звернути увагу, що зміни до законодавства почнуть діяти через три місяці з дня припинення чи скасування воєнного стану.

2. Міністерством охорони здоров’я України прийнято наказ від 11 жовтня 2022 року № 1841, яким внесено зміни до деяких нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров’я України.

Вказаними змінами, доповнено положення, відповідно до якого з 1 листопада 2022 року електронні рецепти на лікарські засоби, що містять наркотичні засоби, психотропні речовини в чистому вигляді або в суміші з індеферентними речовинами, виписуються та відпускаються через електронну систему охорони здоров’я (в разі наявності технічної можливості у зареєстрованого в системі суб’єкта господарювання).

Реєстрація відпуску наркотичних лікарських засобів за електронним рецептом здійснюється в системі, відповідно до Порядку ведення Реєстру медичних записів, записів про направлення та рецептів в електронній системі охорони здоров’я. Електронні рецепти не виписуються на наркотичні лікарські засоби, вироблені (виготовлені) в умовах аптеки.

Також визначено, що з 1 листопада 2022 року відпуск наркотичних лікарських засобів здійснюється аптечними закладами на підставі рецепта у паперовій формі, виписаного на спеціальному рецептурному бланку форми N 3 (ф-3).

3. Міністерством охорони здоров’я України прийнято наказ від 27 жовтня 2022 року № 1931, яким затверджено нову редакцію Реєстру лікарських засобів, які підлягають реімбурсації за програмою державних гарантій медичного обслуговування населення, станом на 20 жовтня 2022 року.

До оновленого реєстру для лікування захворювань які передбачені програмою медичних гарантій включено 462 препарати, із яких 143 є безкоштовними.

08.11.22

У вересні 2022 року уряд підтримав ініціативу Мінреінтеграції, відповідно до якої, на територіях, прилеглих до зон проведення бойових дій, влада забезпечить мешканців безоплатною деревиною, щоб кожна сім’я мала можливість зігріти оселю протягом осінньо-зимового періоду.*

На початку жовтня 2022 року Кабінетом Міністрів України внесені зміни до Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, затверджених постановою від 4 жовтня 2017 р. № 769 (далі – Порядок та умови).**

Вказаними Порядком та умовами визначений механізм надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України (далі – субвенція), передбаченої законом про Державний бюджет України на відповідний рік.

Відповідно до підпункту 4 пункту 3 Порядку та умов субвенція спрямовується на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України, зокрема на: придбання, у період дії воєнного стану, деревини паливної для безоплатної видачі населенню територій, прилеглих до зони проведення воєнних (бойових) дій, а також на компенсацію витрат, пов’язаних з доставкою деревини паливної населенню.

Для розподілу субвенції згідно з підпунктом 4 пункту 3 цих Порядку та умов обласні військово-цивільні, військові адміністрації (у разі їх утворення) затверджують переліки та обсяги деревини паливної в межах кількості домогосподарств, які потребують забезпечення деревиною паливною, і порядки доставки та безоплатного розподілу деревини паливної серед домогосподарств.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 жовтня 2022 р. № 1139 здійснено розподіл у 2022 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на здійснення заходів щодо підтримки територій, що зазнали негативного впливу внаслідок збройного конфлікту на сході України між обласними бюджетами.***

Обласному бюджету Дніпропетровської області розподілено обсяг субвенції у розмірі понад 58 млн гривень.

Юридична команда Дніпровського офісу БФ “Право на захист” з’ясувала затверджений Дніпропетровською ОДА порядок доставки та безоплатного розподілу деревини для безоплатної видачі та інформує населення прифронтових територій Дніпропетровщини як діяти, щоб отримати паливну деревину від держави.

Згідно пункту 5 Порядку доставки та безоплатного розподілу деревини паливної для безоплатної видачі населенню територій, прилеглих до зони проведення воєнних (бойових) дій в Дніпропетровській області у період воєнного стану, затвердженого розпорядженням голови Дніпропетровської ОДА від 27.10.2022 №Р-174/0/3-22 (далі – Порядок) деревина паливна розподіляється між домогосподарствами відповідними виконавчими органами сільських, селищних, міських рад пропорційно визначеним потребам, але у вартісному розрахунку не більше 10 тис гривень на домогосподарство.

Відтак, сільські, селищні, міські голови є відповідальними за визначення кількості домогосподарств у межах територіальної громади, які потребують забезпечення деревиною паливною, обсяги деревини для їх потреб, а також визначають місця доставки та зберігання деревини паливної на території громади.

Для безоплатного отримання деревини паливної одна з осіб, що проживає у відповідному домогосподарстві, має подати письмову заяву у довільній формі, що скріплюється підписом цієї особи, виконавчому органу сільської, селищної, міської ради.

На підставі поданої заяви сільські, селищні, міські голови приймають рішення про надання домогосподарству деревини паливної перш за все стосовно домогосподарств, в яких проживають особи, що мають пільги згідно з чинним законодавством (при цьому до заяви слід надати завірені належним чином копії документів, що посвідчують право на пільги).

До заяви слід додати копії документів:

паспорт громадянина України або інший документ, що посвідчує особу;
документ, що посвідчує особу та підтверджує її спеціальний статус (для іноземців або осіб без громадянства;
документ, що підтверджує повноваження законного представника (якщо заява подається законним представником);
реєстраційний номер облікової картки платника податків (крім фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків й офіційно сповістили про це відповідний орган, що контролює, та мають відмітку в паспорті);
документ, що підтверджує наявність відповідного соціального статусу (за наявності такого);
інші документи, що підтверджують належність заявника до відповідного домогосподарства.

Деревина паливна, придбана за рахунок коштів субвенції та розподілена згідно з цим Порядком, надається домогосподарству одноразово.

Підтвердження отримання домогосподарством деревини паливної здійснюється шляхом підписання представником такого домогосподарства за наявності документів, які підтверджують особу, відповідних документів, наданих особою, що здійснює доставку деревини.

Згідно інформації, наданої Дніпропетровською ОДА, мешканців наступних громад влада забезпечить безоплатною деревиною:

Марганецька міська територіальна громада;
Нікопольська міська територіальна громада;
Великомихайлівська сільська територіальна громада;
Зеленодольська міська територіальна громада;
Маломихайлівська сільська територіальна громада;
Мирівська сільська територіальна громада;
Новопавлівська сільська територіальна громада;
Покровська селищна територіальна громада;
Червоногригорівська селищна територіальна громада;
Широківська селищна територіальна громада.

Нагадаємо, що Мінреінтеграції опублікувало на власному веб-сайті категорії домогосподарств, які мають пріоритетне право на отримання безкоштовної деревини.

Відповідно до наданих роз’яснень першочергове право на отримання безоплатної паливної деревини мають самотні люди похилого віку (від 60 років), важкохворі, особи з інвалідністю I або II групи, багатодітні сім’ї, самотні опікуни дітей, вагітні жінки й матері з дітьми віком до двох років, а також особи, які на початку опалювального періоду не користувалися субсидією для відшкодування витрат на оплату житлово-комунальних послуг, придбання скрапленого газу, твердого та рідкого пічного побутового палива.

Звертаємо увагу, що домогосподарства внутрішньо переміщених осіб можуть претендувати на отримання безоплатної деревини від держави у загальному порядку.

* https://www.kmu.gov.ua/news/meshkantsi-osoblyvo-nebezpechnykh-terytorii-mozhut-bezoplatno-otrymaty-drova-rishennia-uriadu
** https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/769-2017-%D0%BF#Text
*** https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1139-2022-%D0%BF#Text

07.11.22

Увага! Змінюються години роботи Лінії допомоги БФ «Право на захист»!
Від сьогодні наші юристи прийматимуть дзвінки щодня з 8.00 до 21.00!

Лінія допомоги БФ «Право на захист» – це швидка та фахова консультація наших юристів щодо нагальних проблем, пов’язаних з переміщенням.

Необхідна інформація про перетин кордону?
Не знаєте, як відновити втрачені документи чи соціальні виплати?
У вас зруйноване житло чи ви втратили близьких під час бойових дій?

Телефонуйте за номерами:

VODAFONE: +38 099 507 50 90
KYIVSTAR: +38 068 507 50 90
LIFECELL: +38 093 507 50 90

або пишіть нам в Телеграм: https://t.me/pravonazahyst

03.11.22

Поняття “сталий економічний розвиток” не є новим для України. Цій темі присвячено багато наукових праць. Економічне зростання та економічний розвиток – це неперервне зростання масштабів споживання природних ресурсів. Під час повоєнного відновлення використання природних ресурсів масштабується у рази. Таким чином війна загострює і так критичну ситуацію із доступу до природних ресурсів. Питання щодо того, як бути далі та планувати економічний розвиток, обговорювали на слуханнях Комітету Верховної Ради України з питань економічного розвитку на тему “Відновлення та післявоєнний сталий розвиток України”, які відбулися 26 жовтня 2022 року. Представники Благодійного Фонду “Право на захист” долучилися до обговорення та підготували пропозиції до проєкту Резолюції за його результатами.

З 2019-го року БФ «Право на захист» бере участь в реалізації проєкту «Зменшення ризику катастроф в Україні», який базується на оцінці важливості доступу до даних про стан довкілля в межах громад для прийняття рішень з економічного розвитку із урахуванням ризиків катастроф природного чи техногенного характеру. Методологічною основою для роботи експертів проєкту є Сендайська рамкова програма зменшення ризику катастроф, четвертий пріоритет якої – “відбудувати краще, ніж було” (“Build Back Better”) – вимагає пошуку алгоритмів відновлення України, що також є одним із напрямків роботи Фонду.

Стратегія України

Національна економічна стратегія України серед викликів і бар’єрів на шляху до досягнення стратегічної цілі 3 “Забезпечення безпечного довкілля для населення” у частині “Державне управління та контроль” визначає такі пункти:

екологічний компонент не враховується під час розроблення державних і галузевих стратегій;
між центральними органами виконавчої влади існує дублювання повноважень та поєднання повноважень із формування політики та управління господарською діяльністю;
низька ефективність державного нагляду (контролю) за дотриманням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища та раціонального використання природних ресурсів;
низький рівень зарплат, застаріла матеріально-технічна база не дає змоги ефективно здійснювати технічний контроль;
не встановлено прозорі і відкриті для всіх порядки доступу до вихідних даних у дозвільній документації підприємств щодо викидів, водокористування і скидання зворотних вод, надрокористування;
низька інституційна спроможність Державної екологічної інспекції України;
відсутність єдиних зведених електронних реєстрів даних про видані дозволи, результати перевірок і виконання приписів Державної екологічної інспекції, про кількість викидів, загальної інформації про стан довкілля в режимі онлайн у відкритому доступі;
відсутність електронного обліку використання природних ресурсів, поводження з небезпечними матеріалами;
недостатнє фінансування сфери охорони довкілля, у тому числі системи державного екологічного моніторингу.

У той час серед шляхів досягнення цілей “Забезпечення безпечного довкілля для населення” стратегія визначає:

покращення інституційної і технологічної спроможності оцінки впливу на довкілля і стратегічної екологічної оцінки впровадження державних екологічних нормативів і природоохоронних вимог у нову господарську діяльність і в державне управління та планування,
удосконалення регулювання та звітності оцінки впливу на довкілля, розроблення позиції України щодо участі в “Європейському зеленому курсі” та адаптації державної політики відповідно до такого курсу,
впровадження екосистемного підходу в галузеву політику та удосконалення системи інтегрованого екологічного управління, реформування системи нарахування і розподілу рентних платежів, екологічного податку та штрафних санкцій, пов’язаних із порушенням природоохоронного законодавства, зокрема забезпечення спрямування 100 відсотків надходжень з екологічного податку та не менше 15 відсотків надходжень з рентних платежів за використання природних ресурсів на фінансування природоохоронних заходів та екологічних проектів,
розширення переліку видів діяльності, що належать до природоохоронних заходів та можуть фінансуватися за рахунок коштів із спеціальних фондів державного і місцевого бюджетів, сприяння екомодернізації українських підприємств за рахунок екологічного податку та шляхом доступу до міжнародного фінансування,
утворення екологічного фонду як окремої юридичної особи із залученням додаткових коштів для фінансування природоохоронних заходів та реалізації природоохоронних інвестиційних проектів,
встановлення порядку взаємообміну даними державного моніторингу навколишнього природного середовища, оцінки впливу на довкілля і перевірок державного нагляду і контролю у сфері охорони навколишнього природного середовища,
інтеграція екологічних даних в інформаційну систему, призначену для цілей державного управління і планування.

Таким чином до 24 лютого 2022 року в Україні було чітке бачення розвитку країни, зокрема, забезпечення безпечного довкілля для населення.

Війна не скасовує вектор екобезпеки, а виносить його не перший план

Цей вектор не міг змінитися з таких міркувань. “Безпечне довкілля” визначають через реалізацію закріпленого в Конституції України і забезпеченої державою можливості особи проживати в середовищі, яке не спричиняє шкоду здоров’ю, користуватися для задоволення своїх життєво необхідних потреб безпечними природними благами, вимагати від держави, а також інших фізичних і юридичних осіб виконання екологічної безпеки, а у випадку їх порушення – звертатися за захистом порушеного права до компетентних органів.

Зміст права на безпечне для життя і здоров’я довкілля складається з конкретних юридичних можливостей, які надаються та гарантуються суб’єкту, а саме:

а) безпечне для його життя та здоров’я навколишнє природне середовище;

б) участь в обговоренні та внесення пропозицій до проєктів нормативно-правових актів, матеріалів щодо розміщення, будівництва і реконструкції об’єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища, внесення пропозицій до органів державної влади та органів місцевого самоврядування, юридичних осіб, що беруть участь в прийнятті рішень з цих питань;

в) участь в розробці та здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, раціонального і комплексного використання природних ресурсів;

г) здійснення загального і спеціального використання природних ресурсів;

д) об’єднання в громадські природоохоронні формування;

е) вільний доступ до інформації про стан навколишнього природного середовища (екологічна інформація) та вільне отримання, використання, поширення та зберігання такої інформації, за винятком обмежень, встановлених законом;

є) участь у громадських обговореннях з питань впливу планованої діяльності на довкілля;

ж) одержання екологічної освіти;

з) подання до суду позовів до державних органів, підприємств, установ, організацій і громадян про відшкодування шкоди, заподіяної їх здоров’ю та майну внаслідок негативного впливу на навколишнє природне середовище;

и) оскарження у судовому порядку рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб щодо порушення екологічних прав громадян у порядку, передбаченому законом;

і) участь у процесі здійснення стратегічної екологічної оцінки.

Законами України можуть бути визначені й інші екологічні права громадян.

На час війни та на час післявоєнного відновлення ці гарантії не можуть бути обмежені із таких міркувань, що вони напряму впливають на стан здоров’я людини.

Здоров’я людини можливе лише у безпечному довкілля

Відповідно до Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я», кожна людина має природне невід’ємне і непорушне право на охорону здоров’я. Суспільство і держава відповідальні перед сучасним і майбутніми поколіннями за рівень здоров’я і збереження генофонду народу України, забезпечують пріоритетність охорони здоров’я в діяльності держави, поліпшення умов праці, навчання, побуту і відпочинку населення, розв’язання екологічних проблем, вдосконалення медичної допомоги і запровадження здорового способу життя.

Основи законодавства України про охорону здоров’я визначають правові, організаційні, економічні та соціальні засади охорони здоров’я в Україні, регулюють суспільні відносини у цій сфері з метою забезпечення гармонійного розвитку фізичних і духовних сил, високої працездатності і довголітнього активного життя громадян, усунення факторів, що шкідливо впливають на їх здоров’я, попередження і зниження захворюваності, інвалідності та смертності, поліпшення спадковості.

Держава забезпечує охорону навколишнього природного середовища як важливої передумови життя і здоров’я людини шляхом охорони живої і неживої природи, захисту людей від негативного екологічного впливу, шляхом досягнення гармонійної взаємодії особи, суспільства та природи, раціонального використання і відтворення природних ресурсів.

Відносини у сфері охорони навколишнього природного середовища регулюються відповідним законодавством України і міжнародними договорами.

Санітарно-епідемічний добробут територій і населених пунктів забезпечується системою державних стимулів та регуляторів, спрямованих на суворе дотримання санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних правил та норм, комплексом спеціальних санітарно-гігієнічних і санітарно-протиепідемічних заходів та організацією державного санітарного нагляду.

В Україні встановлюються єдині санітарно-гігієнічні вимоги до планування і забудови населених пунктів; будівництва і експлуатації промислових та інших об’єктів; очищення і знешкодження промислових та комунально-побутових викидів, відходів і покидьків; утримання та використання жилих, виробничих і службових приміщень та територій, на яких вони розташовані; організації харчування і водопостачання населення; виробництва, застосування, зберігання, транспортування та заховання радіоактивних, отруйних і сильнодійних речовин; утримання і забою свійських та диких тварин, а також до іншої діяльності, що може загрожувати санітарно-епідемічному добробуту територій і населених пунктів.

З метою забезпечення сприятливих для здоров’я умов праці, навчання, побуту та відпочинку, високого рівня працездатності, профілактики травматизму і професійних захворювань, отруєнь та відвернення іншої можливої шкоди для здоров’я встановлюються єдині санітарно-гігієнічні вимоги до організації виробничих та інших процесів, пов’язаних з діяльністю людей, а також до якості машин, обладнання, будівель, споживчих товарів та інших об’єктів, які можуть мати шкідливий вплив на здоров’я. Всі державні стандарти, технічні умови і промислові зразки обов’язково погоджуються з органами охорони здоров’я в порядку, встановленому законодавством.

Власники і керівники підприємств, установ і організацій зобов’язані забезпечити в їх діяльності виконання правил техніки безпеки, виробничої санітарії та інших вимог щодо охорони праці, передбачених законодавством про працю, не допускати шкідливого впливу на здоров’я людей та навколишнє середовище.

Держава забезпечує нагляд і контроль за створенням сприятливих для здоров’я умов праці, навчання, побуту і відпочинку, сприяє громадському контролю з цих питань.

Держава сприяє утвердженню здорового способу життя населення шляхом поширення наукових знань з питань охорони здоров’я, організації медичного, екологічного і фізичного виховання, здійснення заходів, спрямованих на підвищення гігієнічної культури населення, створення необхідних умов, у тому числі медичного контролю, для заняття фізкультурою, спортом і туризмом, розвиток мережі лікарсько-фізкультурних закладів, профілакторіїв, баз відпочинку та інших оздоровчих закладів, на боротьбу зі шкідливими для здоров’я людини звичками, встановлення системи соціально-економічного стимулювання осіб, які ведуть здоровий спосіб життя.

Питання доступу та обмін достовірною екологічною інформацією є важливою частиною відносин з охорони довкілля.

Впровадження принципів Сендайської рамкової програми зменшення ризику лих відповідає положенням глави 6 “Навколишнє природне середовище”, розділу V Угоди про асоціацію, якою передбачено стратегічне планування розвитку України з урахуванням цілей сталого розвитку.

Економічне відновлення залежить від стану довкілля

Економіка України залежить від природних ресурсів України – це вода, ліс, земля, надра. Природоохоронне законодавство покликане не зупиняти розвиток економіки, а забезпечувати гарантовану у статті 16 Конституції України екологічну безпеку через екологічну рівновагу. Стаття 66 Конституції визначає, що ніхто не має права заподіювати шкоду довкіллю. Таким чином питання охорони довкліля є наскрізним і повинне враховуватися під час планування економічного розвитку.

Розвиток та спрощення діяльності економічної галузі не може відбуватися шляхом погіршення стану довкілля, що матиме наслідком погіршення стану здоров’я людей та додаткові витрати економічної галузі на боротьбу з наслідками катастроф природного та техногенного характеру.

Дерегулювання можливо здійснювати за умови посилення якості моніторингу за станом довкілля, зокрема, шляхом прийняття законопроекту 7327, екологічного контролю за здійснюваною діяльністю, зокрема, прийняття проєкту закону 3091, що можливе за умови визначення чітких та зрозумілих індикаторів стану довкілля, що відповідатиме поняттю екологічної рівноваги.

Тобто “зелене світло” може отримати розвиток економіки у тих напрямках і такими способами, де гарантується не погіршення стану довкілля – де найкращі фільтри, передбачена безпечна утилізація усіх відходів, а території громад після завершення діяльності бізнесу не отримували ні локальних, ні в масштабах регіону, ні в масштабах країни проблем зі станом довкілля. Такі приклади детально прописані у Стратегії економічного розвитку України.

Наприклад, шахти: вугілля вибране, спожите, гроші витрачені, але утримання шахт вимагає постійних ресурсів на відкачування шахтних вод та їх очищення. І ці витрати лягають на плечі громад на постійній основі. Потрібно думати про альтернативи.

Є кар’єри, які можна згодом перетворити на рекреаційні територій. А є такі як Домбровський кар’єр, який постійне несе загрози забруднення вод та потребує ресурсів на запобігання техногенних катастроф.

Енергетична сталість – не лише питання доступності та об’ємів енергетичних ресурсів. Це також інфраструктура з логістики для постачання таких ресурсів, а також кінцеві споживачі, яким потрібні ці енергетичні ресурси. Це означає, що необхідно посилювати співпрацю та взаємодію між усіма органами публічної влади не лише на національному рівні, але між територіальними громадами та національними органами влади.

Приклад аграрного сектору: більшість відходів агросектору – це джерело як мінімум трьох видів енергетичних ресурсів – біоетанол, біогаз, біометан.

Необхідно надавати максимальну підтримку громадам людським потенціалом, наданням фінансів та ідей щодо впровадження інноваційних технологій та рішень. Саме принцип “відбудувати краще, ніж було” вазує, що неможливо планувати відновлення регіону для повернення внутрішньо переміщених осіб (ВПО), якщо не вести діалог із самими внутрішньо переміщених особами. За яких умов вони будуть готові повертатися та чи взагалі захочуть повертатися. Можливо, мову слід вести про створення умов для розвитку нових громад, організацію нових місць праці та житла для підтримки розвитку регіонів. І тоді акцент робити не на ВПО, а на можливостях та ресурсах громади.

З огляду на вищенаведене пропонуємо:

закріпити законодавче визначення поняття екологічної рівноваги, що міститься у статті 16 Конституції України та згадується у Стратегії екологічної безпеки та адаптації до зміни клімату на період до 2030 року, Державній стратегії регіонального розвитку на 2021-2027 роки, Стратегії національної безпеки України.

Екологічна рівновага має враховувати ряд заходів та визначатися через стандарти екологічної безпеки, екологічної якості довклілля, які не повинні погіршуватися, а можуть залишатися стабільними чи зростати, у разі модернізації комунальної інфраструктури, посилення охорони навколишнього природного середовища, упровадження новітніх систем поводження з відходами і скорочення промислових викидів, забезпечення ефективного використання природних ресурсів, захисту лісів і водойм, розвитку заповідного фонду, запобіганню виникненню негативних наслідків надзвичайних ситуацій природного і техногенного характеру та усунення їх та непогіршувати стан здоров’я людей.

законопроєкт 8058 узгодити із вимогами охорони довкілля, узгодивши дію цього закону із сферою охорони навколишнього природного середовища та екологічної безпеки, що відповідає п. 5,6 ст. 92 Конституції України – використання природних ресурсів, екологічна безпека визначаються на рівні закону та поширюється на всі життєві процеси у країні.
прийняти законопроєкт 3091 у повному об’ємі, адже нова система державного контролю дозволить зняти штучну монополію підприємств у частині не попадання під перевірки, дозволить попереджати корупційні елементи щодо розподілу природних ресурсів та дозволить забезпечити екологічну рівновагу.
прийняти законопроєкт 7327 як основу для формування даних про стан довкілля, формування екологічної інформації, наповнення систем геопросторових даних, що дозволить приймати більш якісні, сталі та правильні рішення.

Також підтримуємо країну у формуванні плану відновлення та вважаємо, що такий план повинен формуватися не лише по секторальних групах, проте мають бути створені механізми кроссекторальної взаємодії, особливо щодо безпекових питань.

Автор:

Софія Шутяк, стратегічний аналітик БФ “Право на захист”

Цей матеріал втілено у життя за підтримки Європейського Союзу через його Департамент цивільного захисту і гуманітарної допомоги.

Проте висловлені погляди та думки належать лише автору і не обов’язково відображають погляди Європейського Союзу чи Департаменту цивільного захисту і гуманітарної допомоги Європейського Союзу. Ні Європейський Союз, ні орган, що надає гранти, не несуть за них відповідальності.

#RiskReduction #Resilience #PreparePreventProtect #3PConsortium #ACTED #ECHO

EU Civil Protection & Humanitarian Aid – ECHO

01.11.22

Минулий тиждень виявився насиченим для нашої організації на міжнародні робочі зустрічі. Так, наша координаторка з адвокаційних питань Тетяна Лузан побувала у Вашингтоні. Там взяла участь у зібранні співробітників з питань міжнародної політики, адвокації, комунікацій та залучення єврейської громади, організованих давніми партнерами фонду, з яких й почалося існування БФ “Право на захист” в Україні – HIAS.

Тетяна Лузан зустрілася з представниками громадянського суспільства в США, а також поспілкувалася з представниками офісів конгресменів, які спеціалізуються на питаннях, пов’язаних з Україною. Вона розказала про роботу фонду в умовах повномасштабного вторгнення, напрямки нашої діяльності та основні проблеми, над вирішенням яких працюють наші колеги в рамках проєктів, що реалізує фонд.

Звернула увагу на питання житла для переселенців. Так, у вересні, уряд України затвердив особливий спрощений порядок надання житла за кошти гуманітарної та іншої допомоги у тимчасове користування переселенцям та особам, чиє житло зруйновано.

“Українське законодавство передбачає можливість надання ВПО тимчасового житла на строк до одного року з можливістю подальшого продовження. Таке житло надається коштом спеціальних житлових фондів, утворених для цих цілей органами місцевого самоврядування. Проте за відсутності таких приміщень, а також фінансових ресурсів для їхнього будівництва, реконструкції чи придбання, які можуть знадобитися для формування таких фондів, місцева влада може бути не в змозі надати ВПО тимчасове житло. Як варіант, це можуть фінансувати міжнародні донори”, – зазначила Тетяна Лузан.

Також на зустрічах обговорювали питання надання психологічної допомоги українцям та потреби в психосоціальній підтримці. Зараз таку підтримку досить часто надають гуманітарні організації, де є експерти, які спеціалізуються на психологічних травмах, спричинених, наприклад, саме військовими конфліктами. Однак їхня кількість є недостатньою для надання допомоги всім, хто цього потребує.

Ми раді, що змогли розказати про проблеми українців на такому високому рівні. Впевнені, це прискорить вирішення певних питань та допоможе нам ще більше допомагати людям!

Дякуємо HIAS за запрошення та високу оцінку нашої роботи.

28.10.22

Про покращення захисту для осіб без громадянства в Європі говорили під час запуску кампанії #StatelessJourneys. Організувала зустріч Європейська мережа осіб без громадянства у Брюсселі, що, до речі, відзначила й своє 🔟-річчя.

Захід об’єднав правозахисників, представників громад, активістів, юристів і науковців з різних країн, представників Європейської комісії та УВКБ ООН, які тривалий час працюють у сфері захисту прав осіб без громадянства. БФ “Право на захист” на ньому представляла Софія Кордонець, керівниця проєкту “Правова допомога особам без громадянства в Україні”.

Вона розказала про роботу фонду в напрямку боротьби за права людей без громадянства, які народилися або довго жити в Україні.

“Ці люди найчастіше не мають визначений статус “особа без громадянства” та документів. Зараз вони, тікаючи від російського вторгнення, не можуть довести свій зв’язок з Україною. І важливо, щоб ці люди отримали в Європі такий самий захист, як і громадяни України, які вимушено покинули територію нашої країни”, – пояснила Софія Кордонець.

Учасники заходу також обговорили, як активізувати дії на національному та регіональному рівнях для того, щоб держави та регіональні установи змогли покращити захист, доступний особам без громадянства.

26.10.22

25 жовтня розпочався шостий онлайн Курс з безгромадянства Міжнародного інституту гуманітарного права (м. Санремо). Нам дуже приємно, що відкрив курс виступ нашої колеги, Софії Кордонець, менеджерки проекта з надання правової допомоги особам безгромадянства БФ “Право на захист”.

На курсі зібралися представники 29 країн світу. Серед них – урядовці вищого та середнього рівня та представники громадянського суспільства, наукових кіл, які беруть участь у розробці та застосуванні законодавства та політики щодо осіб без громадянства.

Під час свого виступу Софія Кордонець розповіла про те, що таке безгромадянство, із чим стикаються особи без громадянства у світі, про виклики, які стоять перед такими людьми в Україні, познайомила учасників з алгоритмами роботи із ОБГ в Україні, поділилась успішним досвідом вирішення таких проблем, а також розказала про успішне введення в Україні процедури визнання особою безгромадянства минулого року.

“Метою курсу є підвищення знань та навичок запобігати, зменшувати та вирішувати проблеми безромадянства та захищати осіб без громадянства в усьому світі. Навчальна програма курсу охоплює аналіз міжнародно-правової та національної бази, пов’язаної з громадянством, причини та наслідки безгромадянства, взаємозв’язок між безгромадянством і вимушеним переміщенням. Курс також спрямований на сприяння використанню та реалізації Глобального плану дій Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН) щодо подолання безгромадянства в рамках кампанії #IBelong”, – зазначила Софія Кордонець.

Серед учасників була також наша правова аналітикиня Анастасія Коваль, яка нещодавно розпочала роботу в проекті з надання правової допомоги особам безгромадянства. Впевнені, що Анастасія та інші учасники отримали корисні знання для подолання безгромадянства в світі та глобальна кампанія #IBelong, що має своєю метою викорінення безгромадянства в світі до 2024 року, буде виконана!

20.10.22

У вересні цього року Урядом було внесено зміни до прийнятої ним раніше постанови

«Деякі заходи з формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб» від 29.04.2022 р. № 495. Саме цією постановою навесні було затверджено новий Порядок формування фондів житла, призначеного для тимчасового проживання, обліку та надання такого житла для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб (далі – «Порядок надання тимчасового житла ВПО»), а також визначено інші важливі питання, в тому числі механізм викупу та будівництва житла з метою його надання для тимчасового проживання внутрішньо переміщеним особам (далі – «ВПО»).

Зараз постанову було доповнено ще одним порядком – Порядком надання житла, придбаного Держмолодьжитлом за рахунок коштів гуманітарної та іншої допомоги, для тимчасового проживання постраждалих осіб (далі – «Порядок»), який набрав чинності 09.09.2022 р. Тож, нижче ми розглянемо, що саме передбачає цей Порядок та які питання можуть виникати під час його застосування на практиці.

Спільне звернення НУО на підтримку Проєкту Закону №4564

І. ОСНОВНІ УМОВИ

Новий Порядок визначає механізм надання житла, придбаного Державною спеціалізованою фінансовою установою «Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву» (далі – «Держмолодьжитло») за рахунок коштів гуманітарної та іншої допомоги, для тимчасового проживання таких категорій постраждалих осіб:

осіб, житлові будинки (жилі приміщення) яких зруйновано, пошкоджено внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації (далі – «РФ»), або
ВПО.

Механізм надання тимчасового житла постраждалим особам включає наступні кроки:

Крок 1. Включення особи, яка потребує тимчасового житла, до переліку постраждалих осіб, яким надається житло для тимчасового проживання (далі – «перелік постраждалих осіб»).

Для включення до нього постраждалі особи мають подати до обласних, Київської міської держадміністрацій (обласних, Київської міської військових адміністрацій) документи, визначені пунктом 12 Порядку надання тимчасового житла ВПО, тобто заяву, до якої додаються:

копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України.

У разі подання заяви уповноваженим представником, пред’являються документи, що посвідчують особу представника, та копія довіреності;
копія довідки ВПО про взяття на облік в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та копії відповідних довідок членів сім’ї (за наявності);
копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини заявника та всіх членів його сім’ї (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб, посвідчення опікуна або піклувальника тощо);
копія реєстраційного номера облікової картки платника податків (не надається фізичними особами, які через свої релігійні переконання відмовляються від його прийняття, повідомили про це відповідному територіальному органу ДФС і мають відмітку в паспорті громадянина України);
копії документів, що підтверджують підстави пріоритетності в наданні житлових приміщень. Факт знищення або пошкодження житла, яке призвело до неможливості його використання за призначенням, підтверджується особистою заявою заявника та членів його сім’ї.

Крок 2. Визначення черговості / пріоритетності надання тимчасового житла.

Черговість надання тимчасового житла визначається обласними, Київською міською державними адміністраціями (обласними, Київською міською військовими адміністраціями).

Згідно з Порядком, пріоритетність надання житла визначається ними з урахуванням пункту 20 Порядку надання тимчасового житла ВПО. Відповідно до його положень, пріоритетність надання житла визначається за кількістю балів, що набере особа/сім’я, за спеціальною системою нарахування балів.

Бали нараховуються за такими критеріями:

1) пріоритетні критерії, нараховуються на сім’ю за найвищим показником (тобто якщо сім’я відповідає кільком пріоритетним критеріям, то обирається критерій з найвищим балом).

До пріоритетних критеріїв належать такі:

сім’ї з трьома і більше дітьми – 27 балів;
сім’ї з двома дітьми – 26 балів;
сім’ї з однією дитиною – 25 балів;
сім’ї, у складі яких є вагітні жінки, – 24 бали;
сім’ї, у складі яких є особи, які втратили працездатність, – 23 бали;
сім’ї, у складі яких є особи пенсійного віку, – 22 бали;

2) загальні критерії, які нараховуються за наявності відповідних підстав.

До загальних критеріїв належать, серед іншого, такі:

сім’ї з дітьми, один із батьків яких загинув (пропав безвісти) під час збройної агресії РФ, – 3 бали на сім’ю;
сім’ї загиблих (померлих) ветеранів війни, визначені абзацом першим пункту 1 статті 10, та сім’ї загиблих (померлих) захисників і захисниць України, визначені статтею 10¹ Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, у складі яких є ВПО, – 2 бали на сім’ю;
ВПО з числа осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни, визначених у пунктах 11 – 15 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та члени їх сімей – 1 бал на особу;
наявність у складі сім’ї дитини, якій надано статус постраждалої внаслідок воєнних дій та збройного конфлікту, – 2 бали на кожну дитину;
сім’ї з дітьми з інвалідністю – 3 бали на кожну дитину;
багатодітні сім’ї – 2 бали на сім’ю;
неповні сім’ї з дітьми, де мати чи батько виховують їх самостійно, – 2 бали на сім’ю;
сім’ї, у складі яких є непрацездатні особи, – 2 бали на сім’ю;
особи з інвалідністю I і II групи з числа ВПО – 2 бали на особу;
особи, нагороджені державними нагородами за безпосередню участь в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії РФ, – 1 бал за одну нагороду;
сім’ї, які мають клопотання щодо потреби в забезпеченні житлом для тимчасового проживання від підприємства, установи, організації в галузі науки, охорони здоров’я, освіти, культури та фізичної культури і спорту щодо спеціаліста з числа ВПО, який є висококваліфікованим фахівцем у відповідній галузі, – 2 бали на сім’ю.

Ці та інші загальні критерії наведено в пункті 20 Порядку надання тимчасового житла ВПО.

Крок 3. Рішення Держмолодьжитла про надання житла постраждалим особам.

За рішенням Держмолодьжитла відповідне житло надається постраждалим особам на підставі договору найму.

Умови користування тимчасовим житлом визначаються договором найму між відповідною постраждалою особою та Держмолодьжитлом з урахуванням вимог Порядку, серед яких:

заборона приватизувати, обмінювати та здійснювати поділ такого житла, здавати його в піднайм або вселяти до нього інших осіб. Постраждалі особи не мають права здійснювати такі дії!
надання житла для тимчасового проживання здійснюється без внесення постраждалими особами плати за користування житлом та за умови внесення/відшкодування Держмолодьжитлу такими особами у порядку, визначеному договором найму, плати за житлово-комунальні послуги, операційних витрат (податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, витрати на страхування житла тощо) за період тимчасового проживання.

Згідно з Порядком, житло надається для тимчасового проживання на строк до одного року з можливістю продовження такого строку, якщо постраждалі особи не набули у власність або користування інше житло та:

пошкоджений житловий будинок (жиле приміщення) постраждалої особи не відновлено, – у разі надання житла особі, житловий будинок (жиле приміщення) якої пошкоджено внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією РФ;
не прийнято рішення про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, – у разі надання житла ВПО.

ІІ. ПЕРЕВАГИ НОВОГО МЕХАНІЗМУ

У першу чергу, слід наголосити, що саме створення ще одного механізму надання тимчасового житла постраждалим особам можна вважати кроком уперед. Безперечно, новий механізм розширює можливості вирішення житлових проблем осіб, що постраждали від збройної агресії РФ.

Перевагою Порядку можна вважати і коло осіб, на яких він поширюється. На відміну від Порядку надання тимчасового житла ВПО, що був спрямований виключно на ВПО, новий Порядок охоплює також і тих, чиє житло було зруйновано або пошкоджено внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією РФ.

Більше того, механізм надання тимчасового житла, встановлений Порядком, видається достатньо простим і необтяжливим.

Крім цього, Порядок чітко визначає, що положення:

затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2022 р. № 495
– Порядку надання тимчасового житла ВПО; – Порядку викупу, будівництва житла з метою передачі для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб;
– Порядку та умов надання субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на викуп, будівництво житла з метою передачі для тимчасового проживання внутрішньо переміщених осіб;
а також затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 31 березня 2004 р. № 422
– Порядку формування фондів житла для тимчасового проживання;
– Порядку надання і користування житловими приміщеннями з фондів житла для тимчасового проживання;

для надання житла відповідно до Порядку не застосовуються, крім певних особливостей, прямо визначених Порядком. Це вносить додаткову ясність у регулювання механізму надання тимчасового житла Держмолодьжитлом.

Надання юридичних послуг із супроводу в отриманні адміністративних, консульських та експертних послуг

ІІІ. ВІДКРИТІ ПИТАННЯ ТА РЕКОМЕНДАЦІЇ З УДОСКОНАЛЕННЯ ПОРЯДКУ

Під час проведення детального аналізу Порядку можна зробити висновок, що ним не було належним чином врегульовано цілу низку питань, що стосуються надання тимчасового житла постраждалим особам. У зв’язку з цим, деякі аспекти такого процесу залишаються незрозумілими і потребуватимуть наступних роз’яснень уповноважених органів.

Зокрема, серед них можна виділити такі питання:

згідно з Порядком, для включення до переліку постраждалих осіб, постраждалі особи подають документи, визначені пунктом 12 Порядку надання тимчасового житла ВПО. Він передбачає, що до заяви додається низка документів, як зазначено в Кроці 1 вище. Тож, виходячи з таких формулювань, постраждала особа має подати певну заяву. При цьому жодних вимог щодо її форми, особливостей підписання або відомостей, що повинні міститися в такій заяві, Порядок не встановлює. Відповідні положення щодо того, якою має бути форма заяви та інформація, що включається до неї, або ж можливість її подання у довільній формі, доцільно було би чітко передбачити в Порядку;

оскільки під час визначення переліку документів, необхідних для включення до переліку постраждалих осіб, Порядок відсилає нас до іншого документу – Порядку надання тимчасового житла ВПО, деякі з передбачених останнім документів прямо згадують ВПО, наприклад, «копії документів, що підтверджують підстави пріоритетності в наданні внутрішньо переміщеним особам житлових приміщень із фонду». У такому випадку, ми презюмуємо, що в контексті Порядку, що охоплює не тільки ВПО, на практиці ці положення отримують ширше прочитання і охоплюватимуть обидві передбачені Порядком категорії постраждалих осіб.

Водночас, перелік необхідних документів передбачає, серед іншого, подання копії довідки ВПО про взяття на облік в Єдиній інформаційній базі даних про внутрішньо переміщених осіб та копії відповідних довідок членів сім’ї (за наявності). Виходячи з загального контексту Порядку надання тимчасового житла ВПО, яким передбачено відповідний перелік документів, видається, що застереження «за наявності» має стосуватися відповідних довідок членів сім’ї ВПО-заявника, який має пред’явити копію такої довідки принаймні стосовно себе. При цьому, новий Порядок охоплює не тільки ВПО, але й тих осіб, чиє житло було зруйновано або пошкоджено, і які не обов’язково повинні бути зареєстровані як ВПО і мати відповідну довідку. Для цієї категорії постраждалих осіб положеннями Порядку було би доцільно передбачити необов’язковість подання такого документа, як копії зазначених вище довідок;

Порядок не містить положень, які б визначали підстави для відмови у включенні постраждалого до переліку постраждалих осіб. Тож, залишається незрозумілим, в яких випадках особі можуть відмовити у включенні до зазначеного переліку. Зазвичай, такі підстави передбачають, як мінімум, неподання необхідних документів (крім випадків, коли законодавством встановлено певні винятки з вимоги щодо обов’язковості їх подання) та подання документів, що містять недостовірні відомості. Для більш чіткого регулювання механізму надання житла, передбаченого Порядком, Уряду варто було би включити відповідні положення до Порядку;

Порядком не встановлено строк розгляду документів, поданих постраждалими особами для включення до переліку постраждалих осіб, порядок повідомлення їх про прийняте рішення. Не передбачено також і строки визначення відповідними органами черговості/пріоритетності надання тимчасового житла постраждалим особам. Відповідні положення варто додати до Порядку;

залишається незрозумілим порядок застосування деяких критеріїв для визначення пріоритетності надання тимчасового житла постраждалим особам. Як зазначалося вище (див. Крок 2), пріоритетність надання житла визначається обласними, Київською міською держадміністраціями (обласними, Київською міською військовими адміністраціями) з урахуванням пункту 20 Порядку надання тимчасового житла ВПО.

При цьому, деякі з передбачених таким пунктом 20 загальних критеріїв виявляються такими, що безпосередньо пов’язані з ВПО:

– ВПО з числа осіб, які належать до осіб з інвалідністю внаслідок війни, визначених у пунктах 11–15 частини другої статті 7 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та члени їх сімей – 1 бал на особу;

– особи з інвалідністю I і II групи з числа ВПО – 2 бали на особу;

– сім’ї, які мають клопотання щодо потреби в забезпеченні житлом для тимчасового проживання від підприємства, установи, організації в галузі науки, охорони здоров’я, освіти, культури та фізичної культури і спорту щодо спеціаліста з числа ВПО, який є висококваліфікованим фахівцем у відповідній галузі, – 2 бали на сім’ю;

– особи, уповноважені на виконання функцій держави або органів місцевого самоврядування з числа ВПО, – 3 бали на особу.

Подібне посилання на ВПО в тексті вказаних критеріїв є абсолютно логічним для Порядку надання тимчасового житла ВПО, але залишає багато питань у контексті їх застосування відповідно до нового Порядку, для іншої категорії постраждалих осіб – осіб, житлові будинки (жилі приміщення) яких зруйновано, пошкоджено внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією РФ. На даний момент залишається не зовсім зрозумілим, яким чином зазначені критерії, що безпосередньо посилаються на ВПО, будуть використовуватись для такої іншої категорії постраждалих осіб, які в якості ВПО можуть бути не зареєстровані, та чи будуть ці критерії відповідним чином адаптовані на практиці, аби рівномірно охопити всіх постраждалих осіб, на вирішення житлових питань яких спрямований Порядок, незалежно від того, чи є вони ВПО. Одним із варіантів вирішення цього питання може стати перенесення переліку критеріїв з пункту 20 Порядку надання тимчасового житла ВПО до Порядку, з відповідною корекцією формулювань таких критеріїв.

Більше того, в контексті визначення пріоритетності надання тимчасового житла, варто зазначити, що Порядок не встановлює, яким чином буде визначатися черговість його надання у випадку, якщо кілька постраждалих осіб наберуть однакову кількість балів. Як і у Порядку надання тимчасового житла ВПО, Порядок у цьому разі міг би виходити з черговості подання постраждалими особами відповідних заяв;

пункт 20 Порядку надання тимчасового житла ВПО, серед іншого, передбачає, що рішенням відповідних уповноважених органів (згідно з його положеннями, ними є сільські, селищні, міські ради або уповноважені ними органи) може бути затверджений перелік додаткових загальних критеріїв, загальна кількість балів за якими може становити не більше 20 балів на сім’ю. Водночас, залишається відкритим питання, чи положення Порядку, за якими “пріоритетність надання житла для тимчасового проживання постраждалих осіб визначається обласними, Київською міською держадміністраціями (обласними, Київською міською військовими адміністраціями) з урахуванням пункту 20….” означає, що органи, які мають визначати пріоритетність надання тимчасового житла згідно з Порядком – обласні, Київська міська держадміністрації (обласні, Київська міська військові адміністрації) – також наділяються повноваженнями затверджувати додаткові загальні критерії. Вичерпність переліку критеріїв для визначення пріоритетності надання тимчасового житла або ж можливість визначати додаткові критерії та умови їх визначення було би доцільно передбачити в самому Порядку;

одним із загальних критеріїв нарахування балів, за пунктом 20 Порядку надання тимчасового житла ВПО, є такий:

сім’ї, у яких середньомісячний сукупний дохід за попередні шість місяців, розрахований уповноваженим органом відповідно до Методики обчислення сукупного доходу сім’ї для всіх видів соціальної допомоги, затвердженої наказом Мінсоцполітики, Мінекономрозвитку, Мінфіну, Держстату, Держкоммолодьспорттуризму від 15 листопада 2001 р. № 486/202/524/455/3370, менший від прожиткового мінімуму на сім’ю в розрахунку на місяць та величини регіонального показника опосередкованої вартості наймання житла, – 3 бали на сім’ю.

Однак зазначена Методика втратила чинність ще в серпні 2021 р. Тож, Порядок надання тимчасового житла ВПО посилається на нечинний нормативний акт. Питання обчислення середньомісячного доходу для всіх видів соціальної допомоги наразі регулюється іншим документом – Порядком обчислення середньомісячного сукупного доходу сім’ї (домогосподарства) для усіх видів державної соціальної допомоги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 р. № 632. Уряду було би доцільно внести зміни до Порядку надання тимчасового житла ВПО для виправлення цього недоліку;

Порядок містить певні умови щодо продовження строку надання житла в тимчасове користування постраждалим особам. Як зазначалося вище, такий строк може бути продовжено, якщо постраждалі не набули у власність або користування інше житло та:

– пошкоджений житловий будинок (жиле приміщення) постраждалої особи не відновлено, – у разі надання житла особі, житловий будинок (жиле приміщення) якої пошкоджено внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією РФ;
– не прийнято рішення про скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, – у разі надання житла ВПО.

Однак ці умови не дають розуміння, чи для продовження строку користування наданим житлом постраждала особа має вчинити якісь дії, наприклад, подати заяву або інші документи, аналогічні тим, що подаються для включення постраждалого до переліку постраждалих осіб, та не встановлює строки, коли це має бути здійснено.

Для порівняння, Порядок надання тимчасового житла ВПО передбачає, що для продовження строку користування житлом ВПО має подати заяву та відповідний пакет документів не пізніше ніж за 60 календарних днів до закінчення строку договору користування.

Тож, для уникнення сумнівів, якщо продовження строку користування житлом за новим Порядком не вимагатиме вчинення подібних дій, Уряду було б доцільно передбачити це в самому Порядку, вказавши, наприклад, що за відповідних умов це здійснюється автоматично. Якщо ж постраждалі особи все ж таки мають подати певні документи або вчинити інші дії, це необхідно прямо передбачити Порядком!

Крім наведених вище питань, наостанок слід відзначити нетиповість деяких формулювань Порядку. Так, наприклад, він говорить про постраждалих осіб, житлові будинки (жилі приміщення) яких зруйновано, пошкоджено внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією РФ. Звертаємо увагу, що наразі такі формулювання в законодавстві використовуються все менше і менше. Наприклад, постанова Кабінету Міністрів України від 26.03.2022 р. № 380 оперує такими термінами, як інформаційне повідомлення про пошкоджене та знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, не посилаючись при цьому на надзвичайну ситуацію воєнного характеру. Тож, ми спостерігаємо певні розходження в термінології, що використовується в законодавстві.

Більше того, варто згадати, що подібна термінологія («постраждалі, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації»), використовувалась в Порядку надання та визначення розміру грошової допомоги постраждалим від надзвичайних ситуацій та розміру грошової компенсації постраждалим, житлові будинки (квартири) яких зруйновано внаслідок надзвичайної ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією Російської Федерації, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.2013 р. № 947. Використання подібної термінології призводило до того, що до особливих умов збройної агресії та спричинених нею наслідків, застосовувалися норми щодо надзвичайних ситуацій (як, наприклад, епідемії, стихійні лиха, техногенні катастрофи тощо) та реагування на них, передбачені Кодексом цивільного захисту України, без урахування специфіки саме збройного конфлікту та його наслідків. Підстави використання зазначеної термінології в Порядку вимагають додаткового аналізу.

Таким чином, видається, що зазначені вище недоліки та відкриті питання носять достатньо технічний характер і можуть бути виправлені шляхом врахування вищенаведених рекомендацій та внесення відповідних змін до Порядку. Більш чітке визначення в Порядку певних аспектів механізму надання тимчасового житла Держмолодьжитлом може зробити відповідний процес більш зрозумілим, зручним та прогнозованим для постраждалих осіб. При цьому, затвердження самого Порядку є позитивним кроком, що може сприяти розширенню можливостей для вирішення житлових питань осіб, постраждалих від збройної агресії РФ.