Категорія: Новини

Глава ООН Антониу Гутерриш очертил 12 главных направлений деятельности Организации на 2018 год. Обращаясь к членам Генеральной Ассамблеи, он напомнил, что за год его работы в должности Генерального секретаря человечество не продвинулось к миру. В то же время, по его словам, необходимо воспользоваться преимуществами глобализации и «четвертой промышленной революции».

В числе основных проблем, которыми предстоит заняться, – урегулирование конфликтов на Ближнем Востоке и «замороженных» конфликтов в Европе, разрешение проблемы беженцев в Мьянме и Бангладеш, а также денуклеаризация Корейского полуострова.

Антониу Гутерриш настоятельно призвал добиваться перехода на «зеленую» экономику и смягчения последствий изменения климата. Он напомнил о необходимости использовать преимущества таких процессов, как глобализация, миграция и стремительное развитие технологий. По его словам, это поможет покончить с углубляющимся неравенством. Борьба с терроризмом, защита прав человека тоже, считает Генсек, не уйдут из повестки дня ООН на 2018 год. Еще два направления деятельности ООН: укрепление миротворчества и партнерства с Африканским союзом.

«Бедность и неравенство или неравномерное распределение плодов глобализации – отнюдь не неизбежны, – заявил Антониу Гутерриш. – Тот факт, что восемь человек владеют такими же средствами, как беднейшая половина человечества, – не случайность. То, как функционирует глобальная экономика и международная торговля – это результат решений самого человека».

Он призвал страны выполнить свои обязательства в области финансирования развития, а также разработать механизмы, не позволяющие уклоняться от налогов, заниматься отмыванием денег и пресекающие незаконные потоки капитала. Гутерриш пообещал, что ООН окажет государствам поддержку в выполнении к 2030 году Целей устойчивого развития.

Одно из условий процветания человечества – борьба с изменением климата. Генсек предупредил, что несмотря на принятие Парижского соглашения, действий, которые предпринимают его участники – недостаточно. При этом, отметил он, сегодня существуют беспрецедентные возможности для того, чтобы построить безуглеродное будущее:«Как говорят, каменный век закончился не потому, что кончились камни. Так же для того чтобы закончилась эра ископаемого топлива, нельзя ждать, пока мы исчерпаем запасы угля и нефти. Тех, кто не видит преимуществ «зеленой экономики», ждет «серое» будущее».

Напомнив об огромных преимуществах, которые сулит «четвертая промышленная революция», Генеральный секретарь предупредил о ее потенциальной опасности: «Мы знаем, что технологии способны углублять неравенство. Внедрение искусственного интеллекта может создать нестабильность на рынках труда и в обществе в целом, генная инженерия вызывает серьезные этические вопросы, растет угроза кибербезопасности и вмешательство в частную жизнь». Гутерриш считает, что ООН и дальше будет служить площадкой для поисков решения этих проблем и путей наиболее эффективного использования плюсов современных технологий.

Касаясь ситуации на Корейском полуострове, Генеральный секретарь призвал активизировать дипломатические усилия, опираясь на появившиеся «проблески надежды». Это и слаженные действия Совета Безопасности в противостоянии ядерным испытаниям Пхеньяна, первый за восемь лет визит в Северную Корею заместителя Генсека по политическим вопросам, и открытие каналов коммуникации между двумя Кореями. Антониу Гутерриша также обнадеживает решение КНДР принять участие в Олимпийских играх в Пхенчхане.

Отметив рост числа конфликтов, глава ООН назвал ситуацию на Ближнем Востоке «гордиевым узлом», где переплелось множество проблем: это и конфликты в Сирии и Йемене, нестабильность в Ираке и, конечно, палестино-израильский вопрос. Генсека тревожат признаки «ослабления» поддержки палестино-израильского урегулирования на основе существования двух государств. Он подчеркнул, что альтернативы решению о двух государствах не существует.

Антониу Гутерриш призвал покончить с «параличом», который привел к «замораживанию» конфликтов в Европе. По его словам, страны континента обладают рычагами, необходимыми для преодоления этих проблем.

«Для урегулирования этих ситуаций необходимо противостоять опасной волне национализма и оживить работу соответствующих посреднических инициатив, включая Нормандский формат и Трехстороннюю контактную группу по восточной Украине, Минскую группу ОБСЕ по Нагорному Карабаху, Женевские международные дискуссии по Грузии и процесс «5+2» по Приднестровью», – подчеркнул глава ООН.

Особое место уделил в своем выступлении Генсек отчаянному положению мусульман-рохинджа из Мьянмы. Спасаясь от жестокости сил безопасности на севере штата Ракхайн, они бросили свои дома и двинулись в соседнюю Бангладеш. Глава ООН призвал немедленно оказать им помощь, а также найти справедливое решение ситуации, связанной с их гражданством и возвращением на родину, которое должно осуществляться исключительно на добровольной основе, при гарантии безопасности в уважении достоинства беженцев.

Не уйдет с повестки дня ООН в этом году и борьба с терроризмом, которую нужно вести «жестко, но с умом». Антониу Гутерриш призвал уделять внимания коренным причинам терроризма и избегать действий, которые будут подпитывать недовольство граждан и подталкивать их к экстремизму. Он напомнил, что в июне созовет саммит руководителей контртеррористических органов разных стран с целью укрепления многостороннего сотрудничества в это области.

Глава ООН также предупредил, что любые антитеррористические меры должны опираться на принципы уважения прав человека и верховенства закона.

Он также заявил о необходимости развеять миф о несовместимости суверенитета и защиты прав человека.«Реализация прав человека только служит укреплению государств, таким образом и закрепляя их суверенитет, – убежден Генеральный секретарь. – Наиболее эффективно права человека защищают там, где существуют ответственные институты. Ключевую роль также играет наличие активного гражданского общества и свободной прессы».

Генеральный секретарь отдельно коснулся необходимости во всех 12 областях добиваться соблюдения прав женщин и защищать их от насилия, в том числе сексуального.

Он подчеркнул, что решение всех перечисленных проблем требует времени, средств, сил, политического капитала и не только. Но он убежден, что каждый может внести свой вклад в построение процветающего и безопасного мира.

«Даже перед лицом потрясений и ненависти, мы должны утверждать ценности, закрепленные в Уставе Организации Объединенных Наций, – напомнил Антониу Гутерриш. – Но сделать это мы можем только сообща, ведь мы – это Объединенные Нации, единая человеческая семья».

Говоря о миграции, глава ООН вновь подчеркнул, что она является позитивным глобальным явлением, стимулирует экономический рост, способствует сокращению масштабов неравенства и помогает преодолевать демографические проблемы. Глава ООН призвал активизировать переговоры по разработке нового глобального договора по миграции и обеспечить каналы безопасной и законной мобильности людей.

Центр новостей ООН

Невелике місто Мар’їнка,  розташоване у Донецькій області, щоденно опиняється під обстрілами. Сьогодні там дуже багато пошкоджених та зруйнованих будинків.  Але 7 000 мешканців не залишають рідне місто.

Більша частина населення, що  постійно живе у місті, це люди похилого віку, які потребують особливого або додаткового догляду.  І хоча на сьогодні різні гуманітарні та інші організації надають населенню продуктову допомогу, серед містян багато тих, хто іноді не в змозі приготувати собі першу (гарячу) страву через відсутність газу, електропостачання або необхідного посуду, і саме тому такі люди залишалися без належного харчування.

Щоб покращити харчування найбільш вразливих категорій мешканців  міста, декілька волонтерів вирішили згуртуватися і протягом 2017 року спільними силами раз на тиждень готували та роздавали безкоштовні комплексні обіди людям, у яких немає можливості приготувати гарячу, домашню їжу.

Але процес приготування та роздачі комплексних обідів ускладнювався через відсутність у волонтерів власного комплекту посуду для приготування їжі та меблів, необхідних для масового годування.

Під час моніторингу співробітники  БФ «Право на захист» з’ясували,  що за наявності посуду та меблів, волонтери в змозі нагодувати 150 осіб. Також волонтерська група, якій сприяє місцева влада, а продуктами харчування задля приготування їжі допомагають волонтери з інших міст та приватні підприємці міста, підтвердила свою готовність готувати їжу для мешканців Мар’їнки на регулярній основі один раз на тиждень впродовж 2018 року.

Завдяки допомозі БФ «Право на захист» у рамках реалізації проекту підтримки громад, що постраждали від конфлікту, волонтерська група отримала необхідне обладнання. Тож тепер передані столи, стільці, посуд для приготування і видавання обідів допомагають реалізації ініціативи, що сприяє покращенню життєвого стану усіх мешканців міста, проте в більшій мірі – стану найбільш немічних, одиноких, соціально незахищених та тих, хто не має можливості готувати дома їжу самостійно.

«Малозабезпечені  та особи, які не мають посуду та плити для приготування їжі, можуть тепер поласувати гарячим обідом. До того ж під час видавання безкоштовних обідів люди спілкуються між собою, що є позитивним психологічним чинником, оскільки мешканці  Мар’їнки майже цілодобово перебувають у домах і підвалах через загрозу обстрілів, – підкреслила  Катерина Давидова, співробітник Маріупольського офісу БФ «Право на захист». – Також придбані меблі та посуд  можуть служити іншим потребам міста: наприклад, стільці можуть бути використані для перебування мешканців у бомбосховищах під час обстрілів».

Нагадаємо, БФ «Право на захист» в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR), продовжує реалізацію невеликих проектів, спрямованих на допомогу громадам.

Під час поточного моніторингу співробітники Проекту виявляють проблеми, які є найгострішими для всієї громади населеного пункту або якоїсь її частини, та приймають рішення щодо надання допомоги.

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається постраждалим від конфлікту громадам, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5841,5842″]

Будинок Ігоря Ігоревича, одинокого 74-річного пенсіонера, що мешкає у м. Попасна, було збудовано у 1890 році. Маленький, але затишний, побудований ще його дідом, будинок простояв 124 роки. Тут Ігор Ігоревич провів все своє життя. Але у 2014 році чотири снаряди зруйнували оселю.

Весною 2017 року чоловікові допомогли відремонтувати дах, але втрачене майно відновити неможливо.

Маючи купу захворювань за віком, Ігор Ігоревич вимушений був спати на залишках залізного ліжка – скрученого дротами, погнутого вибуховою хвилею.

Тож коли у липні співробітники Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист»  привезли ліжко з матрацом, ковдру та постільну білизну, щастя чоловіка було безмежним.

Ліжко з матрацом та ковдру чоловік вже використовує. А постільна білизна ще ретельно складена і чекає, доки не буде наведений лад у будинку.

«Я все ж зроблю тут ремонт, тоді й застелю нову постільну білизну, що ви привезли. І спатиму, як король»,  – говорить Ігор Ігоревич співробітникам БФ «Право на захист» Нелі Заблоцькій-Сєнніковій та Дмитру Щербакову.

Зараз у будинку  опалюється одна кімната, двері завішені старим ганчір’ям, щоб не тягнуло холодом. Але Ігор Ігоревич сповнений надії, що вже влітку зможе пофарбувати свій старенький будинок, побілити, а то й наклеїти нові шпалери.

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається найбільш вразливим ВПО та особам, постраждалим від конфлікту, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5846,5847″]

ЗВЕРНЕННЯ

громадських організацій до Верховної Ради України

щодо проекту закону “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях”

(реєстр. № 7163)

(у редакції до другого читання)

Громадські правозахисні та гуманітарні організації занепокоєні змістом окремих положень та процедурою розгляду проекту закону “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях” (реєстр. 7163).

Проект закону 7163 був визначений Президентом України як невідкладний та прийнятий Верховною Радою у першому читанні на початку жовтня 2017 року. Відповідно до пояснювальної записки, законопроект має на меті створення нової правової основи для вирішення завдання з відсічі ворожій агресії Російської Федерації на Донбасі, а у перспективі – для відновлення територіальної цілісності України в межах міжнародно визнаного кордону.

Погоджуючись із необхідністю прийняття закону, який би регулював питання реалізації  державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях України, гарантування  та особливості реалізації прав та свобод осіб, що проживають там, необхідно зауважити, що, на жаль, цей надважливий для майбутнього країни документ приймається з численними порушеннями Регламенту Верховної Ради України, без розгляду альтернатив та публічного обговорення основних положень майбутнього закону, без залучення представників громадянського суспільства та народних депутатів України, що подавали численні правки до законопроекту, до такого обговорення.

Більш того, під час доопрацювання Комітетом Верховної Ради України з національної безпеки і оборони законопроекту до другого читання, його текст був суттєво змінений Робочою групою, до складу якої не були включені представники  громадських, гуманітарних та міжнародних організацій.  Наразі окремі  норми проекту закону викликають серйозні занепокоєння, оскільки – у разі їхнього прийняття – призведуть до значного погіршення ситуації з захистом прав і свобод людини не тільки в регіоні конфлікту, але й по всій території України.

Зокрема, звертаємо увагу на наступне:

Покладання Законом України відповідальності за  шкоду, заподіяну в  результаті конфлікту, виключно на Російську Федерацію суб’єкта міжнародного права – не потягне за собою жодних юридичних наслідків для Російської Федерації. Підміна понять про відповідальність може призвести до ситуації безкарності в Україні, блокування ініціатив з компенсації шкоди, заподіяної цивільному населенню та процесу реституції майна. Це не сприятиме процесу примирення та відновлення справедливості.

Проект передбачає, що забезпечення прав та свобод на окупованих територіях буде здійснюватись відповідно до Закону України “Про забезпечення прав і  свобод та правовий режим на тимчасово окупованій території”, до якого допускається внесення необхідних змін. Наразі, цей закон діє виключно відносно тимчасово окупованої території АР Крим та м. Севастополя. Проект не відповідає на питання про те, які саме зміни, до яких положень, по відношенню до якого кола осіб і коли будуть внесені до цього Закону. У зв’язку із цим виникають обґрунтовані побоювання, що питання забезпечення прав та свобод людини на тимчасово окупованих територіях в межах Донецької та Луганської областей так і залишаться неврегульованими. Таким чином, фактично Україна порушить позитивне зобов’язання докладати всіх зусиль для захисту своїх громадян на окупованій території.

Статтею 10 оновленого проекту закону військовим, представникам правоохоронних органів та іншим особам, залученим до здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, планується надати дуже широке коло повноважень без будь-яких  механізмів контролю. Зокрема, мова йде про право застосовувати зброю, затримувати та доставляти осіб, перевіряти документи, проводити особистий догляд, огляд речей, проникати в житлові приміщення у невизначених у законопроекті «зонах безпеки, прилеглих до району бойових дій». Очевидно, що положення цієї статті матимуть вагомий вплив на регулювання відносин між військовими та цивільним населенням та дотримання прав людини  в регіоні.

Проект закону суттєво обмежує свободу пересування цивільного населення з/до тимчасово окупованої території – через встановлення необхідності отримання ще одного додаткового дозволу на знаходження особи в районі здійснення заходів із забезпечення безпеки та  оборони, відсічі та стримування російської агресії, та зосереджує контроль за режимом перетину у віданні лише одного органу, що може привести до непропорційних обмежень, а також неврахування потреб цивільного населення та гуманітарних потреб.  Також ця норма може призвести до різкого зменшення кількості громадських організацій (особливо міжнародних), які працюють у зоні конфлікту та у так званій “сірій зоні” а відтак – обсягу гуманітарної допомоги та послуг, які наразі можуть отримувати її мешканці. .

Проект закону надає Президенту України численні повноваження, що не передбачені Конституцією України. Зокрема, серед іншого, право одноосібно без подальшого парламентського контролю вирішувати питання щодо застосування Збройних Сил України та інших військових формувань для стримування і відсічі російської збройної агресії в Донецькій та Луганській областях і забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях.

У зв’язку з наведеними вище загрозами для реалізації прав і свобод людини, а також у зв’язку із численними порушеннями Регламенту при розгляді вкрай важливого законопроекту 7163,  який буде стосуватися мільйонів громадян України,

ЗАКЛИКАЄМО Верховну Раду України повернути законопроект 7163 головному комітету на доопрацювання з наступним поданням на повторне друге читання з метою проведення повноцінного процесу розгляду тексту законопроекту із залученням представників громадянського суспільства, правозахисних, гуманітарних організацій та агентств ООН.

Олександра Дворецька, БФ “Восток-SOS”

Тетяна Печончик, Центр інформації про права людини

Ольга Гвоздьова, ГО “Донбас СОС”

Олександр Галкін, БФ “Право на Захист”

Тетяна Дурнєва, Громадський холдинг “Група впливу”

Ольга Веснянка, журналістка, правозахисниця

Валерій Новиков, Луганський обласний правозахисний центр “Альтернатива”

Олеся Цибулько, БО “БФ допомоги батальйону “Донбас”

Едуард Ключко, ГО “Дніпропетровське обласне товариство німців “Відергебурт”; представник в м. Дніпро ГО “Африканська Рада в Україні”

Марія Ясеновська, Харківська обласна фундація “Громадська Альтернатива”

Тетяна Кошель,  Благодійна організація  “Пліч -о- Пліч”, м. Бахмут Донецка область

Погода та відсутність зв’язку – критичні виклики під час перетину КПВВ сьогодні. Саме ці проблеми зафіксували співробітники БФ “Право на захист”, які здійснюють регулярний моніторинг процесу перетину лінії зіткнення через діючі КПВВ.

Де зігритися на КПВВ?
Сьогодні на КПВВ холодно, по-справжньому зимно. Отже, головна порада подорожуючим через КПВВ – вдягатися якомога тепліше та з урахуванням практичних особливостей таких подорожей (відсутність місць для сидіння та жодних навісів від опадів біля українського “нульового” блок-поста, можливе тривале очікування поблизу місць здійснення перевірки документів). Нагадуємо, що обігритися можна на усіх українських КПВВ – у палатках Державної служби з надзвичайних ситуацій. Проте не на всіх КПВВ вони розміщені у доступі подорожуючих (це залежить від того, з якого боку особа наближається до КПВВ). У таких випадках зігритися та дістати безкоштовний гарячий чай можна в модулях  Première Urgence Internationale (на КПВВ “Майорське”, “Мар’їнка”, “Новотроїцьке”) та Міжнародного Комітету Червоного Хреста (на КПВВ “Станиця Луганська”).

Проте у палатках ДСНС на КПВВ “Новотроїцьке” та “Мар’їнка” спострерігається брак пакетиків чаю. На жаль, нинішнє забезпечення з боку держави є недостатнім, через що нерідко працівники купують чай до наметів за власні кошти. Тому БФ “Право на захист” звертається до усіх, хто має таку можливість, із проханням надати до наметів ДСНС на зазначених КПВВ допомогу у вигляді цукру, чаю або кави. 

У свою чергу, БФ “Право на захист” може надати додаткову інформацію для здійснення такої допомоги. Також в наметах ДСНС на КПВВ  “Новотроїцьке” повідомляють про брак пального, за допомогою якого працюють теплові пушки, що опалюють намети. Тож допомога у вигляді пального для цих наметів не буде зайвою.

 

КПВВ “Майорське”

Без жодного захисту та допомоги 

На превеликий жаль, зовсім без допомоги залишаються особи, які подорожують до/з українських КПВВ на громадському транспорті. Так, неподалік від КПВВ “Новтороїцьке”, перебуваючи на відстані витягнутої руки від “нульового” українського блок-посту, люди змушені чекати (іноді до 1 години) на автобус чи-то до операційного майданчика КПВВ, чи-то в напрямку до непідконтрольних територій, просто неба. Для сотень осіб, які щодня дістаються до КПВВ на громадському транспорті, ця точка їхнього маршруту – справжнє випробування. Бо саме тут приходить усвідомлення, що вони нікому не потрібні: за весь час існування перевалочного пункту на цьому місці не з’явилися ані лавочки для найбільш немічних, ані навіси від дощу та сонця на випадок непогоди, ані захисні споруди від вітру…

Тут є лише пластикові туалети, встановлені гуманітарною організацією, щоб люди не йшли справляти нужду до замінованих ділянок обабіч дороги.  Також тут немає жодної інформації про  те, до кого звертатися у разі критичних випадків, а також, куди може телефонувати особа, щоб дізнатися, чому довго немає автобусу та коли він нарешті з’явиться. Саме цей етап найчастіше є найбільш фізично виснажливим для подорожуючих через лінію зіткнення.
БФ “Право на захист” звертає увагу відповідних підрозділів державної та місцевої влади, а також гуманітарної спільноти, на невідкладну необхідність облаштувати місця очікування та обігріву громадян на зазначених ділянках.

Без зв’язку ще тяжче

Через пошкодження та подальше припинення із 12 січня 2017 року надання послуг зв’язку на непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей єдиним оператором мобільного зв’язку перетинати КПВВ стало ще більш проблематично. Так, у разі настання критичного випадку особи, які подорожують з або до КПВВ, навіть не зможуть зв’язатися із екстреними службами та запросити своєчасну допомогу. Зазначимо, що на усіх українських КПВВ є сигнал мережі оператору мобільного зв’язку Vodafone Украина (є зв’язок у абонентів цього оператора). І тому в місцях, де пункти перетину лінії зіткнення з обох боків знаходяться недалеко один від одного (наприклад, як на КПВВ “Станиця Луганська”) люди з непідконтрольної території йдуть до українського КППВ, де намагаються зловити сигнал мережі Vodafone Украина. Проте на інших коридорах перетину лінії зіткнення, де т.з нульовий український блок-пост розташований на значній відстані від операційного майданчика КПВВ, подорожуючі ризикують залишитися без будь-кого зв’язку.

Зробити очікування тисяч людей біля КПВВ комфортнішим так просто!

Настання холодного сезону із притаманними йому опадами робить перетин КПВВ для більшості громадян, які обрали пішохідний коридор, надмірно складним. Довгий час очікування на холоді, посилений сильним вітром або мокрим снігом, може призвести до значного погіршення здоров’я подорожуючих, що особливо критично для осіб літнього віку. А саме літні люди обирають перетинати лінію зіткнення через КПВВ “як пішохід” через відносну дешевизну такого способу, хоча і значні незручності.

БФ “Право на захист” закликає відповідальні служби покращити місця очікування людей поблизу КПВВ спеціальним додатковим захистом, а саме оздобити дерев’яні навіси панелями з оргскла або занавісками з прозорого поліетилену, як це зроблено на КПВВ “Станиця Луганська”.

 

КПВВ “Станиця Луганська”

Таке додаткове оздоблення допоможе ухистити людей від вітру та опадів та зробить їхнє очікування більш комфортним. Виконання таких робіт не є дорогим, проте несе суттєве значення для населення, що перетинає лінію зіткнення через пішохідні коридори.

Команди БФ “Право на захист” продовжують здійснення моніторингу процесу перетину лінії зіткнення задля захисту прав подорожуючих та покращення гуманітарної ситуації на усіх діючих КПВВ. У разі виникнення складної ситуації під час перетину КПВВ громадяни можуть звертатися по інформаційну підтримку до БФ «Право на захист» за телефонами:

+38 (098) 597 64 72
+38 (099) 507 50 90
+38 (063) 496 80 88[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5807,5837,5838″]

Олена* разом з трьома дітьми мешкала у Торецьку. І хоча у розташованому поблизу лінії зіткнення місті жилося досить непросто, родина не хотіла залишати рідний дім. Але проблеми, з якими доводилося стикатися щодня, нанизувалися одна на одну неначе намистини у нескінченному намисті.

Одного разу, коли Олена разом з найменшим сином пішла до магазину, хлопчик злякався чоловіка зі зброєю. Дитина перестала спокійно спати вночі, плакала та лякалася сторонніх людей. Зваживши всі «за» та «проти», жінка вирішила переїхати до Харкова, де орендувала невелику квартиру.

Співробітники Центру соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді допомогли влаштувати старших дітей до школи, з молодшим проводили роботу, спрямовану на психічну адаптацію у новому середовищі, але  психологічний та емоційний стан самої Олени був дуже складним. З невідомих їй причин, кілька місяців жінка не отримувала соціальні виплати, тож через матеріальну скруту не мала можливості придбати постільну білизну, рушники чи новий одяг для дітей. Дуже активні хлопчаки постійно забруднювали одяг, отже жінці доводилося прати руками щодня, щоб на наступний день було що одягти.

Тож комплекти постільної  білизни, рушники та пральна машина, що передали співробітники Харківського офісу БФ «Право на захист», стали родині у нагоді.

«Нещодавно ми знову завітали до родини. Було приємно побачити, як змінився настрій у кожного з них. Діти з радістю використовують рушники та сплять на новій білизні,- розповідає Наталя Павленко, співробітник Харківського офісу БФ «Право на захист».- Але більше за всіх рада Олена, адже пральна машина допомагає ретельно випирати натільну та постільну білизну та швидше сушити речі».

До того ж завдяки допомозі юристів БФ «Право на захист» жінці були поновлені соціальні виплати, тож життя Оксани та її синів потихеньку налагоджується.

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5814,5829″]

Змінений текст законопроекту 7163 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України та тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях» з’явився 20.12.2017 року.

Текст, опублікований до другого читання, суттєво відрізняється від тексту, що був підготовлений на засіданні профільного комітету з питань національної безпеки та оборони від 17.11.2017 р.

Новий розгляд законопроекту запланований на 16 січня 2018 року.

Правозахисники впевнені, прийняття законопроекту у новій редакції несе значні загрози та ризики. Зокрема, може спричинити погіршення гуманітарної ситуації на непідконтрольних територіях та у прилеглій «сірій зоні». Крім того, текст містить норми, які суттєво розширюють повноваження військових та правоохоронців.

Правові аналітики БФ «Право на захист» разом із  представниками інших правозахисних організацій підготували інфографіку, щоб ознайомити громадян з можливими ризиками, які містить законопроект 7163, у сфері загрози порушень прав цивільного населення  та закликати Верховну Раду направити законопроект на друге слухання попередньо доопрацювавши у профільному комітеті.

Добропілля — маленьке, на тридцять тисяч мешканців, місто у західній частині Донецької області. Саме тут, у невеликому місті, яке утворилося навколо шахт, знайшли новий дім люди, що були вимушені залишити свій рідний дім у інших містах та селах.

Так, у одному з гуртожитків Добропілля мешкає 68 переселенців, з них 11- діти. Так сталося, що для мешканців гуртожитка однією з найгостріших проблем була відсутність місця для дозвілля та навчання дітей. У кожній з невеликих кімнат мешкає родина з 2-4 людей. Через брак місця діти шкільного віку змушені були робити домашні завдання на кухонному столі в умовах неналежного освітлення та без дотримання необхідних санітарно-гігієнічних норм. Через це виникали також ризики для здоров’я дітей (погіршення зору, неправильне формування постави тощо).  До того ж діти, які мешкають в одному гуртожитку, не мали простору для проведення спільного дозвілля у приміщенні у вільний від навчання час, що особливо актуально у зимовий період.

Під час моніторингу умов проживання ВПО в гуртожитку співробітники  БФ «Право на Захист» з’ясували,  що батьки дітлахів, які мешкають у гуртожитку,  дуже зацікавлені в організації додаткових освітніх заходів та регулярних занять для розвитку творчих здібностей дітей, але у гуртожитку немає відповідних умов для запрошення спеціалістів та проведення занять.

Проте тепер, завдяки допомозі БФ «Право на захист» у рамках реалізації проекту підтримки громад, що постраждалі від конфлікту,  у мешканців гуртожитку з’явилася можливість  отримати окрему кімнату для навчання та проведення дозвілля мешканців гуртожитку, насамперед  дітей ВПО, переобладнавши  хол на другому поверсі гуртожитку.  В холі були змонтовані перегородки з гіпсокартону із дверями посередині, замінені радіатори, поклеєні шпалери, настелений лінолеум, розташовані столи зі стільцями та диван.
«У цьому приміщенні планується організація простору для навчання дітей, а саме: організація регулярного відвідання дітей, що проживають у гуртожитку, а також інших дітей ВПО з м. Добропілля для проведення розвиваючих занять, зустрічей з психологом тощо, – зазначила Світлана Кочова, співробітник Слов’янського офісу БФ «Право на захист». – Отже, діти-ВПО, що мешкають у гуртожитку, матимуть простір для навчання та проведення дозвілля, а дорослі мешканці гуртожитку та місцеві мешканці будуть мати можливість прийняти участь у заходах, що будуть проводитися в організованому просторі.  Сподіваємося, що наданою допомогою ми зробили життя мешканців гуртожитку комфортнішим, а громаду, загалом, – більш згуртованою».

Співробітники БФ «Право на захист» впевнені,  організація кімнати для проведення дозвілля та навчання у гуртожитку для переселенців покращить можливості дітей-ВПО для неформальної освіти та самоосвіти, буде сприяти всебічному розвитку дітей, їхньому згуртуванню. В кімнаті планується проведення майстер-класів для дітей і дорослих, творчі та освітні заняття, які будуть організовані силами ГО «Громадський простір «Розвиток» та мешканців гуртожитку. Також кімната може використовуватися дітьми ВПО, які мешкають у гуртожитку, задля підготовки шкільних домашніх завдань.

Нагадаємо, БФ «Право на захист» в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR), продовжує реалізацію невеликих проектів, спрямованих на допомогу громадам.

Під час поточного моніторингу співробітники Проекту виявляють проблеми, які є найгострішими для всієї громади населеного пункту або якоїсь її частини, та приймають рішення щодо надання допомоги.

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається постраждалим від конфлікту громадам, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5811,5819,5820″]