Категорія: Без категорії

Олег з Бахмуту, що на Донеччині. На початку лютого хлопця зарахували на 1 курс Рижського Інституту транспорту та зв’язку, що в Латвії. Там він почав навчатись на денній формі навчання за програмою бакалавра.

Після початку бойових дій у лютому, хлопець вимушений був евакуюватися до Чернівців. З квітня Олег повинен був перебувати в Латвії на навчанні. Мав лист-запрошення від ректора ВНЗ, де навчався. 

Наприкінці травня хлопець спробував виїхати на навчання в Ригу, проте на українсько-румунському кордоні йому відмовили. Пояснили відсутностю в нього свідоцтва про відстрочку від мобілізації та Дозволу про перетин державного кордону України.

Олег одразу звернувся до приватного адвоката в Чернівцях, уклав угоду про надання правової допомоги, сплатив 3000 грн за його послуги. Однак ніякої допомоги не отримав. Адвокат уникав зустрічі з клієнтом, а гроші не повернув. 

У відчаї хлопець самостійно не один раз звертався до Чернівецького міського територіального центру комплектування та соціальної підтримки (ТЦК та СП), щоб отримати дозвіл для виїзду за кордон. На жаль, це йому не вдалося зробити.

На одній із правових групових сесій, яку проводили наші колеги з Чернівецького офісу БФ “Право на захист”, Олег звернувся до регіонального монітора Інни Авраменко. У юридичної команди м. Чернівці в цей час вже сформувалась позитивна практика надання правової допомоги в схожих питаннях. Тож вона направила його на консультацію до  регіонального юриста Інни Руднєвої. Наша колега підготувала відповідні запити до військкомату. Після цього хлопцю надали можливість пройти медичну комісію та поставили на облік (до цього наполягали на його поверненні до Бахмуту в ТЦК та СП). 

“Особи, які є студентами та слухачами навчальних закладів за кордоном мають право перетинати кордон України під час воєнного стану, надавши  студентський квиток, довідку з навчального закладу, виклик на навчання або документ, що підтверджує право на тимчасове проживання в країні у зв’язку із навчанням. Також для можливого перетину кордону студентам необхідно звертатися до ТЦК та СП за місцем обліку та зробити запис у військово-обліковому документі щодо надання відстрочки від призову (призову за мобілізацією) і отримати дозвіл на перетин кордону від керівника відповідного ТЦК та СП — довідку про відстрочку, яка видається ТЦК та СП про тимчасову непридатність (від 1 до 6 місяців) до військової служби”, – пояснила регіональний юрист БФ “Право на захист” Інна Руднєва.

Згодом Олег отримав головне – «Довідку для виїзду за кордон». Хлопець уже знаходиться в Латвії та не забарився зі словами вдячності:

“Дуже дякую за допомогу! Через 2 тижні після звернення до вас, я отримав всі документи та спокійно виїхав на навчання. Пані Інна – професіонал своєї справи та дуже гарна людина”.

Ми дякуємо Олегу за теплі слова та нагадуємо, що для виїзду за кордон пересічний студент при собі повинен мати такі документи:

▪ документ, що надає право на перетин державного кордону (закордонний паспорт);

▪ документ, що підтверджує навчання за кордоном;

▪ довідку про відстрочку;

▪ військово-обліковий документ із записом щодо надання відстрочки від призову (призову за мобілізацією).

Сьогодні ми розкажемо вам подвійну історію успіху. Родини Олени й Артема та Сергія й Галини – евакуйовані з Донецької області. Війна застала їх у рідному Добропільському районі, а прихистком став геріатричний пансіонат Вижницької громади на Буковині. 

“Кожній парі надали окремі кімнати, персонал був дуже уважним та дружнім, а про харчування взагалі годі й казати. Гладшаємо”, – жартома сказав якось Артем.  Умовами проживання у пансіонаті родини переселенців були задоволені. 

Але при глибшому спілкуванні фахівчиням нашої мобільної групи психосоціальної підтримки стало зрозуміло, що, на жаль, у сімейних пар не все так добре. Здоров’я наших героїв потребувало негайної підтримки: Артемові та Сергію необхідне протезування кінцівок, Галина має потребу в особливому ортопедичному взутті, аби пересуватися без шкоди власному здоров’ю, і всі четверо потребують професійної реабілітації.

Чимало європейських країн запровадили безоплатні програми реабілітації для українців з інвалідністю. Актуальну програму наша мобільна група знайшла в Німеччині: вона гарантувала людям комплексну реабілітацію та повне безоплатне забезпечення. У наших героїв було багато сумнівів і навіть страху: а що як нічого не вийде? Але все ж-таки вони довірилися нашим колегам, і останні одразу ж взялися за організацію подорожі.

Головною проблемою стало транспортування родин спочатку до Чернівців, а потім до Львова. Складність полягала в тому, що наші герої потребували спеціалізованого транспорту. На щастя, керівництво Коритненського пансіонату надало спеціально обладнаний автомобіль, що успішно довіз пари до Чернівецького залізничного вокзалу. Тут наша мобільна група вже потурбувалася про квитки на потяг. Посадка пройшла чудово: допомагали робітники вокзалу та провідники. 

“Ця історія особлива кількістю людей, які допомагали сім’ям. Успіх був би неможливим без злагодженої комунікації та спільних старань колег зі Львівського офісу нашого фонду. Монітори Андрій Дубравський та Дмитро Шнурков зустріли людей на вокзалі, допомогли з висадкою, після чого нагодували та влаштували у залі очікування. Спеціалізований автомобіль, що мав довезти родини до Польщі, затримувався, але наші колеги у Львові були поруч і робили усе, щоб очікування було комфортним! Тож щиро дякуємо за допомогу!” – розповідає Наталія Ікім, соціальна працівниця з Чернівецького офісу.

Врешті-решт усе склалося успішно: авто прибуло й родини комфортно доїхали до Польщі. Ми усією командою віримо, що ця реабілітація допоможе родинам почуватися краще!

Нагадаємо, що мобільні групи діють в рамках проєкту БФ “Право на захист” у партнерстві з ACTED Ukraine «Підвищення стійкості та спроможності до подолання труднощів найбільш вразливими домогосподарствами, що постраждали від конфлікту на Сході України».

В умовах воєнного стану та війни в Україні велика кількість питань пов’язана саме з виїздом за кордон, особливо коли йдеться про дітей, що не досягли 16-річного віку. Часто трапляється так, що дитину необхідно відправити з кимось із родичів або з одним з батьків, з братом чи сестрою тощо.

• Які документи необхідні дитині та тому, хто її супроводжує, в кожному з цих випадків?

• Чи може дитина виїхати за кордон сама?

Наші правові аналітики створили пам’ятку, яка стане в пригоді тим, хто планує відправляти дитину чи виїжджати з нею з України. Збережіть собі та поділіться з друзями.

БФ «Право на захист» (далі – ПнЗ) – благодійна організація, що зосереджує свою діяльність на наданні допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО), особам, які потребують міжнародного
захисту, особам без громадянства, особам з підвищеним ризиком без громадянства та особам без документів.

ОГЛЯД ПРОЄКТУ

Мета проекту «Надання допомоги постраждалому від конфлікту населенню та ВПО в Україні» – поліпшення добробуту населення, що постраждало від війни у Львівській, Вінницькій, Київській та Дніпровській областях України шляхом покращення доступу до їжі (роздача продуктових наборів) та надання спеціалізованих послуг MHPSS (психологічна допомога та інформаційна кампанія).

За даними опитування Міжнародної організації з міграції, кількість внутрішньо переміщених осіб (ВПО) в Україні перевищила 8 млн людей. Протягом першого місяця війни доходи сімей переселенців різко впали. Якщо до 24 лютого 2022 року лише 13% ВПО повідомляли про місячний дохід менше 5000 гривень, то наразі 61% з них вказують, що з початку війни дохід їхніх сімей був нижчим за 5000 гривень. Більше третини ВПО зазначають, що вони не мали доходів протягом останнього місяця.

Проєктом передбачається короткострокова продовольча допомога, яка дозволить переселенцям заощадити гроші на закупівлі продуктів харчування за рахунок отримання харчових наборів (6000 шт.) та програма з покращення доступу до загальної та спеціалізованої інформації та психологічної допомоги. Проект шукає Спеціаліста/ку з моніторингу у Вінницькій (м. Вінниця) та Львівській (м. Львів) областях.

ГЕОГРАФІЯ ПОКРИТТЯ

Спеціаліст/ка з моніторингу базується у м. Вінниця. Діяльність передбачає регулярні поїздки на спеціально обладнаному автомобілі в межах Вінницької області.

Спеціаліст/ка з моніторингу базується у м. Львів. Діяльність передбачає регулярні поїздки на спеціально обладнаному автомобілі в межах Львівської області.

ОБОВ’ЯЗКИ ТА ЗАВДАННЯ

Під безпосереднім керівництвом Координатора проекту, та у тісній співпраці з іншими експертами проєкту Спеціаліст/ка з моніторингу відповідатиме за реалізацію цілей та завдань проєкту:

● Здійснює моніторинг місць компактного проживання ВПО;

● Здійснює виявлення осіб у місцях компактного проживання, які потребують підтримки;

● Спілкується із ВПО, особами що постраждалими внаслідок бойових дій, представниками владних інституцій та неурядових організацій, задля збору інформації щодо гуманітарної ситуації в цілому;

● Роз’яснює норми законодавства для ВПО та осіб що постраждали внаслідок бойових дій, консультує з інших питань;

● Надає іншу загальну та спеціалізовану інформаційну допомогу ВПО;

● Здійснює реєстрацію ВПО, які бажають отримати продуктові набори;

● Здійснює роздачу продуктових наборів зареєстрованим ВПО у місцях компактного проживання;

● Здійснює облік ВПО, які отримали допомогу у вигляді продуктових наборів, готує звітність;

● Забезпечує збір інформації щодо якості, доступності та своєчасності гуманітарної допомоги, яка надається ВПО;

● Узагальнює зібрану інформацію та щомісяця готує звітність;

● Забезпечує повноту та достовірність інформації, яка подається для звітування;

● Виконує інші поточні завдання проєкту.

ПРОФЕСІЙНІ ВИМОГИ

● 2−4 років практичного досвіду у сфері соціальної роботи, педагогіки, психології;

● Відмінні комунікативні навички;

● Розуміння гуманітарних принципів;

● Розуміння політики конфіденційності відповідно до законодавства про збір персональних даних;

● Навички планування та організації заходів;

● Досвід роботи у гуманітарних організаціях та з маломобільними людьми буде значною перевагою;

● Досвід роботи з внутрішньо переміщеними особами буде перевагою;

● Уміння працювати як самостійно, так і в тісній співпраці з членами команди, з дотриманням визначених термінів;

● Самомотивація;

● Системність;

● Здатність гнучко реагувати в динамічному середовищі з обмеженими часовими рамками;

● Готовність до відряджень по області.

 
МИ ПРОПОНУЄМО

БФ “Право на захист” пропонує успішному кандидату:

● строковий договір до 05 листопада 2022 року з можливістю продовження, що залежить від подальшого фінансування і особистих результатів роботи;

● можливість працювати з однією з найсильніших українських правозахисних та гуманітарних НУО;

● фахову методологічну підтримку (динамічна супервізія і протоколи роботи);

● можливість професійного зростання;

● теплий та дружній клімат в команді;

● своєчасну виплату заробітної плати.

ПРОЦЕС ПОДАЧІ ЗАЯВОК

Відправити резюме та мотиваційний лист на адресу [email protected], зазначивши у темі листа “Спеціаліст/ка з моніторингум м. Львів (або м. Вінниця)”. Відповіді будуть направлятися тільки особам, які будуть відібрані для інтерв’ю. Будь ласка, не телефонуйте додатково.

Заявки приймаються до  22 червня 2022 року. Якщо відповідні кандидати будуть визначені достроково, ПнЗ залишає за собою право завершити процес до  цього терміну.

БФ «Право на захист» (Фонд) – всеукраїнський благодійний фонд, що діє в партнерстві з HIAS, БФ «Право на захист» є благодійною організацією, що зосереджує діяльність на наданні допомоги внутрішньо переміщеним особам, особам, які потребують міжнародного захисту, особам без громадянства, особам з підвищеним ризиком без громадянства та особам без документів. Фонд є виконавчим партнером УВКБ ООН і здійснює програми надання прямої правової допомоги по всій Україні, сприяє змінам в національній правовій базі, приведенню її у відповідність до міжнародних стандартів в галузі прав людини. 

Фонд зосереджує свою діяльність на наданні допомоги внутрішньо переміщеним особам (ВПО), особам, які потребують міжнародного захисту, особам без громадянства, особам з підвищеним ризиком без громадянства та особам без документів. З початку конфлікту на Сході України Фонд проводив моніторинг ситуації щодо забезпечення захисту ВПО, надавав правову допомогу та посилював гуманітарне реагування в Донецькій, Луганській, Харківській, Дніпровській, Запорізькій областях. На сьогоднішній день Фонд розширює свою діяльність в інших регіонах України та шукає координатора команд психологів у Центральній та Півнійчній Україні. Робота передбачає організацію та контроль роботи психологів регіональних команд.

Посада діятиме в рамках проекту “Реагування на надзвичайні ситуації для постраждалого від конфлікту населення в Україн”, що зосереджує свою увагу на механізмах захисту постраждалого від конфлікту населення та ВПО в цільових регіонах. Мета проекту – покращення психічного та психологічного благополуччя цільових осіб через надання послуг з психічного здоров’я та психологічної підтримки, правової допомоги та інформування.

Психологи в структурі цього проекту отримують завдання та працюють за методологією Служби турботи про ментальне здоров’я БФ “Право на захист”. За планом розгортають діяльність очно та онлайн у Києві та області, Чернігові, Полтаві, Сумах і Черкасах.

Підпорядкування:

Організаційне – Координаторці проекту “Реагування на надзвичайні ситуації для постраждалого від конфлікту населення в Україн”

Методичне – Координатору напрямку MHPSS БФ “Право на захист”

Обов’язки та завдання:  

• забезпечення координації роботи психологічних команд регіональних офісів згідно загальних цілей і задач, визначених програмою роботи Служби;
• беззаперечне забезпечення принципу конфіденційності інформації;
• організація груп підтримки в кількості та за планом реалізації проєкту;
• проведення інформаційної, роз’яснювальної роботи, навчання серед психологів регіональних офісів щодо загальних питань стосовно організації робочих процесів, планування роботи;
• участь у підготовці звітів відповідно до програмних завдань;
• збирання запитів та організація навчальних заходів, в тому числі із залученням відповідних спеціалістів;
• контроль за своєчасним та повним виконанням поставлених завдань психологами регіональних офісів, правильністю звітування;
• участь у підготовці опитування бенефіціарів після надання допомоги, аналіз результатів опитування;
• підготовка інформації та участь у презентації роботи психологічної команди чи окремих регіональних офісів;
• оперативний збір та аналіз нових категорій психологічних запитів бенефіціарів, ініціювання розробки необхідних інструктивних та інформаційних матеріалів; 
• забезпечення невідкладного реагування на скарги клієнтів та доведення такої інформації до керівника;
• взаємодія з іншими сервісами Служби, координація співпраці та перенаправлень;
• співпраця з іншими партнерськими організаціями Фонду;
• забезпечення точності, змістовності та своєчасності статистичних та аналітичних звітів, проектів, графіків та інших відповідних робочих документів.

Професійні вимоги:

• вища освіта в галузі психології або гуманітарних наук;
• сертифікація в одному з методів психотерапії;
• практичний  досвід надання психологічної допомоги;
• досвід управління малими командами від 2х років;
• вміння налагоджувати роботу команди психологів;
• вміння збирати, опрацьовувати та систематизувати клієнтські запити;
• готовність до відряджень по області;
• вільне володіння українською мовою, володіння англійською мовою буде перевагою;
• досвід роботи з внутрішньо переміщеними і/або вразливими групами і громадами буде перевагою;
• знання комп’ютерних програм (MS Word, Excel, PowerPoint);
• ввічливість і дипломатичність;
• здатність працювати в команді, швидка адаптація;
• здатність справлятися зі стресом та працювати в умовах контексту, що часто змінюється;
• дотримання основоположних принципів Фонду та професійної Етики;
• уміння працювати в тісній співпраці з членами команди;
• хороші аналітичні здібності і увага до деталей;
• самомотивація;
• гнучкість.

Фонд з радістю залучить до роботи внутрішньо переміщених осіб, які перемістились у звя’зку із збройною агресією і мають довгострокові наміри щодо проживання у Києві.

Ми пропонуємо:

• контракт до 15 листопада 2022 року з можливістю продовження, що залежить від подальшого фінансування і особистих результатів роботи;
• стабільна виплата заробітної плати та хороші умови праці;
• можливість працювати з однією з найсильніших українських гуманітарних організацій;
• підтримка, наставництво, супервізія, готова методологія;
• можливість професійного зростання.
  
  

Процес подачі заявок:

Відправити резюме та мотиваційний лист на адресу  [email protected]. В темі листа зазначте свої прізвище і літери MHPSS. Відповіді будуть направлятися тільки особам, які будуть відібрані для інтерв’ю. Будь ласка, не телефонуйте додатково. 

Заявки приймаються до 20 червня 2022 року. Якщо відповідні кандидати будуть визначені достроково, ПнЗ залишає за собою право завершити процес до  цього терміну.

17 березня 2022 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15 березня 2022 р. (далі – «Закон № 2120»). Його положення переважно регулюють питання оподаткування, але низка його норм стосується питань кредитування та іпотеки, встановлюючи нові правила, що підлягають застосуванню під час дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування. Тож, розглянемо більш детально, які саме правила впроваджено Законом № 2120.

1. Кредит (позика): загальні питання звільнення позичальника від відповідальності

Законом № 2120 було внесено зміни до розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного кодексу України та доповнено його пунктом 18, що встановлює нові правила звільнення позичальника від відповідальності в разі прострочення виконання ним своїх зобов’язань.

Відтепер, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється:

• від відповідальності, визначеної ст. 625 Цивільного кодексу України (нагадаємо, що ч. 2 ст. 625 ЦКУ говорить, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), а також
• від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Крім цього, було встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Зверніть увагу! Звільнення позичальника від виконання своїх зобов’язань з повернення кредиту (позики), сплати процентів за користування ним або відтермінування таких платежів Законом № 2120 не передбачено!  

2. Звільнення від відповідальності за договором про споживчий кредит

Законом № 2120 також внесено зміни до розділу IV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про споживче кредитування” і доповнено його п. 6¹, який встановлює нові правила звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання ним своїх зобов’язань за договором про споживчий кредит.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором.

Також, нові правила забороняють збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056¹ Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у вказаний вище період.

Нагадаємо, що положення ч. 4 ст. 1056¹ Цивільного кодексу України регулюють питання застосування змінюваної процентної ставки, порядок розрахунку якої із застосуванням погодженого сторонами індексу встановлюється у кредитному договорі. При застосуванні такої ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов’язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Тож, в усіх інших випадках у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування збільшення процентної ставки за користування кредитом у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит забороняється!

При цьому, норми вказаного п. 6 поширюються, у тому числі, і на кредити, визначені в ч. 2 ст. 3 Закону України “Про споживче кредитування”, тобто кредити, на які такий закон загалом не поширюється за винятком окремих, прямо визначених ним положень (до яких тепер належать і положення п. 6 розділу IV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про споживче кредитування”). Такі кредити включають, зокрема:

• договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця;
• кредити, що надаються за договорами, укладеними в результаті врегулювання спору шляхом укладання мирової угоди, затвердженої судом;
• кредити, що надаються виключно в рамках відповідних державних програм або програм органів місцевого самоврядування визначеному колу фізичних осіб і передбачають окремі, визначені такими програмами, умови кредитування, у тому числі виплату процентів за користування кредитом;
• несанкціонований овердрафт, що є перевищенням суми операції, здійсненої за рахунком, над сумою встановленого кредитного ліміту, що обумовлений договором між кредитодавцем та споживачем і не є прогнозованим за розміром та часом виникнення;
• кредити, що надаються ломбардами у разі передання предмета застави на збереження ломбарду, за умови що зобов’язання споживача обмежуються вартістю предмета застави, тощо.

Крім цього, також установлюється, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Зверніть увагу! Звільнення позичальника від виконання своїх зобов’язань з повернення споживчого кредиту, сплати процентів за користування ним або відтермінування таких платежів Законом № 2120 не передбачено!  

3. Іпотека

Окрім врегулювання питань відповідальності позичальників за прострочення виконання взятих на себе зобов’язань, Законом № 2120 також було внесено зміни в розділ VI  “Прикінцеві положення” Закону України “Про іпотеку” та тимчасово зупинено дію окремих його положень.

Згідно з положеннями нового п. 5 розділу VI  “Прикінцеві положення” Закону України “Про іпотеку”, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія таких статей Закону України «Про іпотеку»:

• ст. 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки);
• ст. 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки);
• ст. 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти);
• ст. 41 та ст. 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах).

Однак зазначені положення не поширюються на нерухоме майно (нерухомість), оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов’язань:

• за договорами, укладеними після дня набрання чинності Законом № 2120  (нагадуємо, він набув чинності 17 березня 2022 р.), або
• за договорами, до яких після дня набрання чинності Законом № 2120  за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.

Тож, Закон № 2120 безперечно змінив на краще ситуацію для позичальників на час дії в Україні воєнного, надзвичайного стану, а також на короткий період –  тридцятиденний строк – після його припинення або скасування. Проте його положення не передбачають звільнення позичальників від виконання взятих ними на себе зобов’язань щодо повернення кредиту, виплати передбачених кредитним договором процентів або відтермінування такої сплати. Водночас, відтермінування таких виплат (кредитні канікули) на сьогодні могли би стати найбільшим полегшенням для багатьох позичальників. Проте на законодавчому рівні це питання врегульовано не було, а, як підкреслює сам Національний банк України, кредитні канікули є правом, але не обов’язком кредитора, тому позичальникам рекомендується домовлятись про них з кредитором самостійно^[1].

^[1] Нові правила роботи банків і небанківських фінансових установ, що займаються кредитуванням, під час війни.

Ми, представники українських громадських організацій, звертаємося до міжнародної спільноти в зв’язку з випадками викрадень і страт українських активістів, правозахисників, волонтерів, журналістів, працівників органів місцевого самоврядування, які проживають, зокрема, на територіях Донецької, Запорізької, Київської, Луганської та Херсонської областей, частково зайнятих російською армією.

24 лютого 2022 року почалася повномасштабна війна Російської Федерації проти України. Це вже призвело до тисяч жертв серед мирного цивільного населення, масового внутрішнього переміщення та виїзду за межі України мільйонів її мешканців. Внаслідок бойових дій частина населених пунктів півдня та сходу України опинилися під тимчасовим контролем військ Російської Федерації. На цих територіях окупаційні сили прагнуть встановити контроль, а відтак проводять акти залякування місцевого населення.

Протягом останнього тижня ми фіксуємо факти проведення “арештів”, а насправді – викрадень українських активістів, волонтерів, журналістів, представників органів місцевого самоврядування в Гостомелі, Херсоні, Бердянську, Мелітополі, Волновасі, Новій Каховці та інших населених пунктах, що окуповані російською армією. Відомі також випадки вбивств українських активістів.

7 березня стало відомо, що російські військові застрелили мера Гостомеля (Київська область) Юрія Прилипка та ще двох волонтерів, Руслана Карпенка та Івана Зорю, коли вони роздавали людям гуманітарну допомогу.

У Мелітополі (Запорізька область) викрадено щонайменше шістьох осіб, зокрема, 11 березня викрали міського голову Івана Федорова, 12 березня – активістку Ольгу Гайсумову, 13 березня – голову районної ради Сергія Прийму.

У Новій Каховці (Херсонська область) 12 березня зник активіст Сергій Цигіпа, а у сусідній Каховці ввечері того ж дня зник місцевий журналіст Олег Батурін.

У місті Дніпрорудному (Запорізька область) 13 березня стало відомо про викрадення міського голови Євгенія Матвєєва. 

Зв’язку з ними наразі немає, але є перевірені свідчення того, що вони були затримані російськими військовими. Є обґрунтовані підозри, що викрадені активісти, представники місцевого самоврядування піддаються залякуванням та катуванням. 

Крім того, за інформацією народного депутата України Дмитра Лубінця, у Волновасі російські військові “заарештували” понад 20 українських активістів. Також за його інформацією, всі ці активісти були в списках, про які в лютому повідомляли чисельні західні медіа – списках активістів, які мають бути “вбиті чи відправлені до таборів” після вторгнення Російської Федерації на територію України. 

13 березня стало відомо про вбивство волонтера, українського активіста Олександра Кононова, якого російські військові розстріляли у власному будинку в селі Борівському під Сєвєродонецьком Луганської області. Олександр Кононов у 2014 році  провів 98 днів у полоні в бойовиків так званої “ЛНР”, він був людиною з інвалідністю, не мав руки та ноги.  

Такі дії російської армії, що тимчасово контролює окремі населені пункти півночі, півдня та сходу України, свідчать про бажання залякати місцевих жителів, які чинять спротив окупації, схилити їх до співпраці, а також про намір помститися українським активістам, правозахисникам, місцевим головам за їхню принципову проукраїнську позицію. 

Ігнорування та пасивна реакція міжнародної спільноти на прояви російської агресії призведе до масштабування порушень прав людини, воєнних злочинів та злочинів проти людяності, зокрема збільшення кількості насильницьких зникнень та вбивств. Крім того, під ризик потраплять також громадяни інших країн, зокрема білоруські активісти, іноземні журналісти, інші особи, які на законних підставах перебувають на території України. 

Вимагаємо в рамках всіх можливих повноважень та мандатів від міжнародної спільноти, зокрема, від Міжнародного Комітету Червоного Хреста, Робочої групи ООН з питань насильницьких або недобровільних зникнень, Спеціального доповідача ООН з питань позасудових страт, страт без належного судового розгляду або довільних страт, Робочої групи ООН з питань свавільних затримань, Спеціального доповідача ООН з питання про становище правозахисників, Офісу Верховного Комісара ООН з прав людини, Генерального секретаря Ради Європи, Комісара Ради Європи з прав людини, Керівного комітету Ради Європи з питань медіа та інформаційного суспільства, Комітету ПАРЄ з правових питань і прав людини, Головного доповідача ПАРЄ з питань становища правозахисників, представників ЄС, Європейської служби зовнішніх справ, Представника ОБСЄ з питань свободи ЗМІ,  Конгресу місцевих та регіональних влад Європи:

1. Вчинити дії задля захисту цивільних громадян України, які знаходяться під додатковим ризиком у зв’язку з їхньою публічною, волонтерською, громадською діяльністю, роботою в органах місцевого самоврядування чи державною службою.
2. Змусити Російську Федерацію дотримуватися положень (IV) Женевської конвенції про захист цивільного населення під час війни, Додаткового протоколу (I) до Женевських конвенцій, (IV) Гаазької конвенції про закони й звичаї війни на суходолі та додатку до неї, а також припинити порушення прав людини. 
3. Закликати Російську Федерацію терміново звільнити усіх незаконно затриманих осіб на тимчасово окупованих російською армією територіях України, включаючи активістів, журналістів, представників органів місцевого самоврядування.
4. Максимально поширювати інформацію про викрадення, залякування, примусове утримання російською армією цивільних осіб, включаючи активістів, журналістів, представників органів місцевого самоврядування України. 

Центр прав людини ZMINA

ГО “ГРУПА ВПЛИВУ”

Благодійний фонд “Восток SOS”

БО БФ “Стабілізейшен СуппортСервісез

ГО “Донбас СОС”

ГО “КримСОС”

Кримська правозахисна група

Центр громадянських свобод

ВБО “Українська фундація правової допомоги”

ГО ‘Платформа прав людини’  

БО БФ “Право на захист”

Українська Гельсінська спілка з прав людини

Українська гільдія режисерів

Національна спілка журналістів України

ГО “СІМП”

ГО “ОРГАНІЗАЦІЯ ПЕРЕСЕЛЕНЦІВ ПОТРІБНІ ЛЮДИ”

БФ “НАЗУСТРІЧ ЛЮДЯМ СУМЩИНИ “

ГО “АГРУ”

ГО “Правозахисний центр “ДІЯ”

ГО МАРТ

Рух ЧЕСНО

ВГО “Громадянська мережа ОПОРА””

ГО Кременчуцький інформаційно-просвітницький центр ”Європейський клуб

ГО “Інформаційний прес-центр”

ГО “Медіа-центр IPC-Херсон”

ГО “Точка доступу”

ГО “Волинський Інститут Права”

ВОГМО “Волинський Інститут Підтримки та розвитку Громадських Ініціатив”

ВОГО “Асоціація підтримки та розвитку ОСББ та ОСН”

БФ “Фундація суспільних інновацій”

ГО “Волинська палата молодих підприємців та професіоналів”

ГС “Громадські ініціативи України”

ГО “Наше Поділля”

ГО “Центр спільних дій”

ГО “Егіда-Центр” (Кривий Ріг)

Го “Час Збирати Українців”, Миколаїв

ГО “Сосницькі горизонти”, смт Сосниця

Освітній дім прав людини – Чернігів

БФ ЛАСКА, Миколаїв

Харківська правозахисна група

ГО Спільно ХАБ (Запоріжжя)
ГО “Донбаська Ініціатива “Міст”

ІСАР Єднання

Об’єднання родичів політв’язнів Кремля

Міжнародна громадська організація “Фонд досліджень та підтримки корінних народів Криму”

ГР “Віра, Надія, Любов”

Міжнародний благодійний фонд “СНІД Фонд Схід-Захід” (AFEW-Україна)

ГО “Регіональний центр прав людини”

ГО “Вектор прав людини”

ГО “Україна без тортур”

ГО “Блакитний птах”

ГО “Центр “Жіночі перспективи” 

ГО “Театр змін”

Всеукраїнська асоціація органів місцевого самоврядування “Асоціація міст України”

Медіаклуб Запорізької області (Приморськ, Запоріжжя, Мелітополь)

Ромське радіо Chiriklo (Україна)

Дім прав людини “Крим”

ГО “НЕВИДИМА”

Медійна ініціатива за права людини

ГО “ Кримськотатарський Ресурсний Центр”

ГО “Черкаський правозахисний центр”

ГО Правозахисне об’єднання “Праве діло”

Ініціатива “Хто замовив Катю Гандзюк?”

ВГО КЦ Правозахисник

БО Інша

Фундація Відкритий Діалог

Законом передбачається, що: 

• фізичні особи, фізичні особи-підприємці, юридичні особи подають податкові, облікові, фінансові, бухгалтерські, розрахункові, аудиторські звіти та будь-які інші документи, подання яких вимагається відповідно до норм чинного законодавства, через 90 календарних днів після припинення чи скасування воєнного стану або стану війни за весь період неподання звітності чи обов’язку подати документи; 
• в період дії воєнного стану або стану війни, а також протягом трьох місяців після його завершення, не застосовується адміністративна та (або) кримінальна відповідальність за неподання чи несвоєчасне подання звітності; 
• особи, які не мають фізичної можливості протягом зазначеного строку подати вищевказані документи  у зв’язку з безпосередніми наслідками їх участі у бойових діях, звільняються від адміністративної та (або) кримінальної відповідальності та подають звітність чи документи не пізніше 30 календарних днів з дня закінчення наслідків, які унеможливлювали їх подання; 
• у період дії воєнного стану або стану війни будь-які перевірки щодо своєчасності та повноти подання будь-яких звітів чи документів звітового характеру уповноваженими органами не здійснюються.

Крім того, прийнято Закон України “Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану”, яким передбачається ряд пільг щодо виконання податкових обов’язків в умовах воєнного стану в Україні. Зокрема, згідно вказаних змін передбачено звільнення від відповідальності за несвоєчасну сплату податків, подання звітності із обов’язковим виконанням таких обов’язків протягом трьох місяців після припинення або скасування військового стану. 

Також листом від 4 березня 2022 року Державна податкова служба повідомила, що до платників податків, у тому числі ФОП, не застосовуються штрафні санкції за відсутність можливості своєчасно сплатити податки та збори до бюджету.