Зробити пожертву
Укр / Eng

Місяць: Квітень 2020

07.04.20

Часто при спробі отримати законну спадщину (зокрема, недоотриману за життя померлого пенсію) спадкоємці натискаються на перепони з боку органів пенсійного  фонду. Як у таких випадках захищають інтереси бенефіціарів юристи і адвокати БФ «Право на захист» і що з приводу таких справ говорить Верховний Суд, читайте в матеріалі нашої адвокатки Алли Скворцової.

На жаль, позиція органів Пенсійного фонду України (ПФУ) щодо виплати спадкоємцям недоотриманої за життя померлого пенсії така: розмір недоотриманої пенсії повинен розраховуватися із урахуванням ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», – нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за час, що минув, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії.

Однак, така позиція органів ПФУ не узгоджується із чинним законодавством України. Крім того, вже є позитивна практика Верховного Суду, – постанова від 20 лютого 2020 року, де зазначено, що суми пенсії, які перейшли у спадщину, передаються спадкоємцям у повному обсязі без будь-яких часових обмежень (справа №428/5818/18).

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Позивачка – дружина померлого Б. Чоловік мав інвалідність 1 групи – після отриманої у 1979 році травми на виробництві він не міг ходити, а отже, потребував постійного стороннього догляду. На підконтрольній уряду України території зареєстрований як внутрішньо переміщена особа не був, пенсію не отримував, адже був прикутий до ліжка.

Позивачка все життя присвятила догляду за чоловіком, а всі заощаджені кошти витрачала на лікування та підтримання стану його здоров’я. Після смерті Б. відкрилася спадщина на спадкове майно, позивачка отримала свідоцтво про право на спадщину за законом, однак управління ПФУ виплатило недоотриману пенсію не в повному обсязі, а лише за останні 3 роки до дня звернення за отриманням пенсії. 

Не погодившись зі свавіллям УПФУ, позивачка звернулася по допомогу до БФ «Право на захист». Юристи нашої організації підготували позов, а адвокати здійснювали представництво прав та інтересів позивачки в суді.

ПОЗИЦІЯ СУДІВ

Суди першої та апеляційної інстанцій задовольнили позов із підстав, на які посилалася позивачка, – що норми ч. 1 ст. 46 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», які регулюють виплату пенсіонеру певних сум пенсії не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії, не розповсюджуються на правовідносини із отримання спадкоємцями померлого пенсіонера сум пенсії, які перейшли у спадщину.

Не погодившись із рішенням судів першої та апеляційної інстанції представник відповідача (УПФУ) звернувся з касаційною скаргою до Верховного Суду.

Верховний Суд не встановив підстав для скасування оскаржених судових рішень, тож залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду – без змін.

Особливої уваги заслуговують такі аргументи Верховного Суду:

  1. Відповідно до ст. 1227 Цивільного кодексу України, суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв’язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров’я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім’ї, а у разі їхньої відсутності – входять до складу спадщини.
  2. Суди обґрунтовано виходили із того, що положення частини першої статті 46 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не розповсюджуються на правовідносини з приводу отримання спадкоємцями померлого пенсіонера сум пенсії, які перейшли у спадщину.
  3. Дата звернення спадкоємця до органу ПФУ з вимогою про виплату нарахованої за життя спадкодавця пенсії не впливає на розмір виплат та не надає органам ПФУ права на обмеження цих виплат.

Верховний Суд вкотре став на захист незахищених мешканців тимчасово окупованих територій. Хочеться вірити та сподіватися на те, що подібна судова практика призведе до відсутності спорів між спадкоємцями та органами ПФУ у майбутньому.

Зараз органи ПФУ не дотримуються вимог чинного законодавства і, незважаючи на позитивну практику судів, продовжують свідомо порушувати права громадян. Однак, потрібно знати, що спадкоємець має право на отримання недоотриманої пенсії померлого у повному обсязі без будь-яких часових обмежень. Тож у разі, порушення ваших прав радимо звертатися до суду за захистом.

Слід також зазначити, що у цій справі на виконання рішення суду відповідач виплатив позивачці недоотриману пенсію в повному обсязі.

07.04.20

За затвердженим МОЗ алгоритмом дій, за підозри на COVID-19, у разі нездужання та появи симптомів гострих респіратнорних захворювань, треба телефонувати своєму сімейному лікарю.

Та що робити, якщо ви ще не підписали декларацію?
Читайте в нашому новому матеріалі.

07.04.20

«Мене звати Олександр (ім’я змінено). У 14 років мого батька вбили. Матір почала вживати алкоголь та лишила мене. Що я відчував тоді? Моє життя просто перевернулося…»

Герой історії народився у 1995 році. Все своє життя хлопець мешкав у Донецькій області. З 14 років єдиною рідною людиною для підлітка була старенька бабуся, яка доглядала за ним.

Після закінчення школи хлопець не пішов навчатись далі, а намагався заробляти гроші. Через об’єктивні причини він вчасно не звернувся до Державної міграційної служби (ДМС) за оформленням паспорта громадянина України. А коли звернувся, то отримав відмову, оскільки не зміг підтвердити свою належність до громадянства України.

У травні 2019 року Олександр звернувся за правовою допомогою до БФ “Право на захист” у місті Слов’янськ. Під час пошуків паспортних даних батьків хлопця, наш адвокат з’ясував, що на момент народження мати хлопця мала паспорт СРСР, а паспорт батька (громадянина України) було знищено. Жодних відомостей про це не залишилось ані в органах ДРАЦС, ані в ДМС.

Шляхом численних адвокатських запитів та опитування людей було знайдено документи, які підтвердили факт постійного проживання батьків хлопця на території України станом на 24.08.1991 року. Додатково наші юристи встановили паспортні дані батька. У листопаді 2019 року Олександр звернувся до відділу ДМС із заявою щодо перевірки належності до громадянства України, а згодом й за оформленням паспорта громадянина України. 

У березні 2020 року Олександр отримав свій перший паспорт — у 25 років.

03.04.20

2 квітня Кабінет Міністрів України вніс зміни до Постанови №211, і, таким чином, посилив карантинні заходи із запобігання розповсюдженню коронавірусу. Деякі з них набудуть чинності після опублікування тексту в «Урядовому кур’єрі», інші – 6 квітня. Команда аналітиків  БФ «Право на захист» підготувала аналіз нововведень.

Запроваджені обмеження

Забороняється перебування в громадських місцях (із 6 квітня)

Винятки:

Дозволено перебувати у громадських місцях:

  • лише зі вдягненими засобами індивідуального захисту (респіратор, захисної маска, у т.ч., виготовлена самостійно) та документами, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус;
  • дітям до 14 років – лише у супроводі батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, інших осіб відповідно до закону або повнолітніх родичів дитини.

Забороняється відвідування парків, скверів, зон відпочинку, лісопаркових та прибережних зон

Винятки:

  • вигул домашніх тварин однією особою;
  • службова необхідність.

Забороняється відвідування спортивних та дитячих майданчиків

Забороняється переміщення групою понад 2 особи (з 6 квітня)

Винятки:

  • службова необхідність;
  • супроводження осіб, які не досягли 14 років, батьками, усиновлювачами, опікунами, піклувальниками, прийомними батьками, батьками-вихователями, іншими особами відповідно до закону або повнолітніми родичами дитини.

Лише зі вдягненими засобами індивідуального захисту (респіратор, захисна маска, у т. ч. виготовлена самостійно) і документами, що посвідчують особу, підтверджують громадянство чи її спеціальний статус.

Забороняється відвідування закладів освіти (здобувачам освіти)

Заборона не стосується адміністративного, педагогічного та технічного персоналу.

Забороняється проведення масових заходів (культурних, розважальних, спортивних, соціальних, релігійних, рекламних)

Винятки:

  • заходи, необхідні для забезпечення роботи органів державної влади і місцевого самоврядування.

Лише за умови забезпечення учасників засобами індивідуального захисту та дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних правил.

Забороняються регулярні та нерегулярні перевезення пасажирів автомобільним транспортом, метрополітенами Києва, Харкова і Дніпра та залізничним транспортом в усіх видах внутрішнього сполучення.

Винятки:

  • перевезення легковими автомобілями;
  • перевезення службовими та/або орендованими автомобільними транспортними засобами працівників закладів та установ незалежно від форми власності, які забезпечують охорону здоров’я, продовольче забезпечення, урядування та надання найважливіших державних послуг; енергозабезпечення; водозабезпечення; зв’язок та комунікації; фінансові та банківські послуги; функціонування інфраструктури транспортного забезпечення, сфери оборони, правопорядку та цивільного захисту, об’єктів критичної інфраструктури, які мають безперервний промисловий цикл.

Лише за умови забезпечення водіїв та пасажирів під час таких перевезень респіраторами або захисними масками, у т. ч. виготовленими самостійно, в межах кількості місць для сидіння, передбаченої технічною характеристикою транспортного засобу або визначеної в реєстраційних документах, а також дотримання санітарних та протиепідемічних заходів в міському електричному (трамвай, тролейбус) та автомобільному транспортному засобі, що здійснює регулярні пасажирські перевезення на міських маршрутах.

Забороняється відвідування установ і закладів, що надають паліативну допомогу та здійснюють соціальний захист:

  • в яких тимчасово або постійно проживають: діти, громадяни похилого віку, ветерани війни і праці, особи з інвалідністю, особи із стійкими інтелектуальними або психічними порушеннями;
  • таких, що надають соціальні послуги сім’ям/особам у складних життєвих обставинах.

Винятки:

  • установи і заклади, які надають послуги екстрено (кризово).

Забороняється відвідування пунктів тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні; пунктів тимчасового розміщення біженців

Винятки:

  • особи, які надають правову допомогу тим, хто перебуває в таких пунктах.

Робота суб’єктів господарювання

Забороняється, якщо передбачає приймання відвідувачів. Заборонена робота закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнес-центрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення.

Винятки:

Суб’єкти, які продають:

  • продукти харчування; 
  • пальне; 
  • деталі та приладдя для транспортних засобів та сільськогосподарської техніки; 
  • засоби гігієни; лікарські засоби та вироби медичного призначення; 
  • технічні та інші засоби реабілітації; 
  • ветеринарні препарати та корми; 
  • пестициди та агрохімікати, насіння і садивний матеріал;
  • добовий молодняк свійської птиці; 
  • засоби зв’язку та телекомунікацій (мобільні телефони, смартфони, планшети, ноутбуки та інші товарами, що відтворюють та передають інформацію); 

Здійснюють або залучені до:

  • надання фінансових послуг, роботи фінансових установ, інкасації та перевезення валютних цінностей;
  • медичної практики, виготовлення технічних та інших засобів реабілітації;
  • ветеринарної практики;
  • діяльності автозаправних комплексів; 
  • діяльності з продажу, надання в оренду, техобслуговування та ремонту транспортних засобів, періодичних випробувань автотранспортних засобів щодо дорожньої безпеки, сертифікації транспортних засобів, їхніх частин та обладнання; 
  • техобслуговування реєстраторів розрахункових операцій, підключення споживачів до Інтернету, поповнення рахунків мобільного зв’язку, сплати комунальних послуг та послуг доступу до Інтернету, ремонту офісної та комп’ютерної техніки, устаткування, приладдя, побутових виробів і предметів особистого вжитку, об’єктів поштового зв’язку, кваліфікованих надавачів електронних довірчих послуг;
  • надання послуг громадського харчування із застосуванням адресної доставки замовлень
  • роботи закладів розміщення, в яких проживають медичні працівники та особи в обсервації, а також інші особи відповідно до рішення Державної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій;

Лише за умови забезпечення персоналу (захист обличчя та очей) та відвідувачів засобами індивідуального захисту (респіраторами або захисними масками, у т. ч. виготовленими самостійно, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.

Особи, що потребують самоізоляції:

  • особи, які мали контакт із хворим на COVID-19, крім осіб, які перебували у засобах індивідуального захисту у зв’язку з виконанням службових обов’язків;
  • особи, щодо яких є підозра на інфікування, або особи, які хворіють на COVID-19 та не потребують госпіталізації;
  • особи, які досягли 60-річного віку, крім осіб, які здійснюють заходи, пов’язані з недопущенням поширення COVID-19, забезпечують діяльність об’єктів критичної інфраструктури.

Хто визначає строк самоізоляції?

  • Лікуючий лікар хворого або особи з підозрою на інфікування COVID-19, – на підставі галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я. 

Працівники державних установ Міністерства охорони здоров’я (МОЗ) епідеміологічного профілю визначають персональний перелік осіб, які потребують самоізоляції у зв’язку з контактом з хворим на COVID-19 та вносять інформацію до відповідних інформаційних систем.

Що відбуватиметься, якщо вас зобов’яжуть самоізолюватися?

  1. Ви надасте інформацію, яка буде внесена до додатка Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, про місце самоізоляції та про засоби зв’язку (номер телефону), короткі відомості про стан здоров’я та (за вашою згодою) – про хронічні захворювання на час самоізоляції.
  2. Вам повідомлять про адміністративну відповідальність за надання неправдивих відомостей та недотримання режиму самоізоляції, а у випадку порушення режиму самоізоляції, що призведе до тяжких наслідків, в тому числі смерті третіх осіб, – кримінальну відповідальність.
  3. Ви маєте постійно перебувати у визначеному місці самоізоляції, утримуватися від контакту з іншими особами, крім тих, з ким спільно проживаєте.
  4. Ви МОЖЕТЕ (крім випадків, якщо ви хворі на COVID-19) відвідувати місця торгівлі продуктами харчування, засобами гігієни, лікарськими засобами, медичними виробами, які розміщені на відстані не більше ніж 2 кілометри від місця самоізоляції, за умови використання засобів індивідуального захисту, зокрема респіраторів або захисних масок без клапану видиху.

АЛЕ! На відміну від загальних випадків, вам не можна буде користуватися саморобними масками.

ЗАУВАЖТЕ! Переміщення осіб, які не досягли 14 років, здійснюється у супроводі батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, інших осіб відповідно до закону за умови дотриманням вимог, визначених цим пунктом.

  1. Ви МОЖЕТЕ двічі на день вигулювати домашніх тварин (крім випадків, якщо ви хворі на COVID-19).
  2. У невідкладних станах ви маєте звернутися за екстреною медичною допомогою.

Контроль за дотриманням режиму самоізоляції здійснюють працівники Національної поліції та Національної гвардії, державних установ МОЗ епідеміологічного профілю, уповноважені органами місцевого самоврядування посадові особи, у т. ч. з використанням мобільного додатка Єдиного державного веб-порталу електронних послуг.

Хто має бути обов’язково госпіталізований до обсерваторів (ізоляторів), визначених обласними або Київською міською державними адміністраціями?

  • особи, які заявили про добровільну госпіталізацію до обсерватора (ізолятора) через неможливість дотримання вимог самоізоляції;
  • особи, які двічі порушили умови самоізоляції (крім винятків, зазначених у постанові);
  • особи, які мали контакт із хворими або мають ознаки інфікування COVID-19 та відмовляються від медичного обстеження, за направленням лікуючого лікаря;
  • особи, які здійснюють перетин державного кордону (крім працівників дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв офіційних міжнародних місій, організацій, акредитованих в Україні, та членів їхніх сімей; водіїв та членів екіпажу вантажних транспортних засобів, повітряних і морських, річкових суден, членів поїзних і локомотивних бригад, якщо немає підстав вважати, що вони були  в контакті із хворою на COVID-19 особою);
  • особи, які в’їжджають з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим і м. Севастополя через контрольні пункти в’їзду на тимчасово окуповану територію та виїзду з неї (крім співробітників Місії Міжнародного комітету Червоного Хреста, співробітників акредитованих в Україні дипломатичних місій, зокрема тих, які провадять моніторинг ситуації та доставку гуманітарної допомоги населенню, що проживає на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях, Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, якщо немає підстав вважати, що вони були в контакті з хворою на COVID-19 особою).

Перелік осіб, які є працівниками дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні, осіб, що належать до дипломатичного корпусу, акредитованого в Україні, інших відповідних осіб міжнародних організацій, які не підлягають обов’язковій госпіталізації до обсерваторів (ізоляторів), визначає Міністерство закордонних справ.

Строк обсервації становить 14 днів.

Госпіталізація (обсервація) дітей, що не досягли 12 років

  • Діти, які не досягли 12 років, підлягають госпіталізації до обсерватора (ізолятора) разом із одним із батьків, усиновлювачів, опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів, інших осіб відповідно до закону.

Госпіталізація до обсерваторів та/або ізоляторів осіб, визначених у цьому пункті, забезпечується в межах компетенції Міністерством інфраструктури, Міністерством розвитку громад та територій і Міністерством охорони здоров’я.

Особа, яка має ознаки захворювання на COVID-19, підлягає  обов’язковому медичному огляду, за результатами якого може бути направлена на самоізоляцію. 

03.04.20

30 березня Верховна Рада України ухвалила Проєкт Закону #3275 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (#COVID19)». Аналітики БФ “Право на захист” підготували огляд цього документу.

Сьогодні ми розповімо про протиепідемічні заходи і відповідальність за їхнє недотримання.

Обмежувальні заходи 

Зміни до Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» передбачають, що в країні можуть бути запроваджені заходи із запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). 

  • Громадяни, які повертаються до України з країн, де виявлені особливо небезпечні інфекційні хвороби, зобов’язані дотримуватися протиепідемічних заходів, зокрема, перебування в ізоляції. Загальний термін ізоляції – 14 днів, але сімейний лікар після огляду та опитування може змінити (подовжити) цей термін.

За порушення таких заходів фізичні особи несуть відповідальність згідно з законом. Як ми вже вказували у попередніх публікаціях, чинне законодавство України передбачає адміністративну та кримінальну відповідальність (ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), а, у разі повторення чи настання більш соціально небезпечних наслідків, – ст. 325 Кримінального кодексу України).

Регулювання цін на протиепідемічні товари 

Закон передбачає відповідальність громадян та посадових осіб (ст. 165-2КУпАП)  у формі штрафу від 1700 до 5100 грн за перевищення в понад 1,2 рази цін на товари протиепідемічного призначення та/або товари, що мають істотну соціальну значущість. 

Формування (поки ще не визначеного) переліку товарів та граничних цін для оптової та роздрібної торгівлі віднесено до повноважень Кабінету Міністрів України. Упродовж тижня від 2 квітня (дня набуття чинності закону), КМУ має розробити перелік, визначити граничні ціни та застосувати заходи державного регулювання цін на:

  • лікарські засоби;
  • товари медичного та протиепідемічного призначення;
  • товари, що мають істотну соціальну значущість. 

Відповідальність

До суб’єктів господарювання за порушення вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін застосовуватимуться адміністративно-господарські санкції:

  • вилучення необґрунтовано одержаної виручки, що становить позитивну різницю між фактичною виручкою від продажу (реалізації) товару та виручкою за цінами, сформованими відповідно до запровадженого способу регулювання (крім тих, що на постійній основі надають житлово-комунальні послуги або мають адресного споживача), та штраф в обсязі 100 відсотків необґрунтовано одержаної виручки;
  • стягнення плати за товари, які згідно із законодавством надаються безоплатно, – штраф у розмірі 100% вартості проданих (реалізованих) товарів;
  • штраф у розмірі 17000 грн за надання уповноваженим органам недостовірних відомостей;
  • штраф у розмірі 34000 грн за невиконання приписів уповноважених органів або створення перешкод для виконання покладених на них функцій.
03.04.20

17 березня 2020 р. Верховна Рада прийняла Закон № 530-IX, який вносить зміни до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19). Змін зазнало регулювання трудових відносин, зокрема, у частині відпусток:

термін перебування у відпустці без збереження заробітної плати на період карантину не включається до загального терміну, встановленого законодавством.

Що про це говорить законодавство? Частина 2 ст.84 КЗпП та ч.1 ст.26  Закону України «Про відпустки» передбачають, що за сімейними обставинами та з інших причин працівнику може надаватися відпустка без збереження заробітної плати на термін, обумовлений угодою між працівником та власником або уповноваженим ним органом, але не більше 15 календарних днів на рік.

Таким чином, відпустка без збереження заробітної плати на період карантину є відпусткою, термін якої не включається до терміну відпустки у 15 календарних днів на рік, на яку має право працівник за сімейними обставинами та з інших причин.

на період карантину роботодавець може доручити працівникові, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, протягом певного періоду виконувати роботу, визначену трудовим договором, вдома, а також надавати працівнику, у тому числі державному службовцю, службовцю органу місцевого самоврядування, відпустку за його згодою.

Таким чином, обов’язок отримання згоди працівника на надання відпустки залишився і примусити працівника «піти у відпустку» роботодавець не має право. 

02.04.20

Карантин змінив наше розуміння обмежень та дистанцій — вони з’явилися там, де їх не було, а кордони між країнами перетворилися на глухі стіни. В нових умовах надзвичайної ситуації змінилися й правила перетину лінії розмежування між непідконтрольною (НПУТ) та підконтрольною уряду України територіями (ПУТ) — для декого з українців КПВВ перетворилися на пастки. Люди стали заручниками ситуації — між двома світами, зі своїми болями, переживаннями. Як-от ті, хто намагався перетнути лінію розмежування на Луганщині — та просто застряг на КПВВ «Станиця Луганська» на декілька днів. Без даху над головою, без їжі, а дехто — і без грошей.

Заручники карантину

Перші дзвінки з питаннями щодо умов перетину КПВВ та інформацією щодо ситуації на «Станиці Луганській» посипалися на безкоштовну «гарячу лінію» БФ «Право на захист» ще 27 березня. Люди дзвонили та питали, що їм робити — адже вони хочуть(або змушені) повернутися на НПУТ, проте зробити цього не можуть. Наші експерти надавали юридичні консультації та супровід всім, хто до нас звернувся. Але, як дізнавалися колеги, дозвіл на перетин протягом кількох днів ніхто так і не отримав.

Тож монітори БФ «Право на захист» 30 березня відвідали КПВВ «Станиця Луганська» та на місці поспілкувалися з громадянами. На той момент там перебувало близько 40 осіб, які хотіли перетнути КПВВ, подавали відповідні запити працівникам Держприкордонслужби (ДПСУ), але отримували негативне рішення від Штабу Операції Об’єднаних Сил (ООС). У переважної більшості тих, хто опинився в цій пастці карантинних обмежень, були вагомі причини для проїзду на НПУТ, наявні необхідні документи та відповідна реєстрація. Але дозволів так і не було.

Люди приходили на КПВВ вже не перший день: дехто на ніч знаходив притулок у місцевих жителів — звісно, не безкоштовно. Дехто через відсутність коштів змушений ночувати прямо там. Харчі купували в місцевому магазині, води не було — тож дехто приносив із собою. 

Стіна по ту сторону КПВВ 

Найбільшою проблемою та однією з причин, чому не видавалися дозволи в тих випадках, коли громадяни мали необхідні підтверджувальні документи та право на перетин, була ситуація з КПВВ на НПУТ. Там, як стало відомо нашим колегам, людей просто не пропускали. Так, за інформацією наших моніторів, 27 березня, особи з реєстрацією на НПУТ, які отримали дозвіл та перетнули КПВВ з боку ПУТ, змушені були в кінці дня повернутися. З боку так званої «ЛНР» їх не пустили — тих, хто розраховував на дотримання власних прав та розуміння ситуації, в якій вони опинилися. Тож рішення однієї сторони – без узгодженості дій з іншої –  мало чим могли допомогти людям, які очікувати на розв’язання своєї проблеми та кількість яких на «Станиці Луганській» з кожним днем тільки збільшувалась. 

 І в кожного з тих, хто стояв під навісом на КПВВ та чекав на рішення, були свої вагомі (а  іноді страшні) причини опинитися на НПУТ. Ось історії цих людей, розказані нашим моніторам. 

Сім’я з хворою дитиною

Ганні і Миколі (тут і далі – імена героїв змінені) 34 роки. Дитині Ганни, Марійці, – 10 і вона має захворювання очей. Дівчинка потребувала операції в Києві, тож 11-14 березня родина перебувала в столиці. Потім затрималися ще на 2 тижні, адже Марічиним очам було протипоказане денне світло, і вона мала постійно перебувати в приміщенні. 

27 березня родина приїхала на КПВВ «Станиця Луганська» і на НПУТ їх не пропустили. З того часу люди живуть в однойменному селищі міського типу в орендованому житлі, сплачують 200 грн на добу, і гроші у них закінчуються. Ситуація ускладнюється тим, що дитині потрібно купувати ліки. Крім того, в Луганську зараз перебувають ще двоє дітей Ганни – 5 і 13 років. Зараз за ними доглядають родичі.

Родина має документи, які підтверджують факт лікування, а також свідоцтва про народження всіх трьох дітей.

Поїхали на лікування і не можуть повернутися додому

Родина Дмитра Петровича і Ольги Ростиславівни постійно мешкає на НПУТ, в Луганську. Жінка серйозно хворіє, має проблеми з тиском і щитоподібною залозою (в неї є медичні документи, що це підтверджують), утім інвалідність вона не оформлювала, оскільки в тому не було потреби.

Подружжя має доньку, яка мешкає в Житомирі. Оскільки в Луганську немає необхідного медичного обладнання і спеціалістів, донька оплатила пані Ользі прийом у приватного лікаря. Тож 14 березня батьки виїхали до доньки в Житомир.

Після того, як Ольга пройшла всі необхідні лікарняні процедури, родина поїхала додому, в Луганськ, але їх не пропустили на КПВВ через карантинні заходи. Днями на НПУТ помер дід пані Ольги. Поховали його 29 березня, утім жінка не змогла бути присутня на похороні. 

29 березня жінка втратила свідомість на КПВВ, їй викликали «швидку», але від госпіталізації вона відмовилася, бо не має грошей на лікування.  В Станиці Луганській подружжя винаймає ліжка за 100 грн особи. Люди не можуть перебувати на орендованому житлі вдень.

Планова операція завдовжки в місяць

Зінаїді Романівні 72 роки, вона постійно мешкає в Луганську. 

7 березня жінка поїхала до Києва для проведення планової операції на очах. В столиці в орендованій квартирі мешкає її онука. Операцію ж скасували через карантин. Дізнавшись про це, пані Зінаїда хотіла повернутися додому, в Луганськ, але 27 березня її не пропустили через КПВВ.

Зараз жінка орендує ліжко за 130 грн на добу в смт Станиця Луганська.

Їхала за карткою – залишилася на КПВВ

Ірина Євгенівна 1952 року народження, мешкає на НПУТ. 13 березня вона приїхала на підконтрольну уряду України територію (ПУТ), щоб замінити картку для отримання пенсійних виплат. Картку замовила 10 лютого, в банку сказали прийти за два тижні. Утім, коли за два тижні пані Ірина звернулася до банку,  картка виявилася не готова. 

Жінка планувала повертатися, але в той самий час у її зятя стався інсульт, тож вона поїхала допомогти родині. Перебувала у сестри і зятя в Марковському районі в селі, де немає телевізора, а відтак – і можливості відстежувати новини.

Пані Ірина не може потрапити додому з 28 березня і вже чотири дні перебуває на КПВВ. Вона не думала, що карантин затягнеться так надовго. Про обмеження перетину нічого не знала і думала, якщо має прописку на НПУТ, проблем не буде.

До сьогодні жінка ночує в хостелі у Станиці Луганській. Ціна ліжка – 130 грн за ніч. Гроші у неї закінчилися – на дорогу до КПВВ із Марківського району вона витратила 1200 грн. Продукти купити собі не може, адже решту грошей віддала за нічліг.

Гострої потреби в ліках у неї немає – залишилися свої запаси. Є потреба у продуктах харчування і засобах гігієни (маски і антисептики, вологі серветки, мило і зубна паста). Жінка не розуміє, чому дорогою з Марківського району до КПВВ «Станиця Луганська» ніхто на блокпостах не повідомив їх про про те, що КПВВ закритий і не пропускає людей.

Карантин перервав поїздку до санаторію 

Олена Володимирівна народилася в 1943 році, мешкає на НПУТ.  Приїхала на підконтрольну територію з кількох причин. По-перше, їй прийшло СМС повідомлення, що з банку треба забрати нову пенсійну картку. По-друге, діти подарували путівку в Трускавець, у санаторій, з 15 по 26 березня. Санаторій прийняв людей без жодних проблем, але 22 березня повідомив про карантин – всіх попросили покинути територію. Навіть організували автобуси, але в напрямку сходу України не було жодного, жінка вирішила поїхати в Київ, навідати родичів і перечекати карантин. 

Коли пані Олена зрозуміла, що ситуацію з карантином швидко не розв’яжуть, вирішила їхати додому приватним транспортом. 28 березня її привезли до Сєвєродонецька, де вона переночувала в хостелі, а потім поїхала на КПВВ. Там і перебуває з 29 березня. Потрапити додому не може. Проте що є обмеження в перетині не знала. Із новин розуміла, що у людей з пропискою на НПУТ проблеми з перетином не буде.

Коли звернулася до прикордонників, їй відповіли, що потрібно чекати на особливе розпорядження. Жінка ночує в хостелі. Ліжко коштує 130 грн, але тільки нічліг. Вдень там перебувати забороняють. Жінка має проблеми зі слухом і артеріальним тиском. Запасу продуктів у неї немає, – лише близько 700 грн з собою. Жінка має проблеми зі слухом і артеріальним тиском. Гостро потребує засобів гігієни (масок, антисептиків, вологих серветок, мила та зубної пасти).

Доглядала маму, а тепер не може повернутися до хворого чоловіка

Тетяна Миколаївна народилася у 1950 році, мешкає на непідконтрольній українському уряду території. 

19 березня приїхала на підконтрольну територію, на Сумщину, для догляду за літньою мамою 1931 року народження. Сестра, яка доглядала її раніше, екстрено потрапила до лікарні і була прооперована. Щойно вона трохи одужала, Тетяна Миколаївна вирішила повертатися додому – там залишився чоловік, який так само потребує догляду через проблеми з опорно-руховим апаратом. Про обмеження перетину чула, але матір покинути не могла. Також чула про те, що люди з пропискою на НПУТ проблеми з перетином не матимуть. При спілкуванні з прикордонниками отримала стандартну відповідь – чекайте на особливе розпорядження.

Ночує в хостелі, де ліжко коштує 130 грн. Вдень там перебувати забороняють – лише вночі. Запасів продуктів харчування не має. Грошей майже не залишилося. Потребує парацетамолу і ліків для звуження судин. Гостро потребує засобів гігієни (масок і антисептиків, вологих серветок, мила і зубної пасти).

Жінка дуже переживає за чоловіка – він потребує постійного догляду. Документи, які підтверджують хворобу, у неї із собою.

Поїхала до дітей і не може повернутися до мами

47-річна Оксана Петрівна мешкає на НПУТ. 14 березня приїхала на підконтрольну територію, аби під час відпустки навідати доньку й онуку, і вже наступного дня була в Києві. Із новин розуміла, що люди з реєстрацією на НПУТ проблем із перетином не матимуть. 

Через скасування залізничного сполучення пані Оксана вирішила терміново повертатися додому, адже 6 квітня їй потрібно було виходити на роботу. Не без проблем, але знайшла приватного перевізника.

Від 28 березня перебуває на КПВВ. Ночує в хостелі – винаймає ліжко за 130 грн/ніч. У денну пору доби там бути не дозволяють. Запасів продуктів не має – купує все власним коштом у магазині, утім гроші закінчуються – лишилося орієнтовно 600 грн. Що робити далі жінка не знає. Потребує найпростіших знеболювальних і засобів гігієни.

Оксана Петрівна дуже переживає – на НПУТ залишилася мати 1948 року народження, яка потребує догляду, адже має інвалідність, гіпертонію і є інсулінозалежною.

Їхала до хворого брата і сама хвора лишається на КПВВ

71-річна Ганна Сергіївна мешкає на НПУТ. 12 березня вимушено приїхала на підконтрольну українському уряду територію. Її одинокий брат із ментальною інвалідністю був прооперований, а 10 березня, одразу після медичного втручання, в нього стався інсульт. Усі підтверджувальні документи вона мала із собою.  Щойно пані Ганна знайшла доглядальницю для брата, поїхала додому приватним транспортом. Приїхавши на КПВВ, дізналася, що нікого не пропускають. 

Від 28 березня не може повернутися додому. Жінка не розуміє, чому дорогою із Марківського району до КПВВ ніхто на блокпостах не попередив її, що перетин лінії розмежування обмежений. Доглядаючи за братом, вона не слідкувала за новинами. Зверталася до прикордонників із документами брата, але отримала відмову. Всім рекомендують чекати на особливе розпорядження.  

До сьогодні жінка ночує в хостелі у Станиці Луганській за 130 грн/ніч за ліжко. Оскільки вдень там перебувати не дозволяють, пані Ганна змушена сидіти на КПВВ. Сил вона майже не має, організм виснажений. Через те, що мала операцію з приводу онкологічного захворювання, Ганна Сергіївна потребує повноцінного харчування. Ліків не має. Потребує ліків для підтримки роботи серцево-судинної системи. Дуже потребує засобів гігієни (масок, антисептиків, вологих серветок, мила і зубної пасти).

«Поважних причин повернутися додому немає»

41-річний Сергій Максимович мешкає в Луганську з дружиною і 4-річною донькою. Доглядає батьків 1937 і 1940 року народження. Мама має інвалідність. Батько минулого року переніс інфаркт. 14 березня мав супроводити сестру з Одеси на непідконтрольну територію, аби вона навідала батьків. Їхати мали поїздом Одеса – Костянтинівка. Зворотні квитки були придбані на 29 березня на той самий поїзд. Через те, що в Україні скасували залізничне сполучення і ввели обмеження на перетин КПВВ, поїздка сестри не відбулася. Чоловік повертався додому сам. Шлях «попутками» з Одеси до КПВВ зайняв три доби.

25 березня о 10:00 пан Сергій таки дістався КПВВ. Він чув, що тим, хто має надзвичайні обставини, дозволяють перетнути лінію розмежування. У нього з собою всі документи, що підтверджують захворювання батьків, і реєстрацію на НПУТ, – тож чоловік був впевнений, що перетне КПВВ без жодних проблем. Він звернувся до прикордонників і отримав відмову через відсутність поважних підстав для повернення додому.

Ночує в хостелі за 130 грн/ніч, вдень там бути заборонено. Харчів із собою не має. Гроші закінчуються. Потребує засобів гігієни (маски, антисептики, вологі серветки, мило, зубна паста).

Що робити далі Сергій Максимович не знає. Дуже переживає за батьків, які потребують його допомоги. 

Ночував під навісом на КПВВ

39-річний Григорій постійно мешкає на НПУТ, у Попаснянському районі. Але від січня 2020 року працював у Києві. Через карантин мав звільнитися. Вдома на нього чекає 62-річна мати із хронічними захворюваннями. За останні 2 місяці їхній будинок зазнавав пошкоджень через обстріли.

28 березня чоловік приїхав у Станицю Луганську. Перед поїздкою звертався на гарячу лінію громадських організацій, до кол-центру Операції Об’єднаних Сил, моніторив соцмережі. Був впевнений, що з реєстрацією на НПУТ не матиме проблем із перетином лінії розмежування. Чекає на перевід грошей від колишнього роботодавця. Ночував під навісом на КПВВ.

Дорога з санаторію додому. Одна на двох

Ніна Олександрівна (56 років) і Ніна Ігорівна (63 роки) постійно проживають на НПУТ, звідки виїхали 12 березня. Із 16 по 27 березня перебували  в санаторії в Хмельницькому на амбулаторному лікуванні. До Станиці Луганської приїхали 28 березня. Дорога з Хмельницького коштувала 2500 грн. Грошей при собі залишили мінімум (300 і 400 грн). У Станиці Луганській винаймають ліжка за 100 грн/ніч. Перед поїздкою консультувалися з перевізниками щодо можливості перетину лінії розмежування. Були впевнені, що з реєстрацією на НПУТ проблем не буде.

Вдома чекає дружина, що потребує догляду

Петро Тимофійович – 64-річний мешканець Луганська. 10 березня виїхав до Києва для отримання картки «Ощадбанку». Гостював у дітей і планував повертатися 18 березня. Після зупинки залізничного сполучення 22 березня зміг виїхати з Києва із автоперевізником. 

У Станиці Луганській винаймає ліжко за 100 грн. В Луганську на нього чекає 61-річна дружина. Вона перенесла два інсульти і має інвалідність. Потребує догляду. Інформації про закриття КПВВ чоловік не мав.

Завершення терміну дії перепустки

Дарина Іванівна 29.11.1960 року народження, мешкає і зареєстрована у Краснодоні на непідконтрольній території. На підконтрольну територію потрапила 11 березня для проходження фізичної ідентифікації в «Ощадбанку». Наступного дня поверталася додому, але перетнути КПВВ не змогла – завершився термін дії перепустки. Увесь час, поки нова перепустка була в обробці, жінка була змушена винаймати житло. 

Грошей на ліки, їжу та засоби гігієни не має.

Поки перебував на ПУТ у дружини стався інсульт

Анатолій Володимирович – 62-річний мешканець Лутугінського району (НПУТ), там має реєстрацію. На підконтрольну уряду України територію поїхав 15 березня – відвідував родичів у Житомирській області. Чоловіку необхідно було звернутися за місцем тимчасової реєстрації як ВПО для подання заяви щодо нарахування та отримання виплат «регрес». 

28 березня потрапив на КПВВ «Станиця Луганська». Раніше здійснити перетин КПВВ не встиг, – мав інформацію з «гарячої лінії» (точно назвати не може), що з реєстрацією на НПУТ потрапить додому без проблем. 

У період відсутності пана Анатолія вдома у дружини на НПУТ стався інсульт. Підтверджувальні виписки про необхідний догляд чоловік має. Документи до штабу ООС не подавав, тому що отримав роз’яснення від Державної прикордонної служби України (ДПСУ) про неможливість потрапляння на НПУТ. Чоловік зараз орендує ліжко на ніч за 130 грн. 

Харчується один раз на день, економить кошти, засобів гігієни не має.

Загубила паспорт і не може повернутися додому

49-річна Лідія – мешканка Луганська. 1 березня перетнула лінію розмежування через Ізварине – планувала відвідати родичів. 5 березня перебувала у Дніпрі, де подала заяву на отримання закордонного паспорту. 

11 березня жінка втратила паспорт громадянина України, тож звернулася до Державної Міграційної служби (ДМС) для оформлення паспорту у вигляді ID-картки. Тривалий час перевіряли особистість Лідії. 24 березня їй видали додаток №4, з яким вона того ж дня прибула на КПВВ. Там подала документи на розгляд до штабу ООС. Чоловік приходив за нею на вхід до КПВВ з боку НПУТ, чекав 2 дні. Жінка все ще на підконтрольній території. Винаймає ліжко за ціною 100 грн/ніч. Потребує допомоги з продуктами харчування, засобами гігієни.

Мав інформацію про можливість перетину із соціальних мереж 

Валентин Дмитрович, 53 роки, зареєстрований на НПУТ. Із 1 до 26 березня перебував на санітарно-курортному лікуванні в м. Одеса. 30 березня потрапив на КПВВ «Станиця Луганська». До представників ДПСУ не звертався. Мав інформацію із соціальних мереж щодо можливості перетину КПВВ з реєстрацією на НПУТ.

Гостювала в Кременчуці і застрягла на КПВВ

Вікторія має 3 групу інвалідності загального захворювання. Прописана на НПУТ у м. Краснодоні.  Зареєстрована як внутрішньо переміщена особа на КУТ у м. Кременчці, де й перебувала деякий час у родичів. 

Жінка мала необхідність пройти фізичну ідентифікацію в «Ощадбанку». На КПВВ «Станиця Луганська» потрапила 27 березня. Вирушаючи в дорогу, мала інформацію з «гарячої лінії», що потрапити додому можна, якщо є прописка на НПУТ.  

Тепер пані Вікторія має винаймати ліжко в смт Станиця Луганська, щоб переночувати. Одна ніч коштує 130 грн. Грошей залишилось обмаль – до 300 грн. Засобів гігієни немає. Харчування – вермишель швидкого приготування.  29 березня ночувала під навісом на території КПВВ через брак коштів. Через відсутність грошей не може і виїхати до родичів.

Із Канади повернулася… на КПВВ

Ольга Володимирівна має некроз і початкову стадію діабету. Жінка зареєстрована в Луганську. 27 березня повернулася в Україну з Канади, де гостювала у дітей та онуків. Підписала розписку про самоізоляцію за місцем проживання. З 28 березня перебуває на КПВВ «Станиця Луганська». Про обмежений перетин КПВВ знала, утім була поінформована, що з пропискою на НПУТ зможе пройти. 

Документи на розгляд до ООС не подавала, – лише інформацію, що прописана на НПУТ. Зараз винаймає ліжко на ніч за ціною 150 грн. Потребує продуктів харчування, засобів гігієни. Необхідні ліки має з собою.

Шукав корекційну школу для дитини з аутизмом

Владислав Олексійович, 36 років, фактично мешкає на НПУТ. 10 березня потрапив на підконтрольну територію – перебував в Одесі, де шукав корекційну школу для своєї дитини з аутизмом. Квитки на повернення додому придбав на 19 березня, змінити їх на найближчий час можливо неможливо.  17 березня в України припинили залізничне сполучення між містами. Чоловік планував залишитися у родичів до закінчення карантину – 3 квітня, проте 27 березня померла його бабуся. Наступного дня він приїхав до Станиці Луганської для перетину КПВВ, щоб потрапити на похорон. Документи на розгляд до штабу ООС надав, але дозволу не отримав.

Проблема виникла через те, що в паспорті у Владислава взагалі не було прописки. Чоловік у 2015 році був виписаний на КУТ з Київської області, та ніде не прописався. Зараз винаймає ліжко у Станиці Луганській за 130 грн/ніч. Родина перебуває на НПУТ. 

Потребує продуктів харчування та засобів гігієни. Гроші витратив на вимушене подовження терміну візиту до родичів та на дорогу з Одеси до Станиці Луганської.

Шукав роботу в Києві, повернутися додому не може

Віталій Олегович, 31 рік, зареєстрований та фактично мешкає на НПУТ у м. Лутугиному. Зі слів чоловіка мав інвалідність із зору з дитинства – ліве око не бачить. Групу інвалідності не оформлював, підтверджувальних документів не має. 24 лютого потрапив на ПУТ. Перебував у м. Києві, де шукав роботу та оформлював документи для виїзду за кордон. 17 березня, отримавши інформацію про обмежений перетин лінії розмежування, прибув на КПВВ «Станиця Луганська». 

Здійснити перетин КПВВ не зміг через відсутність електронної перепустки. Протягом цього часу винаймав кімнату на ніч за 120 грн. Потребує гігієнічних засобів, продуктів харчування.

Виїхала на ПУТ для обстеження. Має онкологічне захворювання

Вікторія, 45 років, має 3 групу інвалідності загального захворювання. Фактично та відповідно до прописки мешкає на НПУТ, у м. Луганську. 

13 березня виїхала на ПУТ, де проходила обстеження. Жінка має онкологічну хворобу. Для лікування необхідні препарати які важко знайти, а придбати їх можна тільки на підконтрольній території.  Протягом 5 діб, із 25 березня, перебуває на КПВВ «Станиця Луганська». Документи про хворобу надала на розгляд до штабу ООС. Зі слів жінки, отримала дозвіл на перетин. Утім, від представників ДПСУ надійшло роз’яснення про неможливість перетину лінії розмежування у зв’язку з непропуском на вході у КПП до НПУТ. Засоби гігієни та необхідні медикаменти має з собою.

Дружину пропустили, а його – ні

Андрій Валентинович, 72 роки, проживає в м. Красний Луч на НПУТ. Зараз перебуває у смт Станиця-Луганська та мешкає у знайомих. 

15 березня в’їхав на ПУТ для купівлі ліків. Має прописку на підконтрольній території України (прописався у знайомих для отримання пенсії). Має онкологічне захворювання в стадії загострення. 

16 березня разом із дружиною намагався повернутися додому, але її пропустили, в його – ні. Причина – його прописка в паспорті на ПУТ. Родичів на підконтрольній території немає. Є знайомі в смт Станиця-Луганська. Ночує у них. Гроші у пана Андрія закінчуються, оскільки оплачує за оренду житла та витратив кошти на ліки.

Оновлення

Як інформують колеги, станом на 2 квітня декому з людей надали дозвіл на перетин КПВВ, дехто поїхав з місця, сподіваючись розв’язати ситуацію в інший спосіб. Але зрозуміло, що ця проблема потребує іншого, системного, підходу та нагального розв’язання. Бо посилення обмежень перетину КПВВ, як ми бачимо,  призводить іноді до жахливих наслідків. А зважаючи на анонсоване посилення карантинних заходів, марно сподіватися на те, що ситуація зміниться на краще сама по собі.

02.04.20

30 березня Верховна Рада України ухвалила Проєкт Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникнення і поширення коронавірусної хвороби (COVID19)» #3275. Наші аналітики підготували огляд цього документу.

Законопроєкт №3275: Питання судочинства та зміни до кодексів

Зміни до Кримінально-процесуального (КПК), Цивільно-процесуального (ЦПК), Господарського процесуального кодексів (ГПК), кодексу адміністративного судочинства (КАС)

  • Учасники судового процесу можуть брати участь у засіданнях поза межами приміщення суду в режимі відеоконференції за допомогою власних технічних засобів. При цьому підтвердження особи учасника справи здійснюється через накладення електронного підпису. Якщо ж особа не має такого підпису, – то у порядку, визначеному Законом України «Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус» або Державною судовою адміністрацією України.
  • Процесуальні строки, наприклад, щодо звернення до суду, подання та витребування доказів, забезпечення доказів, строків розгляду справ, подання і розгляду апеляційної, касаційної скарги, перегляду справи за нововиявленими або виключними обставинами тощо подовжуються на період дії карантину.
  • Окремо змінами до ЦПК, ГПК і КПК передбачено, що під час карантину суд може прийняти рішення про обмеження доступу до судового засідання осіб, які не є учасниками судового процесу, якщо участь у засіданні становитиме загрозу життю чи здоров’ю особи. 
  • Зміни до КПК передбачають також, що на строк дії карантину розгляд питань, віднесених до повноважень слідчого судді (крім розгляду клопотань про надання дозволу на проведення негласних слідчих (розшукових) дій і скарг на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора під час досудового розслідування), та окремих питань під час судового провадження здійснюється з урахуванням особливостей, визначених цим пунктом. У разі неможливості визначити слідчого суддю у відповідному суді (крім Вищого антикорупційного суду),  місцевий суд вносить мотивоване подання про передачу клопотання, яке має розглядатися слідчим суддею, для розгляду до іншого суду в межах юрисдикції одного суду апеляційної інстанції або до суду в межах юрисдикції різних апеляційних судів.

Зміни до Господарського, Цивільного, Сімейного кодексів

На строк дії  карантину подовженні строки:

Господарський кодекс України:

  • нарахування штрафних санкцій, передбачених статтею 232 ГКУ, за прострочення виконання зобов’язання;
  • встановлення недоліків товарів, які не могли бути виявлені при звичайному їхньому прийманні та пред’явлення позовів, що випливають з поставки товарів неналежної якості (передбаченні ст. 269 ГКУ);
  • усунення недоліків за договорами підряду на капітальне будівництво;
  • позовної давності для вимог, що випливають з неналежної якості робіт за договором підряду на капітальне будівництво/на проведення проектних і досліджувальних робіт.

Сімейний кодекс України:

  • позовної давності до вимог про поділ майна, що є об’єктом права спільної сумісної власності подружжя;
  • позовної давності до вимог про визнання батьківства або материнства.

Цивільний кодекс України:

  • позовної давностi (загальний та спеціальний), які застосовуються до вимог, пов’язаних із порушенням переважного права придбання частки у праві спільної часткової власності, недоліків проданого товару, розірвання договору дарування, відшкодування збитків за пошкодження речі відповідно до договору найму та оскарження дії виконавця заповіту;
  • виконання зобов’язання за договором поруки.

Крім того, наймач звільняється від плати за користування майном, яке не міг використовувати. Також забороняється підвищення процентної ставки за кредитним договором. Така ж позиція інкорпорована і у спеціальне законодавство, що регулює банківську діяльність.