Зробити пожертву
Укр / Eng
12.03.20

Ми часто розповідаємо про перемоги команди БФ «Право на захист» в судах різних ланок й інстанцій. Це – тисячі історій на рік, місяці кропіткої праці і можливість відстояти права бенефіціарів у межах чинного законодавчого поля. Та наші адвокати й юристи займаються ще і веденням стратегічних судових справ. 

«Стратегічні справи – це судові справи, покликані не лише розв’язати проблему конкретної людини, але і полегшити долю інших осіб, які постраждали або можуть постраждати від схожих порушень прав. – Розповідає адвокат, старший стратегічний юрист БФ «Право на захист» Олег Тарасенко. – Наприклад, це може бути позитивне рішення у зразковій адміністративній справі, що пришвидшить розгляд і створить прогнозованість під час розгляду подібних типових справ. Або отримання важливої правової позиції Верховного Суду, на яку зможуть посилатися позивачі у подібних справах;
Оскарження постанов Кабінету Міністрів України або указу Президента. Отримання позитивних рішень у судах апеляційної інстанції у справах значної складності, у яких до цього не було успішних прецедентів, наприклад, отримання компенсації за загиблого родича, теж є значним досягненням і створює далекосяжні наслідки у судовій практиці взагалі».

Окремо можна виділити справи, передані на розгляд до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ), – у 2019 році у нас було 8 таких справ, – оскільки рішення ЄСПЛ, які є джерелом права в Україні, можуть кардинально змінити як становище осіб, чиї права були порушені, так і судову практику навіть Верховного Суду.

 У 2019 році наш стратегічний відділ разом із регіональними адвокатами супроводив 116 успішних стратегічних судових рішень щодо отримання компенсації моральної шкоди за загиблих родичів, призначення і відновлення виплати пенсій мешканцям тимчасово окупованих територій, оскарження незаконних штрафів під час перетину лінії розмежування, стягнення заборгованості із заробітної плати з державних підприємств, які опинились на тимчасово окупованій території тощо.

Сьогодні ми розповімо про жінку, яка вже майже рік позбавлена засобів до існування. А все через те, що Україна помилково внесла її до санкційного списку і заборонила розпоряджатися майном (до якого належать і пенсійні виплати, що знаходяться на банківському рахунку). 

Санкції проти пересічних громадян, або Як держава помиляється і не визнає помилок

Санкції – це слово, добре знайоме українцям, але, водночас, малозрозуміле. Мабуть, кожен чув, що санкції застосовують Сполучені Штати Америки і Європейський Союз проти Російської Федерації. Набагато менше людей знають, що санкції проти певних юридичних і фізичних осіб також ввела й Україна. Однак майже ніхто не знає, що серед тих, щодо кого ввела санкції Україна, –  не тільки одіозні олігархи й ексчиновники, що уникають українського правосуддя, але і… пересічні громадяни.

У квітні 2019 року пенсіонерка-переселенка Наталія Степанівна (ім’я змінено) з Луганщини не змогла отримати свою чергову пенсію у банкоматі «Ощадбанку». Звернувшись до працівників банку, вона несподівано дізналася, що за два тижні до цього щодо неї застосовано санкції! Колишня вчителька була дуже здивована і звернулася по допомогу до юристів БФ «Право на захист». Працівники сєвєродонецького офісу склали низку запитів до Служби безпеки України (СБУ), Ради національної безпеки і оборони України (РНБО). Наші колеги виявили, що Наталію Степанівну внесено до уточненого списку осіб, щодо яких застосовано персональні санкції як причетних до організації і проведення незаконних «виборів» у так званій «ЛНР» у листопаді 2018 року.

Перелік осіб, щодо яких застосовуються санкції, визначається у рішенні РНБО за поданням певних державних органів, яке вводиться в дію указом Президента України (у цьому  випадку – Указ №82/2019 від 19.03.2019 року).

Що ж таке санкції? Відповідно до Закону України «Про санкції», їхній перелік дуже великий, але у випадку Наталії Степанівни держава застосувала блокування активів – тимчасове обмеження права користуватися та розпоряджатися належним їй майном. Враховуючи, що пенсійні виплати на банківському рахунку є майном, Наталія Степанівна втратила можливість ними розпоряджатися.

Що робити в такій ситуації? Закон «Про санкції» не містить.порядку адміністративного оскарження дій органів влади, а на листи з вимогами виключити Наталію Степанівну з санкційного списку, органи влади не реагували, хоча у відповідях підтверджували, що правоохоронні органи «не мають претензій» до пенсіонерки. Так само протягом усього 2019 року вона вільно перетинала лінію розмежування  (хоча кожен перехід супроводжувався фотографуванням її паспорта  працівниками Державної прикордонної служби України). Її ніхто не допитував. Отже, з одного боку, Наталію Степанівну фактично оголосили «ворогом держави», а з іншого – вона зовсім не цікавила СБУ.

До осені 2019 року рахунок пенсіонерки не був розблокований, тож було прийнято рішення звернутися до суду.

Відділ стратегічного судочинства БФ «Право на захист» прийняв рішення оскаржувати саме Указ Президента, адже рішення РНБО не має правових наслідків без введення його в дію Президентом України. Згідно з чинним процесуальним законодавством, укази Президента України оскаржуються виключно у Верховному Суді, куди юристи і направили відповідний позов у жовтні 2019 року. Варто зазначити, що на момент подання позову не було  жодного позитивного прецеденту у подібних справах.

Наприкінці 2019 року секретар РНБО Олексій Данилів повідомив, що були виявлені особи, щодо яких санкції були введені помилково. Він зазначив, що навіть зателефонував одній з таких осіб із вибаченнями. 7 грудня 2019 року Указом Президента України №924/2019 деякі особи були виключені з санкційного списку, але, на жаль, не Наталія Степанівна.

Судове засідання, яке мало відбутися на початку лютого, було відкладено: представники Президента України та СБУ (третя особа у справі) не були допущені в судовий процес, оскільки не змогли підтвердити свої повноваження, як того вимагає Кодекс адміністративного судочинства України.

Під час наступного судового засідання представники влади також не надали підтвердження своїх повноважень, однак Олег Тарасенко, який захищає права пенсіонерки, наполіг на початку розгляду справи по суті. Суд заслухав сторону позивача і дослідив докази у справі, після чого оголосив перерву в судовому засіданні  до другої половини квітня. На той час Наталія Степанівна вже рік буде без засобів до існування.

Виявляється, держава далеко не завжди визнає свої помилки. І якщо порушення прав людини стається миттєво, на їхнє відновлення треба витратити багато часу і зусиль.

БФ «Право на захист» сподівається, що відновлення прав пенсіонерки відбудеться якомога швидше, а відповідні державні органи будуть ретельніше перевіряти інформацію, перш ніж позбавляти своїх громадян засобів до існування.

Олег Тарасенко,

Адвокат, старший стратегічний юрист БФ «Право на захист»

12.03.20

12 березня у Запоріжжі відбувся семінар для представників системи надання безоплатної вторинної правової допомоги (БВПД) з усієї області. Привід для зустрічі — обмін досвідом та новими знаннями. Саме для цього команда БФ “Право на захист” розробила та підготувала спеціальний семінар, присвячений практичним аспектам надання правової допомоги ВПО та постраждалому від збройного конфлікту населенню. Було й багато кейсів із практики наших юристів та доповідей з наступних тем:

– спірні питання призначення соціальної допомоги;
– судова практика щодо припинення страхових виплат ВПО;
– особливості розгляду адміністративних справ щодо оскарження дій/бездіяльності/рішень органів УПФУ щодо відмови у призначенні пенсій.
– призначення пенсій на пільгових умовах;
– прецедентна практика ЄСПЛ щодо питань пенсійного та соціального забезпечення.

Все це корисно й важливо знати працівникам системи БВПД. 

11.03.20

6 березня 2020 року в соціальній мережі Facebook на сторінці Операція об’єднаних сил (ООС) з’явилося повідомлення, що відповідно до Наказу Командувача ООС,  з 7:00 7 березня 2020 року вводяться тимчасові обмеження для перетину лінії розмежування з тимчасово окупованими територіями (ТОТ) в Донецькій та Луганській областях. Згодом подібні повідомлення були оприлюднені також на офіційних сторінках Державної прикордонної служби України  (ДПСУ) та Кабінету Міністрів України. Суть обмежень така: «усі особи, які перетинатимуть лінію розмежування через КПВВ будуть проходити процедуру огляду та температурного сканування. У разі виявлення ознак коронавірусної інфекції у громадян України, які мають реєстрацію на підконтрольній уряду України території, такі особи будуть доставляти до визначеного спеціалізованого лікувального закладу. У разі виявлення ознак захворювання у осіб, які слідують з тимчасово окупованих територій та не мають реєстрації на підконтрольній уряду України території, таким особам не буде наданий дозвіл на прохід (проїзд) через КПВВ».

Згідно з публікацією, причиною заборони стало можливе поширення на тимчасово окупованій території Донецької та Луганської областей випадків захворювання на гострі респіраторні захворювання, збудником яких, ймовірно, є коронавірус. Водночас констатується факт, що на ТОТ наявна гостра нестача кваліфікованого медичного персоналу та спеціалізованого обладнання і медикаментів.

Того ж вечора, 6 березня 2020 року, група правозахисних організацій поширила Відкрите звернення з вимогою скасувати дискримінаційний наказ про обмеження пересування через КПВВ. Наразі це звернення підтримали 20 неурядових організацій. Причина занепокоєння громадськості полягає у в такому:

  1. Органи державної влади України свідомо відмовляють у медичній допомозі громадянам України, що не мають реєстрації місця проживання на підконтрольній уряду України території.

В зоні ризику: 

По-перше, діти до 14 років, які постійно проживають на окупованих територіях і  ще не можуть отримати паспорт громадянина України, а отже і не мають індивідуальної реєстрації місця проживання, а також інші діти, які досягли віку, проте, ще не отримали паспорт громадянина України або перебувають в процесі його отримання. 

По-друге, студенти з-поміж ВПО, які не проживають у гуртожитку навчального закладу та не мають зареєстрованого місця проживання на підконтрольній уряду території України, які подорожували до окупованих територій для відвідин своїх родин. 

По-третє, інші особи, які не отримували довідку ВПО, оскільки не мали потреби в отриманні пільг ВПО. Ці люди постійно проживають на підконтрольній уряду України території, проте все ще зберігають реєстрацію місця проживання на непідконтрольній частині Донецької чи Луганської областей для полегшення перетину КПВВ з мотивів відвідування своїх родичів чи майна, які залишилися на непідконтрольній території. Зазвичай це економічно активна частина населення, яка пов’язує зміну реєстрації із придбанням нового житла на підконтрольній території і перебуває на шляху до втілення цієї мрії.  

2. Заборона щодо перетину КПВВ застосовуватиметься щодо усіх осіб «в разі виявлення ознак, схожих на симптоми ураження коронавірусною інфекцією». Так зазначено в Повідомленні ООС.

МОЗ України зазначає, що сьогодні припускають, що 80% інфекцій COVID-19 є легкими або безсимптомними, 15% є тяжкими інфекціями, які вимагають кисневої терапії, і 5% є критичними випадками, які вимагають штучної вентиляції легень. 
Щодо ознак, схожих на симптоми ураження коронавірусною інфекцією, варто зазначити: згідно із Стандартом медичної допомоги при коронавірусній інфекції, що затверджений МОЗ України «легкими симптомами вважаються невисока гарячка до 38 С, кашель, нездужання, ринорея, біль у горлі без будь-яких серйозних симптомів (таких як задишка або утруднене дихання, посилення дихання, наявність мокротиння або кровохаркання), шлунково-кишкові симптоми (такі як нудота, блювання та/або діарея) і без змін психічного стану (тобто без сплутаності свідомості, млявості)». 

В результаті моніторингу КПВВ на сході України протягом останнього тижня були виявлені різні алгоритми дій ДПСУ, пов’язані з ідентифікацією ознак хвороби:

КПВВ «Станиця Луганська»  – мінімальна температура, з якою пов’язують обмеження в перетині КПВВ або передачу подорожуючих медикам швидкої медичної допомоги, є 38.0 С, інші ознаки ГРВІ при меншій ніж 38,0 температурі – не впливають на обмеження у русі через КПВВ.

КПВВ «Майорське» – мінімальна температура, з якою пов’язують обмеження в перетині КПВВ або передачу подорожуючих медикам швидкої медичної допомоги, є 38.0 С, на інші ознаки фіксують ДПСУ, але не впливають на обмеження у русі через КПВВ.

КПВВ «Мар’їнка» –  мінімальна температура, з якою пов’язують обмеження в перетині КПВВ або передачу подорожуючих медикам швидкої медичної допомоги, є 38.0 С, інші ознаки ГРВІ беруть до уваги і можуть бути самостійною підставою для обмежень у перетині КПВВ

КПВВ «Новотроїцьке» – мінімальна температура, з якою пов’язують обмеження в перетині КПВВ або передачу подорожуючих медикам швидкої медичної допомоги, є 37,5 С,  вплив інших ознак ГРВІ на прийняття рішення про перетини КПВВ допоки невідомий.

КПВВ «Гнутове» – мінімальна температура, з якою пов’язують обмеження в перетині КПВВ або передачу подорожуючих медикам швидкої медичної допомоги, є 37,5 С, інші ознаки ГРВІ при меншій ніж 37,5 С температурі – не впливають на обмеження у русі через КПВВ.

Отже, вжиття чинних запобіжних заходів контролю на КПВВ не поліпшують епідеміологічну ситуацію в Україні, а лише створюють загрозу життю людей, оскільки, за даними органів державної влади України, російсько-окупаційні адміністрації не спроможні взяти ситуацію під контроль через гостру нестачу кваліфікованого медичного персоналу та спеціалізованого обладнання і медикаментів.

Ми продовжуємо моніторити дотримання прав людей на КПВВ на сході України та будемо інформувати вас щодо подальшого перебігу подій.

Маєте питання? Звертайтеся на безкоштовну гарячу лінію БФ «Право на захист».

05.03.20

4 березня БФ «Право на захист» разом з партнерами провели в Маріуполі фокус-групи щодо проблем реалізації механізму отримання компенсації за зруйноване житло. Захід було організовано спільно з Норвезькою радою у справах біженців (NRC) та Міністерством у справах ветеранів, тимчасово-окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України (далі – Мінветеранів).

А вже наступного дня в Бахмуті представники нашого фонду за сприяння NRC провели круглий стіл «Практичні аспекти реалізації механізму надання грошової допомоги та компенсації постраждалим від надзвичайної ситуації, спричиненої збройним конфліктом».

Обидва заходи відбувалися за участі місцевих органів виконавчої влади та самоврядування, військових цивільних адміністрацій, а також осіб, будинки яких були зруйновані внаслідок конфлікту. 

Учасники брали активну участь в дискусії щодо запропонованого Мінветеранів проєкту змін до чинного механізму компенсації, передбаченого постановою Кабінету Міністрів України № 947.

Представники органів влади на місцях стурбовані, адже відповідальність за виплату компенсації покладатиметься саме на них. Своєю чергою, представниця Мінветеранів Олена Недиба роз’яснила запропоновані норми та механізми їхньої реалізації, а також запевнила, що всі обґрунтовані зауваження та пропозиції від учасників зустрічі будуть враховані під час доопрацювання обговорюваного проєкту.

Сподіваємося, такі заходи допоможуть нарешті зрушити проблему виплати компенсації і запровадити для цього ефективний і дієвий механізм. Адже найкращий спосіб досягнення спільної для всіх зацікавлених сторін мети – отримання постраждалими особами компенсації за зруйноване внаслідок збройного конфлікту житло – є відкритий діалог між розробником такого механізму та його безпосередніми виконавцями на місцях.

04.03.20

Піти до РАЦСу, одержати відмову, звернутись до суду, дочекатись позитивного рішення, і врешті-решт отримати свідоцтво. Сьогодні саме так виглядає процедура отримання свідоцтва про народження дитини для батьків з тимчасово окупованої території України. Цю складну процедуру можна значно полегшити.
Дивимось повний сюжет від Новости Донбасса з коментарями нашої юристки Daria Lysenko.

04.03.20

Україна – країна підписант Конвенції про статус біженців з відповідною державною процедурою надання такого статусу.

Що необхідно взяти з собою до приїзду в Україну?

Зберіть необхідні речі і оригінали документів:

  • паспортний документ;
  • водійське посвідчення;
  • свідоцтво про народження.

Ці документи полегшать процедуру вашої ідентифікації в Україні.

Що важливо?

Візьміть з собою якомога більше доказів, які підтверджують переслідування і неможливість повернення в країну походження. Це можуть бути документи, аудіо та відеозаписи. Саме вони значно підвищать ваші шанси на отримання статусу біженця або додаткового захисту в Україні.
“Якщо у вас виникають будь-які запитання щодо процедури надання статусу біженця, зверніться до нашого Благодійному фонду. Наші юристи і адвокати проконсультують вас щодо деталей процедури і будуть супроводжувати протягом всієї процедури надання захисту в Україні”, – зазначає адвокат БФ “Право на захист” Олександра Журко.

01.03.20

Ознайомитись із переліком дозволених та заборонених товарів для перетину можна за посиланням.