Кожна справа, яку ведуть наші адвокати, щодо компенсації — навіть найуспішніша — завжди має гіркуватий присмак, бо починається зі втрати. Іноді втрати жахливої, пом’якшити біль від якої неможливо. Саме тому для наших колег настільки важлива перемога в таких випадках, бо для клієнтів БФ «Право на захист» це не просто судові рішення, а крихка надія на те, що попереду все-таки чекає щось хороше.
Але є історії, які вражають навіть наших юристів, які вже багато чого встигли побачити та почути, надаючи правову допомогу людям, постраждалим через події на сході України.
31 липня 2019 року суд першої інстанції повністю задовольнив вимоги позивачки — жительки Донецької області, яка діяла від свого імені та від імені своєї неповнолітньої онуки, щодо відшкодування моральної шкоди внаслідок загибелі близької людини. Рішенням суду з Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України стягнуто 2 000 000 грн на користь двох осіб. Та за цією новиною — людська трагедія, а за словом «позивачки» — мати, яка втратила доньку, та дитина, яка в п’ять років залишилася без матері.
Як зауважив наш колега — адвокат БФ «Право на захист» Леонид Серафимович, який представляв інтереси жінки та її онуки в суді, навіть попри те, що зараз в роботі в нього знаходиться кілька подібних справ, саме цей випадок вражає та досі має резонанс навіть на тлі всього того, що відбувається на сході країни.
Адвокат наголосив, що по даній справі проводилася комісійна судово-психологічна експертиза для визначення глибини та тяжкості моральних страждань позивачки та неповнолітньої дитини.
З пояснень позивачки в судовому засіданні:
«Самое тяжелое это каждый раз повторно переживать этот день. Но я то что? Внучка ведь всё понимает уже… Для нас 8 Марта это страшный день… Везде мимозы, утренники… Дети поздравляют своих мам, учат стихи про маму…
А у нас кошмар! Хоть не ходи в этот день никуда… Но с кем её оставить?»
Суд тривав близько півтора року. «Не вважаю, що це занадто довго, адже ми отримали той результат, на який сподівалися, — говорить адвокат БФ «Право на захист» Леонід Серафимович. — Звісно, це ще тільки суд першої інстанції. Безперечно, відповідачі подаватимуть апеляційну скаргу. Але ми маємо всі підстави вважати свої вимоги до держави обґрунтованими. Адже забезпечення безпеки громадян та їхньої особистої недоторканості, — обов’язок держави. А у разі неспроможності забезпечити порядок та безпеку в державі виникає обов’язок компенсувати завдану шкоду — незалежно від того, хто її спричинив».Кожна справа, яку ведуть наші адвокати, щодо компенсації — навіть найуспішніша — завжди має гіркуватий присмак, бо починається зі втрати. Іноді втрати жахливої, пом’якшити біль від якої неможливо. Саме тому для наших колег настільки важлива перемога в таких випадках, бо для клієнтів БФ «Право на захист» це не просто судові рішення, а крихка надія на те, що попереду все-таки чекає щось хороше.
Але є історії, які вражають навіть наших юристів, які вже багато чого встигли побачити та почути, надаючи правову допомогу людям, постраждалим через події на сході України.
31 липня 2019 року суд першої інстанції повністю задовольнив вимоги позивачки — жительки Донецької області, яка діяла від свого імені та від імені своєї неповнолітньої онуки, щодо відшкодування моральної шкоди внаслідок загибелі близької людини. Рішенням суду з Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України стягнуто 2 000 000 грн на користь двох осіб. Та за цією новиною — людська трагедія, а за словом «позивачки» — мати, яка втратила доньку, та дитина, яка в п’ять років залишилася без матері.
Як зауважив наш колега — адвокат БФ «Право на захист» Леонид Серафимович, який представляв інтереси жінки та її онуки в суді, навіть попри те, що зараз в роботі в нього знаходиться кілька подібних справ, саме цей випадок вражає та досі має резонанс навіть на тлі всього того, що відбувається на сході країни.
Адвокат наголосив, що по даній справі проводилася комісійна судово-психологічна експертиза для визначення глибини та тяжкості моральних страждань позивачки та неповнолітньої дитини.
З пояснень позивачки в судовому засіданні:
«Самое тяжелое это каждый раз повторно переживать этот день. Но я то что? Внучка ведь всё понимает уже… Для нас 8 Марта это страшный день… Везде мимозы, утренники… Дети поздравляют своих мам, учат стихи про маму…
А у нас кошмар! Хоть не ходи в этот день никуда… Но с кем её оставить?»
Суд тривав близько півтора року. «Не вважаю, що це занадто довго, адже ми отримали той результат, на який сподівалися, — говорить адвокат БФ «Право на захист» Леонід Серафимович. — Звісно, це ще тільки суд першої інстанції. Безперечно, відповідачі подаватимуть апеляційну скаргу. Але ми маємо всі підстави вважати свої вимоги до держави обґрунтованими. Адже забезпечення безпеки громадян та їхньої особистої недоторканості, — обов’язок держави. А у разі неспроможності забезпечити порядок та безпеку в державі виникає обов’язок компенсувати завдану шкоду — незалежно від того, хто її спричинив».
