Зробити пожертву
Укр / Eng
22.01.19

БФ «Право на захист» попереджає про можливі випадки шахрайства. Клієнти повідомляють нам про намагання сторонніх осіб під виглядом адвокатів отримати інформацію щодо отримання/не отримання пенсійних заборгованостей.

У разі подібних випадків просимо ретельно перевіряти інформацію щодо ваших співрозмовників (наприклад, не боятися ставити уточнювальні запитання) та за найменших сумнівів телефонувати на нашу гарячу лінію.

Номери гарячої лінії БФ «Право на захист»:

(099) 507 50 90

(094) 905 67 64

(063) 496 80 88

(098) 597 64 72

21.01.19

21 січня зранку, приблизно о 9:00, до  між «нульовими» блок-постами поблизу КПВВ «Станиця Луганська» помер чоловік 1946 р. н. Разом із дружиною він прямував з боку непідконтрольної Уряду України території. Про надзвичайну подію повідомляють Михайло Алфімов і Оксана Понаморева, монітори Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист».

До «нульового» блок-посту з боку контрольованої Урядом України території пенсіонер не дійшов 100 метрів. Причина смерті не відома, але за попередньою інформацією, чоловік мав хворе серце.

БФ «Право на захист» висловлює співчуття рідним та близьким померлого.

21.01.19

Що може змінитися в процедурі виплат переселенцям? Як внутрішньо переміщеній особі дістати право голосу на виборах Президента України? Чи є обмеження в часі щодо подачі заяв?

Про це та багато іншого в ефір програми «Всем миром» на телеканалі «Донбас» говорила Анастасія Одінцова, правовий аналітик БФ «Право на захист».
https://youtu.be/IX7zL5bKn8Y

20.01.19

Пропонуємо до вашої уваги звіт БФ «Право на захист» за 2018 рік.

Документ доступний українською і англійською мовами.

18.01.19

17 січня команда слов’янського офісу БФ «Право на захист»: монітори Анастасія Єгорова й Ельвіра Ставінова разом із тім-лідером Володимиром Ореховим здійснили візит до мешканців селищ Травневе та Гладосове.

«Ці населені пункти розташовані безпосередньо на лінії зіткнення, тож проїзд до них обмежений, – розповідає Володимир Орехов. – У селищах відсутні будь-які інфраструктурні об’єкти. Соціальний автобус ходить до м. Бахмута двічі тиждень. Наявні проблеми з водопостачанням, підвезення питної води здійснюється один раз на тиждень. Проблеми також є в доступі до медичних послуг: швидка допомога та лікар до людей не виїжджають, а медичний працівник із смт Новолуганське здійснює прийом громадян в Травневому лише двічі на тиждень».

Під час моніторингового візиту мешканці  селищ зверталися до моніторів БФ «Право на захист» за отриманням консультацій із найактуальніших питань: отримання адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам, погашення заборгованості з пенсій та інших питань, пов’язаних із конфліктом.

18.01.19

Сьогодні, 18 січня, між «нульовими» блок-постами поблизу КПВВ «Станиця Луганська» помер чоловік 1945 р.н. У супроводі доньки він прямував на контрольовану Урядом України територію. Про це повідомляє монітор Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист» Оксана Понаморева.

БФ «Право на захист» висловлює співчуття рідним та близьким померлого.

18.01.19

Часто наші потенційні бенефіціари висловлюють недовіру в тому, що реальна допомога може бути надана.

Гучне “Не вірю!” почув Антон Родін, монітор Харківського регіонального офісу БФ «Право на захист» у відповідь на пропозицію допомоги в свій перший робочий тиждень під час моніторингового візиту до Вовчанська. Він розповідає:

“Я тільки-но приступив до роботи, одним з перших об’єктів для відвідування був гуртожиток. Колоритна пані відкрила двері, і було з першого погляду зрозуміло, що саме вона могла б стати моєю першою підопічною. Здогадувався, що багато людей демотивовані, не звикли розраховувати на підмогу в боротьбі із своїми труднощами. Однак, було дивно зустріти таку  впевнену відсіч одразу. Попри те, що моя пропозиція допомоги була сприйнята з невірою в можливість реальних дій, я вирішив довести жінці зворотнє.

Її історія не була винятком: як і багато інших, вона була переселенкою, мала проблеми з виплатою пенсій. Мати її залишилася в Горлівці, інших членів сім’ї не було. Жінка страждала на діабет, для забезпечення життєдіяльності були потрібні дорогі ліки та спеціальне харчування. Вдалося надати допомогу в повному обсязі: відновити виплати пенсії і оформити матеріальну допомогу. Завдяки цьому жінка отримала можливість придбати мультиварку і дотримуватися рекомендованої лікарем дієти. Ось уже 2 роки ми підтримуємо добрі дружні стосунки, жартуючи над її пересторогою в перші хвилини нашого знайомства.

Хочу переконати всіх: допомога, котру ми надаємо, – реальна. Висловлюю окрему подяку тим, хто сприяє в її наданні. Це працівники “Ощадбанку”, Пенсійного фонду, інших держструктур. Їх втручання на перший погляд непомітне. Але, вплив кожного, хто по-людськи співчуває і допомагає вирішувати нагальні питання, неоціненний”.[/vc_column_text]

[/vc_column_text]

16.01.19

Дмитро Щербаков, монітор Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист» ділиться спогадами:

“Якось я здійснював один з моніторингових візитів до Станиці Луганської. Будинки на вулиці тоді були вщент понівечіні снарядами, мало що нагадувало про колишнє життя. Біля однієї з хвірток мене привітала жінка похилого віку. Запросила до будинку, такого ж розбитого як і сусідські.

Моя співрозмовниця  проживала з 12-річною онукою. Половину будинку, меблі та всі пожитки було цілком знищено, а другу жінка намагалася відбудувати власними силами, тому замість стін було сяк-так скріплено фанерні дошки. Холод проникав в будинок, опалення не було. Готувати їжу доводилося на пошкодженій електропечі, яка іскрила і була небезпечна для життя. Але і ця ситуація була кращою за попередню. Адже раніше бабусі з дитиною доводилося ночувати в бомбосховищі, перебуваючи в будинку тільки вдень, оскільки будь-які умови для життя були відсутні.

Мама дівчинки залишилася в Луганську. І в майбутньому бабуся хотіла б оформити опіку над дитиною на себе. Родині була потрібна підтримка. Насамперед ми надали сім’ї гуманітарну допомогу – забезпечили конвектором, піччю, ковдрами. Це був перший крок для поліпшення ситуації.

Не здивувався, коли з’ясувалося, що у жінки існує пенсійна заборгованість. Тому взявся допомагати їй  і з цією проблемою. Як завжди, за допомогою наших юристів пенсійне питання вдалося вирішити. Будинок потихеньку оживав. А от питання опіки над дитиною відклали. Сподіваюся, те, що обставини склалися саме так – на краще.

Головне – вдалося взяти участь у відновленні нормального життя сім’ї в скрутний для них момент. Готовий робити це для кожного, хто потребує”.[/vc_column_text]

[/vc_column_text]

15.01.19

Ринок праці України переживає період очевидних та безповоротних трансформацій: сукупність цілої низки соціальних та політичних чинників призвела до появи очевидного кадрового голоду в певних професійних сферах. Підтверджують це і результати дослідження ринку праці в Київській та Харківській областях, проведеного компанією GfK Україна на замовлення Благодійного Фонду «Право на захист».

Дані, отримані під час дослідження, – попри загальний негативний  соціально-економічний контекст – демонструють позитивну динаміку росту ринку праці в Україні. Згідно з проведеним опитуванням, третина українських компаній зазначають, що протягом останнього року вони набирали персонал. 83% з них пов’язують це, перш за все, з ростом та розширенням бізнесу. При цьому ще майже 40% респондентів сподіваються, що у 2019 році ця тенденція збережеться.

Одночасно з’ясувалося, що закриття наявних вакансій у деяких професійних сегментах перетворилося на проблему. Так, у 2018 році 70% компаній-учасниць опитування, які намагалися знайти водіїв, стикалися з певними труднощами. Ще 73% респондентів з важкістю змогли знайти кваліфікованого слюсаря. Загалом, як показали результати дослідження, найбільший попит в українських роботодавців спостерігається на представників робочих професій та водіїв, на які одночасно спостерігається і найбільший дефіцит кадрів.

Невпинне зростання дефіциту кадрів на ринку праці України спостерігається вже протягом кількох останніх років. Пояснюється це не тільки складною ситуацією на сході країни та, як наслідок, активацією процесів внутрішніх міграцій, але й суттєвим відтоком українських трудових ресурсів за межі країни. Останньому сприяє як безвізовий режим з країнами ЄС, так і збільшення з боку деяких європейських країн квот для українських робітників. Тож українські компанії все більш серйозно змушені розглядати інші джерела трудових ресурсів, аби закрити свої вакансії. Якщо ще вчора більшість українських роботодавців не мали жодного уявлення про таку категорію потенційних робітників як біженці та шукачі притулку, то сьогодні понад 40% з них готові взяти цих людей на роботу, звісно, за умови якщо останні відповідають кваліфікаційним вимогам. Детальніше про те, скільки українських роботодавців вже мають досвід такої співпраці та за яких умов вони готові розглядати резюме таких пошукачів, можна дізнатися з результатів опитування.