Зробити пожертву
Укр / Eng
15.03.18

Із 15 грудня 2017 року набула чинності нова редакція Кодексу адміністративного судочинства України. У процесуальне законодавство додано, зокрема, поняття “зразкова адміністративна справа”.

Зразкова справа – це справа, що розглядається Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення, яке в майбутньому мають використовувати суди під час розгляду таких само – так званих типових – справ задля уникнення появи протилежної судової практики з однакових питань.

За 2017 рік юристи БФ “Право на захист” подали до адміністративних судів майже 260 позовів про поновлення виплати пенсій внутрішньо переміщеним особам (ВПО), які незаконно припинили територіальні органи ПФУ на підставі постанови КМ України від 08.06.2016 р. № 365. Орієнтовно 95 % рішень у розглянутих справах ухвалені на користь ВПО. Здавалося б, у справах з однаковими обставинами й підставами позову всі рішення мали б бути аналогічними, адже законодавство щодо цього питання таке саме. Ухвалення зразкового рішення має остаточно універсалізувати судову практику та прискорити розгляд таких справ.

Суддя Донецького окружного адміністративного суду звернувся до Верховного Суду з поданням про розгляд справи як зразкової, мотивуючи це тим, що станом на 07.02.2018 у провадженні цього суду перебуває 226 подібних справ. Юристи БФ “Право на захист” справу, яку було передано до Верховного Суду, подали з метою захисту прав позивача, якому припинили виплату пенсії 01.04.2017 на підставі постанови КМ України від 08.06.2016 р. № 365, а саме через “верифікацію за списками СБУ”. Номер справи – 805/402/18-а.

Справа розглядатиметься 29 березня 2018 року в порядку спрощеного провадження без виклику сторін. Рішення Верховного Суду у зразковій справі може бути оскаржене до Великої Палати Верховного Суду як до апеляційного суду і надалі оскарженню за правилами національного судочинства не підлягатиме.

Після відкриття Верховним Судом провадження у зразковій справі суди можуть зупиняти провадження у подібних – типових – справах до постановлення відповідного рішення Верховним Судом та набрання ним законної сили.

Правові наслідки судового рішення, ухваленого у зразковій справі, передбачено частиною третьою статті 291 Кодексу адміністративного судочинства України, якою встановлено, що під час ухвалення рішення у таких само – типових – справах суди мають враховувати правові висновки Верховного Суду, викладені в рішенні за результатами розгляду зразкової справи. Крім того, такі справи в майбутньому вважатимуться справами незначної складності, що означає їх пришвидшений порядок розгляду, і не зможуть бути оскаржені до суду касаційної інстанції. Варто зазначити, що на сьогодні територіальні органи ПФУ майже завжди подають касаційні скарги на судові рішення у зазначених справах, однак через брак відповідного фінансування не сплачують судовий збір, що призводить до повернення касаційних скарг.

Нагадаю, що 30 січня 2018 року у подібній справі № 428/6579/17, яку також вели юристи БФ “Право на захист”, Верховний Суд ухвалив перше з часу його створення рішення на користь позивача, якому припинили виплату пенсії на підставі постанови КМ України № 365, визнавши пріоритетність норм Закону України над постановами Кабінету Міністрів України. З того моменту аналогічні рішення Верховний Суд ухвалював ще майже у 25 справах. Тож БФ “Право на захист” сподівається, що зразкове рішення також буде на користь пенсіонера-ВПО.

© ТОВ “Інформаційно-аналітичний центр “ЛІГА”,
2018 © ТОВ “ЛІГА ЗАКОН”, 2018

14.03.18

Обновлённый Верховный Суд готовится рассмотреть образцовое дело о споре между переселенцами и Пенсионным фондом Украины. На это решение будут опираться другие суды, рассматривая аналогичные дела. Только в Донецком окружном административном суде по состоянию на февраль 2018 года их больше двух сотен.

«Перезагруженный» Верховный Суд Украины заработал 15 декабря прошлого года. После очередного этапа судебной реформы он объединил бывшие Высший административный суд, Высший спецсуд по рассмотрению гражданских и уголовных дел, Высший хозяйственный суд и избрал новых судей. В судебные палаты Верховного Суда попали дела, не рассмотренные Высшими судами.

Не застали дома. Верховный Суд  о проверках переселенцев

В «наследство» от Высшего административного суда админпалата суда Верховного получила дело Натальи Бодни. Вместе с мужем в 2014 году пенсионерка переехала в Харьков и оформила статус переселенца. Летом 2016 года супруги переехали в Северодонецк и обратились в местное управление Пенсионного фонда, чтобы перевести туда пенсионные дела.

Но в апреле прошлого года Пенсионный фонд приостановил выплаты — во время проверки переселенку не застали по месту регистрации.

Дополнительные проверки места проживания переселенцев и сам «Порядок назначения (восстановления) социальных выплат внутренне перемещённым лицам», который в 2016 году ввёл Кабмин своим постановлением №365 давно вызывают вопросы у правозащитников. В декабре прошлого года организация «Донбасс SOS» добилась, чтобы Киевский окружной административный суд признал постановление незаконным и обязал его отменить.

«Введение процедур, предусмотренных обжалованным постановлением Кабинета Министров Украины, очевидно создаёт препятствия для реализации права на получение пенсий и других видов социальных выплат определённой категории их получателей, которые подпадают под определение «внутренне перемещённые лица», поэтому по указанному постановлению должна быть проведена Антидискриминационная экспертиза», — таким было объяснение суда.

К тому же, по мнению суда, Кабмин должен был менять порядок пенсионных выплат не своим постановлением, а обратиться в Верховную Раду, чтобы депутаты изменили закон. Но правительство этого не сделало.

Решение Окружного административного суда стало только первым шагом к отмене постановления правительства. Как рассказал «МедиаПорту» министр социальной политики Андрей Рева, Кабмин подал апелляцию. И, по последней информации, в апелляции Кабмин победил.

Пока генеральное сражение между правозащитниками и государством продолжается, переселенцы ведут отдельные битвы. Подобным эпизодом и стало дело Натальи Бодни.

После того, как переселенка перестала получать пенсию, она обратилась в северодонецкий офис Благотворительного фонда «Право на Защиту». Адвокат фонда Алла Скворцова помогла составить иск.

В Северодонецкий городской суд местное управление Пенсионного фонда направило письменные возражения — ссылались на то самое постановление Кабмина. Однако судья Денис Баронин обратился к законам, а не к меньшему по значимости постановлению.

«Как следует из письменных объяснений представителя ответчика, прекращение выплаты пенсии ЛИЦУ_1 произошло в связи с поступлением информации о его отсутствии по месту жительства. Указанного основания для прекращения выплаты пенсии действующим Законом не предусмотрено. Ответчик не сослался на конкретную норму Закона Украины, предусматривающую прекращение выплаты пенсии.

Суд отмечает, что законы и другие нормативно-правовые акты принимаются на основе Конституции Украины и должны соответствовать ей. Верховная Рада Украины может изменить закон исключительно законом, а не путём принятия подзаконного правового акта. Нормативно-правовые акты Кабинета Министров Украины относятся к категории подзаконных. Учитывая изложенное, подзаконные нормативно-правовые акты не могут изменять в сторону сужения права граждан на пенсионное обеспечение», — сказано в решении суда.

Затем был суд апелляционный, и, наконец, 30 января коллегия Верховного Суда во главе с судьёй Анной Бучик вынесла решение. Вслед за коллегами судьи сослались на статью 49 Закона Украины «Об общеобязательном государственном пенсионном страховании». В нём описаны пять оснований для прекращения выплаты пенсий:

  1. если пенсия назначена на основании документов, содержащих недостоверные сведения;
  2. на все время проживания пенсионера за границей, если иное не предусмотрено международным договором Украины, согласие на обязательность которого предоставлено Верховной Радой Украины;
  3. в случае смерти пенсионера;
  4. в случае неполучения назначенной пенсии в течение 6 месяцев подряд;
  5. в других случаях, предусмотренных законом.

«Ответчиком не представлено ни одного доказательства в подтверждение наличия оснований для прекращения истцу выплаты пенсии. Судами верно сказано о приоритетности применения требования ст. 49 Закона Украины «Об общеобязательном государственном пенсионном страховании», а потому доводы ответчика о необходимости применения норм Постановления Кабинета Министров безосновательны», — заключил Верховный Суд и в кассации Пенсионного фонда отказал.

Старший стратегический юрист БФ «Право на Защиту» Олег Тарасенко объясняет важность дела Натальи Бодни.

«Человек мог уехать на какой-то короткий или длительный срок, или лечь в больницу или выйти в магазин — и за это время пришла проверка, его не нашла, выплаты остановили. Суд подтвердил что Закон Украины «Об общеобязательном государственном пенсионном страховании» является приоритетным над постановлением Кабинета Министров и, соответственно, человек имеет право на пенсию, независимо от оснований, предусмотренных постановлением Кабмина», — говорит юрист.

По подсчётам общественников, с января подобные решения Верховный Суд вынес ещё примерно в 25 делах.

«Верификация» СБУ. Образцовое дело

Дело Натальи Бодни прошло все инстанции. А вот дело другой переселенки, которая живёт в Бахмутском районе, Верховный Суд определил образцовым и будет рассматривать как суд первой инстанции.

Пенсию женщине не платят почти год. Пенсионный фонд объяснил, что она не прошла «верификацию СБУ».

«Это старая практика, которая началась ещё до постановления №365. Первые списки СБУ появились ещё в феврале 2016 года, когда СБУ передавала органам соцзащиты и Пенсионному фонду списки людей, которые, по их сведениям, не проживают на подконтрольной территории Украины. Это могут быть данные из любых источников — как правило, фиксировалось пересечение линии разграничения. То есть человек выехал, не въезжает и, получается, что он не живёт здесь. Проблема в том, что не всегда работает эта база, не всегда она корректно отображает перемещения человека», — отмечает Олег Тарасенко.

«Были случаи, когда человек с 2014 года переехал на подконтрольную территорию, но СБУ считала, что он тут не живет. У нашей заявительницы есть справка переселенца, её никто не отменял, не было никаких оснований лишать её пенсии. Но даже если человек не является переселенцем, то позиция нашей организации и международных организаций — человек имеет право на пенсию вне зависимости от места своего проживания»,  — добавляет юрист.

Переселенка обращалась в Донецкий окружной админсуд, но он отправил дело в Верховный Суд с просьбой рассмотреть его как образцовое. Решения пока нет. От вердикта зависит разрешение аналогичных разбирательств. Только в Донецком окружном админсуде на начало февраля этого года 226 подобных дел.

По Харьковской области фонд «Право на Защиту» ведёт 31 дело, связанное с пенсиями.

«Мы должны знать, куда идут выплаты». Позиция Минсоцполитики

Министр социальной политики Украины Андрей Рева до того, как Верховный Суд вынесет образцовое решение, предпочитает не комментировать практику в этой инстанции. Постановление Кабмина глава ведомства защищает.

«Обстановка в Восточной Украины требует со стороны государства усиления контроля за этими выплатами. Или Вы считаете, что ситуация в Донецке и во Львове, где украинская власть не контролирует и контролирует ситуацию, одинакова? Поэтому механизмы обеспечения прав и свобод должны быть разными. Ситуация диктует свои правила, и мы должны это учитывать», — подчёркивает Рева.

Он ссылается на решение Европейского суда по правам человека по делу «Цезарь и другие против Украины». Русский перевод документа опубликовала Харьковская правозащитная группа. Заявители жаловались, что не могли оспорить приостановление их социальных выплат в судах, поскольку они были перемещены с территории вооружённого конфликта.

«Суд приходит к выводу, что в обстоятельствах настоящего дела неспособность заявителей обратиться с исками в суды в своём городе проживания не нарушила саму суть их права на доступ к суду. Ограничение этого права произошло из-за объективного факта вооружённого конфликта в области, неподконтрольной Правительству, и принимая во внимание объективные препятствия, с которыми столкнулись органы власти Украины, явно не было несоразмерным», — пришли к выводу в ЕСПЧ.

«В суде сказали: «Да, украинская власть не контролирует Донецк и не может обеспечить возможность гражданину непосредственно обратиться в суд. Но тому причиной является война, которая идёт на востоке Украины. И это касается социальных выплат», — ссылаясь на решение Европейского суда, говорит министр Андрей Рева.

Юрист Олег Тарасенко такую трактовку считает некорректной.

«Суд отметил, что принцип осуществления правосудия для подконтрольной и неподконтрольной территории не может быть одинаковым и нельзя говорить о дискриминации. Заявители должны были выехать и подать в суды, которые украинское правительство перенесло на подконтрольную территорию. А по социальным выплатам Европейский суд сказал, что истцы должны были обжаловать в национальном судопроизводстве лишение выплат и, соответственно, поскольку они не исчерпали национальные средства защиты, суд не может рассмотреть эту жалобу и вынести решение по существу, именно по пенсиям», — объясняет он.

Подтверждение слов Тарасенко можно найти в тексте решения ЕСПЧ.

«Суд приходит к выводу, что, не выдвинув свои жалобы в национальных судах, заявители не дали национальным органам власти возможность, которую в принципе должна обеспечить Договаривающимся Государствам статья 35 Конвенции, а именно — возможность предотвратить или исправить нарушения Конвенции с помощью собственной юридической системы», — говорится в документе.

Проверки, по мнению Ревы, нужны для того, чтобы деньги шли людям, которым назначены выплаты, а не тем, кто хочет их присвоить.

Какую позицию в споре поддержит суд, станет известно, как ожидается, уже в ближайшее время. Рассмотрение образцового дела назначено на 29 марта.

Автор:

Григорий Пырлик

12.03.18

Судова справа БФ «Право на захист» щодо поновлення виплати пенсії внутрішно переміщеній особі буде розглянута у Верховному Суді як зразкова.

29 березня Верховний Суд розгляне справу щодо оскарження припинення виплати пенсії та її поновлення пенсіонеру-ВПО, рішення у якій будуть застосовуватись у всіх аналогічних справах.

Пенсіонерці, яка переїхала до Бахмутського району, припинили  виплату пенсії 01.04.2017 року на підставі постанови КМ України №365 від 08.06.2016 року, а саме через «верифікацію за списками СБУ».

Восени 2017 року жінка звернулася до юристів Бахмутського офісу БФ «Право на Захист» із метою отримання правової допомоги. Адвокатом Сергієм Шкрамадою було складено й подано до Донецького окружного адміністративного суду позовну заяву про визнання припинення виплати пенсії незаконним і поновлення виплати пенсії, починаючи з 01.04.2018 року. Номер справи – 805/402/18-а.

Суд передав справу на розгляд до Верховного Суду як зразкової, оскільки в провадженні суду знаходиться понад 200 справ, які мають такі саме ознаки.

Зразкова справа – це справа, що розглядається Верховним Судом як судом першої інстанції для постановлення зразкового рішення, яке в майбутньому мають використовувати суди під час розгляду таких саме – так званих типових – справ із метою уникнення появи протилежної судової  практики з однакових питань.

Отже, після постановлення зразкового рішення, усі подібні справи мають бути розглянуті у спрощеному порядку і рішення в них мають відповідати рішенню Верховного Суду.

Нагадаємо, 30 січня 2018 року у подібній справі № 428/6579/17, яку також вели юристи БФ «Право на захист», Верховний Суд ухвалив перше з моменту його створення рішення на користь позивача, визнавши пріоритетність норм Закону України над постановами Кабінету Міністрів України.  З того моменту аналогічні рішення були ухвалені Верховним Судом ще орієнтовно в 25 справах. Отже, ми сподіваємося, що зразкове рішення також буде на користь пенсіонера-ВПО.

Олег Тарасенко,

старший стратегічний юрист БФ «Право на захист»

08.03.18

https://youtu.be/SVtnOVnwBhcВ студии Громадського радио — Мария Алексеенко, руководитель проекта «Адвокация, защита и правовая помощь ВПЛ», который реализуется БФ «Право на защиту» при поддержке Агенства ООН по делам беженцев (UNHCR).

Мария Алексеенко: Доступ к медицине — это один из компонентов нашего мониторинга, который мы проводим постоянно, начиная с конца 2014 года. Мы не специалисты в сфере медицины. Как для специалистов в сфере защиты прав людей для нас важно, насколько доступны базовые медицинские услуги. Мы видим, что конфликт серьезно сузил этот доступ, особенно когда речь идет о Донецкой и Луганской областях, о тех населенных пунктах, которые находятся ближе к контактной линии. На протяжении прошлого года мы провели более тысячи мониторинговых визитов вдоль линии разграничения и посетили больше 120 населенных пунктов. Это села, которые находятся вдоль контактной линии в Луганской и Донецкой областях. Также мы встречались с людьми, которые живут в более закрытых населенных пунктах.

Виктория Ермолаева: В 2017 году было отремонтировано несколько больниц в Донецкой области. Можно ли говорить, что ситуация с доступом к медицинским услугам в Донецкой области улучшается?

Мария Алексеенко: Мы наблюдаем позитивные практики, когда действительно при поддержке местных бюджетов и международных организаций происходит ремонт больниц, амбулаторий. Также мы видим, что большое количество населенных пунктов являются отрезанными от услуги, потому что там нет ФАПа или даже медсестры, а ближайшее медицинское учреждение находится в 6 или 30 километрах. Не всегда можно оказать даже скорую помощь. Куда-то медики могут доехать только при помощи военных. В Травневом до сих пор не решен вопрос с пропуском медсестры через блокпосты. Людям ничего не остается, как обращаться за медицинской помощью на неподконтрольные территории.

Виктория Ермолаева: Врачей в тех медицинских учреждениях, которые есть, хватает?

Мария Алексеенко: Мы видим, что в некоторых больницах есть только медики базовых специализаций. В некоторых населенных пунктах покупка лекарств является нерешенным вопросом. В Волновахском районе такая ситуация, что ФАП работает для нескольких сел.  Медсестра обслуживает огромное количество людей, у нее нет транспорта перемещаться. Мы обсуждали выход из ситуации. Возможно, ситуацию улучшит покупка электровелосипеда, на котором она могла бы доезжать. Полную версию разговора слушайте в прикрепленном файле или на сайте Громадське радіо

07.03.18

БФ «Право на захист» вітає позитивні зміни, внесені розпорядженням Кабінету Міністрів України №79-р до розпорядження КМУ 1085-р.

Нагадаємо, 7 лютого Кабінет міністрів України вніс зміни у додатки 1 і 2 до розпорядження від 7 листопада 2014 року №1085 «Про затвердження переліку населених пунктів, на територіях яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення».

Моніторинг, що здійснюється на постійній основі співробітниками регіональних команд БФ «Право на захист» у п’яти східних областях України, показав успішне застосування розпорядження в більшості відвіданих локацій.

Раніше нерідко траплялися випадки, коли переселенцям відмовляли у призначенні адресної допомоги через відсутність їхнього населеного пункту безпосередньо у переліку, хоча він входив до складу більшого міста чи селища, зазначеного в розпорядженні №1085.  Деякі УСЗН у таких випадках керувалися довідником адміністративно-територіального устрою (наприклад, у Вовчанському районі Харківської області) або надсилали запити до Донецької та Луганської обласних адміністрацій (наприклад, у Первомайському районі Харківської області), інші рекомендували відправити запити до Антитерористичного центру. Проте, в більшості випадків такі ВПО залишалися без виплат.

Оновлений же перелік деталізований, у ньому  зазначені невеликі міста, села та селища, що входять в більші населені пункти. Тепер особи, яким раніше не призначили адресну допомогу через відсутність населеного пункту безпосередньо у переліку, зможуть оформити цю виплату. Співробітники УСЗН зазначають, що після оновлення списку призначати адресну допомогу стало значно легше та швидше.

Так, у лютому УСЗН Куп’янського району Харківської області вже призначило адресну допомогу чотирьом ВПО з м. Ірміно та м. Золоте-5 Луганської області, а УСЗН у м. Костянтинівка Донецької області – двом ВПО з м. Красногорівка Донецької області.

Проте, на жаль, перелік досі не є вичерпним і точним. У випадку відсутності населеного пункту у розпорядженні №1085, співробітники, принаймні, мають можливість звернутися до системи адміністративно-територіального устрою на офіційному веб-порталі Верховної Ради України.

Та як саме діяти, якщо населені пункти вже перейшли під контроль ЗСУ, але зазначені в переліку як «непідконтрольні»? Така ситуація виникла у селищах Травневе та Гладосове Бахмутського району Донецької області. У попередній редакції 2015 року Травневе було у переліку населених пунктів, що розташовані на лінії зіткнення, а Гладосове взагалі було відсутнє. У листопаді 2017 року контроль над цими територіями було відновлено і мешканці селищ отримали доступ до державних та соціальних послуг.  Але у новій редакції розпорядження обидва селища вже зазначені як «непідконтрольні».  Тож наразі мешканці цих двох селищ позбавлені соціальних виплат і пенсій (пенсійні виплати були призупинені в середині лютого), відновлення яких тепер можливо тільки за умови отримання довідки ВПО.

БФ «Право на захист» закликає Кабінет Міністрів України оперативно внести відповідні зміни до переліків,  затверджених розпорядженням КМУ №1085-р, та забезпечити доступ мешканців Травневого та Гладосового до соціальних послуг.

07.03.18

Сьогодні, 7 березня, на КПВВ «Мар’їнка»  та «Станиця Луганська» спостерігаються складні погодні умови.

Через сильну ожеледицю дорожнє покриття фактично перетворилося на ковзанку, що загрожує травмами, особливо людям пенсійного віку.

На 12:00 на КПВВ «Мар’їнка» з боку НКУУТ була черга з 40 людей, з боку КУУТ – 70 людей.

На «нульовому» блокпосту 120 людей чекали  майже 2 години,  адже зранку автобуси, які здійснюють перевезення між «нульовим» блокпостом та КПВВ, взагалі не виїхали на маршрут.

Дорожні служити не працюють. Вже було зафіксовано кілька падінь та викликів швидкої.

За словами співробітників БФ «Право на захист», на КПВВ «Станиця Луганська» працює посипальна техніка, але через деякий час дорога знову вкривається кригою, тож перетин лінії зіткнення у зв’язку із погодними умовами стає все складнішим.

Також прес-служба Донецького прикордонного загону Держприкордонслужби України повідомляє про ожеледицю на КПВВ «Гнутове» та «Новотроїцьке».[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”6009,6022,6023″]

03.03.18

29 березня 2018 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду розгляне зразкову адміністративну справу за позовом громадянки до Бахмутського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання неправомірними дій, зобов’язання вчинити певні дії.

Звернення з таким позовом до суду обґрунтовано тим, що позивачка є пенсіонером та отримує пенсію за віком. У зв’язку з проведенням бойових дій та антитерористичної операції в її населеному пункті вона вимушена була покинути своє постійне місце проживання та переїхати до Бахмутського району Донецької області, де стала на облік як внутрішньо переміщена особа. Проте відповідач з 1 квітня 2017 року припинив їй виплату пенсії з підстав, на думку позивачки, не передбачених статтею 49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». Позивачка вважає такі дії незаконними, оскільки вони порушують її право на пенсійне забезпечення.

В ухвалі про відкриття провадження Верховний Суд зазначає, що доцільність розгляду цієї справи як зразкової обґрунтовано тим, що станом на 7 лютого 2018 року у провадженні Донецького окружного адміністративного суду перебуває 226 типових справ цієї категорії. Суд дійшов висновку, що розгляд цієї справи як зразкової надасть можливість більш швидкого розгляду зазначеної категорії типових справ, а відповідачу у справі – можливість вирішення таких спорів у позасудовому порядку.

Відповідно до ч. 5 ст. 290 КАС України Верховний Суд вирішує зразкові справи за правилами спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

03.03.18

Співробітники БФ «Право на захист» повідомляють, що станом на 14:30 водії ФОП перекрили дорогу у напрямку смт. Станиця Луганська на перетині вулиць 5-я лінія та Горького.

Водії проводять акцію протесту проти обмеження працівниками поліції руху приватних перевізників до КПВВ: сьогодні приватних перевізників змушують висаджувати пасажирів на блок-посту в Макарове.

Наразі зі Станиці Луганської випускають всіх, а у Станицю Луганську не пропускають автобуси та маршрутні таксі. Водночас, легкові автомобілі проїжджають безперешкодно.

Люди, які прямують у бік Станиці Луганської або КПВВ у громадському транспорті, змушені виходити із речами та майже 5 км йти пішки , викликати таксі або чекати місцевий транспорт (Валуйське – Малинівка), який пропускають.

БФ «Право на захист» закликає громадян під час планування поїздок врахувати ситуацію, що склалася поблизу КПВВ «Станиця Луганська».[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”6007,6017″]

01.03.18

Президент БФ «Право на Захист» Олександр Галкін у рамках дискусії  «Східна Україна: забута криза після 4 років конфлікту», що відбулася у Брюсселі, розказав про гуманітарні виклики та захист прав переселенців під час конфлікту на сході України.

На конференції представники країн ЄС, гуманітарних організацій та української влади шукали шляхи вирішення гуманітарної кризи, яка була спричинена конфліктом на Донбасі. За чотири роки протистояння постраждали 4.4 млн чоловіків, жінок та дітей. 1.6 млн внутрішньо переміщених осіб потребують термінової допомоги та захисту. Конференція мала на меті підвищити обізнаність щодо складної гуманітарної ситуації та наслідків конфлікту на Сході України.

Олександр Галкін під час своєї доповіді виділив основні гуманітарних проблеми з якими стикаються переселенці, назвав можливі шляхи їх вирішення та розповів як БФ «Право на захист» допомагає людям, які постраждали від конфлікту.

За словами Олександра Галкіна, великою гуманітарною проблемою залишається відсутність механізмів оцінки збитків та компенсації за зруйноване житло. Він зазначив,  що від початку конфлікту на Сході України було пошкоджено 40 000 будинків, а до різних судових інстанцій було подано орієнтовно 50 справ щодо компенсації збитків. Половину з них супроводжували юристи БФ «Право на захист». На жаль, попри позитивні рішення за деякими справами, переселенцям так і не вдалося отримати компенсації.

Ще однією проблемою є складності під час перетину лінії розмежування. Здебільшого особи, які перетинають лінію розмежування, витрачають на це 3–4 години. Ще у третини осіб така подорож забирає 5–6 годин їхнього часу. Водночас приблизно третина всіх осіб, які перетинають лінію розмежування, належить до соціально незахищених осіб — пенсіонерів, батькам із дітьми та особам з особливими потребами.

Варто зазначити, що найбільш соціально незахищеною категорією населення є пенсіонери. Дуже часто вони залишаються без єдиного засобу до існування – пенсії, яка гарантована їм українською Конституцією. «Станом на серпень 2014 р. на тимчасово окупованій території було зареєстровано 1,28 млн пенсіонерів. Сьогодні лише 504 900 отримують пенсії», — зазначив Олександр Галкін.

БФ «Право на захист» захищає права осіб, яким було незаконно припинено пенсійні або інші соціальні виплати. «Протягом 2017 р. Фонд надав допомогу 28 тисячам переселенців. 60 % усіх звернень стосувалися саме пенсії. Так, наші юристи супроводжували 325 пенсійний справ у судах», — навів статистичні дані Президент Фонду.

Подивитися запис конференції можна тут.