Місяць: Березень 2017

Зранку в понеділок, 20 березня, в центральному відділенні Ощадбанку м. Костянтинівка утворилася черга з понад 300 переселенців.

Більшість ВПО прийшли до відділення для проходження ідентифікації. В приміщенні душно, місць для очікування не вистачає. Літній жінці у черзі стало погано, “швидка” забрала її до лікарні для надання медичної допомоги.

Ситуація ускладнюється тим, що в понеділок у Костянтинівці працюють тільки три відділення (включаючи центральне). Інші два відділення, де сьогодні можна пройти ідентифікацію, знаходяться далеко від центрального, до них треба діставатись громадським транспортом.

Зараз в приміщенні банку працює монітор БФ «Право на захист», яка допомагає хол-менеджеру перенаправляти ВПО до інших відділень, щоб зменшити навантаження на відділення і на людей, які опинилися у величезній черзі.

Протягом останнього тижня переселенці, які мають банківські картки Ощадбанку, отримують СМС повідомлення з рекомендацією пройти фізичну ідентифікацію до 03 квітня, в іншому випадку їхню картку буде заблоковано.

Посилаючись на прийняту 28 грудня 2016 року Постанову «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 637», яка  розширює повноваження ПАТ «Державний ощадний банк України» щодо припинення соціальних виплат для внутрішньо переміщених осіб у разі не проходження ними фізичної ідентифікації кожні 3 місяці  з дня відкриття рахунка, Ощадбанк змусив тисячі ВПО, які отримують пенсію, але ще не отримали ЕПП,  звернутися до відділень майже одночасно, утворюючи величезні черги.

Згідно з даними, що надають монітори БФ «Право на захист»,  Ощадбанк не готовий до такої кількості клієнтів: у відділеннях у Донецькій та Луганській областях спостерігаються великі черги, у яких люди похилого віку змушені стояти по декілька днів, що негативно позначується не тільки на їхньому здоров’ї, але й житті.

Нагадаємо,  13.03.17 у м. Сєвєродонецьк у приміщенні Ощадбанку помер переселенець, який стояв у черзі із 100 іншими людьми з метою проходження ідентифікації.

За наявною інформацією, співробітники Ощадбанку отримали листа з роз’ясненням щодо строків та дати відліку строку, впродовж якого пенсіонер має пройти ідентифікацію, для звичайних банківських карток та ЕПП. Так, для ЕПП та звичайних карток, які було випущено до 24.02.2017 року, датою відліку прийнято вважати 1 число того місяця, в який було випущено картку або ЕПП. Для усіх карток та ЕПП, які буде випущено після 24.02.2017 р., датою відліку буде вважатися дата активації, тобто той день, коли ВПО активує картку шляхом введення пін-коду у терміналі або банкоматі. Саме з цього дня починається відлік відповідного строку – півроку для ЕПП і три місяці – для звичайної картки.  По ЕПП,  які були вже випущені, але ще не активовані, відлік не ведеться.

У разі не проходження фізичної ідентифікації у зазначений термін банк заблокує карту, зупинить видаткові операції за поточним рахунком до моменту особистого звернення клієнта до відділення банку і повідомить про це Міністерство фінансів України та Пенсійний фонд України

БФ «Право на захист» неодноразово наголошував на тому, що під час правозастосування ПАТ «Державний Ощадний банк України» Постанови 167 від 14 березня 2016 року було зафіксовано цілу низку проблем, зокрема нестача відділень, працівників банку та пристроїв банку в регіонах, де кількість ВПО є великою. Ці проблеми є черговою перешкодою в реалізації внутрішньо переміщеними особами своїх прав на пенсійне та соціальне страхування, права на адекватний рівень життя, недискримінацію, свободу пересування.

Наразі спостерігаються проблеми з доступом до інформації про ЕПП та деяких положень постанови №365 (проведення перевірок ВПО за місцем фактичного проживання, отримання пенсійних виплат тощо). Так, в Ощадбанку проходить процедура фізичної ідентифікації для одержувачів пенсійних виплат з числа ВПО, які вже отримали електронне пенсійне посвідчення (ЕПП). Вони повинні з паспортом, довідкою внутрішньо переміщеного особи і банківською карткою особисто відвідати будь-яке відділення та з використанням терміналу ввести пін-код карти і здійснити будь-яку операцію з власним рахунком (наприклад, зняти готівку, оплатити житлово-комунальні послуги чи перевірити баланс).

Нажаль, пенсіонери мало проінформовані про можливість проходити ідентифікацію в будь-якому відділенні, тож черги у деяких відділеннях зростають кожного дня. Так, у Костянтинівці у центральному відділенні Ощадбанку 14 березня була зафіксована черга з понад 200 ВПО. Пенсіонери самостійно склали список, дехто стоїть в черзі вже третій день поспіль.

Черга у Центральному відділенні Ощадбанку м. Покровськ складає майже 300 осіб. Основне питання стосовно якого ВПО хочуть потрапити до банку, це ідентифікація, але є й ті хто прийшов отримати ЕПП. Як повідомив один з переселенців, він прийшов до відділення о шостій годині ранку і був вже 187-й у черзі.

БФ «Право на захист»вважає за належне та правомірне Пенсійному Фонду України та Міністерству соціальної політики України використовувати наявні інструменти здійснення контролю, які достатньою мірою надає Закон України «Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб» та Порядок створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.  Громадяни України не повинні страждати через неузгодженість дій органів влади.

Через потужні обстріли 8 та 9 березня у селищі Зайцеве (Бахмутка) 15 будинків на двох вулицях отримали пошкодження різного ступеня, зазначають співробітники Слов’янського офісу БФ «Право на захист».

Так, на вул. Рибалка один будинок зруйнований, а  ще один значно пошкоджений. На вул. Базановій пошкоджено 13 будинків: дахи, вікна, стелі, господарські будівлі. Три будинки господарі залишили, а в десяти будинках люди продовжуть жити, незважаючи на руйнування.

В результаті обстрілу мирні жителі не постраждали.

«Люди втратили майно і відбудувати зруйновані будинки їм буде не так просто, особливо, пенсіонерам, – розказує Єлізавета Гончарова, монітор Слов’янського офісу БФ «Право на захист». – Ми спілкувалися з багатьма місцевими жителями, але особисто мене вразила історія двох родин, які тримали корів. Власне кажучи, пенсіонери жили завдяки цим коровам, бо не тільки сами вживали молоко, але й продавали його односельчанам. Але через постійні обстріли родини були змушені продати худобу на м’ясо. Вони боялися, що одного разу корови можуть загинути».

Нагадаємо, селище Зайцеве розділене на три окремі частини – центральна частина, Жованка і Бахмутка. Весь центр селища і частина Жованки – неконтрольована Урядом України територія, решта території – КУУТ.[boc_img_gallery columns=”4″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”4561,4581,4582,4583″]

15 березня планується проведення чергового засідання Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, на якому планується розгляд законопроекту “Про тимчасово окуповану територію України” № 3593-д від 19.07.2016.

Ми наполягаємо, що текст законопроекту потребує значних концептуальних змін, обговорення та суттєвого аналізу гуманітарних, соціальних, економічних наслідків його прийняття з урахуванням міжнародних зобов’язань України.

Після нищівної критики законопроекту з боку громадських та міжнародних організацій,  на базі Комітету Верховної Ради України з питань державного будівництва, регіональної політики та місцевого самоврядування, який є профільним при розгляді 3593-д, були проведені засідання робочої групи щодо напрацювання змін та рекомендацій до вищезгаданого законопроекту.

Оновлений текст проекту закону містить численні загрози, не забезпечує права та свободи громадян, що проживають в окремих районах Донецької, Луганської областей та АР Крим, не враховує більшість зауважень та пропозицій, наданих міжнародними та національними громадськими організаціями.

Прийняття законопроекту 3593-д без урахування застережень, які ми описували у чисельних заявах та зверненнях, призведе до таких негативних наслідків:

• за будь-яку шкоду, завдану внаслідок окупації території, яка не визначається Законом, але буде визначена Кабінетом Міністрів, не буде нести відповідальність Україна, а відповідальність Російської Федерації при цьому не може бути визначена національним законодавством України. В результаті, особи, майно яких було знищене чи пошкоджене, залишаться без захисту;
• громадяни України, які проживають в окремих районах Донецької та Луганської областей та в АРК, не отримуватимуть пенсії всупереч Конституції України, міжнародним нормам та практиці ЄСПЛ, бо держава не здійснюватиме пенсійного та соціального забезпечення цієї категорії осіб;
• адміністративний порядок визнання документів, виданих на цих територіях, не зможе бути запровадженим, оскільки законопроект закріплює визнання нікчемними будь-яких документів, виданих де-факто властями, без будь-яких виключень;
• автомобільне та залізничне пасажирське сполучення з окремими районами Луганської та Донецької областей та АРК лишається під повною забороною, що призведе до ускладнення реалізації свободи пересування і незначним чином впливає на заходи безпеки;
• переміщення громадян України з пошкодженими або втраченими документами через адміністративний кордон чи лінію зіткнення лишиться неможливим, оскільки абсолютно не регулюється законопроектом;
• російські правозахисники та журналісти, шукачі притулку та інші громадяни РФ не зможуть легально потрапляти до окремих районів Донецької та Луганської областей та АРК та здійснювати правомірну діяльність, в тому числі в інтересах громадян України, оскільки всім громадянам Росії в’їзд на ці території буде заборонено та передбачено кримінальну відповідальність за такі дії.

Ми не піддаємо сумніву необхідність врегулювання питань забезпечення прав людини в окремих районах Донецької, Луганської областей та АР Крим. Наполягаємо, що прийняття законопроекту має бути узгодженим, виваженим та враховувати інтереси та потреби громадян.

Олександр Галкін, Благодійний фонд “Право на захист”

Олександра Дворецька, Благодійний фонд “Восток-СОС”

Ольга Гвоздьова, Громадська організація “Донбас СОС”

Таміла Ташева, Громадська організація “КримСОС”

Тетяна Дурнєва, Громадська організація “Громадський холдинг “Група Впливу”

Сьогодні, 13.03.17, приблизно о 9:20 ранку у м. Сєвєродонецьк у приміщенні Ощадбанку (пр-т Гвардійський, 40) помер переселенець, який стояв у черзі із 100 іншими людьми з метою проходження ідентифікації.

За словами лікарів швидкої допомоги, попередня причина смерті  чоловіка ( 1953 року народження) – серцевий напад.

Випадок стався у приміщенні нового відділення Ощадбанку, офіційне відкриття якого заплановано на 16 березня, але з 9 березня відділення працює у тестовому режимі.

У новому відділенні, яке обладнане доріжками для сліпих людей, має широкі автоматичні двері та є зручним для осіб з обмеженими фізичними можливостями, планується проводити прийом ВПО.

Нагадаємо, 28 грудня 2016 року була прийнята Постанова «Про внесення змін до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 637», яка  розширює повноваження ПАТ «Державний ощадний банк України» щодо припинення соціальних виплат для внутрішньо переміщених осіб у разі не проходження ними фізичної ідентифікації кожні 3 місяці  з дня відкриття рахунка.

Водночас, проходження фізичної ідентифікації у відділеннях Ощадбанку передбачене лише для ВПО, що суттєво порушує їхнє контитуційне право на пенсіне забезпечення.

БФ «Право на захист» знову наголошує на тому , що замість розробки нових процедур верифікації та ідентифікації органи державної влади мають забезпечити повноцінне функціонування Єдиної інформаційної бази та налагодити обмін інформацією між міністерствами та установами. Через неузгодженість дій органів влади не повинні страждати громадяни України.

У кожної людини є близькі люди, родичі по крові, які називаються родиною. Виростаючи і стаючи самостійною, людина створює свою сім’ю. А якщо не сталося знайти когось близького за духом та інтересами?

Наприклад, як двом одиноким жінкам, що мешкали у різних містечках Донецької області. З часом вони обидві зрозуміли, що тільки сім’я здатна підтримати та захистити, тож взяли на виховання дітей, які залишилися без батьківського піклування, а доля їх розкидала по інтернатах і притулках. Так утворилося дві родини, у кожній – мати і діти, що тепер мають сім’ю.

Але через конфлікт на сході країни обидві родини були змушені залишити свої домівки і переміститися у Запорізьку область. Життя в орендованих квартирах з мінімальною кількістю необхідних речей досить непросте. Особливо, коли родина велика, а адресну допомогу як ВПО мати отримати не в змозі.

«Обидві жінки виховують дітей, піклуються і дбають про них, виконуючи функції не тільки батьків, а й соціальних працівників. Відмова органу соціального захисту у виплаті їм адресної допомоги, як офіційно працевлаштованим, спонукала обох жінок звернутися до нас по допомогу, – розповів Вадим Стремоухов, адвокат Запорізького офісу БФ «Право на захист». – Від імені ВПО нами було складено заяви до управління соціального захисту, в яких, посилаючись на нормативні акти, обгрунтовано право жінок, глав прийомних сімей, на призначення та отримання  адресної допомоги».

Адвокат зазначив, що на цей час обом ВПО вже виплачена грошова допомога на проживання за весь час з моменту їхнього первинного звернення до органу соціального захисту.

Ми щиро сподіваємося, що незважаючи на ситуацію, що склалася, життя обох родин потихеньку налагодиться.

Компенсувати батьківську турботу неможливо, тож буде добре, коли державні органи хоча б не перешкоджатимуть тим людям, що утворили прийомні сім’ї і цілодобово працюють батьками дітей, які нарешті знайшли свої родини.

Сьогодні у Маріуполі на базі Донецького державного університету управління відбулася безоплатна групова правова консультація для студентів тимчасово переміщеного вищого навчального закладу з питань соціально-правового захисту здобувачів вищої освіти з числа ВПО.

Співробітники Маріупольського офісу БФ «Право на захист», адвокат Сергій Галемський та юристДар’я Заярна, розповіли про права студентів, що передбачені Законом України «Про вищу освіту», зокрема в частині права на забезпечення гуртожитком, пільговий проїзд у транспорті, академічну мобільність, канікулярну та академічну відпустку, перерву у навчанні, безоплатне проходження практики, трудову діяльність у позанавчальний час, участь у формуванні індивідуального навчального плану та особливостям реалізації державної цільової підтримки студентів з числа внутрішньо переміщених осіб.

«Кожен, хто є внутрішньо переміщеною особою, яка здобуває вищу освіту, сьогодні має унікальний шанс отримати не лише безоплатний доступ до інтернету, систем баз даних у державних та комунальних навчальних закладах, але й пільги по сплаті за навчання, проживання у студентських гуртожитках та призначення соціальної стипендії, – наголошує Дар’я Заярна, юрист БФ «Право на захист». – Для цього студенту достатньо особисто подати на ім’я керівника вишу, в якому він навчається, складену в довільній формі заяву із зазначенням того виду державної цільової підтримки, на який він претендує, а також завірену в установленому порядку копію довідки про взяття на облік ВПО».

Також під час зустрічі зі студентами Донецького державного університету управління були висвітлені особливості взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, надання адресної допомоги та соціальної стипендії студентам, порядку призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

«На сьогоднішній день для студентів з числа ВПО, які навчаються у вищих навчальних закладах на денній формі навчання,  діє спрощений порядок призначення (відновлення) соціальних виплат, – пояснює Сергій Галемський, адвокат БФ «Право на захист». – На відміну від інших отримувачів соціальної допомоги, такі особи підпадають під перевірку за місцем фактичного проживання, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 № 365, лише у тому разі, коли виш, студентом якого є ВПО, письмово не підтвердить на запит органу соціального захисту населення факт перебування / навчання внутрішньо переміщеної особи. Отже, якщо студент повідомив достовірну інформацію під час звернення за соціальною допомогою та постійно відвідує заняття у ВНЗ відповідно до встановленого навчального плану, про перевірку соціальним інспектором він може забути».

Водночас юристи підкреслюють, що отримання студентом академічної або соціальної стипендії не є перешкодою для надання йому адресної допомоги відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 № 505.

«Сьогодні ми маємо вичерпний перелік підстав, за яких ВПО, може бути відмовлено у наданні адресної допомоги, – зазначила Дар’я Заярна. – Це непрацевлаштування працездатних членів сім’ї протягом встановленого строку; наявність у будь-хто з членів сім’ї у власності житлового приміщення, розташованого в регіонах, інших ніж тимчасово окупована  територія України, райони проведення антитерористичної операції та населені пункти, що розташовані на лінії зіткнення, або депозиту у сумі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб (на 09.03.2017 – понад 16 000 грн.)».

Крім того, під час консультації Співробітники Маріупольського офісу БФ «Право на захист» нагадали присутнім, що право на отримання соціальної стипендії мають студенти (курсанти) вищих навчальних закладів I-IV рівня акредитації, які навчаються за денною формою за державним замовленням (бюджетні кошти), не перебувають в академічній відпустці та віднесені до однієї з категорій осіб. А саме:

1. Діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування, та особи з їх числа.
2. Особи, які мають право на отримання соціальної стипендії відповідно до статей 20-22 і 30 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
3. Шахтарі, які мають стаж підземної роботи не менш як три роки відповідно до статті 5 Закону України «Про підвищення престижності шахтарської праці».
4. Особи, батьки яких є шахтарями, що мають стаж підземної роботи не менш як 15 років або загинули внаслідок нещасного випадку на виробництві чи стали інвалідами I або II групи, відповідно до статті 5 Закону України “Про підвищення престижності шахтарської праці” – протягом трьох років після здобуття загальної середньої освіти.
5. Особи, визнані учасниками бойових дій відповідно до пункту 19 частини першої статті 6 Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту”, та їх діти (до закінчення навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років) відповідно до статті 44 Закону України “Про вищу освіту”.
6. Діти, один із батьків яких загинув (пропав безвісти) у районі проведення антитерористичної операції, бойових дій чи збройних конфліктів або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних у районі проведення антитерористичної операції, бойових дій чи збройних конфліктів, а також внаслідок захворювання, одержаного в період участі в антитерористичній операції (до закінчення навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), відповідно до статті 44 Закону України “Про вищу освіту”.
7. Діти, один із батьків яких загинув під час масових акцій громадянського протесту або помер внаслідок поранення, контузії чи каліцтва, одержаних під час масових акцій громадянського протесту (до закінчення навчальних закладів, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), відповідно до статті 44 Закону України “Про вищу освіту”.
8. Діти, зареєстровані як ВПО (до закінчення навчання у такому закладі, але не довше ніж до досягнення ними 23 років), відповідно до статті 44 Закону України “Про вищу освіту”.
9. Особи, яким призначені соціальні стипендії Верховної Ради України для студентів вищих навчальних закладів з числа дітей-сиріт та дітей з малозабезпечених сімей відповідно до постанови Верховної Ради України від 24 жовтня 2002 р. № 218-IV.
10. Діти-інваліди та особи з інвалідністю I-III групи.
11. Студенти (курсанти) із сімей, які отримують допомогу відповідно до Закону України “Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим сім’ям.

[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”4525,4557,4558″]

28 лютого був опублікований звіт Спеціальних процедур ООН. Із документу стало відомо, як у 2016-му році Спеціальний доповідач ООН з прав людини внутрішньо переміщених осіб спілкувався із Міністерством соціальної політики України

Після прийняття у червні 2016 року Постанови КМУ №365, яка порушує права переселенців та суперечить законам України, БФ «Право на захист» звернувся до Спеціального доповідача ООН з прав людини внутрішньо переміщених осіб щодо запобігання дискримінації ВПО в Україні.

Спеціальний доповідач ООН з прав людини ВПО – це незалежний експерт, який  відповідно до свого мандату проводить роботу з підвищення ефективності міжнародного реагування на проблему внутрішнього переміщення, продовжуючи і розширюючи інклюзивний діалог з урядами, міжурядовими, регіональними та неурядовими організаціями та іншими відповідними суб’єктами.

БФ «Право на захист» закликав Спеціального Доповідача звернути увагу на те, до яких наслідків для ВПО, може призвести виконання Постанови №365 та негайно вжити заходів з метою недопущення цих негативних наслідків.

1 липня 2016 року за результатами звернення БФ “Право на захист” Спеціальний Доповідач звернувся до Уряду України з проханням надати пояснення щодо виконання постанови Уряду №365 та закликав Україну дотримуватися положень Керівних принципів з питання переміщення всередині країни.

У своєму зверненні він зазначив, що положення про перевірку місця проживання ВПО, передбачені постановою, накладають істотні обмеження на право переселенців на свободу пересування, гарантоване статтею 33 Конституції України, та принципом 14 Керівних принципів з питання про переміщення всередині країни, статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права. Ці положення можуть також призвести до порушення права на недоторканність приватного і сімейного життя, гарантованого статтею 17 пакту.

Спецдоповідач також вказав та те, що нездатність з тих чи інших причин пройти перевірку може призвести до скасування всіх видів соціальних допомог, на які ВПО мають право за законом. Без соціальних виплат найбільш вразливі категорії переселенців можуть бути позбавлені засобів до існування, що все більше і більше підбурюватиме їх до повернення на непідконтрольні Уряду України території. Отже, процедури, встановлені постановою, можуть мати серйозний вплив на життя ВПО і суперечать принципу 18 Керівних принципів з питання про переміщення осіб всередині країни статті 11 Міжнародного пакту з економічних, соціальних і культурних прав щодо права на достатній життєвий рівень.

Вказані положення можуть мати негативний вплив на життя ВПО і їх дискримінацію на території всієї країни, що прямо суперечить статтями 21 і 24 Конституції України, статті 14 Закону України “Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”, принципу 1 Керівних принципів з питання про переміщення осіб всередині країни, статті 26 Міжнародного пакту про цивільні і політичні права, а також статті 7 Загальної декларації про права людини.

1 вересня 2016 року Міністерство соціальної політики України надало відповідь на звернення Спеціального доповідача, у якій запевнило Спецдоповідача, що внутрішньо переміщені особи не відчуватимуть жодного тиску з боку держави, для них механізм  буде простим та ясним – ВПО отримуватимуть всі виплати вчасно та в повному об’ємі. Згодом цю відповідь було передано в офіс ООН у Женеві.

Під час свого візиту в Україну у вересні 2016 року Спеціальний доповідач з прав людини ВПО зустрічався із представниками центральних органів влади, міжнародних організацій та неурядових національних організацій, які захищають права переселенців.

Тоді представники НУО, які опікуються правами переселенців, передали Спецдоповідачу документ, в якому був представлений короткий огляд актуального стану забезпечення прав і свобод ВПО в Україні.

Через 8 місяців після прийняття Постанови БФ «Право на захист» продовжує фіксувати численні порушення прав ВПО, спричинені дією цього нормативно-правового акту.

Зокрема, зафіксовано кричущі випадки, коли переселенці змушені були очікувати на соціальні або пенсійні виплати протягом чотирьох, шести і навіть семи місяців через нестачу ресурсів органів соціального захисту населення для виконання Постанови. Також співробітники фонду виявили випадки, коли внутрішньо переміщених осіб позбавляли виплат пенсій строком на 6 місяців унаслідок скасування довідки ВПО. Деякі переселенці повністю лишилися без засобів до існування. Наразі справи про позбавлення переселенців виплат розглядаються у судовому порядку, по кільком з них вже винесені позитивні рішення.

Детальний перелік зафіксованих проблем та порушень під час імплементації постанови №365 за 2016 рік був переданий БФ “Право на захист” Спеціальному доповідачу на початку лютого 2017 року. Окрім цього, доповідачу були надіслані оновлення до постанови, прийняті в грудні 2016 року та інформація про судові справи відкриті проти Кабінету Міністрів України у зв’язку з невідповідністю постанови Законам України та Конституції України.

Постанова Кабінету Міністрів України суперечить законодавству України і вже 8 місяців порушує права осіб, які вимушені були покинути свої домівки внаслідок конфлікту на сході України. Правозахисники із багатьох українських та міжнародних неурядових організацій постійно вказують на цю жахливу законодавчу помилку та закликають привести постанову у відповідність із законами України. Спецпредставник ООН детально розписує прогалини цього нормативно-правового акту. В свою чергу, Міністерство, пообіцявши, що  «ВПО отримуватимуть всі виплати вчасно та в повному об’ємі», продовжує впроваджувати політику систематичного порушення прав ВПО. А в цей час переселенці вимушені захищати свої права та домагатися відновлення належних виплат через суд.