Зробити пожертву
Укр / Eng
07.12.16

6 грудня 2016 року у Краматорську відбувся круглий стіл «Правозахист ВПО», організований Донецькою облдержадміністрацією за підтримки Ради Європи. До участі у заході долучилися представники благодійного фонду «Право на захист», Норвезької ради у справах біженців, ГО «Донбас SOS», Департаменту соціального захисту населення Донецької обласної державної адміністрації, Донецького обласного центру соціальних служб у справах сім’ї, дітей та молоді, Донецького обласного центру зайнятості, Краматорського місцевого центру з надання безоплатної правової допомоги та ООН.

Із вітальними словами до учасників звернулися Ігор Стокоз, заступник голови Донецької ОДА з гуманітарних питань, та Олександр Ворошков, голова ГО «Краматорськ SОS», позаштатний радник Міністра соціальної політики з питань внутрішньо переміщених осіб. У своїх промовах вони наголосили на необхідності спільних дій усіх установ та організацій задля вирішення найактуальніших проблем ВПО.

Лілія Золкіна, керівник управління у справах сім’ї, дітей та молоді, повідомила присутнім про 17 мобільних бригад психосоціальної допомоги, що діють по всій території Донецької області. Такі мобільні бригади надають необхідну медичну, психологічну та в окремих випадках юридичну допомогу особам, котрі стали жертвами насильства. Також вона розповіла про співпрацю державних установ і медичних закладів із Фондом народонаселення ООН, що допоміг створити інтерактивну карту установ, які мають необхідні медичні набори для надання першої допомоги жертвам сексуального насильства, а також установ, де можна отримати необхідну психологічну та юридичну допомогу безкоштовно.

Представники Норвезької ради у справах біженців наголосили на проблемах у сфері захисту прав внутрішньо переміщених осіб та постраждалого внаслідок збройного конфлікту населення. Зокрема, однією з головних проблем, що потребує негайного вирішення на державному рівні, є проблема захисту майнових прав – оцінка шкоди, завданої підчас збройного конфлікту, та порядок компенсації за неї.

На сьогодні в різних містах документи, необхідні для оцінки завданої шкоди, виглядають по-різному. Крім того, фахівці наголосили на тому, що порядок встановлення компенсації за завдану внаслідок збройного конфлікту шкоду регулюється Законом України «Про боротьбу з тероризмом». Щодо цього представники Департаменту соціального захисту населення облдержадміністрації повідомили, що на теперішній час у Донецькій області не було зафіксовано жодного терористичного акту або дій, що згідно із законом можуть бути кваліфіковані як такі.

Тож, якщо внаслідок збройного конфлікту нерухомому майну громадян була завдана шкода, то, згідно з чинним законодавством, компенсацію за таку шкоду отримати майже неможливо, адже терористичних актів не зафіксовано. Саме тому представники правозахисних організацій наголошують на необхідності створення типових документів і єдиного порядку оцінки та компенсації за завдану шкоду нерухомому майну внаслідок збройного конфлікту на сході України.

До проблеми дотримання майнових прав внутрішньо переміщених осіб та населення, постраждалого внаслідок конфлікту на сході України, правозахисники відносять також порядок вступу в спадок. Для отримання свідоцтва про власність на спадкове майно громадяни мають надати нотаріусу довідку з місця проживання. Але, як відомо, такі довідки внутрішньо переміщені особи отримати не можуть. Міністерство юстиції України зі свого боку надіслало листа до усіх державних нотаріусів, яким наголосило на тому, що вимагати таку довідку немає потреби. Проте, як показує практика, деякі нотаріуси і дотепер вимагають у ВПО довідку з місця проживання. Крім того, дуже часто у людей виникає ситуація, коли спадкова справа була відкрита у нотаріуса на територіях, що є нині тимчасово непідконтрольними українській владі, що викликає додаткові труднощі.

Керівник Слов’янського офісу БФ «Право на захист» Ірина Степанова запропонувала на законодавчому рівні вирішити питання пенсій та соціальних виплат, окрім адресної грошової допомоги внутрішньо переміщеним особам, незалежно від наявності довідки ВПО. Крім того, зауважила вона, і досі більшість контрольних пунктів в’їзду та виїзду є небезпечними для людей. Це зумовлено тим, що вони все частіше піддаються обстрілам, території навколо таких пунктів заміновані, а люди, котрі стоять у чергах, незахищені та не мають змоги сховатися від обстрілів.

За інформацією правозахисників, жінки, котрі звільняються з установ виконання покарань, розташованих на непідконтрольних територіях, дуже часто стають жертвами різних форм насильства (найчастіше – гендерно-обумовленого). Ці жінки залишаються без найголовнішого документу – паспорта громадянина України, натомість в установах виконання покарань їм видають довідки з печатками “ДНР/ЛНР”, які не є підставою перетину лінії розмежування та в більшості випадків не дають змоги жінкам влаштуватися на роботу (адже фактично відсутній паспорт).

Учасники заходу домовилися й надалі стежити за ситуацією дотримання прав внутрішньо переміщених осіб та населення, постраждалого внаслідок збройного конфлікту на сході України, а також розробити пропозиції до нормативно-правових актів, що регулюють майнові та цивільні правовідносини громадян.

Шейлат Афолабі

Гурт

06.12.16

5 грудня у Бахмуті правозахисники та працівники Держприкордонслужби обговорили тему дотримання прав переселенців під час перетину лінії розмежування.

Представниці Слов’янського офісу БФ «Право на захист» Ірина Степанова, Ганна Букрєєва та Ольга Мещерякова поділилися практичним досвідом надання юридичної допомоги людям, які перетинають лінію розмежування, а також надали рекомендації щодо вдосконалення процедури пропуску та підвищення комфорту людей, які перетинають лінію розмежування через КПВВ.

Представники Фундації 101 поділилися результатами моніторингу пунктів пропуску. До обговорення також долучились представники NRC.

Із Бахмута їздять автобуси на КПВВ “Майорськ” та “Мар’їнка”. У кінці жовтня, коли КПВВ “Майорськ” було зачинено через обстріли, 150 людей, які мали намір перетнути лінію розмежування, застрягли на автостанції у Бахмуті.

Представники БФ “Право на захист” регулярно здійснюють моніторингові візити на КПВВ та надають безкоштовні правові консультації ВПО та особам, які постраждали у наслідок конфлікту. Так, у жовтні співробітники фонду виїжджали на 6 пунктів пропуску, загалом здійснивши 19 візитів.

06.12.16

5 грудня співробітники Сєвєродонецького офісу БФ “Право на захист” завітали до середньої школи №6 у м. Рубіжне.

У рамках акції «16 днів проти насильства» та Всесвітнього дня боротьби проти насильства по відношенню до дітей правозахисники провели із учнями зустріч, спрямовану на підвищення їхньої обізнаності щодо своїх прав та обов’язків.

Юрист Ярослав Авраменко та монітор Алла Гуцол розповіли дітям про те, як благодійний фонд “Право на захист” допомагає внутрішньо перемішеним особам та людям, які постраждали від конфлікту. Також у формі дискусії з елементами гри правозахисники розповіли дітям про Конвенцію ООН про прав дитини. Під час заходу діти задавали питання, щодо внутрішнього переміщенння та прав дітей.

У ході заходу діти мали змогу висловити точку зору відносно актуальних проблем захисту та отримати відповіді на свої питання професійному юристу. Співробітники Сєвєродонецького офісу БФ “Право на захист” серйозно та ґрунтовно відповіли на усі поставлені дітьми запитання.

05.12.16

Довгий час від пострілів Лариса Семенівна* ховалася у погребі. Але коли у дворі  розірвався бойовий снаряд та зруйнував її будинок, старенька була вимушена залишити місто Троїцьке та переміститися до Дніпропетровської області.

«Мені довелося розпустити усю свою худобу, адже у сараї вони б просто загинули. Хочу вірити, що вони все ж вижили, – розказує Лариса Семенівна, витираючи сльози. – Я добре пам’ятаю Другу світову війну, пам’ятаю її наслідки. Але ніколи навіть не могла уявити, що мені доведеться знову пройти через таке. Рік тому померла моя донечка, згоріла, діточка,  від онкологічного захворювання, не витримала… Не дай Бог комусь із батьків ховати своїх дітей».

Наразі бабуся мешкає у селі Голубівка у старій покинутій хатинці, яку надала їй для тимчасового для проживання селищна рада.

Вона порається по дому, намагається створити затишок у будинку, що ось-ось розсиплеться на частини. Вона дійсно хвора: після усіх перенесених подій у бабусі погіршився загальний стан здоров’я, крім того, через психологічної шкоди та страждання розвинулася тимчасова втрата пам’яті.

«Люди тут добрі, допомагають мені, не дають померти від голоду та холоду, – Лариса Семенівна охоче показує співробітникам Дніпровського офісу БФ «Право на захист» свій будиночок.  – І овочами зі мною діляться, і навіть одягом».

У хаті 78-річної жінки холодно, тож передані конвектор, електрична плитка та тепла ковдра стануть їй у нагоді під час зимових морозів.

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація та правова допомога ВПЛ», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).

Допомога надається найбільш вразливим ВПО та особам, постраждалим від конфлікту, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.

*І’мя змінено.

[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”3971,3972,3973″]

01.12.16

Прем’єр-міністру України

Гройсману В.Б.

Віце-прем’єр-міністру України

Розенко П.В.

Міністру соціальної політики України

Реві А.О.

Міністру з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб

Чернишу В.О.

Міністру фінансів України

Данилюку О. О.

Міністру юстиції України

Петренко П.Д.

Голові Правління Пенсійного Фонду України

Зарудному О.Б.

 

Шановні панове!

Від імені громадських організацій, що опікуються правами внутрішньо переміщених осіб та громадян України, які проживають на території тимчасово окупованого Криму та непідконтрольних Уряду України районів Донецької та Луганської областей, засвідчуємо Вам свою повагу та звертаємося щодо проекту Постанови Кабінету Міністрів України “Про внесення змін до пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 №637”, який було опубліковано на сайті Пенсійного Фонду України 27 жовтня 2016 р. Проектом передбачається розширення повноважень ПАТ “Державний ощадний банк України” щодо припинення соціальних виплат для внутрішньо переміщених осіб у разі не проходження ними фізичної ідентифікації кожні 3 місяці до отримання електронного пенсійного посвідчення.

Відповідно до Пояснювальної записки, проект Постанови розроблено з метою удосконалення процедури ідентифікації одержувачів соціальних виплат, які є внутрішньо переміщеними особами до отримання ними в установленому порядку електронного пенсійного посвідчення. На наше переконання, така процедура ідентифікації є дискримінаційною, оскільки не проводиться по відношенню до інших категорій одержувачів соціальних виплат.

Відповідно до Закону України “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні” не є дискримінацією обмеження, яке має правомірну, об’єктивно обґрунтовану мету, способи досягнення якої є належними та необхідними. Практика застосування законодавства у сфері протидії дискримінації в Україні є досить молодою та не розвиненою, проте Європейським судом з прав людини неодноразово зазначалось, що свобода розсуду держави при встановленні обмежень вразливим категоріям населення є вужчою ніж коли різниця в поводженні прослідковується між невразливими групами (наприклад, справи ЄСПЛ: Глор проти Швейцарії, Кіютін проти Російської Федерації, І.В. проти Греції, G.N. та інші проти Італії).

При цьому Європейський суд з прав людини розглядає внутрішньо переміщених осіб як частково вразливу категорію населення (справа Міхаїл Маммадов проти Азербайджану), тому подібні безальтернативні та багаточисельнні обмеження в соціально-економічних правах внутрішньо переміщених осіб можуть бути оцінені як пряма дискримінація за ознакою належності до групи людей, переміщених всередині країни.

Очевидним є той факт, що прийняття такої постанови та її виконання не досягне поставленої мети вдосконалення процедури ідентифікації, а тягар для одержувачів соціальних виплат є непропорційним цій меті – надмірним, тобто існують інші, менш обтяжливі та більш ефективні, способи вдосконалити процедуру ідентифікації. Наслідки ж для і так вразливого населення будуть вкрай негативними.

По-перше, процедури відновлення, призначення соціальних виплат і пенсій внутрішньо переміщеним особам і контролю за ними, які були затверджені Постановою Кабінету Міністрів України № 365 від 8 червня 2016 року порушують Конституцію та закони України, міжнародні стандарти прав людини, і є відверто дискримінаційними. Щодо зазначеного акта Окружним адміністративним судом м. Києва за позовами переміщених осіб проти Уряду України відкрито вже принаймні чотири справи. Держава та уповноважений банк не мають ресурсів ані трудових, ані фінансових, ані матеріальних на впровадження процедур, передбачених Постановою Уряду 365 від 8 червня 2016 року і це стало зрозуміло одразу після оприлюднення тексту акту ще до дня початку її фактичної реалізації.

По-друге, під час правозастосування ПАТ “Державний Ощадний банк України” Постанови 167 від 14 березня 2016 року зафіксовано ще цілий ряд проблем, зокрема нестача відділів банку, працівників банку та пристроїв банку в регіонах, де кількість внутрішньо переміщених осіб є великою. Між тим, ці проблеми є черговою перешкодою в реалізації внутрішньо переміщеними особами своїх прав на пенсійне та соціальне страхування, права на адекватний рівень життя, недискримінацію, свободу пересування. Люди змушені вистоювати черги в управліннях соціального захисту населення, які не пристосовані до прийому великої кількості людей, лише для того, щоб здати свої документи на відновлення виплат, потім чекати перевірки соціальним працівником і засідань комісій; чекати по декілька місяців на свої електронні пенсійні посвідчення; вистоювати черги у відділах ПАТ “Державний Ощадний банк України” для того, щоб отримати ці посвідчення. Процеси відбуваються вкрай повільно і відновлення пенсійних і соціальних виплат переселенцям досі не відбулось у 100 % розмірі.

Ми вважаємо за належне та правомірне Пенсійному Фонду України та Міністерству соціальної політики України використовувати наявні інструменти здійснення контролю, які достатньою мірою надає Закон України “Про забезпечення прав та свобод внутрішньо переміщених осіб” та Порядок створення, ведення та доступу до відомостей Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб. Замість розробки нових процедур верифікації та ідентифікації закликаємо органи державної влади забезпечити повноцінне функціонування Єдиної інформаційної бази та налагодити обмін інформацією між міністерствами. Через неузгодженість дій органів влади не повинні страждати громадяни України.

Проект Постанови в запропонованій редакції містить низку серйозних недоліків, а саме:

  • невідповідність Конституції України та законодавству про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування у зв’язку із запровадженням Постановою додаткової підстави для припинення виплати пенсій в разі непроходження фізичної ідентифікації кожні 3 місяці;
  • проект Постанови містить ознаки прямої дискримінації по відношенню до внутрішньо переміщених осіб;
  • проект несе значні ризики та ускладнення життєвих обставин для маломобільних осіб та осіб з інвалідністю;
  • прийняття акта спричинить збільшення черг у відділеннях ПАТ “Державний Ощадний банк України”, особливо в регіонах, де кількість внутрішньо переміщених осіб є найбільшою;
  • прийняття та виконання акта посилить соціальну напругу в регіонах, спричинить нові хвилі невиплати соціальних і пенсійних виплат внутрішньо переміщеним особам та збільшить вразливість населення, яке постраждало внаслідок конфлікту.

 

В додатку надсилаємо Вам:

  1. Аналітичну довідку щодо проекту Постанови КМУ «Про внесення змін до пункту 1 Постанови КМУ від 05.11.2014 №637;
  2. Аналіз щодо наявності черг, доступності відділів ПАТ «Державний Ощадний банк України» та основних проблем ВПО під час обслуговування в банку протягом періоду з 4 липня до 4 листопада 2016 року, проведений Благодійним фондом “Право на захист”.

 

У зв’язку із зазначеним, просимо відхилити зазначений проект Постанови, як такий, що не відповідає чинному законодавству та значно звужує права внутрішньо переміщених осіб.

 

Громадська організація “Донбас СОС”;

Благодійний фонд “Свої”;

Донецька обласна організація “Комітет виборців України”;

Інститут суспільно-економічних досліджень;

Благодійна організація “Благодійний фонд “Право на захист”;

Ресурсний Центр допомоги вимушеним переселенцям;

Благодійна організація “Благодійний фонд “Восток-COC”

Громадська організація “КримСОС”;

Програма “Радник Міністерства соціальної політики з питань внутрішньо переміщених осіб”

ГО “Громадський Холдинг “Група Впливу”