Зробити пожертву
Укр / Eng
15.09.16

Співробітники БФ «Право на захист» зафіксували декілька скарг від ВПО на шахраїв, які приходять до них під виглядом соціальних працівників і представників гуманітарних організацій.

Так, до пенсіонерки, яка була змушена переїхати у Харківську область з Горлівки,  прийшли два чоловіки, які представилися працівниками Червоного Хреста. За словами жінки, поки один з них «оформлював документи на вручення 50 гривень», другий в цей час викрав з дому усі цінні речі.

«У зв’язку з тим, що наразі як державні органи, так і недержавні організації (для вразливих категорій ВПО, які потребують допомоги), можуть перевіряти ВПО, приходячи до них додому, переселенці знаходяться у групі підвищеного ризику для шахраїв,  –  підкреслює Катерина Бабич, аналітик консолідованої інформації Харківського офісу БФ «Право на захист». –  Переселенці звикли, що в будь-який момент будь-хто може прийти до них в оселю, і вони повинні його впустити».

За словами Катерини, під час спостреження співробітниками БФ «Право на захист» за перевірками УПСЗН жодна ВПО не запитала у відвідувачів посвідчення або документів, що підтверджують їхні повноваження.

«Шахраї найчастіше у своїй діяльності орієнтуються на людей похилого віку, оскільки останні довірливіші та водночас ще і більш беззахисні, – коментує Любов Бутенко, керівник Харківського офісу БФ «Право на захист». – Ми закликаємо переселенців бути більш уважними і вимагати від осіб, які представилися співробітниками соціальних служб чи гуманітарних організацій, їхнє посвідчення. Ознайомлюватися з їхнім змістом, попросивши співробітника зачекати за зачиненими дверима. А у випадку виникнення питань, зв’язатися з органом/організацією, співробітником якого/якої представилася особа».

15.09.16

У середині березня чоловік та дружина ВПО переїхали з одного району м. Дніпро до іншого. УПСЗН, в якому після переїзду зареєструвалися пенсіонери, відмовило у виплаті їм адресної допомоги на сім’ю за 16 календарних днів березня, мотивуючи тим, що адресна допомога призначається не з моменту переїзду, а з першого числа наступного після переїзду місяця. Письмово обґрунтовану відмову УПСЗН надати відмовилось.

«Вищезазначеними діями УПСЗН було порушено п. 2 Постанови КМУ № 505, яким визначено, що адресна допомога призначається з дня звернення за її призначенням», – підкреслив Сергій Чаговець, керівник офісу БФ «Право на захист» у Дніпрі.

Сума розміром у 900 грн, яку пенсіонери не отримали за 16 днів березня, є для них суттєвою. Адже оренда квартири та ліки для 80-річного чоловіка на сьогодні коштують не дешево. Отже, подружжя вирішило звернутися до «БФ «Право на захист» по допомогу.

Завдяки діям юриста Ольги Меркулової переселенцям була виплачена заборгованість по адресній допомозі за березень 2016 року.

БФ «Право на захист» наголошує: для отримання безоплатної правової допомоги із будь-яких питань, пов’язаних із внутрішнім переміщенням, переселенцям, що проживають у Дніпрі та області, слід звернутися до офісу БФ «Право на захист» за телефоном +38 (050) 103 56 68, або прийти особисто за адресою: вул. Полігонна, 10-Б, офіс 40.

Графік роботи: пн – пт з 9:00 до 18:00.

15.09.16

У прифронотовому Торецьку пройшла робоча зустріч «Дії влади щодо забезпечення гідного рівня життєдіяльності багатодітних ромських сімей».

Зустріч була організована монітором Слов’янського офісу БФ «Право на захист» Наталією Шевченкона прохання керівника ГО «Екологія та соціальний захист» Ольги Руденко, яка вже давно опікується одним з найбільш незахищенних верств населення міста – представниками ромського народу.

«Питання ромських сімей дуже гостро стояло і до початку конфлікту на Донбасі, адже ні влада міста, ні співробітники УПСЗН, ні ЦСССМД не помічають проблем цієї нацменшини. А проблем дуже багато. Це і не виплата допомоги по народженню дітей, не оформлення статусу багатодітньої сім’ї; роми живуть у будинках без права власності, тобто просто купили їх за гроші під «розписку», – підкреслила Наталія Шевченко. – Після переселення багатьох ромських сімей з неконтрольованої території, відбувається їхня наочна дискримінація: влада не сприймає цих людей, як громаду, навіть не роз’яснює їхні права, що належать за Законом».

За словами адвоката Слов’янського офісу БФ «Право на захист» Сергія Шкрамади, за підсумками зустрічі була досягнута домовленість про співпрацю з представниками УПСЗН щодо проведення таким сім’ям роз’яснювальних робіт щодо виплат, субсідій тощо.

«HelpAge International», представники якого також були присутні на зустрічі,  відгукнулося на наше прохання про перенаправлення людей похилого віку та людей з особливими потребами на їхню організацію для подальшого надання допомоги, – зазначив адвокат. – А ми, зі свого боку  будемо і надалі вирішувати критичні правові проблеми ромів».

[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”3942,3941″]

14.09.16

Співробітники Слов’янського офісу БФ «Право на захист» монітор Наталія Шевченко та юрист Ганна Букрєєва відвідали  м.Торецьк з  інформаційною компанією та індивідуальною консультацією ВПО у державних органах.[/vc_column_text]

[/vc_column_text]The staff of the Sloviansk  office  of the CF “Right to Protection”  monitor Natalia Shevchenko and lawyer Anna Bukreeva visited Toretsk with the information company and the individual assistance in the city government.[/vc_column_text]

[/vc_column_text]

14.09.16

Співробітники Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист»  Неля Заблоцька-Сєннікова та Дмитро Щербаков провели робочу зустріч з начальником управління ПФУ у Станично-Луганському районі  Луганської області Сергієм Ганноченко.

Під час зустрічі  обговорювалися проблеми доступу до соціальних послуг, питання виплат ВПО, а також подальше співробітництво УПФУ у Станично-Луганському районі  та БФ «Право на захист».

«Такі зустрічі є стратегічно важливими, – підкреслив Дмитро Щербаков. –  Станично-Луганський район зазнав значних пошкоджень з початку військового конфлікту. Місцеві жителі щодня стикаються зі страшними реаліями: обстріли, пошкоджені комунікації, заміновані території. Але попри все люди радо зустрічають тих, хто шукає притулку на підконтрольних Уряду України територіях».

Нагадаємо, станом на вересень 2016 року у Станично-Луганському районі налічується  8 692 ВПО, із них – 5 994 пенсіонерів.

13.09.16

Велика кількість переселенців, які були змушені покинути свої домівки та переїхати на контрольовану Урядом України територію, втратили своє житло через обстріли.

Чи є можливість якось компенсувати їхні втрати?

Хто несе юридичну відповідальність за зруйноване майно і з кого потрібно вимагати компенсацію?

Олена Виноградова, правовий аналітик БФ «Право на захист», дає відповідь на ці питання в програмі  “Настоящее время”, яка виходить в ефірі Всесвітньої служби украинського радіо.

Поділитися
13.09.16

У Святогірську відбувся тренінг для юристів та адвокатів проекту «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам».

Під час тренінгу особливої уваги було приділено ознойомленню з сновними засадами та тенденціями щодо захисту прав ВПО та постраждалого населення засобами національного судового захисту, питанням захисту житлових та майнових прав ВПО та осіб, що постраждали від конфлікту в судовому порядку на національному рівні, а також забезпеченню та захисту прав внутрішньо переміщених осіб та осіб, постраждалих від конфлікту через призму міжнародного права.

Юристи та адвокати  вирішували практичні завдання та обмінювалися власним досвідом захисту прав ВПО.

13.09.16

31.03.2016 року, на сайті Бердянської міської ради було опубліковано звернення Управління праці та соціального захисту населення  (УПСЗН) до мешканців міста з рекомендацією перевірити, чи дійсно у Бердянську переселенці проживають  за місцем реєстрації. У повідомленні також були оприлюднені адреси, за якими зареєстровані ВПО. Крім того, у разі не проживання особи за вказаною у списку адресою, УПСЗН пропонувало мешканцям міста подати відповідну заяву до виконавчого комітету Бердянської міської ради або до УПСЗН.

БФ «Право на захист»  виступив з заявою, що розміщення подібної інформації є не лише порушенням загальних норм Конституції України, Закону України “Про захист персональних даних”, Закону України  “Про інформацію” та Закону України  “Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні”, але й розпалює ворожнечу у громаді, де проживає велика кількість переселенців.

З огляду на зазначене, БФ «Право на захист» звернувся до Офісу Омбудсмана, Національної поліції  України та прокуратури Бердянського району. Нажаль, Омбудсман не побачив порушень законодавства про захист персональних даних та обмежився роз’яснювальною роботою;у свою чергу поліція відмовила у відкритті кримінальної справи.

Вбачаючи за необхідне ефективно захистити права ВПО, щодо яких були здійснені незаконні дії, БФ «Право на захист» звернувся  із відповідною заявою до слідчого судді Бердянського суду. За результатами розгляду даного звернення суд  задовольнив скаргу та зобов’язав Бердянський ВП ГУНП в Запорізькій області відкрити кримінальне провадження по даному факту.

БФ «Право на захист» зазначає, що якби на момент скоєння правопорушення державними органами було вжито необхідних заходів у рамках своїх повноважень, то можна було б уникнути повторення кричущої історії щодо порушення права на персональні данні ВПО у Рубіжному (нагадаємо: було розміщено оголошення зі списком переселенців за адресою: вул. Володимирська, буд. 48, місто Рубіжне Луганської області).

12.09.16

Родина Молчанових переїхала з Горлівки до Костянтинівки влітку 2014 року. Тоді ж Оксана – мати двох дітей – подала документи на отримання грошової допомоги для оренди житла як родина переселенців
Через певний час, розповідає Оксана, їй призупинили виплати і стали вимагати повернути сплачену суму майже за два роки – це 38 тисяч гривень. Причина в тому, що вона має ⅓ квартири як спадщину.

«Мені призупинили виплати адресної допомоги у травні на підставі того, що побачили мою спадщину – ⅓ квартири від батька, тут, у Костянтинівці. Я приходила до соцзахисту казала, що це зона АТО. Вони ж наполягають, що Костянтинівка ніколи до цієї зони не входила. Вони припинили виплати і вимагають повернути надмірно сплачені кошти, які я отримувала на себе і своїх дітей – 38 тисяч гривень», — розповідає Оксана Молчанова.

З цією проблемою родина звернулася по юридичну допомогу. Юрист БФ “Право на захист” Анна Букрєєва каже: жінка має повне право на отримання грошової допомоги від держави, адже на ⅓ квартири, а це 20 км.м жити вчотирьох її родина фізично не зможе.

«Якщо у людини є частина житла, а у неї частина, то це менше, ніж 13,65 кв.м на одну людина за законом. Повертати адресну допомогу не треба. Ми спробуємо підготувати позов до суду. Для родини з чотирьох осіб, де двоє дітей малих, це великі кошти. Тим більше, вона не обманювала нікого. Вона надавала усі документи, там було сказано, що вона має ⅓ житла. А на ⅓ родина вчотирьох не може жити», — говорить юрист Анна Букрєєва.

На прийомі у правозахисників // Громадське радіо
Таких випадків, коли людей позбавляють виплат з невідомих причин або їх призупиняють, дуже багато. Монітор організації “Право на захист” Наталя Шевченко, яка ще до юриста спілкується з людьми, наголошує: коли втручаються правники, виплати поновлюють наступного ж дня. Є випадки, коли з людиною за руку доводиться ходити до керівництва пенсійного управління та соціального захисту.
«Є у нас адвокаційні моменти, ми беремо людину за руку, йдемо до начальника і кажемо, щоб перевірили. Наступного ж дня приходить комісія до людини і за місяць поновлюють все. У мене таких чоловік десять вже, які потім дзвонили і дякували», — каже Наталя Шевченко.

Багато нарікань і від того, що людям пенсійного віку — переселенцям — призупиняють виплату пенсій. За заявленим місцем проживання вони мають чекати інспектора. За законом це 15 днів. Втім, на це ідуть тижні, а то й місяці.

«Призупинення пенсійних виплат – найгостріше питання. Багато людей, які із січня не отримують кошти, не кажу вже про травень та червень. Вийшла постанова, яка відмінила штампи, але до довідок переселенця вони прив’язали комісії, які приходять перевіряти переселенців за місцем проживання. Вони мали б прийти у 15-денний термін, але ці терміни затягуються на місяць і на два. Людина і так із січня не отримує пенсію, а ще після комісії місяць проходить. У Торецьку багато таких, у Костянтинівському районі працюють швидше, у Костянтинівці теж багато. Ми ведемо картки спеціальні, у нас таких вже 300-400 осіб», — говорить Наталя Шевченко.

До родини Ярмошенко приходили п’ять разів перевіряти, чи справді вони мешкають за адресою, що вказали. Ще влітку 2014 року Алла виїхала з Луганська з хворою донькою. Певний час жила на Одещині, з червня у Костянтинівці, втім виплат досі немає.

«Ми ще нічого не отримували, хоча до нас приходили п’ять чи шість разів із соцзахисту. Ми щоразу сидимо вдома, чекаємо. Я просила вже: у наших справах є мобільний телефон. Подзвоніть. Це нереально сидіти в квартирі, до лікарні треба, ще кудись», — розповідає Алла, що прийшла до юриста на консультацію.

Таких історій безліч. Правники кажуть, що кожного разу реєструють їх десятками, а то й сотнями. Втім, радять людям не боятися, а відстоювати свої права. А коли їм відмовляють у призначенні виплат вимагати письмової відмови, з якою потім можна звернутися до суду.

Наталя Поколенко з Донеччини для Громадського радіо

Громадське радіо