Місяць: Травень 2016

12-13 травня 2016 року у Львові відбулась міжнародна конференція з питань вимушених переселенців «Інтеграція чи диференціація?».

Представники понад 50 громадських організацій зі всієї України, соціальні працівники та науковці зібралися у Львові, щоб обмінятися досвідом і обговорити із місцевими та зарубіжними експертами, як краще підтримувати внутрішньо переміщених осіб (ВПО).

Учасники зосередили свою увагу на питаннях інтеграції ВПО в економічній, юридичній і психологічній сферах, а також торкнулися питань планування, впровадження і збору коштів для здійснення програм, спрямованих на підтримку ВПО. Багато часу було приділено обговоренню питань ролі засобів масової інформації, лобіювання, ефективної комунікації та збору коштів для програм інтеграції ВПО.

Під час другого дня конференції учасникам було запропоновано розділитись на чотири групи і напрацювати рекомендації щодо можливих шляхів юридичної, психологічної, економічної, культурної і соціальної інтеграції ВПО. Правовий аналітик БФ “Право на захист” Олена Виноградова модерувала роботу групи з напрацювання рекомендацій щодо юридичної інтеграції переміщених осіб.

Олена запропонувала групі зосередитись на трьох компонентах, які, у разі їх успішної реалізації, здатні у сукупності забезпечити успішну інтеграцію ВПО з правової точки зору. Ці компоненти:

1. Наявність законодавства про забезпечення прав і свобод переміщеного населення, а також відповідність цього законодавства міжнародним стандартам в сфері захисту прав людини;
2. Відповідність дій органів влади такому законодавству, тобто практична реалізація того, що затверджено законодавством;
3. Бажання і розуміння самих переміщених осіб захищати свої права за допомогою законів, тобто наявність відповідного рівня правової свідомості і правового виховання у переміщеного населення.

Далі група перейшла до обговорення проблем, які виникають на шляху до успішної правової інтеграції ВПО, та напрацювання рекомендацій щодо їх вирішення.  Олена разом з однією з найактивніших учасниці групи – переселенкою з Рівненщини, керівником громадської організації «Кримська діаспора Рівненщини» Ельвірою Шиліною,  презентували напрацювання групи.

Конференція була ініційована британською благодійною організацією BEARR Trust і організована спільно з Інститутом лідерства та управління (частина Українського католицького університету), за підтримки ПРООН в Україні.

Друзі!

Ми раді повідомити Вам про запуск оновленого веб-сайту Благодійного Фонду «Право на захист».

Ресурс доступний за колишньою адресою: archive.r2p.org.ua

Як бачите, сайт став більш зручним і функціональним: ми спростили навігацію, створили бібліотеку документів, а також додали можливість відправляти повідомлення співробітникам.

На сайті розміщена інформація про нашу діяльність і діяльність наших організацій-партнерів, а також карта з адресами наших офісів в Україні. У розділі новин регулярно буде публікуватись інформація про ситуацію із біженцями та внутрішньо переміщеними особами в Україні; також тут ви можете прочитати, що пишуть про нас медіа.

Якщо Вам потрібна юридична консультація, напишіть нам, скориставшись кнопкою внизу сторінки.

У Старобільському районі Луганської області працівники УПСЗН не можуть зареєструвати ВПО, які вперше звертаються за довідками, а також повторно видати довідки ВПО (дублікат) в зв’язку з тим, що в програмі занесені населені пункти зі старими назвами вулиць. Тобто людина приносить в УПСЗН довідку із сільради, на якій вказана адреса із новою назвою вулиці, а працівники управління соцзахисту не можуть знайти цю вулицю в базі, тому що база не була оновлена.

Описаний випадок не є виключенням, переселенці стикаються із цією проблемою у багатьох населених пунктах.

Так, У Новоайдарському районі Луганської області виникла аналогічна проблема, але працівники УПСЗН винайшли свій механізм її вирішення:  вони роздруковують довідку із старою назвою вулиці, від руки закреслюють, пишуть нову назву та ставлять зверху печатку про те, що дані  вірні. Зазначмо, у ситуації, що склалася, такий варіант вирішення проблеми є цілком можливим.

У відповідності до Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки” було внесено зміни до ЗУ “Про географічні назви”, у відповідності до яких перейменування географічних об’єктів здійснюється у випадку необхідності приведення назви географічного об’єкта у відповідність із вимогами Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.

БФ «Право на захист» з’ясував, що думка органів влади щодо внесення змін до документів громадян України у зв’язку із перейменуванням вулиць розходиться.

Так, наприклад, на офіційному сайті м. Лисичанськ мова йде про те, що потрібна реєстрація за місцем проживання (за новою/перейменованою адресою) фізичної особи у зв’язку із зміною назви (перейменуванням) вулиць: http://lis.gov.ua/zhitelyam-goroda/pereimenovanie-ulits/10441-rozyasnennya-derzhavnikh-organiv-shchodo-neobkhidnosti-pereoformlennya-dokumentiv-u-zvyazku-z-perejmenuvannyam-vulits-provulkiv-toshcho.html

Український інститут національної пам’яті має на цей рахунок іншу думку: http://www.unian.net/society/1157767-pri-pereimenovanii-ulits-i-gorodov-jiteli-ne-doljnyi-idti-v-pasportnyiy-stol-institut-natspamyati.html

Сподіваємося, що Управління праці та соціального захисту населення оновлять свої бази даних якнайшвидше, щоб переселенці, які проживають на перейменованих вулицях, могли без перешкод подовжити дію довідки.

12 травня відбулась зустріч Дімітріса Аврамопулоса, Єврокомісара з питань міграції, внутрішніх справ та громадянства, який перебував з офіційним візитом в Україні, із представниками громадянського суспільства.

Підчас зустрічі Галина Бочева, координатор програм правового захисту БФ «Право на захист», підняла ряд болючих проблем в сфері захисту прав людини. Зокрема, йшлося про значні недоліки, в тому числі на законодавчому рівні, системи притулку, управління міграцією та кордонами, статусу осіб без громадянства в Україні.

Галина також звернула увагу високопосадовця Європейського Союзу на потребу активної підтримки внутрішньо переміщених осіб в Україні та зусиль громадянського суспільства, спрямованих на їхній захист, з боку ЄС. Вона зауважила, що на сьогодні найбільш гостро для цієї категорії громадян стоїть проблема незаконної «верифікації» та призупинення пенсійних і соціальних виплат  ВПО у Дніпропетровській, Донецькій, Запорізькій, Луганській та Харківській областях, що поставила людей на межу виживання.

Також йшлося про потребу докорінного реформування порядку перетину лінії розмежування із тимчасово непідконтрольними територіями для забезпечення можливості безпечної евакуації для вразливих категорій населення, ефективного забезпечення гуманітарних потреб цивільного населення непідконтрольних територій та єдності сімей постраждалих від конфлікту.

Сьогодні, 13 травня, голови Нововодолазької районної адміністрації та Нововодолазької районної ради провели робочу нараду ради з головами сільських рад району та начальниками структурних підрозділів держорганів, включаючи УПСЗН, Пенсійного фонду та Державної міграційної служби (ДМС).

Любов Бутенко, керівник Харківського офісу проекту «Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам», який реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців, і Руслан Беретели, юрисконсульт проекту, озвучили учасникам наради проблеми, з якими стикаються внутрішньо переміщені особи (ВПО), що проживають у Харківській області, і особливо відзначили головну з них – призупинення соціальних і пенсійних виплат ВПО у зв’язку з відсутністю відповідних змін у нормативно-правових актах.

У своєму виступі Любов Бутенко підкреслила, що з 4 квітня 2016 року органи ДМС позбавлені повноважень ставити на довідках ВПО штампи про реєстрацію місця перебування. Але при цьому, відділи реєстрації при органах місцевого самоврядування (ОМС), які вже отримали нові штампи, ставити їх на довідках ВПО не поспішають. Любов Бутенко розповіла присутнім, що в Новій Водолазі відділ реєстрації ОМС поставив кілька штампів про реєстрацію місця перебування на довідках ВПО, але ці довідки не були прийняті УПСЗН і Пенсійним фондом. Чиновники пояснили це тим, що згідно з нормами Постанови КМУ №509 та №505 (які досі не приведені у відповідність із Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантій дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб») на довідці ВПО повинен бути штамп про реєстрацію місця перебування не ОМС, а ДМС.

Руслан Беретели акцентував увагу представників держорганів на тому, що Закон – це норми прямої дії, а підзаконні нормативно-правові акти чинні тільки в тій частині, в якій вони не суперечать Закону.

Головам рад були роз’яснені норми Закону про повноваження депутатів місцевих рад, а також підготовлена в рамках Проекту інформація про неприпустимість складання депутатом місцевої ради акта, який підтверджує місце проживання ВПО, тому що це є перевищенням повноважень, передбачених Законом .

У свою чергу, голова Нововодолазької районної адміністрації запевнив, що зробить все від нього залежне для того, щоб ВПО, які проживають в районі, отримали всі належні їм виплати в найкоротші терміни.[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”3280,3284,3283,3282,3281″]

Прем’єр – міністру України,

Міністру юстиції України,

народним депутатам України

 

Відкрите звернення

 

Сьогодні в Україні ми маємо досить тривалу процедуру реєстрації актів цивільного стану, особливо народження та смерті, на тимчасово окупованій території та непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей. Так, у нашій державі досі не функціонує доступна адміністративна процедура, що передбачала б алгоритм державної реєстрації органами РАЦС народження або смерті громадян, походження яких – тимчасово окупована та непідконтрольні території України.

Разом з цим, Україна здійснила крок, спрямований на покращення ситуації з документуванням. Так, розроблений Міністерством юстиції України та прийнятий 04 лютого 2016 року Закон України “Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо встановлення факту народження або смерті на тимчасово окупованій території” є першим кроком  у полегшенні процедури встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України і передбачає:

• можливість подання заяви про встановлення таких фактів родичами, їхніми представниками або іншими законними представниками до будь-якого суду за межами окупованих територій України
• розгляд таких справ у швидкому, невідкладному порядку з моменту надходження до суду, та оперативність виконання судового рішення.

За даними Міністерства юстиції України, за 2 місяці з моменту вступу в силу відповідного закону понад 3700 мешканців тимчасово окупованих територій отримали відповідні документи за спрощеним судовим порядком.

Наголошуємо, що хоча запроваджені законодавчі зміни дещо полегшили доступ до процедури встановлення фактів народження, смерті громадян у судовому порядку, остаточним вирішенням ситуації все ж, на нашу думку, залишається запровадження адміністративної процедури реєстрації таких фактів. Згадана процедура реєстрації органами РАЦС є загальнодоступною для осіб, що проживають в Україні, та передбачає реєстрацію певного факту громадянського стану в Державному реєстрі актів цивільного стану громадян на підставі відповідного пакету документів, що підтверджує настання такого факту.

Але загальнодоступність вищезгаданої процедури, на жаль, не розповсюджується на кримчан та жителів непідконтрольних територій Донецької, Луганської областей через особливий статус таких регіонів. Виїхавши на підконтрольну Україні територію, така особа не може зареєструвати факт народження або смерті в органі РАЦС, а лише встановити такий факт у судовому порядку без жодних виключень. Практична відсутність чіткого адміністративного механізму створює безліч додаткових перепон на шляху реалізації права на соціальне, медичне забезпечення, охорону здоров’я, освіту та інших невід’ємних прав і свобод громадян, що проживають на окупованих територіях та непідконтрольних українській владі територіях Донецької та Луганської областей. Зазначені обставини можуть спровокувати хвилю дискримінаційних настроїв як у суспільстві, так і на загальнодержавному рівні.

Враховуючи нагальність зазначеного питання, а також те, що завданням держави повинно бути створення сприятливих умов для реалізації прав і свобод усіх без виключення громадян України, просимо провести публічне обговорення теми “Можливість застосування адміністративного механізму реєстрації фактів цивільного стану (народження, смерті) громадян на тимчасово окупованій території України та непідконтрольних територіях Донецької, Луганської областей” за участі народних депутатів, представників Комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин та Комітету Верховної Ради України з питань правової політики та правосуддя, представників центральних органів виконавчої влади, міжнародних організацій та громадського сектору, провідних правознавців, з метою визначення шляхів та можливостей  запровадження адміністративної процедури реєстрації фактів цивільного стану (народження, смерті) громадян на тимчасово окупованій території України та непідконтрольних територіях Донецької, Луганської областей (з урахуванням практичного досвіду таких країн, як Грузія, Молдова, Намібія тощо).

 

З повагою

Громадська організація “КримСОС”

Благодійний фонд “Право на захист”

Ресурсний центр допомоги вимушеним переселенцям

Благодійий фонд “Восток- SOS”

13 січня 2016 року набув чинності Закон “Про внесення змін до деяких законів України щодо посилення гарантії дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб”. Чотири місяці потому монітори БФ “Право на захист” продовжують фіксувати порушення органами соціального захисту населення прав внутрішньо переміщених осіб при оформленні довідки ВПО або подовженні її строку дії.

Зокрема, працівники Селідівського УПСЗН, у разі якщо за однією адресою зареєстровано більше трьох переселенців, для оформлення чи подовження дії довідки продовжують вимагати присутності власника житла та його письмової згоди. Таку практику працівники УПСЗН пояснюють необхідністю виконання Постанови Кабміну №509, але норми цього акту не містять вимоги присутності власника житла для оформлення чи подовження дії довідки.

“Оформлення довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи регулюється Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509”, – наголошує Юлія Трало, керівник служби юридичної допомоги проекту “Адвокація та правова допомога внутрішньо переміщеним особам”, який реалізується БФ “Право на захист” за підтримки Агентства ООН у справах біженців.

Експерт наводить регламентований Постановою порядок дій:

Для отримання чи подовження дії довідки ВПО внутрішньо переміщена особа має звернутися до Управління праці та соціального захисту із заявою про взяття на облік (форма заяви затверджена Мінсоцполітики), в якій вказується виключно інформація, надання якої передбачено нормативно.

Разом із заявою про взяття на облік внутрішньо переміщена особа має надати:

• документ, що посвідчує особу та підтверджує громадянство України, або тимчасове посвідчення, що підтверджує особу громадянина України;
• за наявності – документ, що підтверджує факт проживання на території адміністративно-територіальної одиниці, з якої здійснюється внутрішнє переміщення;
• у разі необхідності – свідоцтво про народження дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування.

У разі подання заяви законним представником внутрішньо переміщеної особи додатково пред’являються:

• документ, що посвідчує особу законного представника та підтверджує громадянство України;
• документ, що підтверджує повноваження особи як законного представника, крім випадків, коли законними представниками є батьки (усиновлювачі).

Також, згідно із вказаною постановою, якщо 6-місячний строк виданої раніше довідки закінчився, ВПО має повторно звернутись до Управління праці та соціального захисту населення.

Із наведеного очевидно, що вимагати будь-які додаткові документи, письмові чи усні “підтвердження, згоди, пояснення” інших осіб, так само як і їх фізичну присутність, працівники УТСЗН не мають права.

Саме тому, у разі отримання подібних вимог, рекомендуємо звертатись до УПСЗН із письмовою заявою, в якій мають міститися вимоги видати довідку про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та надати письмову відповідь про прийняте рішення, а у разі відмови – також про підстави відмови

Із прийняттям змін до Цивільного процесуального кодексу України, зокрема щодо порядку встановлення факту смерті на тимчасово окупованій території України, очікувалось, що особа зможе звернутися до будь-якого суду незалежно від місця проживання.

Проте на практиці суди нерідко повертають заяву про встановлення факту смерті на вказаних територіях у зв’язку з непідсудністю.

Як зазначається в ухвалах суду відповідно до ч. 1 ст. 257-1 ЦПК України заяву про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України може бути подано до суду за межами такої території і не вказано, що до будь-якого суду, як вказано з питань встановлення факту народження на тимчасово окупованій території України[1].

І справді, в статті 257-1 ЦПК України прямо не зазначається, що заявник може звернутися до будь-якого суду, кодекс містить наступне формулювання: заява може бути подана до суду за межами такої території України.

Відповідно суди зазначають наступне:

Виходячи з тієї обставини, що абзац 2 частини 1 статті 257-1 ЦПК України не містить посилання на можливість звернення родичами померлого або їхніми представниками до будь-якого суду за межами тимчасово окупованої території України незалежно від місця проживання заявника, слід вважати, що заява про встановлення факту смерті має бути подана фізичною особою за місцем її проживання у відповідності до вимог ч. 1 ст. 257 ЦПК України[2].

На даний час заяви за непідсудністю у вказаних справах повертають наступні суди:

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області;

Кагарлицького районного суду Київської області;

Жовтневий районний суд міста Маріуполя Донецької області [3]

Сєверодонецький міський суд Луганської області[4]

Артемівський міськрайонний суд Донецької області[5]

Слід зазначити, що Вищим спеціалізованим судом України щодо порядку застосування статті 257-1 ЦПК України також зазначалось, що на відміну від правила щодо підсудності заяв про встановлення факту народження особи на тимчасово окупованій території, заяви про встановлення факту смерті можуть бути подані за місцем проживання (перебування) заявника.

З огляду на вказане, рекомендуємо особам подавати заяви про встановлення факту смерті на території Криму та непідконтрольних територіях Донбасу до суду за місцем проживання.

Згідно із діючим законодавством відмітка про реєстрацію місця проживання особи міститься в паспорті та інших документах, визначених законом.

Місце проживання внутрішньо переміщених осіб засвідчує їх довідка про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.

В разі відсутності реєстрації місця проживання або довідки про взяття на облік внутрішньо переміщених осіб, місце фактичного проживання можна підтвердити іншими документами. Для отримання додаткової консультації з цього приводу можна звернутись до юристів БФ “Право на захист”.

Якщо особа зареєстрована на непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей, то підсудність справ відповідних судів станом на 29.04.2016 визначена наступним судам.Луганська область

№	Суд, територіальна підсудність якого змінена	Суд, якому визначається територіальна підсудність
1.	Алчевський міський суд Луганської області	Лисичанський міський суд Луганської області
2.	Антрацитівський міськрайонний суд Луганської області	Старобільський районний суд Луганської області
3.	Брянківський міський суд Луганської області	Лисичанський міський суд Луганської області
4.	Кіровський міський суд Луганської області	Кремінський районний суд Луганської області
5.	Краснодонській міскрайонний суд Луганської області	Сватівський районний суд Луганської області
6.	Краснолуцький міський суд Луганської області	Новопсковський районний суд Луганської області
7.	Лутугинський районний суд Луганської області	Білокуракинський районний суд Луганської області
8.	Первомайський міський суд Луганської області	Рубіжанський міський суд Луганської області
9.	Ровеньківський міський суд Луганської області	Біловодський районний суд Луганської області
10.	Свердловський міський суд Луганської області	Біловодський районний суд Луганської області
11.	Стахановський міський суд Луганської області	Сєвєродонецький міський суд Луганської області
12.	Станично-Луганський районний суд Луганської області	Біловодський районний суд Луганської області
13.	Артемівський районний суд міста Луганська	Білокуракинський районний суд Луганської області
14.	Жовтневий районний суд міста Луганська	Троїцький районний суд Луганської області
15.	Кам’янобрідський районний суд міста Луганська	Марківський районний суд Луганської області
16.	Ленінський районний суд міста Луганська	Сватівський районний суд Луганської області
17.	Слов’яносербський районний суд Луганської області	Марківський районний суд Луганської області
18.	Перевальський районний суд Луганської області	Лисичанський міський суд Луганської області

Донецька область

№	Суд, територіальна підсудність якого змінена	Суд, якому визначається територіальна підсудність
1.	Авдіївський міський суд Донецької області	Селидівський міський суд Донецької області
2.	Амвросіївський районний суд Донецької області	Оріхівський районний суд Запорізької області
3.	Дебальцевський міський суд Донецької області	Костянтинівський міськрайонний суд  Донецької області
4.	Докучаєвський міський суд Донецької області	Пологівський районний суд Запорізької області
5.	Єнакіївський міський суд Донецької області	Артемівський міскьрайонний суд Донецької області
6.	Жданівський міський суд Донецької області	Артемівський міскьрайонний суд Донецької області
7.	Кіровський міський суд Донецької області	Чернігівський районний суд Запорізької області
8.	Новоазовський районний суд Донецької області	Приазовський районний суд Запорізької області
9.	Сніжнянський міський суд Донецької області	Куйбишевський районний суд Запорізької області
10.	Старобешівський районний суд Донецької області	Токмацький районний суд Запорізької області
11.	Торезький міський суд Донецької області	Бердянський міськрайонний суд Запорізької області
12.	Тельманівський районний суд Донецької області	Приморський районний суд Запорізької області
13.	Харцизький міський суд Донецької області	Допропільський міськрайонний суд Донецької області
14.	Шахтарський міськрайонний суд Донецької області	Бердянський міськрайонний суд Запорізької області
15.	Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області	Дружківський міський суд Донецької області
16.	Калінінський районний суд міста Горлівки	Слов’янський міськрайонний суд Донецької області
17.	Микитівський районний суд міста Горлівки	Слов’янський міськрайонний суд Донецької області
18.	Центрально-Міський районний суд міста Горлівки	Слов’янський міськрайонний суд Донецької області
19.	Будьоннівський районний суд міста Донецька	Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
20.	Ворошиловський районний суд міста Донецька	Селидівський міський суд Донецької області
21.	Кіровський районний суд міста Донецька	Красноармійський міськрайонний суд Донецької області
22.	Київський районний суд міста Донецька	Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
23.	Калінінський районний суд міста Донецька	Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
24.	Куйбишевський районний суд міста Донецька	Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області
25.	Ленінський районний суд міста Донецька	Дзержинський міський суд Донецької області
26.	Петровський районний суд міста Донецька	Краснолиманський міський суд Донецької області
27.	Пролетарський районний суд міста Донецька	Дзержинський міський суд Донецької області
28.	Кіровський районний суд міста Макіївки	Краматорський міський суд Донецької області
29.	Совєтський районний суд міста Макіївки	Краматорський міський суд Донецької області
30.	Гірницький районний суд міста Макіївки	Краматорський міський суд Донецької області
31.	Центрально-Міський районний суд міста Макіївки	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області
32.	Червоногвардійський районний суд міста Макіївки	Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

Інформація розміщена у відповідності до актів Вищого спеціалізованого суду України, розміщених на офіційному сайті http://sc.gov.ua/ua, станом на 29 квітня 2016 року

[1] http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57237372

[2] http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57265149

[3] http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/56984022

[4] http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57212071

[5] http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/57264683