Місяць: Січень 2015

https://youtu.be/K9tgzRVuOYo13 сентября Кабмин принял постановление, которое существенно повлияет на жизнь внутренне перемещенных лиц

Гости эфира “Громадське радіо“— правовой аналитик Благотворительного Фонда «Право на защиту» Анастасия Бондаренко и координатор правового направления «Восток SOS» Алена Лунева.

Алена Лунева: 13 сентября было принято постановление 689, им были внесены изменения в ряд постановлений, которые регламентирую назначения адресной помощи внутренне перемещенным лицам, порядок контроля за выплатами. Для лиц с инвалидностью был увеличен размер адресной помощи. Раньше для всех людей с инвалидностью был одинаковый размер выплат, то сейчас для лиц с инвалидностью первой группы и для детей с инвалидностью будет 130% прожиточного минимума. Это примерно 1300 гривен, для лиц со второй группой инвалидности 115% прожиточного минимума для лиц, которые утратили трудоспособность, для людей с инвалидностью третьей группы — 100% прожиточного минимума для лиц, которые утратили трудоспособность. Также увеличен размер максимальной адресной помощи, который положен на семью, если в семье есть человек с инвалидностью, вместо 2400 будет 3400 гривен.

Изменен порядок контроля за социальными выплатами внутренне перемещенных лиц. Раньше для всех переселенцев была обязательной процедура проверки места проживания. Переселенцы ждали, что к ним придет проверка, составит соответствующий акт. Это очень ограничивало право на свободу передвижения. Ты не можешь выйти в магазин, лечь в больницу, поехать к родственникам только потому, что не знаешь, в какой момент к тебе придут.

Сейчас эта процедура предположительно будет легче: необходимо будет проходить идентификацию в отделениях «Ощадбанка». Пока непонятно, насколько «Ощадбанк» готов, чтобы люди шли к нему.

Дмитрий Тузов: Какая процедура идентификации?

Анастасия Бондаренко: Тем постановлением, которое было принято 13 сентября, не расписан механизм, как будет проходить физическая идентификация. Если по пенсионерам все понятно, расписаны сроки, в которые человек должен явиться, то с прочими получателями социальных выплат непонятно.

Керівник проекту «Адвокація та правова допомога ВПО» БФ «Право на Захист» Марія Алєксєєнко в ефірі «Громадського радіо» розповідає про життя людей на лінії зіткнення.

Валентина Троян: Чи є якісь обмеження прав людей на лінії зіткнення?

Марія Алєксєєнко : Життя на лінії зіткнення, особливо за 5 км від лінії зіткнення, є надзвичайно небезпечним через військові дії. Друга проблема – це зруйнована інфраструктура, наприклад, транспортна система, яка функціонує гірше, ніж у інших населених пунктах. Це і брак доступу до соціальних інфраструктур, медичних установ тощо.

Валентина Троян: І швидка не завжди приїжджає?

Марія Алєксєєнко : Саме так. В деяких населених пунктах для того, щоб отримати медичну допомогу, необхідно їхати в інший населений пункт або чекати, щоб приїхала лікар або медсестра за певним графіком.

Валентина Троян: Чи торкалися ви у ваших моніторингах стосунків місцевого населення з українською армією? І якщо так, то що розповідали люди і що говорили військові?

Марія Алєксєєнко: В ході нашого моніторингу ми спілкуємося з місцевим населенням, і ми знаємо, що не завжди стосунки є легкими, тому що є певні обмеження в’їзду-виїзду, а також є ситуації, коли військові формування знаходяться близько до цивільної інфраструктури, і це більший ризик для безпеки людей. Тому що коли йдуть військові дії, постріли будуть націлені на ці військові формування. Також є випадки, коли військові займають житло, і не завжди вирішується питання сплати комунальних послуг. Господарі можуть повертатися і стикатися з проблемою, коли їм потрібно платити за те, чим вони не користувалися.

Валентина Троян: Над чим ви зараз працюєте?

Марія Алєксєєнко: Перше – це питання зруйнованого житла.  Це питання стає досить гостро, тому що за два роки конфлікту воно досі на законодавчому рівні не врегульоване. І єдиний спосіб людям спробувати компенсувати збитки які були завдані конфліктом, йти судовою процедурою. А це великі цифри – 10 тисяч будинків з 40 тисяч зруйнованих залишаються не реконструйованими. Наша практика показує, що були і позитивні, і негативні рішення, і навіть два рішення набули вже чинності, і ми намагалися здійснити їхнє виконання, тобто людина мала отримати близько 600 тисяч гривень компенсації, як вирішив суд. Але поки що ми від Державного казначейства України отримали відписку, що вони мають це компенсувати і немає такого законодавства, яке б зумовлювало компенсацію з їхнього боку. Зараз ці справи перебувають у Верховному суді, і ми зараз очікуємо рішення.

Валентина Троян: Чи є можливість у людей на лінії зіткнення дивитися українське телебачення та слухати українське радіо?

Марія Алєксєєнко: Я так розумію, що доступ до інформації у людей обмежений, тому є багато організацій, які намагаються задовольнити цей попит на інформацію.

Валентина Троян: А попит є?

Марія Алєксєєнко: Попит є. І навіть ми спостерігаємо великий попит на газети на контрольно-пропускних пунктах. Тобто люди, які проживають на непідконтрольних територіях і подорожують, дуже активно беруть газети, читають їх і забирають з собою.  Тому важливо працювати в цьому напрямку та доносити інформацію.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі. 

Анастасія Одінцова, правовий аналитик БФ “Право на захист”,  в ефірі Громадського радіо розповіла про проблеми жінок-внутрішньо переміщених осіб. 

Найчастіше жінки переїжджають із дітьми. Тому найбільша проблема для них – це влаштувати дитину у дитячий садок, щоби потім мати могла заробляти на життя. Оскільки переселенцям не дають жодного житла в тимчасове користування, жінці потрібно заробляти гроші і на житло.

Друга проблема, за словами правового аналітика, – це працевлаштування: «Найбільше переміщених осіб у нас знаходиться у Києві та Київській області, бо тут найбільше є робочих місць. Крім того, виходить так, що у Києві є робота, але високі ціни за квартири, тому ВПО селяться у містах-спутниках Києва, а там так історично склалося, оскільки вони тільки розростаються – мало дитячих садків».

За словами Анастасії Одінцової, коли почався конфлікт в Україні, була проблема для жінок, щоби пройти медичне обстеження. Вимагалася довідка про реєстрацію. Хоча згідно медичної реформи, зараз жінка може звернутися за медичною допомогою у місці, де вона проживає і де їй зручно.

«На початку, жінкам допомагали гуманітарними наборами. Зараз такого немає, бо інформаційно ця проблема йде на спад. Хоча це не так, проблеми всі не вирішено. Жінки та діти й далі залишаються незахищеними», — підкреслює Анастасія Одінцова.

За словами аналітика, жінки підвержені множинній дискримінації (за статтю та за місцем проживання і походженням).

«Ці жінки постійно чують: «Ви понаїхали!», «Навіщо ви сюди прийшли?». Якщо ж вони можуть влаштуватися на роботу – то це самий мінімальний заробіток, наприклад робота прибиральниці або ще щось. Чому? Бо стереотипно вважається роботодавцем, що ці жінки ненадійні та можуть знову переїхати», — розповідає вона.

Ще одна важлива проблема зараз, це те, що ВПО не мають впливу на місцеві вибори.

«Саме тому на місцевому рівні їх не чують. Вони сплачують податки, вирішують різні питання, але не можуть голосувати та впливати, щоби був обраний той депутат, який їм допоможе. На мапі цього міста – вони не існують», — говорить Анастасія Одінцова.

Аудіозапис розмови слухайте в долученому файлі або на сайті Громадського радіо.

БФ «Право на захист» підготував моніторинговий звіт «Перетин лінії зіткнення через КПВВ» за перше півріччя цього року. Про те, з якими проблемами стикаються люди, що перетинають лінію зіткнення, в інтерв`ю Громадському радіо розповідала керівник проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО» Марія Алексєєнко.

Вікторія Єрмолаєва: З ким ви спілкувалися і хто ваші резиденти?

Марія Алєксєєнко: Подібну аналітичну роботу ми проводимо із червня 2017-го року, і в цьому році ми вчергове проводили опитування на адмінмежі. За нашим даними, перетинають адмінкордон люди похилого віку, і переважна більшість людей, опитаних нами, це люди, які постійно проживають на непідконтрольній території.

Вікторія Єрмолаєва: Зараз на дворі дуже спекотно, а людям доводиться по декілька годин стояти на сонці, проходячи процедуру перетину адмінмежі. Які контрольно-пропускні пункти обладнані захисними тенами, а які ні?

Марія Алєксєєнко: Дійсно, влітку ми спостерігаємо, що погодні умови впливають негативно на здоров’я людей, збільшуються випадки втрати свідомості. Люди отримають медичну допомогу на всіх КПВВ, але вона там працює лише до 15:00. Проте ми виявили, що час проходження КПВВ трошки прискорився. Якщо минулого року ми спостерігали, що люди перетинають ці лінії протягом трьох-чотирьох годин і більше, то зараз швидкість проходження знизилася до двох-трьох годин.

Також ми бачимо, що на низці КПВВ відбуваються реконструкції, планується встановлення тентів в тих місцях, де люди їх потребують.  Але залишається цілий ряд концептуальних проблем, адже 5 КПВВ – це дуже мало для такої кількості людей, яка переміщується. В Луганській області всього один КПВВ і той пішохідний. Також досі залишається незрозумілим, хто є розпорядником КПВВ і хто має відповідати за комплексну інфраструктуру. Адже все господарство, яке знаходиться на КПВВ, належить різним організаціям і установам, і єдиного розпорядника там, на жаль, немає.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.

Сотни дел заморожены сейчас в судах, люди продолжают не получать пенсию, а Пенсионный фонд решил обжаловать решение Верховного Суда, в эфире Громадського радіо говорит Дарина Толкач, адвокационный координатор БФ «Право на защиту».

Анастасия Багалика: Я знаю, что долго собирали материалы для этого иска и на 4 сентября назначено рассмотрение.

Дарина Толкач: Небольшой экскурс, о чем идет речь: с 2014, фактически с 2016, года Министерством социальной политики было введено ряд нормативных регуляторных актов, которые устанавливают процедуры проверок для внутренне перемещенных лиц с целью их доступа к социальным, экономическим правам, фактически, к социальным выплатам и пенсиям, в том числе. С 2016 года все правозащитники и юристы бьют в набаты, говорят, что предписания 365 постановления являются незаконными потому, что возлагают на внутренне перемещенных лиц пенсионеров, проверки, которые не предполагаются для остальных граждан Украины — это противоречит Закону об обязательном пенсионном страховании. Количество исков, связанных с неправомерным прекращением выплаты пенсии на основании списков СБУ, списков системы Аркан, проверок проводимых Министерством финансов и так далее, огромное, люди обращаются к юристам и в суды для восстановления своего права на пенсию. Поскольку суды задыхались от огромного количества однотипных дел, Донецкий апелляционный суд обратился в Верховный Суд и попросил Верховный Суд воспользоваться своей новой функцией — рассмотреть, так называемое, модельное дело, зразкову справу. Соответственно Верховный Суд берет в рассмотрение любое из однотипных дел и прокладывает алгоритм его рассмотрения.

Анастасия Багалика: То есть, это благодаря тому, что Донецкий апелляционный собрал всю информацию, которая на данный момент есть по поводу подобных исков?

Дарина Толкач: Да, на тот момент, более 100 таких исков находилось только в этом суде. В других судах так же находились сотни подобных дел и практика их рассмотрения была очень различна. С этой целью Верховный Суд взял одно из дел в рассмотрение и взял одно из дел, которое, по счастливому стечению обстоятельств, наше, одно из сотен дел которые ведут юристы фонда «Право на защиту». Мы имеем на руках решение Верховного Суда по этому модельному делу в пользу истца. Судьи прописали крайне детально мотивационную часть и из того решения, которое уже было вынесено Верховным Судом, можно сделать вывод, что в данной тематике судьи Верховного Суда очень детально ознакомились и с европейской практикой, и с законодательством. Но Пенсионному фонду этого оказалось недостаточно: сотни дел заморожены сейчас в судах, люди продолжают не получать пенсию, а они решили обжаловать решение Верховного Суда в Большой палате Верховного суда. Соответственно, 4 сентября мы ожидаем рассмотрение этого модельного дела. Очень надеемся на то, что 4 сентября будет вынесено окончательное решение.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.

Два года эксперты изучали процесс интеграции и адаптации переселенцев в Одесской и Харьковской областях. О результатах исследования в эфире Громадського радіо рассказала Анастасия Бондаренко, правовой аналитик БФ «Право на защиту».

Полную версию интервью можно прослушать в прикрепленном файле.

Після окупації Криму й початку конфлікту на Донбасі Україна зіткнулася з новим для себе явищем — хвилею переселенців, внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Офіційно в нашій країні зареєстровано понад півтора мільйона ВПО. Багато з цих людей втратили все, що мали, і були змушені починати життя з чистого аркуша. Про проблеми, з якими вони стикаються досі, про те, наскільки успішно держава й суспільство допомагають вирішити ці проблеми і яка робота ще має бути Еліна Шишкіна, правовий аналітик БФ «Право на захист» та Наталія Новікова — менеджер проектів ГО «Група впливу» говорили в ефірі Українського радіо.

Повну версію інтерв’ю слухайте в прикріпленому файлі.