Відповідь на це запитання намагалися знайти наші колеги. Із 29 березня по 30 квітня поточного року благодійний фонд «Право на захист» досліджував доступ до адміністративних послуг у центрах надання адміністративних послуг (далі — ЦНАП). Спостерігачі нашої організації опитали 863 особи, які перетнули лінію розмежування в обох напрямках через контрольні пункти в’їзду-виїзду (далі — КПВВ) «Станиця Луганська» в Луганській області і «Новотроїцьке» в Донецькій області. 

Дослідження проводили, аби отримати інформацію про такі аспекти роботи ЦНАП:

1) Досвід звернення за адміністративними послугами осіб віком від 60 років, адже особи саме цієї вразливої вікової групи найчастіше перетинають лінію розмежування.

2) Досвід звернення за паспортом громадянина України у формі картки по досягненню 14-річного віку (вперше). Крім дослідження якості надання такої послуги, вивчалася також наявність труднощів у збиранні документів, необхідних для звернення. Таке дослідження зумовлене тим, що паспорт підтверджує громадянство України, а отже, і правовий зв’язок між фізичною особою й Україною.

3) Джерела отримання інформації про адміністративні послуги для покращення інформування про них.

4) Досвід звернення до ЦНАП на КПВВ та до мобільного ЦНАП.

5) Вплив COVID-19 на доступ до адміністративних послуг у ЦНАП.

«Ми давно досліджуємо свободу пересування через лінію розмежування, і вона є наскрізною для БФ «Право на захист». Питання ж доступу до адмінпослуг на КПВВ у Центрах надання адміністративних послуг — тема відносно нова, оскільки ЦНАП на деяких КПВВ з’явилися нещодавно. Водночас наше дослідження є дуже вчасним, адже днями з’явився Наказ Президента України «Про введення в дію Рішення Ради національної безпеки й оборони про деякі питання активізації процесу мирного врегулювання ситуації в Донецькій і Луганській областях».

У першому пункті Наказу надається доручення Кабміну в тримісячний строк завершити облаштування КПВВ на тимчасово окуповані території в Донецькій та Луганській областях, розбудову їхньої інфраструктури, передбачивши створення поблизу кожного контрольного пункту гуманітарно-логістичних центрів, сервісних центрів для надання соціальних, адміністративних, банківських, медичних, поштових та інших послуг. Тож наше дослідження може показати питання, які можна розв’язати в процесі такого облаштування».

— розповідає адвокаційна координаторка БФ «Право на захист» Еліна Шишкіна,

За результатами дослідження нам вдалося з’ясувати, що люди здебільшого задоволені якістю надання адміністративних послуг у ЦНАП, але важливо підвищувати обізнаність населення про адміністративні послуги, самі ЦНАП й порядок отримання таких послуг.

Водночас викликає занепокоєння брак адміністративної процедури, яка сприяла би швидкій та легкій реєстрації народження дітей, народжених на НПУТ, а також відновлення свідоцтв про народження дітей, виданих до збройної агресії Російської Федерації. Крім того, спрощення потребує адміністративна процедура взяття на облік внутрішньо переміщених осіб. Такі зміни покращать доступ до отримання в ЦНАП першого паспорта громадянина України у формі картки в 14 років.

Опитані мешканці Донецької та Луганської областей потребують створення, належного функціонування та наповнення вебсайтів ЦНАПів (зокрема, тих, що працюють на КПВВ та мобільних ЦНАП); розміщення в них інформаційних стендів із роздатковими матеріалами. Також люди виявляли бажання отримувати в ЦНАП такі послуги: реєстрація місця проживання, транспортного засобу й нерухомого майна; видавання закордонного паспорта, ID-картки й посвідчення водія; оформлення субсидій.

ЦНАП на КПВВ надають переважно інформаційні, а не адміністративні, послуги. Відтак респонденти іноді незадоволені якістю надання адміністративних послуг у них. 

Найбільшою проблемою респондентів, які намагалися перетнути лінію розмежування через КПВВ за отриманням адміністративної послуги в ЦНАП, є саме наявність обмежень у перетині лінії розмежування через КПВВ.

За результатами проведеного дослідження БФ «Право на захист» рекомендує органам державної влади:

1. Установити позасудову процедуру, яка полегшила би реєстрацію народжень дітей, народжених на НПУТ, а також спростити відновлення свідоцтв про народження дітей, виданих до збройної агресії Російської Федерації, та процедуру взяття на облік внутрішньо переміщених осіб.
2. Забезпечити належний доступ до адміністративних послуг особам, які перетинають КПВВ у напрямку підконтрольної території. Зокрема, продовжити відкриття ЦНАП на КПВВ і мобільних ЦНАП у Донецькій та Луганській областях.
3. Забезпечити надання передусім адміністративних, а не інформаційних, послуг у ЦНАП на КПВВ.
4. Створити вебсайти ЦНАП, зокрема, тих, що діють на КПВВ і мобільних ЦНАП, облаштувати інформаційні стенди, наповнені роздатковими інформаційними матеріалами.

Із повними результатами дослідження,

висновками та рекомендаціями БФ «Право на захист»

можна ознайомитися в звіті.

Він доступний українською

та англійською мовами.

* Документ висвітлює діяльність із надання гуманітарної допомоги, яка здійснюється за фінансової допомоги Європейського Союзу. Погляди, висловлені в цьому документі, жодним чином не повинні відображати офіційну думку Європейського Союзу, і Європейська Комісія не несе відповідальності за використання інформації, наведеної в цьому документі.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:

• Історія переселення: громада відкрита для людей
• БФ «Право на захист» розпочинає новий проєкт із допомоги у працевлаштуванні
• Пресконференція з питань житла для тимчасового проживання ВПО: презентовано результати консультаційних семінарів для ОТГ