17 березня 2022 р. набув чинності Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» № 2120-IX від 15 березня 2022 р. (далі – «Закон № 2120»). Його положення переважно регулюють питання оподаткування, але низка його норм стосується питань кредитування та іпотеки, встановлюючи нові правила, що підлягають застосуванню під час дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування. Тож, розглянемо більш детально, які саме правила впроваджено Законом № 2120.

1. Кредит (позика): загальні питання звільнення позичальника від відповідальності

Законом № 2120 було внесено зміни до розділу “Прикінцеві та перехідні положення” Цивільного кодексу України та доповнено його пунктом 18, що встановлює нові правила звільнення позичальника від відповідальності в разі прострочення виконання ним своїх зобов’язань.

Відтепер, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов’язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється:

• від відповідальності, визначеної ст. 625 Цивільного кодексу України (нагадаємо, що ч. 2 ст. 625 ЦКУ говорить, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), а також
• від обов’язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Крім цього, було встановлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Зверніть увагу! Звільнення позичальника від виконання своїх зобов’язань з повернення кредиту (позики), сплати процентів за користування ним або відтермінування таких платежів Законом № 2120 не передбачено!  

2. Звільнення від відповідальності за договором про споживчий кредит

Законом № 2120 також внесено зміни до розділу IV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про споживче кредитування” і доповнено його п. 6¹, який встановлює нові правила звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання ним своїх зобов’язань за договором про споживчий кредит.

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування у разі прострочення споживачем виконання зобов’язань за договором про споживчий кредит споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем за таке прострочення. У разі допущення такого прострочення споживач звільняється, зокрема, від обов’язку сплати кредитодавцю неустойки (штрафу, пені) та інших платежів, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) споживачем зобов’язань за таким договором.

Також, нові правила забороняють збільшення процентної ставки за користування кредитом з причин інших, ніж передбачені ч. 4 ст. 1056¹ Цивільного кодексу України, у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит у вказаний вище період.

Нагадаємо, що положення ч. 4 ст. 1056¹ Цивільного кодексу України регулюють питання застосування змінюваної процентної ставки, порядок розрахунку якої із застосуванням погодженого сторонами індексу встановлюється у кредитному договорі. При застосуванні такої ставки кредитодавець самостійно, з визначеною у кредитному договорі періодичністю, має право збільшувати та зобов’язаний зменшувати процентну ставку відповідно до умов і в порядку, встановлених кредитним договором. Тож, в усіх інших випадках у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування збільшення процентної ставки за користування кредитом у разі невиконання зобов’язань за договором про споживчий кредит забороняється!

При цьому, норми вказаного п. 6 поширюються, у тому числі, і на кредити, визначені в ч. 2 ст. 3 Закону України “Про споживче кредитування”, тобто кредити, на які такий закон загалом не поширюється за винятком окремих, прямо визначених ним положень (до яких тепер належать і положення п. 6 розділу IV “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про споживче кредитування”). Такі кредити включають, зокрема:

• договори, що містять умову про споживчий кредит у формі кредитування рахунку зі строком погашення кредиту до одного місяця;
• кредити, що надаються за договорами, укладеними в результаті врегулювання спору шляхом укладання мирової угоди, затвердженої судом;
• кредити, що надаються виключно в рамках відповідних державних програм або програм органів місцевого самоврядування визначеному колу фізичних осіб і передбачають окремі, визначені такими програмами, умови кредитування, у тому числі виплату процентів за користування кредитом;
• несанкціонований овердрафт, що є перевищенням суми операції, здійсненої за рахунком, над сумою встановленого кредитного ліміту, що обумовлений договором між кредитодавцем та споживачем і не є прогнозованим за розміром та часом виникнення;
• кредити, що надаються ломбардами у разі передання предмета застави на збереження ломбарду, за умови що зобов’язання споживача обмежуються вартістю предмета застави, тощо.

Крім цього, також установлюється, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена договором про споживчий кредит, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за таким договором, підлягають списанню кредитодавцем.

Зверніть увагу! Звільнення позичальника від виконання своїх зобов’язань з повернення споживчого кредиту, сплати процентів за користування ним або відтермінування таких платежів Законом № 2120 не передбачено!  

3. Іпотека

Окрім врегулювання питань відповідальності позичальників за прострочення виконання взятих на себе зобов’язань, Законом № 2120 також було внесено зміни в розділ VI  “Прикінцеві положення” Закону України “Про іпотеку” та тимчасово зупинено дію окремих його положень.

Згідно з положеннями нового п. 5 розділу VI  “Прикінцеві положення” Закону України “Про іпотеку”, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування щодо нерухомого майна (нерухомості), що належить фізичним особам та перебуває в іпотеці за споживчими кредитами, зупиняється дія таких статей Закону України «Про іпотеку»:

• ст. 37 (у частині реалізації права іпотекодержателя на набуття права власності на предмет іпотеки);
• ст. 38 (у частині реалізації права іпотекодержателя на продаж предмета іпотеки);
• ст. 40 (у частині виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти);
• ст. 41 та ст. 47 (у частині реалізації предмета іпотеки на електронних торгах).

Однак зазначені положення не поширюються на нерухоме майно (нерухомість), оформлене в іпотеку з метою забезпечення виконання зобов’язань:

• за договорами, укладеними після дня набрання чинності Законом № 2120  (нагадуємо, він набув чинності 17 березня 2022 р.), або
• за договорами, до яких після дня набрання чинності Законом № 2120  за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій.

Тож, Закон № 2120 безперечно змінив на краще ситуацію для позичальників на час дії в Україні воєнного, надзвичайного стану, а також на короткий період –  тридцятиденний строк – після його припинення або скасування. Проте його положення не передбачають звільнення позичальників від виконання взятих ними на себе зобов’язань щодо повернення кредиту, виплати передбачених кредитним договором процентів або відтермінування такої сплати. Водночас, відтермінування таких виплат (кредитні канікули) на сьогодні могли би стати найбільшим полегшенням для багатьох позичальників. Проте на законодавчому рівні це питання врегульовано не було, а, як підкреслює сам Національний банк України, кредитні канікули є правом, але не обов’язком кредитора, тому позичальникам рекомендується домовлятись про них з кредитором самостійно^[1].

^[1] Нові правила роботи банків і небанківських фінансових установ, що займаються кредитуванням, під час війни.