Щодня КПВВ «Станиця Луганська» перетинають тисячі осіб. Так, за даними Державної прикордонної служби України в середньому в жовтні щодня КПВВ перетинало понад 8 тисяч осіб. Майже половину з цього людського потоку складають особи, які прямують з непідконтрольної території Луганщини. Частина людей після перетину КПВВ прямує далі, вглиб України, проте значна частина залишається у самій Станиці Луганській: тут є всі державні інстанції, банки, нотаріуси, аптеки та крамниці зі значно нижчими (у порівнянні з аналогічними товарами на непідконтрольній території) цінами. Отже, щодня до цього населеного пункту прибувають декілька тисяч осіб. Тому ми змушені констатувати, що Станиця Луганська штучно перетворилася на центр притяжіння людей, в якому, на жаль, недостатньо наявних комунальних сервісів задля обслуговування такої чисельності осіб. Зокрема, це справедливо і щодо ситуації із громадськими вбиральнями.
Зазвичай громадські туалети – не дуже зручна та звична тема для публічного обговорення. Проте у Станиці Луганській це питання є вкрай актуальним, оскільки в ньому поєднуються різні аспекти: забезпечення природних фізіологічних потреб, підтримка санітарно-гігієнічних норм, повага до віку та особливих потреб подорожуючих. І саме тому питання громадських вбиралень, а точніше їхньої відсутності або їхнього неналежного стану, напряму пов’язано із питанням людської гідності. У Станиці Луганській це відчувається особливо критично, оскільки здебільшого тіх, хто прибуває із НКУУТ, це люди похилого віку із вадами здоров’я.
Давайте прослідкуймо шлях подорожуючого із непідконтрольної території, який змушений поводити в численних чергах по декілька годин.
На ділянці від останнього українського блок-поста до операційного майданчика КПВВ – місця, де перевіряють документи – біля модуля ICRC, установлено п’ять дерев’яних туалетів. На даний час ці дерев’яні туалети майже заповнені повністю – через велику кількість перетинаючих лінію зіткнення.
Для подорожуючого, який покінчив з усіма перевірками та потрапив на українську землю, доступні більш сучасні громадські туалети, що розташовані біля входу до КПВВ. Саме тут було встановлено 8 туалетів, що надані організацією Mercy Corps, 2 з яких пристосовані для осіб з особливими потребами. Проте із 8 туалетів працюють тільки 6. В туалетах відсутні замки з середини. Один з двох туалетів для інвалідів зачинений.
Власне, це всі громадські туалети, які вдалося розшукати у цьому населеному пункті моніторам БФ «Право на захист». Решта хоча і доступна подорожуючим, проте всі вони – невіддільна частина якихось державних інстанцій або закладів громадського харчування, і відвідати їх дозволяється лише у разі обслуговування у цьому закладі.
Отже, найближчий такий туалет розташований в УСЗН у Станиці Луганській, а це близько 500-600 метрів від КПВВ.
Також туалети є у центральному відділенні Ощадбанку, біля Пенсійного фонду та у дворі державної районної адміністрації.
Не мають можливості скористатися вбиральнею особи, які звертаються до Центру зайнятості, адже туалет тут розташований у приміщенні, і призначений він лише для робітників служби.
Приватних платних туалетів у центрі міста на даний час немає. Обладнане приміщення біля Приват Банку, в якому раніше надавалися послуги громадської вбиральні, на даний час не функціонує.
Отже, у того, хто не є відвідувачем жодної з вище перелічених установ, просто немає жодної альтернативи задля задоволення своїх природних фізіологічних потреб під час перебування у Станиці Луганській, навіть заплативши гроші.
Співробітники БФ «Право на захист» звернулися до місцевої влади із питанням щодо облаштування громадських туалетів. Проте, за словами заступника голови райдержадміністрації, на облаштування подібних споруд грошей до бюджету не закладено.
Іноді здається, що відсутність доступних громадських вбиралень хвилює виключно гуманітарні та правозахисні організації. Питання щодо створення громадського туалету підіймалося на зустрічі, що відбулася 10.10.2017 за ініціативи УВКБ ООН з представниками місцевої влади та міжнародних організацій, і було визначено як надзвичайно важливе для смт. Станиця Луганська з причин великої кількості осіб, які щодня перетинають КПВВ.
Проте на даний час у БФ «Право на захист» немає жодної інформації щодо намірів місцевої влади та гуманітарних організацій створити громадські вбиральні у смт. Станиця Луганська. Отже, проблема й надалі залишається невирішеною.
БФ «Право на захист» звертає увагу місцевої влади та гуманітарних організацій, які здійснюють свою діяльність у Луганській області, на проблему, що існує, та закликає об’єднати зусилля задля її вирішення, щоб забезпечити повагу до потреб та гідності громадян, які змушені відвідувати Станицю Луганська на регулярній основі.[boc_img_gallery columns=”4″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”5276,5299,5300,5301,5302″]