Можна сказати, що я – пенсіонер зі стажем, адже пенсію отримую вже 31 рік. Мені було 18 років, коли держава призначила пенсію по інвалідності. Тоді я тільки розпочав службу в армії, аж раптова травма змінила все моє життя. Зараз я майже нічого не бачу. Народився я та мешкав у м. Торез Донецької області й навіть не уявляв, що колись переїду до іншого міста. Та у грудні 2014 війна змусила мене прийняте складне рішення: я переїхав до м. Торецьк. Зареєструвався як ВПО, почав отримувати пенсію на новому місті. А у квітні 2016 року мені припинили виплачувати пенсію. Уперше за багато років. Майже рік намагався самостійно вирішити питання, але безрезультатно. Тоді я й завітав до юристів БФ «Право на захист». Разом із ними пройшов суд першої інстанції, який задовольнив позов та зобов’язав УПФУ виплатити всю належну мені пенсію з моменту її припинення. Життя знову увійшло в налагоджене русло, але не надовго. У березні 2018 року без будь-яких повідомлень УПФУ вдруге припинило виплату пенсії. Кажуть, що я не живу тут, у Торецьку. Хоч би поспілкувалися зі мною, зрозуміли, що навіть якби я захотів, то не зміг би їздити через лінію розмежування. Я й побачити її можу тільки якщо ткнусь у неї носом.
Олександр жартує, але зовсім не посміхається. Минуло менше року, а він знову змушений звертатися до суду щодо відновлення пенсії. Сьогодні разом із юридичною командою Маріупольського офісу БФ «Право на захист» Олександр знову чекає на розгляд його справи в суді першої інстанції.
Сьогодні тисячі пенсіонерів-ВПО змушені постійно доводити державі своє право на пенсію. Зробити це вони можуть тільки в суді.
Нагадуємо, 4 вересня Велика Палата Верховного Суду розгляне зразкову справу щодо визнання незаконним припинення пенсії ВПО та її відновлення. БФ «Право на захист» сподівається на виважене та неупереджене рішення суду.