До нас часто звертаються з питаннями щодо компенсації за зруйноване/пошкоджене внаслідок збройного конфлікту майно. Це зрозуміло, адже станом на кінець лютого 2019 року тільки в Донецькій області таких будинків усіх форм власності нараховувалось понад 12 900.

За цією статистикою та цифрами – історії українців, звичайних людей. Вони не просто втратили майно – вони залишилися без даху над головою. Як Олександр Анатолійович Доценко, мешканець Красногорівки. Він звернувся по допомогу до БФ ” Право на захист” ще в серпні 2017 року. Як з’ясувалось, житло Олександра Анатолійовича було зруйновано під час обстрілів, сам він опинився в місці компактного проживання. І єдиною його надією щось змінити на краще є отримання компенсації за своє вщент зруйноване житло.

Тож вже 2 лютого 2018 року нашим юристом був підготовлений цивільний позов щодо стягнення з держави компенсації за зруйноване в ході проведення АТО житло. 16 травня 2018 року Мар’їнський районний суд задовольнив вимоги позивача в повному обсязі, проте відповідачем була подана апеляційна скарга. І вже 5 вересня 2018 року Донецький апеляційний суд скасував рішення повністю. Тож наступним кроком наших юристів стало подання касаційної скарги – і вже 21 листопада 2018 року Верховний Суд відкрив Касаційне провадження за даною скаргою. Станом на сьогодні воно зупинене – до розгляду Великою палатою Верховного Суду іншої справи щодо стягнення з держави компенсації за зруйноване житло. Що це означає для тих громадян, які намагаються отримати компенсацію за своє житло? Все дуже просто – ми матимемо рішення Верховного Суду, на яке надалі зможуть посилатися суди нижчих інстанцій

P.S. Олександр Анатолійович вже добре знає моніторів БФ ”Право на захист”, які працюють на КПВВ Мар’їнка, тож ніколи не втрачає нагоди поспілкуватися. А днями він зміг поспілкуватися і з представниками нашого київського офісу – Президентом БФ “Право на захист” Олександром Галкіним та проектним менеджеромМарією Алєксєєнко, які зараз відвідують регіональні офіси БФ”Право на захист” та КПВВ. Такі візити для нас надважливі – бо зрозуміти проблеми тих, хто до нас звертається за допомогою, намалювати подальшу схему дій без такої прямої комунікації неможливо.