Введення карантинних обмежень на контрольних пунктах в’їзду-виїзду на лінії розмежування призвело до масштабних негативних наслідків. І хоча перше півріччя 2020 року відзначилося різким скороченням кількості перетинів КПВВ, як влада, так і пересічні громадяни зіштовхнулися з низкою нових проблем гуманітарного характеру, досвіду вирішення яких в Україні досі не було.
Про це йшлося під час презентації результатів моніторингу роботи п’яти діючих КПВВ на сході за перше півріччя 2020 року. Дослідження було проведено за підтримки УВКБ ООН.
Як зауважила Ноель Калхун, заступниця Представника УВКБ ООН в Україні, регулярні звіти, які за підтримки УВКБ ООН готують спеціалісти БФ ”Право на захист”, дають можливість порівнювати, як місяць за місяцем змінюється ситуація на КПВВ. “Цього разу це було особливо важливо для нас, — наголосила пані Калхун. — Адже ще на початку року все було зовсім по-іншому. Тоді ми фіксували велику кількість перетинів та значне покращення інфраструктури на КПВВ, розв’язання певних проблем, як-от перевезення товарів тощо — все змінювалось на краще. Проте з початком карантину КПВВ закрились майже без попередження, люди не встигли зорієнтуватися”. Тоді гуманітарні організації та місцева влада об’єдналися аби допомогти тим, хто того потребував.
Влітку КПВВ частково відновили пропуск, але, на думку пані Калхун, це призвело до другої хвилі проблем. Серед них: нехтування людьми рекомендацій щодо дотримання соціальної дистанції, правил гігієни, проблеми з додатком “Дій вдома” тощо. Дехто змушений був залишитися ночувати просто неба — в очікуванні дива.
КПВВ під час карантину
Слова пані Калхун підтверджують дані дослідження БФ “Право на захист”. Його було підготовлено за результатами опитувань людей та моніторингу 5 діючих КПВВ протягом першого півріччя 2020 року . “Наші монітори опитали 5 785 осіб, які перетинали лінію розмежування на початку року. Крім того наші представники продовжували здійснювати виїзди на КПВВ і під час карантину та фіксували все, що відбувалось на КПВВ”, — розповіла Дар’я Румянцева, аналітикиня БФ “Право на захист”. Отримані дані дали змогу як досліджувати системні проблеми, які спостерігалися на КПВВ до середини березня, так і відстежувати зміни щодо ситуації з перетином КПВВ після введення карантинних обмежень.
Як показали результати дослідження, попри те, що кількість людей, яка перетинала КПВВ протягом першого півріччя 2020 була (а це 2 мільйони 642 тисячі осіб) в три рази менше показника за аналогічний період 2019 року — гуманітарна ситуація там не покращилась. Зокрема, серед проблем на КПВВ, з якими найчастіше стикалися люди впродовж карантину, Дар’я Румянцева назвала непрозорість та неналагодженість механізму перетину в нових умовах; відсутність вільних місць в обсерваторах поблизу КПВВ “Станиця Луганська”; постійні проблеми з додатком для самоізоляції “Дій вдома”, фінансову скруту та через неї вимушене проживання на території КПВВ. Крім того, часто люди не були належним чином забезпечені продуктами харчування, медикаментами, засобами гігієни.
Заходи безпеки чи порушення прав людини?
Вимушеним бранцям КПВВ — особам, які не могли перетнути КПВВ під час карантину, консультації також надавали юристи БФ”Право на захист”. Як зазначила Юлія Трало, координаторка з питань надання правової допомоги Фонду, в умовах пандемії людям важко зорієнтуватися, що є з боку держави кроком по забезпеченню безпеки населення, а що є порушенням прав людини.
Хоча нормативна “карантинна” база змінюється та швидко вдосконалюється, проте держава не готова визнавати помилки щодо власних дій та їхніх наслідків для громадян. Зокрема, юристи ”Право на захист” говорять про факти порушення права на інформацію, права на приватне сімейне життя та свободу пересування.
Тож наразі в судах Донецької та Луганської областей перебуває п’ять справ, пов’язаних з порушенням прав людини під час перетину КПВВ в карантин, дві справи передано до ЄСПЛ. Інтереси позивачів в усіх цих випадках представляють юристи БФ “Право на захист”.
“У контексті карантинних обмежень ми, правозахисники, керуємось головним принципом дотримання справедливого балансу між загальними та індивідуальними інтересами. Держава, встановлюючи низку обмежень задля захисту здоров’я населення, повинна також думати й про особливості дотримання прав окремих категорій населення, яким такими заходами може бути завдана серйозна шкода”, — зазначила Юлія Трало.
Під час дії карантинних обмежень додаткове навантаження лягло і на місцеву владу. Зокрема, йдеться про розв’язання питань обсервації тощо. Проте, зазначила Тетяна Тараненко, заступниця керівника профільного департаменту Донецької обласної державної адміністрації, попереду ще багато роботи. Особливо, якщо зважити на те, що ситуація з рівнем захворюваності в країні погіршується — і найближчим часом чекати зняття карантинних обмежень не доводиться.
Проте правозахисники вкотре наголошують на тому, що готуватися до повного відкриття КПВВ потрібно вже сьогодні. Адже в будь-якому випадку це потягне за собою певну кількість проблем. Як-от збільшений наплив людей (серед яких левову частку складатимуть люди старшого віку) тощо. “Сподіваємось, що вже найближчим часом КПВВ відновлять роботу, — підсумувала Ноель Калхун. — І наша задача — зробити все можливе, аби це було максимально безпечно для всіх”.
З результатами дослідження можна ознайомитися за посиланням.