У липні до регіонального адвоката дніпровського офісу БФ «Право на захист» В’ячеслава Стасюка зателефонував місцевий колега, який провадить приватну практику. Він неодноразово брав участь у заходах, організовних БФ «Право на захист», відтак був обізнаний із нашою роботою і знав, кому ми допомагаємо.

Попри те, що дніпровський офіс організації не бере в роботу нових справ, колегу попросили взятися за одну, вкрай цікаву.  А справа от яка. Валентина Андріївна (ім’я та по батькові змінені) є внутрішньо переміщеною осібою з інвалідністю 2 групи та має тяжке хронічне захворювання. Жінку хотіли притягти до адміністративної відповідальності за ст.44-3 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП) за те, що вона нібито порушила умови самоізоляції.

З 2014 року Валентина Андріївна разом зі своїми батьками мешкає переважно у м. Дніпрі в неофіційно орендованій квартирі, але в Луганську в них залишилася квартира. Це помешкання родина почергово відвідує для його збереження від знахабнілих злодіїв, які обкрадають житло переселенців на непідконтрольній уряду України території (далі – НПУТ).

Коли в Україні запровадили карантинні обмеження, Валентина Андріївна перебувала саме в Луганську, отже упродовж тривалого часу не мала змоги повернутися до своєї родини. За першої ж нагоди, коли з боку НПУТ Луганської області відкрилася лінія розмежування, жінка виїхала до смт Станиця Луганська. Під час проходження прикордонного контролю її зобов’язали пройти двотижневу самоізоляцію за адресою проживання у м. Дніпрі. Для контролю на її телефон встановили додаток «Дій вдома». На жаль, під час реєстрації в цьому додатку була допущена помилка, а тому він почав працювати некоректно.

Тож, перебуваючи за місцем самоізоляції, пані Валентина не змогла належним чином відреагувати на п’ять повідомлень у додатку щодо перевірки відповідності фотографії її обличчя еталонній світлині, зробленій під час встановлення мобільного додатку, та геолокації мобільного телефона в момент фотографування. Щодо жінки  склали протокол про адміністративне правопорушення за ст.44-3 КУпАП.

Самостійно захищати себе Валентина Андріївна не могла – вона не є юристкою та за станом здоров’я не розповіла би все судді під час засідання. Коштів для оплати послуг адвоката не мала, а розмір штрафу, що загрожував їй за цією статтею, становив від 17 000 грн до 34 000 грн, яких у неї не було. Жінка перебувала у вкрай пригніченому стані.

Наш адвокат взявся за цю справу, ретельно вивчив нормативну базу, яка регулює такі правовідносини та наявну судову практику. Крім того, разом із пані Валентиною зібрав всі необхідні та достатні докази для висновку про її невинуватість. Наприклад, була підготовлена роздруківка електронної переписки зі службою підтримки додатку щодо його некоректного функціонування. Також була вивчена вся переписка жінки з чат-ботом, яка підтверджувала, що вже в день приїзду Валентини Андріївни до Дніпра і в день надходження першого повідомлення про необхідність перевірки фотографії та геолокації мобільного телефона, вже були негаразди.

Судове засідання у справі відбулося 13 серпня. Під час засідання наш адвокат надав усі необхідні пояснення замість Валентини Андріївни, яка через хвилювання майже нічого не могла пояснити судді. Також до суду були подані усі необхідні докази для прийняття законного та справедливого рішення у справі. 

Тож по закінченню засідання суд проголосив постанову: «Провадження по адміністративній справі… закрити через відсутність події та складу адміністративного правопорушення».