На цьому тижні в передачі «Суботнє інтерв’ю» на Радіо Свобода було опубліковане інтерв’ю Міністра юстиції Дениса Малюськи. За його матеріалами низка видань поширила інформаційні повідомлення із красномовними заголовками: «Малюська заявив про фальсифікацію даних щодо смертей та народжень на окупованих територіях» («Новое время»), «Міністр заявив про фальсифікації даних щодо народжень і смертей в ОРДЛО» («Українська правда»), «Малюська заявив про фальсифікацію даних щодо народження і смертей в ОРДЛО» («Інтерфакс Україна») тощо.

Про що ж саме говорив Міністр юстиції та про що він не сказав? Щодо відповіді на друге запитання можна лише здогадуватися та робити припущення щодо варіантів розвитку подій.

Закон України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» передбачає, що реєстрація таких актів цивільного стану як народження чи смерть особи здійснюється — зазвичай — на підставі відповідних документів, виданих закладами охорони здоров’я. Проте в законодавстві є і низка винятків.

Зважаючи на той факт, що жодні документи, видані на тимчасово окупованій території, не визнаються, підставою для реєстрації актів народження та смерті, які відбулися на такій території, органами РАЦСу є рішення суду.

У 2016 році Цивільний процесуальний кодекс був доповнений нормами саме щодо встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України, які збереглися і в новій редакції Кодексу.

Варто зазначити, що саме суд ухвалює рішення на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин, на які сторони посилаються, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Отже, виключно суд досліджує докази, покази свідків та приймає рішення про встановлення факту народження або смерті особи на тимчасово окупованій території України або відмову в задоволенні відповідної заяви, якщо вона не обґрунтована належним чином. Тож єдиною підставою для реєстрації таких актів цивільного стану органами РАЦСу є рішення суду.

Міністр зауважує: «В нас немає можливості детально й так із надійністю перевірити документи, які подаються на реєстрацію і відповідно, відповідні процеси….». То що саме має на увазі Міністр? Що система органів юстиції не має технічної можливості перевірити наявність і достовірність рішення суду, яке подається заявником для реєстрації? (запитання номер раз) Адже подання жодних інших документів не передбачено, усі докази надаються саме до суду.

Водночас Міністр говорить про виявлення великої кількості фальсифікацій. Слова про необхідність «… сплатити мито, при чому мова йде про кілька мільйонів», очевидно, вказують на те, що йдеться про тисячі справ (з огляду на розмір судового збору).

Зважаючи на сказане, чи свідчать слова Міністра про те, що було сфальсифіковано тисячі судових рішень, на підставі яких внесені тисячі записів до Реєстру, (запитання два) або ж піддається сумніву законність тисяч судових рішень? (запитання три)

Якщо так, то чи розслідуються ці факти? (запитання чотири)

Також наголошуємо на тому, що нечіткість заяв Міністра дозволяє їхнє вільне трактування, що особливо має негативний вплив на ті незначні інтеграційні процеси, одним із засобів якого є саме можливість доступу до документів державного зразка людям, які проживають на окупованих територіях.

БФ «Право на захист» звертається до Міністра юстиції Дениса Малюськи, Міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та Голови Верховного Суду Валентини Данішевської із закликом прокоментувати ситуацію.