Зробити пожертву
Укр / Eng
03.05.22

27 квітня 2022 року Парламентська асамблея Ради Європи (далі – ПАРЄ) оголосила Резолюцію №2433, якою окреслила роль Ради Європи та її відповідь на російську агресію проти України. Цього разу Рада Європи не обмежилась лише засудженням агресії Росії проти України, але і визначила конкретний перелік дій, до яких мають вдатись держави-члени організації, як з метою припинення військової агресії проти України, так і для подолання її наслідків.

ПАРЄ визнала, що агресія Російської Федерації проти України є безпрецедентним актом як сама по собі, так і за своїми далекосяжними наслідками: вона провокує найважчу гуманітарну кризу в Європі, з найбільшою кількістю жертв, наймасштабнішим внутрішнім та зовнішнім переміщенням населення з часів Другої світової війни. ПАРЄ констатувала, що наслідки агресії Російської Федерації виходять за межі України та відчуваються у всьому світі. Більше того, ПАРЄ вважає, що не можна виключати ризик ескалації або розширення конфлікту, адже європейські країни вже зараз опинились у ворожому середовищі через дії та риторику Росії.

У Резолюції зазначено, що міжнародне співтовариство має вжити рішучих дій для захисту демократичного світового порядку у відповідь на напад, здійснений проти нього Російською Федерацією та Білоруссю, і що Європейський Союз, усі країни Ради Європи та Сполучені Штати Америки несуть особливу відповідальність за безпеку Європи, включаючи майбутнє України. Більше того, відповідь Ради Європи та її держав-членів на російську агресію проти України визначать майбутнє європейської історії. У світлі цих міркувань ПАРЄ закликає держави-члени Ради Європи, серед іншого:

–  збільшити фінансову допомогу Україні;

– розглянути можливість збільшення допомоги Україні щодо посилення захисту своєї території, включаючи повітряний простір, щоб зменшити людські жертви, напади на цивільне населення та цивільні об’єкти;

– припинити будь-яке постачання зброї, компонентів для російської військової промисловості та товарів подвійного призначення, а також запровадити санкції проти всіх третіх держав, які намагаються обійти ембарго;

–  уникати дискримінації осіб, які тікають  з України у зв’язку з агресією Російської Федерації;

– гарантувати переміщеним особам та жертвам військових злочинів доступ до адекватного консультування та медичного обслуговування, включаючи аборт для жертв зґвалтування;

– забезпечити польові шпиталі та медичне обладнання для надання допомоги всім пораненим українцям та заохочувати медичний персонал добровільно працювати в Україні;

– вжити заходів щодо надання допомоги Україні в постачанні морськими шляхами вже накопиченого зерна та іншої сільськогосподарської продукції з українських портів, заблокованих та зруйнованих російськими збройними силами, до кінцевого пункту призначення з метою забезпечення продовольчої безпеки для всіх регіонів світу та уникнення кризи цін на продовольство у світі;

– продовжувати чинити тиск на Російську Федерацію з метою припинення військових дій, виведення своїх військ з усієї території суверенної України та дотримання міжнародного права;

– тією мірою, якою суди мають таку юрисдикцію, використовувати свою універсальну юрисдикцію для розслідування та судового переслідування порушень міжнародного права в галузі прав людини, гуманітарного права та інших міжнародних злочинів, скоєних на території України політичним та військовим керівництвом Росії в контексті війни Російської Федерації в Україні;

– підтримувати розслідування та розгляд, започатковані Міжнародним кримінальним судом, Міжнародним судом та Комісією з розслідування в Україні, створеною Радою з прав людини, а також роботу Генерального прокурора України, спрямовану на забезпечення відповідальності за порушення міжнародного права прав людини, гуманітарного права та інших міжнародних злочинів;

– підтримувати збір доказів на місцях для використання в розслідуваннях, зокрема щодо сексуального насильства, що вимагає швидких і конкретних дій (фотографічні докази, збереження ДНК тощо);

– терміново створити ad hoc міжнародний кримінальний суд для розслідування та переслідування злочину агресії, вчиненого політичним та військовим керівництвом Російської Федерації, та надати необхідну фінансову підтримку;

ПАРЄ підтримала зусилля щодо створення Цільового фонду солідарності України для відновлення України після війни, початку широкомасштабної інвестиційної програми та відновлення потенціалу зростання країни. 

У Резолюції також окреслено звернення до Європейського Союзу із закликами, серед іншого, “прагнути усунення енергетичної залежності від Російської Федерації, прискорюючи енергетичний перехід і водночас вивчаючи альтернативи імпорту енергії з Російської Федерації”, а також “активізувати зусилля боротьби з пропагандою та дезінформацією, протидіяти кампаніям з дестабілізації в Європейському Союзі та запобігти їх можливим негативним наслідкам”.

Крім закликів до Росії припинити військову агресію та вивести свої війська з території України, ПАРЄ також підтвердила своє засудження участі Білорусі в агресії та визнала повну відповідальність “нелегітимного Лукашенка та його режиму” за створення умов, що дозволили Російській Федерації використати білоруську територію та її інфраструктуру для вчинення акту агресії проти України. 

Отже, Рада Європи, яка завжди є дипломатично обережною у своїх висловлюваннях, цього разу використала більш жорстку риторику по відношенню до Росії, і, фактично, закликає весь цивілізований Захід об’єднатись проти цієї загрози. Власне, єдність Європи в питаннях протистояння військовій агресії Росії проти України, її спільна безапеляційна політика щодо Росії в дипломатичній, енергетичній та економічній сферах є фундаментальною передумовою для надання Україною відсічі агресору.

З повним текстом Резолюції ПАРЄ можна ознайомитись тут.

Ярослава Зволінська,

стратегічний юрист БФ “Право на захист”