23 січня 2018 року ПАРЄ ухвалила Резолюцію 2198 щодо гуманітарних наслідків війни в Україні, в якій зазначає свою стурбованість гуманітарною ситуацією в Україні, що виникла в результаті збройної агресії Російської Федерації проти України у деяких районах Донецької та Луганської областей та окупації Криму.

У Резолюції перелічені основні проблеми у сфері доступу осіб, що потерпають від конфлікту, до водопостачання, опалювальних матеріалів, доступу до соціальних послуг та медичного обслуговування, що зумовлено погіршенням гуманітарної ситуації на окупованих територіях Донецької та Луганської областей, визначені пріоритетні напрямки для роботи уряду України у сфері прийняття зрозумілої стратегії для ВПО, яка б сприяла забезпеченню їхніх політичних і соціальних прав та їхньої інтеграції.

З огляду на нещодавно прийнятий Верховною радою закон «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях» ПАРЄ закликає українські владні органи переглянути вказаний закон з урахуванням Мінських домовленостей та забезпечити повну гарантію соціального захисту та базових гуманітарних потреб для цивільного населення на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей (пп. 3 і 11.4).

Також Резолюція ПАРЄ містить низку закликів до української влади, а саме:

• приведення Кримінального та Кримінально-процесуального кодексу України у відповідність до положень міжнародного гуманітарного та міжнародного кримінального права (п. 11.1);
• ратифікування якомога швидше Римського статуту Міжнародного кримінального суду, що дозволить здійснювати ефективне розслідування справ щодо порушень міжнародного гуманітарного права під час збройного конфлікту (п. 11.2);
• перегляд закону про гуманітарну допомогу для полегшення доступу до гуманітарної допомоги для постраждалих від конфлікту територій (п. 11.6);
• погодження необхідності надання доступу до фінансових ресурсів місцевій владі для допомоги внутрішньо переміщеним особам та іншим жертвам війни (п. 11.7.);
• розробка національного механізму компенсації цивільним жертвам, які були поранені, або сім’ям загиблих під час війни (п. 11.10);
• забезпечення виборчих прав внутрішньо переміщених осіб, зокрема на місцевому рівні (п. 11.11);
• забезпечення права на адекватне житло та вирішення житлових питань, як невід’ємної частини сталих рішень для внутрішньо переміщених осіб, включно з розробкою законодавчої бази для запровадження і реалізації різних видів житлових програм (п. 11.13);
• спрощення процедури отримання соціальних та пенсійних виплат, не прив’язуючи їх до процедури реєстрації ВПО, зокрема шляхом внесення зміни до постанов КМУ №№ 365, 505, 367 та в інші відповідні нормативні акти (п. 11.14);
• запровадження адміністративних процедур для громадян України, що живуть на тимчасово окупованих територіях, для регулювання питань щодо документів цивільного стану (п. 11.15);

Окрім того, в Резолюції ПАРЄ звертається до Банку розвитку Ради Європи з проханням запровадити доступні програми позики, які могли б бути використані на підтримку житлових проектів для уразливих осіб в Україні, зокрема для ВПО, які потребують постійного житла, для проектів з реконструкції житла та для полегшення доступу до освітніх послуг та послуг з охорони здоров’я (п. 12).

Також ПАРЄ вказує, що уряд України міг би розглянути можливість приєднання до Банку розвитку Ради Європи, а перед тим співпрацювати з іншими державами-членами цього Банку щодо розробки проектів підтримки житлових потреб ВПО в Україні (п. 13).