Зробити пожертву
Укр / Eng
04.04.23

Вступ

30.06.2022 Верховною Радою України зареєстровано проект Закону України “Про внесення змін до Закону України “Про громадянство України” щодо підстав і порядку набуття та припинення громадянства України” № 6368-д. Відповідно до Плану законопроектної роботи на 2023 рік зазначений законопроект буде розглянутий Верховною Радою України  у І кварталі 2023 року.

Благодійний фонд «Право на захист» звертає увагу суб’єкта законодавчої ініціативи та законодавців на той факт, що положення цього законопроекту впливають на правове становище осіб без громадянства та їх дітей в Україні, а тому вважає за необхідне надати аналіз законопроекту в цих аспектах та рекомендації щодо його підготовки до розгляду.

Суть законопроекту

Законопроект розроблений з метою внесення змін до  Закону України “Про громадянство України” щодо підстав і порядку набуття та припинення громадянства України” та актуалізація положень законодавства у сфері громадянства.

Запропонована проектом редакція Закону України “Про громадянство України”, матиме безпосередній вплив на можливість набуття громадянства України дітьми, народженими в Україні особами без громадянства.

Щодо набуття громадянства України дітьми, народженими від осіб без громадянства

Законопроект пропонує вилучити із Закону визначення “проживання на території України на законних підставах”, натомість ввести терміни “перебування на території України”, “постійне проживання на території України” та “тимчасове проживання на території України”. 

Так, відповідно до змін набуття громадянства України за народженням (стаття 7 Закону України “Про громадянство України”) і за територіальною ознакою (нині частина 9 статті 8 Закону) буде залежати від факту тимчасового або постійного проживання батьків дитини на момент її народження. 

Звертаємо увагу на те, що Комітет ООН з прав дитини ще у 2011 році надав Уряду рекомендацію внести зміни до законодавства щодо законодавчих та практичних гарантій з права дитини на підданство (громадянство) і права не бути позбавленим його ні за яких підстав і безвідносно до статусу батьків дитини. Разом з цим, у вересні 2022 року у своїх рекомендаціях Комітет ще раз зауважив про необхідність внесення змін до законодавства у сфері громадянства щодо спрощення доступу до отримання громадянства дітям, якщо в іншому випадку такі діти будуть особами без громадянства.

Ця рекомендація не виконана за 10 років, підтвердженням чому є чинна редакція статті 7 Закону України “Про громадянство України”: 

“Особа, яка народилася на території України від осіб без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, є громадянином України”

“Особа, яка народилася на території України від іноземця і особи без громадянства, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства того з батьків, який є іноземцем, є громадянином України.”

“Особа, яка народилася на території України від іноземців, які на законних підставах проживають на території України, і не набула за народженням громадянства жодного з батьків, є громадянином України”

В результаті, на цей час діти, народжені від недокументованих осіб, осіб з невизначеним громадянством та інших осіб, які не проживали на території України на законних підставах на момент народження дитини, не можуть набути громадянство України за народженням і є під ризиком безгромадянства. 

Зокрема, мова йде, по-перше, про дітей, народжених на території України від осіб, які звернулися за захистом в Україні, та осіб, які звернулися за визнанням ОБГ в Україні (тимчасово перебувають на території України), по-друге, про дітей, народжених в Україні, які не отримали громадянства України через статус батьків (батьки не перебувають на території України на законних підставах).

Законопроектом замість приведення Закону у відповідність до Конвенції про скорочення безгромадянства 1961 року, ратифікованої Україною у 2013 році, пропонується встановити вимоги щодо постійного або тимчасового проживання батьків в Україні на момент народження в статтях 7 і 8 Закону та поглибити проблему дитячого безгромадянства в Україні:

  1. Єдиним юридично можливим шляхом набуття громадянства вказаними дітьми, які народились на території України від шукачів захисту та заявників про визнання ОБГ, у випадку, коли дитина інакше стане особою без громадянства, є набуття громадянства України за частиною 9 статті 8 Закону України “Про громадянство України”. Однак, законопроектом і до частини 9 статті 8 Закону пропонується встановити умову набуття громадянства України у вигляді постійного проживання на території України батьків на момент народження дитини.
  2. Через виключення іноземців та осіб без громадянства, які мають у паспорті СРСР 1974 року відмітку про прописку з визначення таких, які “проживають на території України на законних підставах”, (також пропонується проектом) їх діти не матимуть права на набуття громадянства України за територіальним походженням;
  3. Під ризиком безгромадянства опиняться і діти осіб, які потребують додаткового захисту в Україні (відповідно до  ст. 4 Закону України “Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства” вважаються такими, які на законних підставах тимчасово проживають на території України).

Відповідно до статті 1 Конвенції про скорочення безгромадянства 1961 року, Договірна Держава надає своє громадянство народженій на її території особі, яка в іншому разі була б апатридом (особою без громадянства). Таке громадянство надається: (а) при народженні, в силу закону або (b) при порушенні перед належним органом влади клопотання відповідною особою або від її імені в порядку, встановленому національним законодавством. За умови дотримання положень частини 2 цієї статті жодне подібне клопотання не може бути відхилене. 

На обов’язок Держав охоплювати при цьому всіх дітей в момент їх народження, незалежно від статусу проживання дитини або її батьків, вказують Комітет ООН з прав людини та Європейська мережа з безгромадянства. 

Керівництво Агентства ООН у справах біженців (УВКБ ООН) з питань безгромадянства №4 зазначає, що термін “в іншому разі була б особою без громадянства” означає, що дитина стане ОБГ, якщо тільки держава, з якою вона має зв’язок через народження на її території або народження громадянином цієї держави, не надасть цій дитині своє громадянство. Для того, щоб визначити, чи дитина в іншому разі була б ОБГ, потрібно визначити, чи не набула дитина громадянство іншої держави – громадянство держави батьків (принцип jus sanguinis), або держави, на території якої вона народилася (принцип jus soli). 

Крім цього, Керівництво особливо виділяє категорію дітей біженців та осіб, які потребують додаткового захисту, батьки яких самі є особами без громадянства, так само як і тих, хто не може отримати громадянство своїх батьків автоматично. 

У цьому аспекті, наприклад, занепокоєння УВКБ ООН викликають діти, батьки яких походять з країн, де закони про громадянство не дають жінкам рівності з чоловіками щодо передачі громадянства їхнім дітям, наприклад, Іран, Ліван, Сомалі, Ірак, Судан, Сирія.

В таких ситуаціях, коли в іншому випадку дитина була б дитиною без громадянства, Держава має застосовувати гарантії статті 1 Конвенції про скорочення безгромадянства 1961 року.

Пропозиції

З метою дотримання прав недокументованих осіб, осіб під ризиком безгромадянства та осіб без громадянства та їх дітей, а також міжнародних зобов’язань України просимо:

1.

Виключити запропоновані зміни статті 7 Закону України “Про громадянство України” щодо вимоги тимчасового або постійного проживання на території України батьків дитини на момент її народження як умови набуття громадянства України за народженням та за територіальним походженням для випадків, коли дитина в іншому разі була б особою без громадянства.;

2.

Передбачити у новій редакції статті 7 Закону України “Про громадянство України” право особи звернутись до компетентного органу для набуття дитиною громадянства України, якщо в іншому разі дитина буде особою без громадянства.