11 листопада 2016 року, Київ. Представники органів державної влади, міжнародних та правозахисних організацій закликають до спільної роботи над законодавчою базою щодо непідконтрольних уряду України територій та їх населення.
Саме про це у четвер, 10 листопада, говорили на прес-конференції на тему «Ризики подальшої ізоляції: законопроект про тимчасово окуповані території».
Агентство ООН у справах біженців, БФ «Право на захист», громадська ініціатива «Крим СОС», БФ «Восток-СОС» та Данська рада у справах біженців висловили занепокоєння положеннями проекту закону №3593-д «Про тимчасово окуповану територію», який перебуває на розгляді Верховної Ради. На думку експертів, у поточній редакції законопроект матиме негативний вплив на гуманітарну ситуацію на непідконтрольних уряду територіях та суттєво погіршить дотримання прав людини.
Правозахисники наголошують, що документ у випадку його прийняття вплине на життя та забезпечення потреб більш як 2 мільйонів людей, які проживають на неконтрольованих урядом територіях: через повну блокаду та обмеження гуманітарного доступу. Законопроект передбачає серйозні обмеження політичних та громадянських прав людини, а також викривлює міжнародно визнані принципи примирення та постконфліктного врегулювання.
Відповідальність України за долю населення на непідконтрольній території підкреслює народний депутат Григорій Немиря, Голова Комітету ВРУ з прав людини, національних меншин та міжнаціональних відносин: «Люди, які залишилися на неконтрольованій владою частині території Донбасу, є громадянами України. Обов’язок Уряду подбати про них та захищати їхні права і свободи, а не кидати людей на призволяще. Будь-які спроби на законодавчому або виконавчому рівнях “ізолювати” або “відрізати” Донбас – шкодять національним інтересам і протирічать Конституції України та нашим міжнародним зобов’язанням».
Експерти не обходять увагою і питання Криму. «На території окупованої АРК систематично порушуються права людини, в тому числі переслідування національною та релігійною ознаками. Відмова України від своїх зобов’язань по відношенню до власних громадян позбавляє людей надії на захист та призводить до безкарності осіб, які порушують права людини», – зазначає співзасновник та координатор громадської ініціативи КримСОС Таміла Ташева.
Складність процесу інтеграції територій після відновлення контролю урядом України незаперечна. Урегулювання цього питання має здійснюватися відповідно до Конституції та міжнародних договорів України, говорить юрист БФ «Восток-СОС» Богдан Мельникович: «Положення проекту закону порушуватимуть громадянські та політичні права жителів даних територій. Вони перешкоджатимуть їх реінтеграції. Крім того, заходи примирення не відповідають своїй назві: застосування у запропонованій законопроектом формі, може призвести до необґрунтованих переслідувань дуже широкого кола людей без належного дотримання кримінально-процесуального законодавства України».
В цілому необхідність працювати над темою, озвученою в проекті закону, підтверджує голова представництва Данської Ради з питань біженців, Кріста Зонголовіч. Однак, подібний законопроект повинен збалансувати питання безпеки держави та прав людини: «Як гуманітарна спільнота, ми поважаємо суверенну цілісність України. Ми закликаємо державу виконувати свої суверенні права та зобов’язання у спосіб, який найменше обмежуватиме основні права людини, як передбачено в міжнародних угодах з прав людини та з міжнародного гуманітарного права».
Експерт з питань адвокації Благодійного фонду «Право на захист» Дарина Толкач висловила занепокоєння тим, що законопроектом повністю знімається відповідальність України за захист прав і свобод людини на неконтрольованих та тимчасово окупованих територіях: «Відсутність ефективного контролю не знімає з держави відповідальність за захист прав людини. Це виходить зі статті 1 Європейської конвенції про захист прав людини та із практики Європейського суду з прав людини. Для цього є дипломатичні, правові методи. Важливо в процесі розробки законопроектів перевіряти їх на відповідність міжнародно-правовим зобов’язанням України».
Старший радник з правових питань Агенції ООН у справах біженців Юг Біссо закликав до розширеного процесу консультацій: «Є міжнародні експерти та представники неурядових організацій, які мають досвід роботи у постконфліктних ситуаціях. Їх можна залучати до формулювання законодавчої бази щодо непідконтрольних територій. Ми готові надавати підтримку в розробці необхідних механізмів та заходів у сфері примирення та порозуміння».
За зменшення ізоляції та налагодження комунікації на непідконтрольних територіях закликає і Міністерство з питань тимчасово окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб України. Перший заступник міністра Григорій Тука зазначив: «Наше Міністерство пропонує скасувати Закон України «Про створення вільної економічної зони «Крим». Адже він не тільки не вирішує завдань щодо відновлення суверенітету та територіальної цілісності України. Навпаки, він створює нові виклики: перешкоджає реалізації прав громадян на свободу пересування, ускладнює механізм переміщення товарів та особистих речей. Одночасно слід запровадити зміни до Податкового кодексу України та Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України». Зокрема, такі зміни стосуються порядку переміщення товарів з/на тимчасово окуповану територію, валютного та платіжного режиму на цій території, визнання резидентами фізичних осіб, які зареєстровані в Криму».