Варіант законопроекту на друге читання не узгоджується з Конституцією і загрожує правам і свободам громадян

КИЇВ (QHA) – Правозахисники просять депутатів Верховної Ради не голосувати за той варіант законопроекту про реінтеграцію Донбасу, який завтра буде винесений на друге читання, оскільки після всіх доопрацювань він створює серйозні загрози дотриманню прав людини в регіоні конфлікту.

Як передає кореспондент QHA, про це йшлося на круглому столі «Реінтеграція чи ізоляція Донбасу? Загрози законопроекту №7163 «Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України над тимчасово окупованими територіями в Донецькій та Луганській областях».

Правозахисники вважають основною вадою нинішнього варіанту законопроекту те, що він фактично вводить на певних територіях воєнний стан, надає суттєві повноваження силовим відомствам і водночас не забезпечує належного контролю за можливими зловживаннями з їхнього боку, а також недостатньо конкретно прописує деякі норми, що дозволяє широке трактування деяких положень. Це може призвести до обмеження громадянських прав і свобод людей в зоні конфлікту, зачепивши інтереси майже 800 тисяч людей, а також унеможливити або ускладнити роботу гуманітарних організацій у зоні конфлікту .

Виконавчий директор БФ «Восток SOS» Олександра Дворецька зауважує, що законопроект вводить визначення окупованих територій, але не прописує чітко ситуацію щодо районів здійснення заходів із національної безпеки чи оборони, поняття про які також вводиться в ньому. Зокрема, законопроект також не містить визначення тих територій, на яких проводитимуться згадані заходи. Така неконкретність створює загрозу для дотримання прав і свобод людини, робить людей беззахисними у разі якихось незаконних або свавільних дій силовиків.

— Створення зони безпеки — вона визначатиметься командувачем об’єднанних сил і йому надаються широкі повноваження для дії на цих територіях. Доступ туди буде обмежений і доступ туди дозволятиметься керівником Об’єднаного штабу і саме в цій зоні здійснюватимуться широкі повноваження з боку правоохоронців щодо інших осіб — в частині доступу до житла, проведення перевірок документів, затримань. Такі необмеженні повноваження лякають тим, що немає механізму контролю, вони надаються не лише ЗСУ, поліції, НГУ, але і ДПСУ, ДМСУ. Можливість проникнення до приватної власності в умовах невизначеності, вона є для нас суттєвою засторогою. Неправильно говорити, що порушення вчиняються лише з боку непідконтрольних територій. В такому вигляді цей закон може застосовуватися вибірково, обмежуючи доступ до тих територій, на яких і українські військові можуть здійснювати порушення.

Правозахисник вважає, що і в цьому, і в подібних законопроектах завжди треба передбачати механізми контролю — яким чином звичайна людина може захистити себе від неправомірних дій військових, поліції тощо.

Як зазначила координатор адвокації БФ «Право на захист» Дарина Толкач, є серйозні побоювання, що завтра до зали внесуть текст, який суттєво відрізнятиметься від того, що був поданий президентом в жовтні 2017 року.

— Ми будемо просити повернути законопроект на повторне друге читання, щоб профільний комітет доопрацював його, — зазначає вона.

За словами Дарини Толкач, зонування територій, прилеглих до лінії АТО, яке вводить законопроект передбачає різні режими для кожної із зон, однак у законопроекті чітко не окреслено — яких саме територій воно торкнеться. Крім того, вона зазначає, що від початку конфлікту фактично найбільший тягар вирішення гуманітарної кризи взяли на себе гуманітарні міжнародні організації, в першу чергу це стосується постачання гуманітарних вантажів, харчів, медикаментів, сервісної допомоги. Однак законопроект ставить під загрозу можливість функціонування тих організацій, які фактично взяли на себе функції держави з дотримання прав і свобод, оскільки провокує безліч питань — чи можуть всі ці гуманітарні організації продовжувати здійснювати ту допомогу яку вони раніше здійснювали, зауважує Толкач.

Крім того, вона вважає, що потенційні загрози, пов’язані із суттєвим розширенням функцій силових структур, можуть спровокувати чергову хвилю переміщення громадян України по території країни, і з жалем констатує, що зауваження правозахисників не знайшли відображення в тексті законопроекту.

— Варто було б погодити такі механізми як з громадянами отримувачами гуманітарної допомоги, так і з організаціями, які здійснюють цю гуманітарну допомогу. На жаль, жоден з коментарів і зауважень гуманітарних організацій не були враховані до другого читання,— підсумовує правозахисник.

Менеджер з адвокації ГО «Центр інформації про права людини Олена Луньова, зокрема, вважає недоцільною норму законопроекту, яка передбачає, що чинний Закон щодо окупованого Криму буде розповсюджений на непідконтрольні території Донбасу.

На її думку, неможливо чисто механічно екстраполювати закон про Крим на зону конфлікту на Донбасі і громадян, які там проживають, оскільки виникає безліч запитань, відповіді на які законопроект про реінтеграцію Донбасу не містить.

— Неможливо поширити дію закону щодо Криму через досить різні питання, які виникали у Криму і на Донбасі, — наголошує вона.

Представник уповноваженого Верховної Ради України з прав людини Михайло Чаплигазазначає, що завтра депутати готуються розглянути у другому читанні варіант законопроекту зі всіма тими ризиками, про які говорять правозахисники. І в деяких моментах норми законопроекту настільки суперечать Конституції, що навіть у разі його прийняття, є вірогідність, що закон визнають неконституційним.

— Фактично цим законопроектом запроваджується військовий стан без відповідної процедури, у не передбачений Конституцією спосіб. Є величезний ризик того, що сам закон як такий може бути визнаний неконституційним і постраждають інші закони, в які цим законом пропонується внести зміни. Проект закону /про реінтеграцію/, який був поданий президентом України, він був не ідеальний але він не настільки протирічив Конституції і не було в ньому таких очевидних загроз свободам і правам людини.

На думку Михайла Чаплиги, в нинішньому варіанті законопроекту надто багато правової невизначенності і закладені ризики порушення прав і свобод громадян.

— Це не означає що завтра всі органи держави перетворяться на монстрів. Просто в законі закладені ризики цього. І краще одразу виписати все ясно, — зазначає Чаплига.

Прогнозуючи перспективи проходження законопроекту, Михайло Чаплига зазначив, що той варіант, який завтра буде поданий на друге читання, не відповідає ідеї, яку закладав президент при подачі його до парламенту. І у разі прийняття його в стінах парламенту, в інтересах глави держави буде самому ветувати цей законопроект.

В цілому правозахисники вважають, що перший варіант законопроекту, поданий минулого року у жовтні, в якому прописувалися глобальні політичні моменти, був би цілком прийнятний. За словами Олени Линьової, правозахисники підтримують перший варіант законопроекту, який був політичним, і в якому прописувалося визнання Росії державою-окупантом, запровадження поняття “збройна агресія” тощо.

Сьогодні Голова Верховної Ради України Андрій Парубій, відкриваючи засідання Погоджувальної ради, зазначив, що Рада розпочне новий пленарний тиждень з питань національної безпеки і оборони. Ключовим з цих питань є питання про особливості державної політики і забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях Донецької та Луганської областей — законопроект про деокупацію, законопроект, який передбачає законодавче визначення Російської Федерації як країни-агресора. Законопроект досить об’ємний — 673 правки, з них 374 —відхилено.

Раніше у коментарі QHA  військовий експерт Михайло Самусь зазначав, що Закон про реінтеграцію Донбасу змінить матрицю врегулювання конфлікту на користь України, зокрема дозволивши формувати миротворчу місію ООН у вигідному для нашої держави форматі — як місію в російсько-українському, зовнішньому, а не внутрішньому конфлікті.

QHA