За оцінкою УВКБ ООН, станом на 2020 рік в Україні проживають близько 35 тисяч осіб, які не є громадянами, чи громадянство яких не визначено. Особи без громадянства — це люди, яких жодна держава світу не вважає своїми громадянами в силу дії її закону.
Фактично ці люди позбавлені таких базових прав, як реєстрація народження, освіта, охорона здоров’я, реєстрація шлюбу та працевлаштування. А в разі смерті такої особи не видається навіть свідоцтво про смерть і не відбувається офіційне поховання. Головна проблема цих людей, яка затьмарює доступ до нормального життя, — це відсутність паспорта та документів.
Чому так сталося?
Розпад СРСР. Проблема безгромадянства в Україні в першу чергу пов’язана з розпадом Радянського Союзу. Люди, які прибували до України з інших колишніх радянських республік після розпаду СРСР, не отримали свій паспорт через суперечливі закони про громадянство та пробіли у законодавстві.
«Після розпаду Радянського Союзу кожна новоутворена держава приймала свій окремий закон про громадянство. І загальним правилом було те, що на території новоствореної держави особа могла визнаватися громадянином тільки на момент, коли приймався закон. Траплялося так, що людина, наприклад, проживала в Казахстані в той момент, коли в Україні було прийнято закон про громадянство. Згодом людина повернулася в Україну, але довести свій зв’язок ані з Казахстаном, ані з Україною вже не змогла», — зазначає Ірина Алексєєва, проєктна менеджерка БФ «Право на захист».
Ризик без громадянства. Крім того, в Україні існує також й така категорія людей як особи під ризиком безгромадянства. Це члени ромських меншин, бездомні, люди похилого віку з радянськими паспортами, засуджені особи та діти, народжені на непідконтрольній уряду території Донецької та Луганської областей (НПУТ).
Як наслідок конфлікту на сході, 57% дітей, які народилися без належного українського свідоцтва про народження на території НПУТ, можуть не отримати український паспорт у 14 років. Це пов’язано з тим, що свідоцтва, видані владою окупованих територій, визнаються лише Росією. Водночас в Україні такі документи не мають юридичної сили, а тому дитина не зможе підтвердити своє громадянство України. Ця проблема вже загрожує понад 40 тисяч дітям з НПУТ.
Детальніше про цю проблему читайте в матеріалі Анни Бабко, правової аналітикині БФ «Право на захист» за посиланням.
Вихід із правової невизначеності
У 2013 році Україна приєдналася до Конвенції про статус осіб без громадянства 1954 року та Конвенції 1961 року про скорочення безгромадянства, а відтак взяла на себе міжнародні зобов’язання щодо врегулювання та поліпшення статусу осіб без громадянства, які проживають на території нашої держави. Однак протягом багатьох років в Україні не існувало дієвої процедури для встановлення та надання захисту особам без громадянства.
18 липня 2020 року в Україні таки набув чинності Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо визнання особою без громадянства», до розробки якого долучилися спеціалісти БФ «Право на захист». Ця подія є важливим кроком до подолання безгромадянства в Україні.
«Безгромадянство принижує людину та робить її невидимою для держави. Так, нова процедура встановлення особою без громадянства — це не прийняття до громадянства, навпаки — людину визнають такою, яка не має громадянства жодної з країн. Однак цей статус надасть шанс людині на повноцінне життя: спочатку тимчасово проживати на території України на законних підставах, згодом отримати дозвіл на імміграцію, с часом — бути прийнятим до громадянства України. Цей шлях надзвичайно довгий, однак люди на цей шанс чекали десятки років або все життя», — коментує Ксенія Карагяур, правовий аналітик БФ «Право на захист».
Як сьогодні живуть особи без громадянства в Україні?
Щороку до БФ «Право на захист» за правовою допомогою звертаються тисячі осіб без громадянства. Ми допомагаємо їм відновити документи та підтвердити або набути громадянство. Деякі справи юристів можуть тривати навіть декілька років, допоки людина не отримує свій заповітний паспорт. Як ось історія Надії, яка протягом 17 років була особою без громадянства. В інтерв’ю жінка розповідає чому так сталося, і що взагалі означає — бути особою без громадянства в Україні. Дивіться інтерв’ю за посиланням.