Контрольний пункт «Мілове» – з один тих пунктів, яким найчастіше користуються громадяни України з непідконтрольних територій (НКТУ) для того, аби потрапити на вільну українську територію.

Під час перетину кордону люди стикаються з низкою проблем, які суттєво ускладнюють реалізацію права на вільне пересування, серед яких відсутність адекватних умов та довжелезні черги з людей та автівок. Тож віднедавна співробітники БФ «Право на захист» розпочали моніторинг ситуації на цьому контрольному пункті (КП), фіксацію порушень прав людини та надання подорожнім юридичних консультацій.

Так склалося, що для багатьох мешканців НКТУ єдиною дорогою до підконтрольної території України стала дорога через РФ та КП «Мілове». У період, коли на окупованих територіях не здійснюється пропуск через КПВВ, люди змушені витрачати неабиякі кошти, купу часу та здоров`я та долати втричі довшу відстань, аніж могли б.

Історія цього пункту пропуску сама по собі трагічна. «Мілове» – це міждержавний пункт пропуску, який від початку мав пропускну спроможність 500 пішоходів та 200 легкових автівок на добу. Враховуючи інфраструктурні особливості населених пунктів поблизу, КП «Мілове» розташований між російським містом Чертково та українським Міловим, просто на дорозі, до того ж ще й на російській території. У 2018 році прикордонники РФ почали встановлювати залізний паркан посередині вулиці Дружби народів, де знаходиться цей пункт пропуску. Після цього було прийнято рішення про його перенесення та облаштування за тимчасовою схемою.

Модулі для прикордонників та митників встановлені прямо на проїжджій частині. Це означає, що ніяких умов для людей, які перетинають кордон немає: ані місця, де можна сховатися від непогоди, ані лавок, щоб посидіти та перепочити.Таким цей контрольний пункт був завжди. 

Вперше, БФ «Право на захист» підняв питання стосовно умов перетину через «Мілове» ще у 2016 році, коли КПВВ «Станиця Луганська» ще не був облаштований так, як сьогодні. Люди обирали довгий шлях через Мілове, проводячи до 16 годин на пункті пропуску. Кількість людей, що здійснювали перетин сягала до 2500 осіб. Сьогодні цифри не зменшилися суттєво – близько 2000.  Умови залишилися ті ж, що і у 2016 році.

З того часу БФ «Право на захист» періодично здійснювали моніторинг ситуації на «Міловому». Здебільшого, нашими бенефіціарами ставали люди, на яких було накладено штраф згідно зі статтею 204, а потім і 204-1 КУпАП. Лише у 2021 на користь бенефіціарів в судах було розглянуто близько 50 справ, які супроводжували співробітники Сєвєродонецького офісу Фонду.

Всі 5 років наші колеги готували звіти, здійснювали адвокаційні кампанії, проводили моніторингові візити. Цей процес дійсно дуже затягнувся, але цього року нарешті ситуація почала змінюватися у бік поліпшення умов перетину пункту для громадян України. Активно цьому сприяє Управління Верховного комісара ООН у справах біженців (УВКБ ООН). Наразі організація домовляється про встановлення модулів очікування для людей, які перетинають кордон через «Мілове». 

Доки буде побудовано новий пункт пропуску, завдяки УВКБ ООН  люди з окупованих територій вже зможуть комфортно здійснювати перетин кордону, а БФ «Право на захист», як партнерська організація, розпочинає роботу на ПП «Мілове» на щоденній основі. Всі, хто потребують захисту та безоплатної правової допомоги відтепер можуть звертатися до фахівців Фонду безпосередньо на пункті пропуску.