У липні 2014 року у зв’язку з проведенням антитерористичної операції пенсіонерка Наталія Вікторівна Бодня разом з чоловіком переїхала до м. Харкова. Влітку 2016 року подружжя переїхало до міста Сєвєродонецька, щоб мешкати у сина, який орендував житло.
Зареєструвавшись як ВПО, пенсіонери звернулися із заявою про переведення пенсійної справи за адресою реєстрації та почали отримувати пенсію.
Однак, 1 квітня 2017 року УПФУ у м. Сєвєродонецьку припинив виплату пенсії у зв’язку із надходженням інформації про відсутність пенсіонерки за місцем проживання, тобто на підставі Постанови КМУ № 365.
Наприкінці травня 2017 року Наталія Вікторівна звернулася по допомогу до БФ «Право на захист». Юристами було підготовлено та у червні 2017 року подано до суду адміністративний позов про визнання бездіяльності УПФУ протиправною, зобов’язання поновити виплату пенсії і виплату виниклої заборгованості. Інтереси пенсіонерки в судовому процесі представляла адвокат Сєвєродонецького офісу БФ «Право на Захист» Алла Скворцова (справа № 428/6579/17).
Постановою суду першої інстанції від 4 серпня 2017 року позов пенсіонерки було задоволено у повному обсязі. Однак УПФУ подав апеляційну скаргу, яка 10 жовтня 2017 року була відхилена Донецьким апеляційним адміністративним судом, рішення суду першої інстанції було залишено без змін. У листопаді 2017 року УПФУ виконало рішення суду і Бодня Н.В. нарешті отримала свою законну пенсію, на яку чекала понад півроку.
Однак незабаром УПФУ подало касаційну скаргу, за якою Вищий адміністративний суд відкрив провадження. У зв‘язку з судовою реформою у грудні 2017 року справу було передано на розгляд до новоствореного Верховного Суду.
30 січня 2018 року Верховний Суд залишив без задоволення касаційну скаргу УПФУ у м. Сєвєродонецьку Луганської області, сформулювавши у свої постанові наступну правову позицію: «Судами вірно зазначено про пріоритетність застосування вимоги ст.49 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а тому доводи відповідача щодо необхідності застосування норм Постанов Кабінету Міністрів [йдеться про Постанову КМУ №365] є безпідставними».
Постанова Верховного Суду є остаточною та оскарженню не підлягає.
Як зазначає старший стратегічний юрист БФ «Право на Захист» Олег Тарасенко, таке рішення Верховного Суду має значні наслідки не тільки у справі Наталії Вікторівни. Адже розглянувши справу, Верховний Суд зробив висновок, що застосуванню підлягає саме спеціальний у цих правовідносинах Закон України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», а не постанови Кабінету Міністрів України.
Зазначимо, відповідно до нової редакції Кодексу адміністративного судочинства України, у випадку, якщо в аналогічній справі колегія Верховного Суду дійде до іншого висновку, ніж у зазначеному рішенні, то вона має передати справу на розгляд палати Верховного Суду. Цей спеціальний порядок створено для уникнення виникнення протилежної практики суду касаційної інстанції в однорідних справах, що часто траплялося у минулому. Хоча в Україні не діє прецедентне право, суди першої та апеляційної інстанції беруть до уваги практику Верховного Суду.
Отже, БФ «Право на Захист» сподівається, що зазначена постанова Верховного Суду у цій справі поставить крапку щодо суперечностей під час вирішення даної категорії справ у судах і пенсіонери, права яких були порушені внаслідок застосування Постанови КМУ №365, що суперечить Конституції і законам України, зможуть домогтися справедливості.
Вважаємо за необхідне зазначити, що наразі у Верховному Суді перебуває на розгляді і справа чоловіка Бодні Н.В., якому припинили виплату пенсії з таких самих підстав.