Зробити пожертву
Укр / Eng
10.10.16

Нещодавно правозахисники обурились дискримінаційними висловлюваннями на адресу переселенців з боку очільника МВС Авакова. Але нова стаття заступника голови Національної поліції Вадима Трояна говорить про те, що деякі можновладці не тільки не винесли уроку із зауважень правозахисників, а й продовжують політику дискримінації та стигматизації внутрішньо переміщених осіб.

Так, Вадим Троян у своїй статті для «Дзеркала тижня» пов’язав зростання рівня злочинності із переселенцями, при цьому В. Троян не наводить реальних даних про вплив переселенців на зростання рівня злочинності.

БФ «Право на захист» нагадує, що згідно із Конституцією України, особа може бути визнаною винною у скоєнні злочину лише за рішенням суду. Національна поліція має розслідувати скоєні злочини і передавати матеріали до суду, а не робити заяви, які кидають тінь на 1,8 млн громадян України. Ми не беремося надавати юридичну кваліфікацію діям заступника голови Національної поліції, але звертаємо увагу, що згадана заява може містити ознаки злочину, передбаченого ст. 161 Кримінального Кодексу України «Порушення рівноправності громадян залежно від їх расової, національної належності, релігійних переконань, інвалідності та за іншими ознаками».

Також такі необґрунтовані публічні заяви щодо всіх переміщених осіб в Україні можуть розглядатися як підбурювання до дискримінації. Відповідно до частини другої статті 6 Закону України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» форми дискримінації з боку державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, юридичних осіб публічного та приватного права, а також фізичних осіб, визначені статтею 5 цього Закону, забороняються.

Крім того, впадає в око використання терміну «біженці» по відношенню до внутрішньо переміщених осіб. З огляду на термінологічну плутанину, яка прослідковується в заявах деяких можновладців, БФ «Право на захист» наголошує:

у відповідності до Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», внутрішньо переміщена особа – особа, яка була змушена покинути місце свого проживання в межах своєї країни для уникнення наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, масових порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру;

згідно із Законом України про «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту», біженець – особа, яка не є громадянином України і внаслідок обґрунтованих побоювань стати жертвою переслідувань за ознаками раси, віросповідання, національності, громадянства (підданства), належності до певної соціальної групи або політичних переконань перебуває за межами країни своєї громадянської належності та не може користуватися захистом цієї країни або не бажає користуватися цим захистом внаслідок таких побоювань, або, не маючи громадянства (підданства) і перебуваючи за межами країни свого попереднього постійного проживання, не може чи не бажає повернутися до неї внаслідок зазначених побоювань.

Таким чином, особи, які були вимушені покинути свої домівки внаслідок конфлікту та перемістилися у межах України, не можуть бути названі «біженцями», це некоректно та непрофесійно.

Закликаємо держслужбовців, журналістів та усіх громадян України припинити розповсюдження заяв із використанням мови ворожнечі та вживати правильні терміни!