Згідно з даними Управління Верховного Комісара ООН з прав людини, станом на 15 травня 2019 року — за понад 5 років збройного конфлікту — на Сході України загинуло щонайменше 3331 цивільна особа. Тобто мова йде про людей, які не брали участі у бойових діях. На превеликий жаль, державою не розроблено жодних правових механізмів виплати компенсації особам, які втратили своїх близьких в таких обставинах. Але навіть це не стає на заваді юристам БФ «Право на Захист», які відстоюють в українських судах права постраждалих громадян — та роблять це успішно. Навіть коли мова йде про такі непрості справи, як відшкодування моральної шкоди за загибель близького родича.
У суспільстві — зокрема, і серед професійних юристів — є поширеною думка, що такі компенсації мають сплачувати ті особи, які здійснювали відповідні терористичні акти. Однак звичайний українець не має можливостей встановити винних осіб і притягти їх до кримінальної відповідальності — зробити це можуть тільки уповноважені державою органи.
Водночас саме держава має забезпечувати безпеку громадян і дотримання прав людини в межах своєї юрисдикції. Це передбачено як Конвенцію з захисту прав людини й основоположних свобод 1950 року («Європейська Конвенція з прав людини»), так і національним українським законодавством. На жаль, маловідомою у суспільстві є норма, передбачена статтею 19 Закону України «Про боротьбу з тероризмом». Відповідно до неї держава несе відповідальність, завдану терористичним актом, з наступним стягненням з винних осіб компенсації, сплаченої постраждалим.
Чому існує ця норма? Якщо відійти від «сухих» юридичних формулювань, то можна сказати просто: всі ми дотримуємось законів України, сплачуємо податки, а держава, створивши відповідні органи влади, зокрема, правоохоронні, зі свого боку, має забезпечити нам безпеку і захист прав людини. У випадку, якщо держава з цим не впоралася, вона має сплачувати компенсацію (у тому числі компенсацію моральної шкоди родичам загиблих).
Однак спеціального закону, який би визначав порядок і розмір компенсації моральної шкоди, держава за всі роки незалежності, на жаль, так і не прийняла. Але це не позбавляє постраждалих від права отримати таку компенсацію.
Справи БФ «Право на Захист»
До Харківського офісу БФ «Право на Захист» влітку 2017 року звернувся Олександр, мама якого загинула внаслідок терористичного акту у березні 2015 року на території Донецької області. Не дивлячись на те, що жодної позитивної судової практики на той момент не існувало, юридична команда розробила правову стратегію і почала діяти. У жовтні 2017 року було подано позов до держави Україна в особі Кабінету Міністрів України і Державної казначейської служби України до одного з судів Харківської області — за місцем проживання Олександра, який є внутрішньо переміщеною особою. Понад рік суд першої інстанції розглядав справу, ретельно вивчаючи позиції учасників справи й надані докази. Інтереси позивача представляла регіональний адвокат БФ «Право на Захист» Олена Приходько. У підсумку позов було частково задоволено, суд підтвердив, що зобов’язання держави з підтримання безпеки дійсно були порушені й позивач має право на компенсацію. Втім, позовні вимоги були задоволені частково і моральні страждання, які вже понад 4 роки зазнавав позивач, суд оцінив у 300 тисяч гривень.
На вказане рішення всі учасники справи подали апеляційні скарги. Кабмін і Казначейська служба просили рішення скасувати, а юристи БФ «Право на захист» просили збільшити розмір компенсації, оскільки ця сума не відповідала розміру спричиненої моральної шкоди. Згодом апеляційна скарга Казначейської служби була повернута без розгляду через несплату судового збору. Інтереси Олександра у суді апеляційної інстанції представляли адвокат Олена Приходько і старший стратегічний юрист Олег Тарасенко.
30-го липня 2019 року Харківським апеляційним судом було ухвалено рішення, яким апеляційну скаргу держави в особі КМУ було відхилено, а суму компенсації збільшено до 500 тисяч гривень. Хоча вона є меншою за заявлену, та це — незаперечна перемога. І хоча повний текст рішення суду ще відсутній, зрозуміло, що суд підтримав правову позицію, що держава відповідає перед своїми громадянами за неможливість забезпечити безпеку і збереження життя. Одразу після отримання рішення юристи БФ «Право на Захист» подадуть відповідні документи на виконання, оскільки рішення вже набрало законної сили.
На даний момент це третє позитивне рішення, які вибороли юристи БФ «Право на Захист» в українських судах у справах про відшкодування моральної шкоди за загибель близького родича. Перше з них зараз знаходиться на перегляді у Верховному Суді, друге – в Донецькому апеляційному суді.
БФ «Право на Захист» закликає відповідальні державні органи запровадити позасудовий механізм компенсації моральної шкоди людям, які втратили своїх близьких під час збройного конфлікту. Не забуваймо, що людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека, є найвищою соціальною цінністю (стаття 3 Конституції України). І навіть небажання держави ухвалити спеціальне законодавство не є перешкодою у захисті ваших конституційних прав.
Олег Тарасенко,
Адвокат, Старший стратегічний юрист Благодійного Фонду «Право на Захист»