Із переселенкою Світланою Харокоз монітори запорізької команди «Право на Захист» познайомились під час робочого візиту до села Трудове Новомиколаївського району Запорізької області. Здавалося б, звичайна жінка, що мусила залишити свій дім, тікаючи від війни, таких тисячі. Але коли після тривалої бесіди про всі негаразди, з якими вона зіткнулася у статусі ВПО, жінка винесла з хати свої вишиті картини – захоплення не міг приховати ніхто.

Село Трудове – дуже маленьке, близько трьохсот мешканців. Роботи немає, життя тут важке. Світлана живе разом зі своїм чоловіком та старенькою хворою мамою, за якою потрібний постійний догляд. Тож клопоту вистачає, ще й на роботу встигає бігати на декілька годин, адже треба чимось заробляти.

Віддушиною для переселенки стало її захоплення вишивкою – за допомогою голки та ниток вона створює дивовижні яскраві картини.

«Ці картини я починала вишивати ще у Донецьку, а закінчувала тут, – каже Світлана, вказуючі на свої улюблені роботи «Єва в орхідеях» і «Мирослава» – Зараз на хобі часу не вистачає, грошей, нажаль, також. Полотно, канва та нитки коштують немало». 

Вишивання хрестиком – дуже поширений спосіб рукоділля. В процесі творчості на тканину послідовно наноситься найменший її елемент – хрест, і для того, щоб завершити картину іноді необхідно зробити тисячі стібків.

Світлана вишиває кожну картину кілька місяців, наповнюючи її своїми почуттями та енергією. Метод, який використовує переселенка, має назву «рахунковий хрест», адже так потрібно дуже ретельно вираховувати кількість малесеньких хрестиків. Таке хобі вимагає уваги і розвиненої дрібної моторики рук. Якщо уважно і терпляче поставитися до виконання роботи, результат перевершить очікування.

Не дивлячись на те, що грошей на життя не вистачає, жінка свої творіння продавати не планує. Каже, що вони її тішать кожен день, дають натхнення та сили.

Світлана – одна з тих людей, хто вміє бачити красу навкруги, не зважаючи ні на що, а також знаходить час для того, щоб своїми творіннями робити оточуючий світ яскравішим.