Сьогодні багато вже говорено про інтеграцію внутрішньо переміщених осіб – розробляються та затверджуються урядові програми та плани заходів, спрямовані на створення умов для того, щоб переселенці «прижились» у нових громадах.
Але водночас державні органи створюють умови для «дезінтеграції» – і, насамперед, мова йде про пенсіонерів.
Деяким пенсіонерам з Донбасу вдалось особисто придбати житло на підконтрольній території, трохи більшій кількості – перебратися жити до дітей, які придбали житло в Маріуполі, Бердянську, Слов’янську та інших містах.
Ці люди, які здебільшого за останні роки в якості ВПО пройшли чимало кіл перевірок, заміни довідок, проставляння штампів та відміток, верифікацій, вирішили назавжди забути про свій «статус». Вони зареєстрували місце свого постійного проживання на підконтрольній території та відмовилися від довідок ВПО.
Звертаючись до юристів, старенькі говорять: «Я більше не хочу бути переселенцем. Мені не потрібна оця адресна допомога. Я хочу отримувати свою чесно зароблену пенсію тут, де я мешкаю, як усі інші пенсіонери. Я хочу довести, що я – не людина другого сорту!».
«Колишні переселенці» звертаються до юристів тому, що їм, не зважаючи на «місцеву прописку», з серпня 2017 року припинили пенсійні виплати. Працівники управлінь Пенсійного фонду пояснюють, що у зв’язку із відсутністю паперової справи, колишнім ВПО можуть призначати та виплачувати пенсію тільки у тому разі, коли вони зареєструються як переселенці.
А, отже, будуть проходити верифікації, обслуговуватися лише в одному банку та піддаватись іншим обмеженням.
Кожному громадянину України на рівні Конституції і законів гарантовано право на отримання пенсії.
Законом України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування” передбачений виключний перелік підстав, за яких пенсіонерові може бути припинено виплату пенсії. Крім того, цим же законом передбачено, що пенсія виплачується за місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України.
Отже, після державної реєстрації свого місця проживання за новою адресою на підконтрольній території, колишні переселенці набувають право на отримання пенсії за таким місцем проживання.
Таким чином, якщо Ви – «колишній переселенець» і Вам припинили виплату пенсії, для захисту порушених прав рекомендуємо керуватися наступним алгоритмом дій.
По-перше, з’ясувати причину припинення виплати пенсії у територіальному органі Пенсійного фонду України за місцем Вашого фактичного проживання (за новою пропискою).
Для цього до органу ПФУ надішліть цінним листом з повідомленням про вручення або особисто подайте у канцелярію/приймальню органу ПФУ (з отриманням відмітки про прийняття на другому примірнику) письмовий запит щодо роз’яснення причини припинення виплат.
По-друге, подати позовну заяву до суду.
Для того, щоб не заплутатися в процесуальних нормах, бажано звернутися за юридичною допомогою до правозахисників та надати документи, копії яких слід підготувати та додати до позовної заяви під час звернення до суду. До таких документів належать:
- паспорт;
- картка фізичної особи-платника податків;
- лист (відповідь) місцевого УСЗН про не перебування на обліку ВПО (за наявності);
- пенсійне посвідчення;
- документи, отримані за результатами вашого звернення від територіального органу Пенсійного фонду України;
- виписка з банківського рахунку, на який Ви отримуєте пенсію (за можливості);
- оригінал квитанції про сплату судового збору за подання адміністративного позову (окрім пільгових категорій громадян, які звільнені від сплати судового збору відповідно до статті 5 Закону України «Про судовий збір»).
«За статистикою юристів БФ «Право на захист», загалом для переселенців судова практика складається позитивно: на разі до нас звернулося понад 80 осіб з такою проблемою, – зазначила Юлія Трало, координатор з питань надання правової допомоги БФ «Право на захист». –Наразі на розгляді у судах знаходиться 50 справ, 25 з яких розглянуто судами першої інстанції, 3 – судами апеляційної інстанції. Усі без винятку рішення судів – на користь «колишніх переселенців». Однак необхідно зважати на те, що не існує стовідсотково виграшних справ. Крім того, судовий розгляд в середньому може тривати від 3 до 7 місяців. Розуміння цих обставин та неухильне дотримання рекомендацій юриста суттєво підвищує шанси на успішне завершення справи».
Юридична команда БФ «Право на захист» не тільки проводить юридичні консультації, але й забезпечує супроводження судових справ на всіх етапах, адже юридичну допомогу надають не тільки юристи, а й адвокати.
За консультацією можна звернутися до офісів БФ «Право на захист» або за телефонами інформаційної лінії:
+38 (098) 597 64 72
+38 (099) 507 50 90
+38 (063) 496 80 88