На КПВВ «Мар’їнка» завжди людно. Одні їдуть на неконтрольовану Урядом України територію, другі прямують у зворотному напрямку. Тож не дивно, що ніхто й не звернув увагу на Галину Петрівну, яка покірно стояла в черзі для проходження паспортного контролю, аж поки на прохання прикордонника пред’явити паспорт жінка тихенько не відповіла, що паспорту в неї немає. Зрозуміло, що в перетині лінії зіткнення жінці відмовили.
— Не розумію, навіщо їм мій паспорт? Тиждень тому я приїхала з Макіївки й тоді ніхто тут у мене паспорт не вимагав. Мені 79 років уже. Я в монастир їздила, хотіла попросити притулок. Не склалося. Тож тепер хочу назад додому повернутися.
— А мешкаєте ви де?
— У Макіївці, разом із братом. Зв’язатися з ним, щоби привіз мій паспорт? Ні, не можу.
Монітори БФ «Право на захист» Марина Кравчина та Євген Кравчук взялися допомогти Галині Петрівні, та відвели її до намету ДСНС. Протягом декількох днів співробітники ДСНС надавали жінці притулок: водили, щоби прийняти душ, ділилися з нею своїми обідами.
А тим часом наші колеги, які отримали від Галини Петрівни домашню адресу її брата, що мешкає в Макіївці, не гаяли дарма часу.
— Ми передали всю інформацію працівникам БФ «Міст», що працює на НКУУТ, та попросили допомогти налагодити зв’язок із родичами Галини Петрівни, щоби вони найскоріше передали на КПВВ її паспорт, — розповідає Євген Кравчук. — Вже через дві дні ми отримали інформацію, що працівники БФ «Міст» знайшли в Макіївці брата та з’ясували, що з 2012 року його сестра мешкає в Києві разом із донькою, тож усі документи знаходяться в неї. Нажаль, ніякого зв’язку з донькою встановити нам не вдалося — вона не відповідала на телефонні дзвінки.
Після того, як не вийшло поспілкуватися з дочкою Галини Петрівни, монітор БФ «Право на захист» Катерина Давидова пішла до намету ДСНС, де жінка перебувала увесь цей час.
— Галина Петрівна одразу почала плакати та зізналася, що дійсно мешкала в Києві разом із донькою, яка постійно її била та ображала. Саме тому жінка втекла з дому без документів та вирішила поїхати до брата в Макіївку. Повертатися до доньки вона не хотіла в жодному разі. Мені вдалося з’ясувати, що в Галини Петрівни є ще дві дочки та син, — розповідає Катерина Давидова. — Щоб отримати інформацію про те, чи перебуває жінка в розшуку, я викликала до намету ДСНС поліцію, яка допомогла встановити точну адресу, за якою в Києві мешкала дочка.
Того ж дня в Києві монітор БФ «Право на захист» Артем Заруба завітав до дочки Галини Петрівни. Вона підтвердила, що має всі документи, але забирати матір із КПВВ не буде. На щастя, жінка надала номер телефону своєї сестри Марини, яка погодилася забрати матір, але тільки на вихідних — через три дні.
І знову ми звернулися за допомогою до колег: ввечері представники ГМ «Проліска» разом із Галиною Петрівною поїздом поїхали до Києва, де рано вранці на вокзалі її вже чекала донька Марина.
З 13 по 25 травня жінка мандрувала країною. 12 днів 79-річну Галину Петрівну підтримували небайдужі люди: спочатку їй безкоштовно допомогли дістатися КПВВ, потім прихистили співробітники ДСНС, працівники БФ «Міст» знайшли брата в Макіївці, представники БФ «Право на захист» Катерина Давидова, Євген Кравчук, Марина Кравчина, Ігор Шкляров та Сніжана Лукашова щодня приносили з дому гарячу їжу та розшукували рідних жінки в Києві, представники ГМ «Проліска» допомогли жінці дістатися Києва, Артем Заруба знайшов дочку Марину, яка забрала матір додому.
Багато людей протягом довгих 12 днів доклали неймовірних зусиль, щоби Галина Петрівна повернулася додому. І ми неймовірно щасливі, що ця майже детективна історія з КПВВ має гарне закінчення.
І на завершення хочемо додати: бережіть своїх рідних! Шануйте батьків та дбайте про них.[boc_img_gallery columns=”2″ fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”6255,6257″]