З початку цього року держава кілька разів радикально змінювала порядок нарахування та продовження виплат внутрішньо переміщеним особам (ВПО). Так, у лютому були оприлюднені так звані списки СБУ, на підставі яких тисячам людей припинили всі виплати. Згодом прийняли скандальну постанову №637, що впровадила перевірки фактичного місця проживання переміщених осіб та складання актів обстеження матеріально-побутових умов. Потім була ухвалена постанова №167, згідно з якою від 1 липня усі соціальні платежі ВПО, зокрема виплата пенсій, здійснюються через «Ощадбанк».
Тобто ВПО, на противагу іншим громадянам України, наразі не мають права вибору банку, а змушені користуватися послугами визначеної для них державою фінансової установи. В організації «Донбас SOS» зазначають, що таке рішення є дискримінаційним стосовно внутрішньо переміщених осіб. А «Ощадбанк» фактично можна вважати монополістом, адже, згідно зі статтею 12 Закону України «Про захист економічної конкуренції», підприємство посідає монопольне становище на ринку товару, якщо, зокрема, в нього немає жодного конкурента.
Отже, всі внутрішньо переміщені особи для отримання виплат мусять оформити картку «Ощадбанку», яка для пенсіонерів є водночас пенсійним посвідченням. При цьому переселенці стикаються із багатьма проблемами.
По-перше, розповідає «ВВ» правовий аналітик Благодійного фонду «Право на захист» Ксенія Карагяур, для оформлення карток і зняття коштів у банкоматах «Ощадбанку» людям доводиться вистоювати довжелезні черги.
«БФ «Право на захист» здійснює моніторинг ситуації у Запорізькій, Харківській, Луганській, Донецькій, Дніпропетровській областях. У деяких районах, наприклад у Ясинуватському районі Донецької області, нині немає жодного повноцінного відділення «Ощадбанку». Там діє лише одне, що надає послуги частково. Тобто ВПО мають їхати до іншого району, а це і час, і кошти, і неймовірне скупчення людей.
Так, у липні в місті Бахмут у черзі стався конфлікт, який мало не дійшов до бійки. Був випадок, коли до одного з банкоматів стояло близько 300 осіб. За останньою інформацією, юрми у відділках «Ощадбанку» спостерігалися в містах Лиман та Маріуполь Донецької області, у Бахмуті тиснулися до банкоматів. У Лимані людям доводиться чекати на вулиці, до відділень впускають невеликими групами. Окрім того, надходять повідомлення про дефіцит готівки в банкоматах, а також про те, що деякі автомати взагалі не функціонують», – каже Ксенія Карагяур.
Згідно з постановою № 167, «Ощадбанк» з 1 серпня має обмінювати картки пенсіонерів на електронні пенсійні посвідчення (ЕПП). Так, відповідно до визначеного Пенсійним фондом України порядку емісії карток, їх мають видавати протягом 30 робочих днів (близько півтора місяця) після звернення громадянина.
«Але цих термінів не дотримуються, – наголошує Ксенія Карагяур. – Згідно з моніторингом інформованості переміщених осіб щодо ЕПП, який на початку серпня здійснив БФ «Право на захист», 32% опитаних відповіли, що вже подали документи на отримання нового посвідчення, а інформація про вже видані пенсіонерам картки вперше надійшла у жовтні. Окрім того, є випадки, коли людям блокують стару картку, за якою здійснювалися виплати, а нової в «Ощадбанку» ще не видали. Тобто посвідчення виготовили, але людина не має його на руках. Тоді можна отримати гроші в касі банку. Але, знову таки, потрібно вистояти чергу».
Юрист наголошує: про ці проблеми представники «Ощадбанку» добре знають.
«Слід зазначити, що банк вживає заходів для зменшення черг. Так, у деяких відділеннях збільшена кількість персоналу для обслуговування ВПО. За наявною у БФ «Право на захист» інформацією, «Ощадбанк» планує у Донецькій областірозширити мережу інформаційно-платіжних терміналів і відкрити додаткові офіси», – каже Ксенія Карагяур.
У згаданій постанові сказано, що виплати внутрішньо переміщеним особам здійснюються лише «через рахунки та мережу установ і пристроїв публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України». Так, банківські картки, які видаються «Ощадбанком» для ВПО, обмежені тарифним пакетом «Моя країна». І, згідно з його умовами, знімати кошти можна лише через банкомати цієї фінустанови. Також не можна перераховувати гроші на рахунки інших банків, що створює додаткові незручності для людей. Окрім того, для переселенців обмежений WEB-банкінг. Люди скаржаться, що не можуть оплатити комунальні послуги, купити квитки, здійснити онлайн-покупки, поповнити рахунок мобільного телефону через Інтернет.
«Ощадбанк» не дає переміщеним особам доступних роз’яснень щодо можливостей користування картками. Благодійний фонд «Право на захист» ще в липні звертався до банку з цього приводу. Однак у результаті на сайті фінансової установи з’явилася лише інформація про «переваги» пакету – очевидні речі, які не містять жодної новини для ВПО», – каже Карагяур.
У організації «Крим SOS», окрім того, звертають увагу на завищені тарифи за користування карткою для пенсіонерів-переселенців. Так, у тарифному пакеті «Моя країна» вартість «Базового» і «Розширеного» SMS-банкінгу становить 5 грн і 7 грн. А в тарифному пакеті «Пенсійний», за яким обслуговуються усі інші пенсіонери, ці послуги коштують 2 грн і 5 грн відповідно. І ніхто не виключає, що «Ощадбанк» і надалі завищуватиме вартість послуг для переселенців. Адже права вибору в тих просто немає.
Найбільше від нововведень постраждали пенсіонери-переселенці. Адже разом із отриманням картки «Ощадбанку» їх зобов’язали проходити так звану фізичну ідентифікацію: перший рік – раз на півроку, потім – раз на 12 місяців. Тобто незалежно від стану здоров’я пенсіонер має особисто приходити до відділення банку та реєструватися. Причому не передбачено, щоб до людей із обмеженими можливостями чи важкими захворюваннями представники банку приїжджали додому, хоча громадські організації неодноразово наголошували на тому, що це питання необхідно вирішити.
«За відсутності проходження фізичної ідентифікації одержувачів пенсій публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» зупиняє видаткові операції за поточним рахунком до моменту звернення клієнта», – сказано в постанові №167.
Щоб отримати пенсіонерові своє нове пенсійне посвідчення, спочатку треба написати заяву до управління Пенсійного фонду за місцем фактичного проживання. Через 30 робочих днів слід звернутися до відділення «Ощадбанку» і укласти договір на отримання документа. Отож, перед пенсіонерами постають додаткові складнощі, адже їм доведеться вистояти в чергах ще й до відділень Пенсійного фонду.
«Був випадок, коли в місті Бахмут у такій черзі стояло близько 700 людей. Проблему вдалося вирішити, звернувшись до працівників обласної філії Пенсійного фонду», – зазначає Ксенія Карагяур.
Тож громадські організації передбачають, що невдовзі виплати пенсій ВПО знову почнуть масово призупиняти. Адже по шести місяцях, коли настане час проходити першу верифікацію, у відділеннях «Ощадбанку» утворяться величезні черги, і не всі пенсіонери встигнуть перереєструватися.
Але далі – більше. Стало відомо про нову ініціативу Пенсійного фонду: пенсіонери-переселенці мусять проходили фізичну ідентифікацію у «Ощадбанку» щотри місяці. У такий спосіб ПФУ має намір боротися із «мертвими душами», коли пенсію продовжують нараховувати людині, що померла. Громадські організації виступають проти такого почину, зазначаючи, що тим самим влада вкотре обмежує права внутрішньо переміщених осіб.
Голова Комітету Верховної Ради з прав людини Григорій Немиря звернувся до прем’єр-міністра Володимира Гройсмана з вимогою переглянути постанови №637 і №167.
«На жаль, уряд України продовжує ускладнювати бюрократичні процедури, що погіршує становище громадян, які проживають на тимчасово окупованій і непідконтрольній Україні території або зареєстровані як внутрішньо переміщені особи. Чиновники мають полегшувати життя людей, які постраждали від російської агресії, а не створювати для них дискримінаційні перепони», – зазначає Григорій Немиря.
Крім того, голова комітету підкреслив, що до порядку денного ВРУ не вносяться законопроекти, спрямовані на соціальний захист та права внутрішньо переміщених осіб.
«Це дуже прикрий факт. У зв’язку з цим я хочу нагадати, що голова Представництва ЄС в Україні Хью Мінгареллі чітко сказав: невирішення питання соціального захисту внутрішньо переміщених осіб унеможливлює надання Україні другого траншу макрофінансової допомоги у розмірі 600 мільйонів євро», – сказав він.
Справді, світова спільнота вже вголос говорить про те, що українська влада не надто докладає зусиль, аби переселенці почувалися повноцінними громадянам своєї країни. Так, у жовтні 2016 року Парламентська асамблея Ради Європи прийняла резолюцію «Засоби правового захисту у випадках порушення прав людини на окупованих українських територіях». У ній, зокрема, сказано, що внутрішньо переміщені особи «потерпають від серйозних соціальних труднощів, які посилюються обмежувальними заходами, запровадженими українською владою щодо пенсійного забезпечення та соціальних виплат». Парламентська асамблея закликала Україну спростити адміністративні утиски стосовно ВПО.
Представники громадських організацій, що опікуються питаннями ВПО та інших осіб, постраждалих від бойових дій на сході України, розробили Дорожню карту для уряду і передали її усім зацікавленим міністерствам. У ній серед інших вимог міститься заклик скасувати постанову №167, а також внести зміни до постанови №637.
У Мінсоцполітики запевнили, що останню таки відкоригують. Зокрема, соціальні працівники не приходитимуть із перевірками до людей, які працюють чи навчаються у денний час, за умови надання відповідних довідок. Залишається сподіватися, що до громадськості прислухаються, а міністерство виконає свої обіцянки.