У жовтні 2020 року Комітет Міністрів Ради Європи новою резолюцією нагадав уряду України, що проблема невиконання судових рішень в Україні досі залишається актуальною. Йдеться про рішення, в яких боржниками перед громадянами виступають державні органи. Зазначається, що ця проблема існує вже протягом двох десятків років і має системний характер.

Нова резолюція CM/ResDH(2020)211, опублікована на сайті Ради Європи 1 жовтня 2020 року, стосується стану «виконання рішень Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) відносно невиконання або тривалого виконання рішень національних судів в Україні». По суті цей документ є черговою реакцією Комітету Міністрів Ради Європи (КМРЄ) на відсутність суттєвого прогресу України у виконанні пілотного рішення «Юрій Миколайович Іванов проти України» 2009 року та рішення «Бурмич та інші проти України» 2017 року. Ці справи об’єднують у собі тисячі різних судових рішень, винесених на користь громадян, але так і не виконаних. Боржниками в цих справах виступали саме державні органи.

Право на виконання судових рішень захищається Європейською конвенцією про захист прав людини, до якої входить і Україна. Позиція Європейського суду наголошує на тому, що рішення судів, у яких відповідачем і боржником є державний орган, повинні виконуватися автоматично.

“Взагалі це виглядає доволі абсурдно, коли один державний орган відмовляється виплачувати державний борг, а інший примусово змушує його це робити, – зазначає Юлія Трало, координаторка з надання правової допомоги БФ “Право на захист”. – У країнах сталої демократії питання невиконання рішень судів практично не постає. Навіть спілкуючись із колегами з інших країн, було доволі складно пояснити їм, що таке виконавча служба. У їхньому розумінні, якщо є судове рішення, то як його можна не виконувати”.

Європейський суд з прав людини (ЄСПЛ) раніше вже зазначав, що проблема невиконання судових рішень в Україні має системний характер і спричинена низкою проблем правової системи, серед яких брак бюджетних коштів, мораторії на арешт і продаж майна державних підприємств, а також недоліки національного законодавства. Станом на 2017 рік найбільша кількість скарг щодо проблеми невиконання рішень судів, поданих до Європейського суду, стосувалась України. 

Починаючи з 2016 року, до багатьох категорій людей, які стикнулися з невиконанням судових рішень, додалися і внутрішньо переміщені особи (ВПО). У новій резолюції КМРЄ окремим пунктом додає питання невиконання судових рішень у справах щодо поновлення пенсійних виплат ВПО. Як зазначають правозахисники, станом на червень 2019 року в 90% справ рішення в частині виплат заборгованості з пенсій залишалося невиконаним.

“Влітку 2019 року наша організація направила до Комітету Ради Міністрів Європи інформаційний матеріал про те, що системна проблема невиконання рішень судів не тільки не вирішена, але і з’явився новий елемент, пов’язаний саме з невиплатою пенсій ВПО. Включення в резолюцію і звернення Європейськими інституціями уваги на особливо критичний стан невиконання рішень судів щодо вразливих категорій населення підкреслює те, що міжнародні партнери розуміють дійсний стан речей, у сфері соціального захисту нашої країни”, – зазначає Юлія Трало, координаторка з надання правової допомоги БФ “Право на захист”. – Рішення про додавання цього пункту до резолюції можна пояснити тим, що розмір державних гарантій України не відповідає її фінансовим можливостям”.

30 вересня 2020 року Кабінет Міністрів України прийняв розпорядження, яким затверджується стратегія дій державних органів щодо вирішення системної проблеми невиконання рішень судів. Як зазначають представники БФ “Право на захист”, у листопаді має бути презентовано конкретний план заходів на виконання цієї стратегії. Відомо, що серед головного анонсовано і питання перегляду законодавства у сфері соціального та пенсійного забезпечення для приведення державних гарантій у відповідність із фінансовими можливостями держави.