Це другий випадок коли оповідач історії з циклу #Історії_моніторів БФ «Право на захист» побажав залишитися невідомим. Поважаючи такий вибір, ділимося з вами душевною розповіддю від першої особи:
“У смт. Новотроїцке проживає пара пенсіонерів, кожен з них має другу групу інвалідності. Дружина страждає від гіпертонічної хвороби, стенокардії, атеросклеротичного кардіосклерозу. Вона і досі здригається і плаче, коли пригадує обстріли 2014 року. Від тих обстрілів вилетіли вікна у будинку, а їм з чоловіком дивом вдалося врятуватися.
Минулу зиму чоловік провів у лікарні, де йому видалили пахову грижу. При обстеженні лікарі виявили кисту правої нирки, однак, її видалити одразу не змогли через нестачу грошей. Обстеження та операція коштують близько 15 тисяч гривень. Ця сума для сім’ї величезна. Якщо вчасно не видалити кисту, можна втратити нирку. Зволікати не можна, оскільки за чей час погіршується стан всього організму.
Зранку чоловік прокидається з опухлим обличчям, незважаючи на те, що пересуватися йому важко, допомагає дружині поратися по дому. Адже у неї проблеми не тільки з суглобами (кожен рух для неї болісний); з кожним днем погіршується зір, необхідна заміна кришталика.
Донька, яка проживає у Донецьку, має 3 групу інвалідності через астму, тому допомогти батькам жінка не може. Заощаджень у родини не має. Дохід сім’ї – 2 пенсії, в сукупності менше чотирьох тисяч гривень. Ніяких інших виплат вони не отримують. Родина не може зібрати гроші, яких не вистачає на операцію на нирці. З цінностей – лише старенький автомобіль “москвич”. Тих грошей, що будуть виручені від продажу авто, не вистачить на лікування навіть одного з подружжя. Шкода і боляче дивитися на пенсіонерів, які доживають свій вік у скруті, змушені економити кожну копійку, намагаючись хоч якось вижити.
Розуміючи, що з кожним днем стан здоров’я чоловіка погіршується, з оформленням соціальної матеріальної допомоги зволікати було не можна. Оперативно ми зібрали всі документи, написали звернення.
Напевно, монітори сприймають проблеми підопічних навіть гостріше ніж ті, кому вони надають допомогу. Тож, коли отримали позитивне рішення – моїй радості не було меж. З нетерпінням бажаю позитивних змін в житті сім’ї і очікую побачити чоловіка після одужання.
Не соромтеся просити про допомогу, якщо від цього залежить ваше життя”.[/vc_column_text]
[/vc_column_text]