При хворобі Вільсона людський організм має погіршене виведення міді і накопичує її в печінці, мозку, нирках і рогівці ока, що призводить до ушкодження цих органів.

Владислава Зомарева, монітор Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист», як і більшість людей не підозрювала про існування цієї генетично зумовленої недуги, адже вона зустрічається в одного зі ста тисяч людей. А потім познайомилася з героєм цієї історії. Він був тим єдиним на сотню тисяч.

«Все починалося із звичайного моніторингового візиту до сел Новоайдарського району. Про молодого чоловіка тридцяти років я дізналася від соцпрацівника. Раніше він жив і працював у Луганську, міг сам себе обслуговувати і забезпечувати життєво необхідними ліками. Жив із жінкою. Але у зв’язку з конфліктом змушений був покинути житло, втратив роботу, хвороба тим часом прогресувала. Співмешканка з ним не залишилася, і він оселився в одному з покинутих будинків в районі Бахмутівки. Із господарством йому стала допомагати місцева жінка, яка також опинилася в складній ситуації. Так вони і жили: він у будинку, а вона – у флігелі.

Молодому чоловікові  потрібний був огляд лікарів та проходження медкомісії, за висновками якої можна звертатися до органів соцзахисту по матеріальну допомогу. Але рішення цих проблем затягувалося, оскільки також були інші – з документами. Я почала з надання допомоги у відновленні документів. Водночас намагалася з’ясувати, як допомогти хлопцю в  проходженні медогляду. Виявилося, що в найближчому селищі, Бахмутівці, не проводиться медична консультація, немає навіть медпункту. Після втручання у вирішення цього питання працівників нашого офісу, у Царьовці, що також знаходиться поблизу, відкрили медпункт. Там кілька годин на  тиждень тепер працює медпрацівник, і це теж значне досягнення.

Що стосується чоловіка… Стан його був важким, тремтіння в тілі не давало спокою, наші поїздки давалися йому дуже складно. Але як тільки документи були готові, мені вдалося організувати для нього виїзну медкомісію. Діагноз складний, поліпшень немає, але ми раділи хоча б тому, що на основі висновків медиків була можливість отримати матеріальну допомогу.

Знову збір документів, написання звернень, і тепер належало лише очікувати відповіді. Важко, коли твоє життя висить на волосині, а організму для підтримки життєдіяльності необхідні ліки. На щастя, ця історія з позитивним результатом. Чоловік отримує необхідні йому виплати, будемо брати участь в грантових програмах допомоги. За ним доглядає небайдужа жінка. Вони підтримують один одного, не втрачаючи надії на відновлення миру.”[/vc_column_text]

[/vc_column_text]