В новинах ми часто посилаємося на моніторів БФ «Право на захист». А чи замислювалися ви над тим, хто такий монітор, і що саме входить до його обов’язків? Монітор – не просто людина, що збирає дані, чи радник, до якого звертаються, коли не вистачає інформації.  У своїй роботі монітор ефективно взаємодіє з громадянами, місцевою владою, партнерами, представниками міжнародних організацій. Він знаходить вихід там, де втрачені всі надії, де вже примирилися з несправедливістю. Кожен з моніторів – жива людина з небайдужим ставленням до оточуючих. В межах кампанії #Історії_Моніторів кожен з них поділиться своєю зворушливою історією, що припала до душі.

Розповідає монітор Слов’янського регіонального офісу БФ «Право на захист» Наталя Шевченко:

«Найбільш мені запам’яталася історія літньої жінки, хворої на цукровий діабет.  У 2014-му вона переїхала до рідного брата, у віці за 80 років ставши внутрішньо переміщеною особою. Через стан здоров’я з будинку вона майже не виходить. Отже, про можливість отримувати адресну допомогу взагалі не чула. А пенсію не отримувала більше 2 років, через те, що її заблокували.

До того ж, виявилося, що в неї відсутній ідентифікаційний код, через що жінка взагалі не могла звернутися до будь якої держустанови та відкрити рахунок. Мені довелося, взявши її за руку, пройти всі інстанції, включно з податковою та «Ощадбанком».

Що мене дійсно зворушило, – це людяне ставлення співробітників усіх установ. Завдяки їхній оперативності за один день ми встигли вирішити найважливіші питання з документами. Адже вони йшли на поступки, співчуваючи жінці та розуміючи безвихідність ситуації.

Наразі вперше за 4 роки жінка отримала свою першу адресну допомогу на нову картку «Ощадбанка» та чекає виплати пенсії. Радію, коли людяність перемагає байдужість, і швидко вдається домогти тим, хто цього дуже потребує.»