Олена Пазенко, монітор Дніпровського регіонального офісу БФ «Право на захист» розповідає: “Наталочці всього 19 років, але вона вже доросла й мудра. Вони із мамою переїхали до Кривого Рогу, не маючи поряд ні родичів, ні друзів. У матері трапився розрив аневризми, прогнози лікарів були невтішні. 16-річним підлітком Наталка була змушена пійти працювати, щоб якось вижити та піклуватися про маму.
Мама потроху одужувала. У Наталки з’явився чоловік, який навіть прописав її в селі у своєї матері, Здавалося, життя налагоджується. Та коли дівчина завагітніла…коханий зник, подався на заробітки за кордон.
Через прописку в селі на Дніпропетровщині дівчині відмовили у видачі довідки ВПО, вона не отримувала жодних виплат та вимушена була лишати новонародженого з хворою мамою аби йти працювати. Вслід за всіма негараздами у мами, яка ледь одужала, діагностували іншу важку хворобу.
Коли дівчина звернулась до мене по допомогу, темні кола під очима виказували безсонні ночі, але вона намагалась бути сильною. Наталя була впевнена, що не має права ні на статус, ні на пільги для ВПО, оскільки 2017-го року прописалась в селі на Дніпропетровщині. Я розуміла безпідставність відмови у видачі довідки дівчині та її дитині. Але часу судитися не було, тому, коли прийшов час мого наступного виїзду до району, де була прописана дівчина, ми поїхали разом аби виписати Наталку.
Дякувати, що всюди нам траплялись небайдужі люди. Паспортист була у відпустці, і ми привезли її на роботу прямо з городу. Виписавши Наталочку з малечею з села, в той же день оформили їй довідку ВПО, заяву на адресну допомогу. Згодом вдалося отримати всі інші види соціальної допомоги. А наш юрист В’ячеслав передав візочок та стільчик для малечі.
Звернувшись до БФ «Право на захист», Наталя знайшла не тільки небайдужих людей, а й друзів, які не лишають її сам на сам з проблемами. Сьогодні Наталя студентка вишу, працює, дбаючи про хвору маму і маленького сина.”[/vc_column_text]
[/vc_column_text]