Дмитро Щербаков, монітор Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист» ділиться спогадами:

“Якось я здійснював один з моніторингових візитів до Станиці Луганської. Будинки на вулиці тоді були вщент понівечіні снарядами, мало що нагадувало про колишнє життя. Біля однієї з хвірток мене привітала жінка похилого віку. Запросила до будинку, такого ж розбитого як і сусідські.

Моя співрозмовниця  проживала з 12-річною онукою. Половину будинку, меблі та всі пожитки було цілком знищено, а другу жінка намагалася відбудувати власними силами, тому замість стін було сяк-так скріплено фанерні дошки. Холод проникав в будинок, опалення не було. Готувати їжу доводилося на пошкодженій електропечі, яка іскрила і була небезпечна для життя. Але і ця ситуація була кращою за попередню. Адже раніше бабусі з дитиною доводилося ночувати в бомбосховищі, перебуваючи в будинку тільки вдень, оскільки будь-які умови для життя були відсутні.

Мама дівчинки залишилася в Луганську. І в майбутньому бабуся хотіла б оформити опіку над дитиною на себе. Родині була потрібна підтримка. Насамперед ми надали сім’ї гуманітарну допомогу – забезпечили конвектором, піччю, ковдрами. Це був перший крок для поліпшення ситуації.

Не здивувався, коли з’ясувалося, що у жінки існує пенсійна заборгованість. Тому взявся допомагати їй  і з цією проблемою. Як завжди, за допомогою наших юристів пенсійне питання вдалося вирішити. Будинок потихеньку оживав. А от питання опіки над дитиною відклали. Сподіваюся, те, що обставини склалися саме так – на краще.

Головне – вдалося взяти участь у відновленні нормального життя сім’ї в скрутний для них момент. Готовий робити це для кожного, хто потребує”.[/vc_column_text]

[/vc_column_text]