До офісів БФ «Право на захист» звертається багато людей. Їхні ситуації часто доволі типові, пов’язані із порушенням прав внутрішньо переміщених осіб (ВПО). Однак іноді ми зустрічаємо історії, зовсім не схожі на інші. Серед таких незвичайних для нашого слов’янського офісу випадків стала історія бенефіціарки, яка не вважала себе ВПО, адже її переміщення на підконтрольну територію було пов’язане не з потребою, а з власним бажанням.

Жінка, що звернулася в наш офіс, пояснила: через зміну життєвих обставин вона переїхала жити з Донецька спочатку до Херсонської області, а потім – до Бахмутського району на Донеччині, де має власне житло. У 2018 році вона зареєструвалася за відповідною адресою. 

Щоб отримувати пенсію за новим місцем проживання, позивачка звернулася до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України (ПФУ) в Донецькій області з письмовою заявою, надала копію свого паспорту, реквізити банківського рахунку та інші необхідні документи. Важливо зазначити, що при переїзді на Херсонщину з Донецька вона не отримувала довідку ВПО. При цьому пенсію в Херсонській області їй виплачували і у тамтешьньому підрозділі ПФУ довідки ВПО не вимагали. 

ПФУ розглянув заяву бенефіціарки (згідно з вимогами Закону України «Про звернення громадян») та листом від 24 травня 2019 року повідомив, що не може взяти її на облік із виплатою пенсії через відсутність довідки про взяття на облік ВПО. Але жінка мала намір реалізувати право на пенсійне забезпечення саме як місцева жителька, без позначки «ВПО». Тож з допомогою юристів БФ «Право на захист» направила позовну заявою до суду із відповідними вимогами. 

Суд всебічно і повно розглянув матеріали справи, з`ясував фактичні обставини, на яких ґрунтувався позов, та заперечення, оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, і дійшов висновку: оскільки позивачка з 2016 року добровільного переїхала на постійне проживання до Херсонської області і мала зареєстроване місце проживання за відповідною адресою, а потім переїхала проживати до Бахмутського району Донецької області та зареєструвалась з 15.05.2018 року за адресою, то положення Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» на неї не поширюються, а отже – ПФУ має виплачувати пенсію позивачці на загальних підставах у порядку, встановленому Законом України № 1058-VI.

Суд визнав безпідставними посилання відповідача на норми постанов КМУ, що визначають порядок здійснення соціальних виплат (у тому числі – пенсії) ВПО, оскільки ці нормативно-правові акти регулюють правовідносини щодо соціальних виплат та порядок взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, та жодним чином не застосовуються до пенсійного забезпечення громадян, гарантоване Конституцією України.

Аналогічний правовий висновок ми можемо також знайти в рішенні Верховного Суд у від 7 березня 2018 року по справі № 242/3044/17 (адміністративне провадження № К/9901/2631/17), від 13 лютого 2018 року по справі № 234/11095/17 (адміністративне провадження № К/9901/163/17).

Тож наша бенефіціарка отримала позитивне рішення – суд визнав протиправною бездіяльність Бахмутсько-Лиманського об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області, яка полягає у невчиненні дій, необхідних для постановки на облік позивачки із виплатою пенсії на підставі її заяви.

Крім того суд зобов`язав Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління ПФУ Донецької області  поставити на облік позивачку як одержувачку пенсії із виплатою пенсії на підставі її заяви від 21 травня 2019 року та виплачувати пенсію відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» без застосування до неї поняття «внутрішньо переміщена особа».

 Після набуття законної сили бенефіціарка почала отримувати пенсію.