«Я завжди любила свіжий хліб. Ні, не з магазину, а той, що спечений власноруч. Протягом всього свого життя мої прабабусі й бабусі пекли хліб. А мене пекти хліб навчила мама. Пахучий із золотою скоринкою. Я й сьогодні пам’ятаю його смак», – Лариса Миколаївна* замовкає й опускає очі.
Співробітники Сєвєродонецького офісу БФ «Право на захист» зустрілися з жінкою у селі Макарове Станично-Луганського району. Колишня мешканка Луганська перемістилася у це невелике село ще у 2014 році. Незабаром будиночок одинокої жінки попав під обстріл.
«Я й так не мала багато речей, а тут ще й обстріл пошкодив те, що було. І все б нічого, та не має у мене тепер ні плити, щоб готувати, ні посуду, щоб було з чого їсти, – розповідає жінка. – Була б молодша, збігала б у магазин та купила щось. Та хіба ж побіжиш далеко, коли тобі вже 82 роки? Ото звернусь до сусідів, так вони куплять і принесуть мені найнеобхідніше. І хліб купують. Тільки черствіє він дуже швидко і зовсім не пахне».
Ми передали Ларисі Миколаївні електричну плиту, набір посуду, електричний чайник та хлібопіч, а коли нещодавно знову завітали до неї в гості, нас зустрів запах свіжоспеченого хліба.
«Я готую тепер щодня. Та чи багато мені самій треба? Головне, можу приготувати все, що захочу, – посміхається Лариса Миколаївна. – А хліб печу через день. Він тепер у мене завжди свіжий. Свіжий і пахучий із золотою скоринкою, як колись у мами».
Допомога надана в рамках проекту «Адвокація, захист та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).
Допомога надається найбільш вразливим ВПО та особам, постраждалим від конфлікту, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.
*Ім’я змінене