Довгий час від пострілів Лариса Семенівна* ховалася у погребі. Але коли у дворі розірвався бойовий снаряд та зруйнував її будинок, старенька була вимушена залишити місто Троїцьке та переміститися до Дніпропетровської області.
«Мені довелося розпустити усю свою худобу, адже у сараї вони б просто загинули. Хочу вірити, що вони все ж вижили, – розказує Лариса Семенівна, витираючи сльози. – Я добре пам’ятаю Другу світову війну, пам’ятаю її наслідки. Але ніколи навіть не могла уявити, що мені доведеться знову пройти через таке. Рік тому померла моя донечка, згоріла, діточка, від онкологічного захворювання, не витримала… Не дай Бог комусь із батьків ховати своїх дітей».
Наразі бабуся мешкає у селі Голубівка у старій покинутій хатинці, яку надала їй для тимчасового для проживання селищна рада.
Вона порається по дому, намагається створити затишок у будинку, що ось-ось розсиплеться на частини. Вона дійсно хвора: після усіх перенесених подій у бабусі погіршився загальний стан здоров’я, крім того, через психологічної шкоди та страждання розвинулася тимчасова втрата пам’яті.
«Люди тут добрі, допомагають мені, не дають померти від голоду та холоду, – Лариса Семенівна охоче показує співробітникам Дніпровського офісу БФ «Право на захист» свій будиночок. – І овочами зі мною діляться, і навіть одягом».
У хаті 78-річної жінки холодно, тож передані конвектор, електрична плитка та тепла ковдра стануть їй у нагоді під час зимових морозів.
Допомога надана в рамках проекту «Адвокація та правова допомога ВПЛ», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).
Допомога надається найбільш вразливим ВПО та особам, постраждалим від конфлікту, виявленим співробітниками Проекту під час моніторингу.
*І’мя змінено.
[boc_img_gallery fixed_size=”yes” img_hover_effect=”2″ image_ids=”3971,3972,3973″]