Потреба у первинній медичній допомозі на КПВВ є стабільно гострою. Це підтверджують і окремі історії, які час від часу з’являються в медіа, і статистичні дані.
Проблема в цифрах
Так, протягом 2018 року на КПВВ на Сході України карети екстреної медичної допомоги виїздили 559 разів та 201 раз — протягом трьох кварталів 2019 року. Вражають і кількість випадків надання первинної медичної допомоги на КПВВ – 65 869 випадків. На жаль, не обійшлось і без летальних випадків. У 2018 році під час перетину лінії розмежування через КПВВ в результаті обстрілів чи загострень проблем зі здоров’ям загинуло понад 50 осіб. Протягом січня-вересня 2019 року на пунктах перетину з обох сторін лінії розмежування померло 38 людей та ще 6 осіб — до кінця 2019. Більшість із цих людей були особами літнього віку. Ці офіційні статистичні дані не включають кількість випадків надання екстреної медичної допомоги силами військових медиків та волонтерів.
Водночас, лише на одному із п’яти КПВВ вздовж лінії розмежування участь у наданні медичної допомоги цивільному населенню беруть комунальні та державні служби беруть. На решті пунктів ці питання опинилися у зовні відповідальності неурядових та міжнародних організацій, волонтерів.
І ця ситуація триває вже понад шість років — з моменту початку збройного конфлікту на сході України. Системних рішень щодо організації медичних служб для цивільного населення на КПВВ узгоджено не було через низку причин. Зокрема:
– Первинна структура КПВВ формувалася із максимальним наближенням до форми й вигляду контрольних пунктів на кордоні України, які не передбачають наявності пунктів медичної допомоги. Окрім того, потреби осіб, які перетинають пункти пропуску на кордоні, та осіб, які перетинають КПВВ, є дуже різними. Саме тому час комплексно врегулювати питання діяльності КПВВ із врахуванням потреб людей, які користуються КПВВ. Йдеться не тільки про аспекти безпекового характеру, а й про можливість доступу до медичної допомоги та базових адміністративних послуг.
– Реформа первинної ланки медичної допомоги та процеси децентралізації не спроможні задовольнити потребу в первинній медичній допомозі на КПВВ. Разом з тим відсутня альтернатива надання первинної медичної допомоги за державний кошт.
Основні загрози та шляхи розв’язання
Криза на сході України набула тривалого характеру — і довгострокові наслідки стають усе більше серйозними та поглиблюють сегрегацію та розрив між рівнем якості життя та доступу до базових державних сервісів між територіями людей, які живуть поблизу лінії розмежування та на інших контрольованих урядом України територіями. В перспективі це призведе нас до росту смертність від не смертельних захворювань, які просто були запущені та не лікувалися. Це, безумовно, стане на заваді процесам відновлення і розвитку регіону, а також може вплинути на життя наступних поколінь.
Для врегулювання питання надання медичної допомоги на КПВВ, за рахунок державних коштів (відповідно до ст. 49 Конституції України саме «Держава створює умови для ефективного і доступного для всіх громадян медичного обслуговування») та запобіганню смертей у майбутньому необхідно:
– врегулювати статус КПВВ, уніфікувати перелік послуг та сервісів, які надаються на КПВВ (в тому числі питання доступу до медичної допомоги), чітко визначити балансоутримувачів КПВВ та порядок фінансування утримання/забезпечення КПВВ;
– розробити альтернативний порядок доступу до первинної медичної допомоги на КПВВ коштом державних програм, але поза межами алгоритму запровадженого медичною реформою: “пацієнт — декларація про медичну допомогу — терапевт — медичний заклад”;
– посилити технічні спроможності та кадровий потенціал мережі станцій екстреної медичної допомоги поблизу КПВВ.
Більше про цю проблему доступу до медичної допомоги на КПВВ, чинники, які їх зумовлюють та кроки до покращення ситуації із доступом до медичної допомоги на КПВВ можна буде дізнатися 23 квітня о 14:00 під час онлайн-презентації результатів звіту “Дослідження умов доступу до медичної допомоги на КПВВ”.
Детальніше: https://www.facebook.com/events/219171146085409/