Зробити пожертву
Укр / Eng
16.04.20

Огляд практики Верховного Суду у справах про стягнення моральної шкоди: докази, обсяг, вина відповідача.

Збройний конфлікт завжди спричиняє цивільному населенню тяжкі душевні страждання. При цьому чинне українське законодавство надає людям, що зазнали моральних страждань, право вимагати відшкодування. Для того, щоб розібратися, як визначити відповідача, чим підтвердити наявність шкоди, а також як визначити її обсяг наш колега Євген Жифарський підготував цей огляд. Для огляду використані майже 300 рішень Верховного Суду за 2016-2020 роки у справах, де однією з вимог було стягнення моральної шкоди.

Категорії справ, за якими позивачі вимагають стягнення моральної шкоди, дволі різноманітні, проте найчастіше зустрічаються справи про стягнення з Фонду соціального страхування шкоди, заподіяної внаслідок втрати працездатності; шкоди здоров‘ю внаслідок ДТП із фізичних осіб (або юридичних осіб, якщо ДТП сталося під час виконання службових обов‘язків); шкоди, спричиненої незаконним звільненням із роботи.

У більшості випадків (близько 90%) суди першої, апеляційної або касаційної інстанцій відмовляють позивачам у задоволенні таких вимог або закривають провадження у справі в цій частині вимог. Найрозповсюдженіші підстави для відмов: відсутність доказів моральної шкоди; недоведеність причинно-наслідкового зв‘язку між діями (бездіяльністю) відповідача та завданої позивачу моральної шкоди; звернення до суду в порядку адміністративного судочинства замість цивільного. Водночас, значна частина справ, за якими суд відмовляв у задоволенні вимог про стягнення матеріальної шкоди, дійсно не містила жодного обґрунтування шкоди, крім твердження позивача.

Відтак, за наявності документально підтвердження моральної шкоди та обґрунтування зв‘язку між нею та діями (бездіяльністю) відповідача, вірогідність задоволення вимог досить висока.

Наводимо приклади рішень Верховного Суду у справах, в яких вимоги щодо стягнення моральної шкоди задоволено (із посиланнями на відповідні судові рішення):

1. Стягнуто 19 200 грн моральної шкоди з ДКС України (коштом Державного бюджету України) на користь позивача за незаконні дії органів досудового слідства. Див. посилання.

Позивачка незаконно перебувала під слідством 90 діб. Її моральні страждання підтверджені власними поясненнями та матеріалами кримінального провадження. Суд встановив, що тримання під вартою негативно вплинуло на психологічний стан позивачки та її соціальне функціонування як особистості, її репутацію, ускладнилися відносини між знайомими, а ставлення працівників поліції до позивачки як до злочиниці принижувало її людську гідність.

2. Стягнуто 20 000 грн із фізичної особи за спричинені в результаті побутового конфлікту тілесні ушкодження середньої тяжкості (позивач просив стягнути 100 000 грн). Постанова Верховного Суду. Рішення суду першої інстанції.

Позивач підтвердив, що для усунення наслідків тілесних ушкоджень, отриманих від відповідача, він проходив медичний огляд, амбулаторне (стаціонарне) лікування, отримував лікарські консультації та призначення, проходив томографію та магнітно-резонансну томографію (МРТ). Наведені обставини підтверджуються оригіналами документів: зворотного повідомлення міської лікарні; виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого; висновком МРТ; довідки Казанківської центральної районної лікарні від 17.08.2015 року; квитанцією медичного центру про проходження МРТ.

Враховуючи фізичний біль та моральні переживання позивача, виходячи із засад розумності, поміркованості, виваженості та справедливості, суд визначив позивачу суму відшкодування моральної шкоди в обсязі 20 000 грн. В іншій частині вимог позивача суд відмовив через недоведеність обсягу заявленої суми.

3. Стягнуто 20 000 грн із Чернігівського управління Пенсійного фонду України за невиконання рішення суду щодо виплати пенсії. Див. посилання.

Позивач стверджував, що внаслідок порушення пенсійних прав він двічі переніс інфаркт міокарда, був змушений витрачати кошти на лікування, чим у сукупності йому завдано моральної шкоди, яку просив відшкодувати коштом відповідача.

Суд не встановив зв‘язку між діями відповідача та інфарктом, проте погодився із тим, що внаслідок порушення відповідачем пенсійних прав позивача, останньому завдано значних душевних страждань.

Враховуючи зухвалий характер і тривалість вчиненого правопорушення, а також глибину завданих позивачеві душевних страждань, при цьому виходячи із засад розумності та виваженості суд вирішив, що достатньою сатисфакцію відшкодування моральної шкоди стягнення на користь позивача буде 20 000 грн.

4. Стягнуто 75 000 грн із підприємства за те, що їхньому співробітнику спричинені тілесні ушкодження середньої тяжкості внаслідок ДТП (позивач просив стягнути 100 000 грн). Див. посилання.

Позивач тривалий час перебував на лікуванні в різних медичних закладах, йому була встановлена інвалідність. Після отриманих травм він переніс дві операції, понад рік мав у тілі металоконструкції, що заважали йому вести звичний спосіб життя. Позивач працював водієм, після ДТП заробітну плату не отримував, що значно вплинуло на його матеріальне становище.

Доказами у справі були довідка медико-соціальної експертної комісії (МСЕК) про інвалідність, висновок експерта та вирок суду у кримінальній справі. Виходячи з наданих доказів, суд оцінив моральну шкоду у 75 000 грн.

5. Стягнуто по 10 000 грн кожному з позивачів із ПАТ «Дніпрогаз» за вибух газу в квартирі (просили по 300 000 грн). Див. посилання.

Позивачі фактично проживали у квартирі на момент вибуху газу. Це призвело до порушення їхніх нормальних життєвих зав’язків, а також вимагало додаткових зусиль для організації свого життя.

Спричинена відповідачем моральна шкода виразилася у стресовому стані в момент вибуху, коли життю та здоров’ю позивачів загрожувала реальна небезпека; у непоправній втраті часу, пов’язаного як із відновленням нормального ритму життя, так і з налагодженням всіх необхідних формальностей та оформленням (відновленням) всіх необхідних документів, пошуком нового житла.

Вирок суду у кримінальній справі довів вину посадових осіб відповідача (порушення правил безпеки).

6. Стягнуто 200 000 грн із підприємства на користь неповнолітньої дитини за смерті її батька, спричинену ДТП за участю співробітників відповідача. Див. посилання.

Вина посадових осіб відповідача встановлена вироком суду у кримінальній справі.

Позивачам завдано моральних страждань у зв’язку зі смертю чоловіка та батька: переживання, що позбавили спокою, нервове напруження, дитина загиблого перенесла безповоротну втрату близької людини та на все життя позбавлена батьківської опіки та піклування, а також матеріального забезпечення.

7. Стягнуто 1 000 грн із Управління праці та соціального захисту населення за невидачу довідки внутрішньо переміщеної особи (ВПО) (просила 10 000 грн). Див. посилання.

Відповідач незаконно відмовив позивачу у видачі довідки ВПО через відсутність реєстрації на тимчасово окупованій території, що було встановлено рішенням суду в адміністративній справі.

Після цього позивачка звернулася до суду в порядку цивільного провадження із вимогою про стягнення моральної шкоди, обґрунтовуючи вимогу тим, що внаслідок протиправної поведінки відповідача вона зазнала фізичних, психічних та душевних страждань, які призвели до зміни звичайного способу життя.

Суди першої та апеляційної інстанції відмовили у задоволенні позову через відсутність доказів, які підтверджують моральні страждання позивача, проте Верховний Суд скасував їхні рішення та частково задовольнив позовні вимоги.