Будинок Валентини Петрівни* знаходився на лінії вогню. Кілька місяців від початку конфлікту жінка не хотіла виїжджати, ночувала у підвалі. Але врешті-решт, втомившись жити у страху від постійних обстрілів, влітку 2014 покинула домівку. Представники МНС допомогли їй виїхати і згодом вона дісталася Харкова.

В Управлінні соцзахисту переселенка познайомилася із жінкою, яка запропонувала орендувати в неї кімнату. Так у Валентини Петрівни з’явився дах над головою. Втім, оренда помешкання забирала майже всі кошти. У переселенки не було ні посуду, ні постільної білизни, ні рушників. Трохи допомогли сусіди, які надали у тимчасове користування свої старі речі, часом майже непридатні.

У лютому Валентина Петрівна не отримала пенсію та виплати адресної допомоги. В УСЗН тоді відповіли, що виплати призупинено через те, що ВПО потрапила до «списків». Відновили виплати лише через півроку, коли до жінки прийшла комісія та підтвердила, що вона дійсно проживає за вказаною у довідці ВПО адресою. За ці півроку Валентина Петрівна опинилася в дуже тяжкому матеріальному стані. Їй навіть доводилося жебракувати, бо просто не було, за що купити їжу, не кажучи вже про сплату оренди.

Співробітники БФ «Право на захист» навідалися до жінки та передали їй необхідні речі – посуд, матрац, ковдру, подушку, рушники, постільну білизну. Сподіваємося, що із отриманням цих речей та із відновленням пенсії, життя переселенки потроху налагодиться.

*І’мя переселенки змінено.

Допомога надана в рамках проекту «Адвокація та правова допомога ВПО», що реалізується БФ «Право на захист» за підтримки Агентства ООН у справах біженців (UNHCR).